Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №140/10689/25
Суддя: Онишкевич Тарас Володимирович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/10689/25 пров. № СК-А/857/3521/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Я.В., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Андрусенко О.О.,
час ухвалення судового рішення не зазначено,
місце ухвалення судового рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 02 грудня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» (далі – ТОВ «ІТОГ») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія ГУ ДПС) від 17.06.2025 №12981275/44300749 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі – ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);
зобов`язати Державну податкову службу України (далі – ДПС) зареєструвати ПН від 08.05.2025 №11 ТОВ «ІТОГ» у ЄРПН.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі №140/10689/25, ухваленим у порядку письмового провадження, у задоволенні таких позовних вимог було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що у ході розгляду справи було встановлено, що позивачем здійснено реалізацію іншої продукції, ніж та, що зазначена у замовленні від 23.04.2025 №3589, а саме у ПН від 08.05.2025 №11 зазначено номенклатуру товару «м`ясо яловиче знежиловане, морожене 1 гат.», а у замовленні від 23.04.2025 №3589 сторонами узгоджено поставку продукції «тримінг свинний».
Показники/значення рядка 2 «опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» у ПН, код товару згідно з УКТ ЗЕД, відносяться до обов`язкових реквізитів ПН, які перевіряються контролюючим органом з метою прийняття, неприйняття, або зупинення реєстрації ПН. У сформованій позивачем ПН від 08.05.2025 № 11 зазначено товар - «м`ясо яловиче знежиловане, морожене 1 гат.» за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, що не відповідає змісту господарської операції, щодо якої позивачем було надано контролюючому органу відповідні первинні документи. У наданих контролюючому органу поясненнях позивач не повідомляв про допущену у ПН помилку у номенклатурі товару, яка була допущена не лише в назві товару, а й ву коді УКТ ЗЕД.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, був необізнаний про наявність помилки у ПН, а приймав рішення в межах наданих позивачем документів, які є суперечливими.
Наявність допущеної позивачем помилки при заповненні спірної ПН від 08.05.2025 №11 не є належною та обґрунтованою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки на підставі наданих платником податків документів у контролюючого органу були відсутні правові відстави вважати зазначені у спірній ПН дані такими, що є тотожними даним у платіжній інструкції про платіж, на підставі якої спірна ПН була виписана.
У апеляційній скарзі ТОВ «ІТОГ» просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що у поясненнях для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН ТОВ «ІТОГ» повідомило контролюючому органу, що в процесі формування ПН №11 від 08.05.2025 було помилково (невірно) прописано номенклатуру товару, реалізація якого відбувалась ТОВ «Буський консервний завод».
За результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації ПН №11 від 08.05.2025 не було враховано пояснення та подані первинні документи ТОВ «ІТОГ» та рішенням від 27.06.2025 №26946/44300749/2 залишено скаргу без задоволення. При розгляді скарги відповідачу було відомо про допущену помилку у ПН.
Разом із тим, на переконання апелянта, судом першої інстанції було встановлено, що надані документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання товару «тримінг свинний».
Зміст та форма ПН від 08.05.2025 №11 фактично відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, у ній зазначено, у тому числі, і код УКТ ЗЕД, хоч із помилкою, тобто вказана ПН не може вважатися документом, який складений з порушенням вимог законодавства, а є документом, який містить недоліки.
Оскільки в силу пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПК) допущена платником податку помилка в зазначенні коду УКТ ЗЕД щодо товару, зазначеному у ПН, може бути виправлена самим платником шляхом складення відповідного розрахунку коригування до податкової накладної, який у свою чергу може бути складений лише щодо ПН, яка зареєстрована в ЄРПН, то висновки суду щодо правомірності відмови у її реєстрації є хибними.
Наполягає на невідповідності оспорюваного рішення загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, якими є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому підкреслює необхідність надання оцінки як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації ПН та наявності підстав для витребування від позивача пояснень (додаткових пояснень) та копій документів, так і законності та обґрунтованості рішення про відмову у її реєстрації.
Надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку. При цьому, позивач не знав і не міг знати зі змісту квитанції, що підставою зупинення реєстрації цієї податкової накладної було допущення помилки в зазначенні коду УКТ ЗЕД щодо товару, який вказаний у цій ПН.
Звертає увагу суду, що код УКТ ЗЕД належить до обов`язкових реквізитів ПН лише у разі постачання підакцизних товарів або товарів, ввезених на митну територію України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС) підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що апелянт посилається виключно на пояснення, що долучались до скарги, та рішення за результатами розгляду скарги, однак останнє приймалося не ГУ ДПС, а ДПС. При цьому рішення №26946/44300749/2 від 27.06.2025 про результати розгляду скарги позивачем в межах цієї справи не оскаржується.
ТОВ «ІТОГ» заявлена позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації ПН від 17.06.2025 №12981275/44300749, а тому предметом розгляду у даній справі є обставини, що слугували підставою для прийняття саме цього рішення. У поясненнях позивача №1 від 04.06.2025 про обставини допущення помилки платник податків контролюючий орган не повідомляв і Комісія ГУ ДПС під час прийняття оскаржуваного рішення від 17.06.2025 №12981275/44300749 не була обізнана про допущення платником податків помилки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, 10.03.2025 ТОВ «ІТОГ» (Постачальник) та ТОВ «Буський консервний завод» (Покупець) уклали договір поставки №10/03-2025, за умовами якого Постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець – прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Постачальник зобов`язувався поставляти товар (продукти харчування тощо) окремими партіями за номенклатурою, в кількості і асортименті, визначених у заявках/замовленнях покупця. Асортимент та ціна на товар, що постачається, визначаються та узгоджуються сторонами. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP (доставка до визначеного покупцем місця). Порядок оплати за товар здійснюється за домовленістю сторін, а саме: на умовах оплати кожної окремої партії товару в об`ємі поставки, вказаної в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту виставлення рахунку та отримання правильно оформлених товаросупроводжувальних документів, передбачених даним договором; за попередньою згодою сторін може бути узгоджено інші умови оплати партії товару, в тому числі умови попередньої оплати, про що робиться відмітка в замовленні на поставку.
У замовленні від 23.04.2025 №3589 сторонами договору було узгоджено поставку продукції «тримінг свинний» у кількості 39779,00 кг на загальну суму 5 000 000,00 грн.
ТОВ «Буський консервний завод» платіжною інструкцією від 08.05.2025 №17495 здійснило ТОВ «ІТОГ» повну оплату за товар у сумі 5 000 000,00 грн. У призначенні платежу вказано «оплата за свинину згідно рахунку №76 від 02.05.2025».
Відтак, на виконання вимог податкового законодавства ТОВ «ІТОГ» сформувало направило на реєстрацію в ЄРПН ПН №11 від 08.05.2025, відповідно до якої отримувач/покупець: ТОВ «Буський консервний завод»; товар: «м`ясо яловиче знежиловане, морожене 1 гат», код товару згідно з УКТЗЕД 0202 у кількості 39779 кг, обсягом постачання, на суму 5 000 000,00 грн, у т.ч. ПДВ у сумі 833 333,33 грн.
Відповідно до квитанції контролюючого органу від 02.06.2025 №9155502027 вказана ПН була прийнята, однак її реєстрація зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК, оскільки обсяг постачання товару/послуги 0202, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку); запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
04.06.2025 ТОВ «ІТОГ» на пропозицію контролюючого органу подало пояснення №1 для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та первинні документи на підтвердження реальності господарської операції.
При цьому у своїх поясненнях ТОВ «ІТОГ» зазначило, що жодній із ознак критеріїв ризикованості здійснення операцій, зазначених у додатку 3 Порядку №1165, господарська операція згідно із поданої ПН №11 від 08.05.2025 не відповідає. Наданими документами підтверджується реальність здійснення спірної господарської операції.
Разом із тим, Комісією ГУ ДПС 17.06.2025 прийнято рішення №12981275/44300749 про відмову в реєстрації ПН №11 від 08.05.2025 №11 у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» зазначено, що виявлено невідповідність між наданими первинними документами та податковою накладною.
ТОВ «ІТОГ» скористалося правом на оскарження вказаного рішення Комісії ГУ ДПС у адміністративному порядку, однак рішенням комісії ДПС від 27.06.2025 №26946/44300749 його скарга була залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня – без змін.
ТОВ «ІТОГ» не погодилося із вказаним рішенням контролюючого органу та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.
Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі – Порядок №1246).
За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено «Критерії ризиковості здійснення операцій» (далі – Критерії).
Відповідно до пункту 1 одним з таких критеріїв є обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
На переконання апеляційного суду, пропозиція контролюючого органу ТОВ «ІТОГ» щодо надання пояснень та документів носили формальний характер та за своїм змістом дублювали припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку необхідних документів.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
При цьому у пункті 5 Порядку №520 зазначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно із таким переліком.
На думку апеляційного суду, при оцінці обґрунтованості оспорюваних рішень слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності свого рішення.
Разом із тим, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН не було вказано конкретної назви чи переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, що ставить платника податків у стан правової невизначеності, позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Водночас апеляційний суд додатково наголошує на тому, що у квитанції від 02.06.2025 №9155502027 контролюючим органом були зазначені зовсім інші мотиви зупинення реєстрації поданої позивачем ПН №11 від 08.05.2025, аніж ті, що стали підставою відмови у реєстрації такої рішенням Комісії ГУ ДПС від 17.06.2025 №12981275/44300749.
Відтак, апеляційний суд вважає, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації ПН щодо належного оформлення квитанції позбавило можливості платника податків належним чином подати необхідні документи для усунення сумнівів контролюючого органу щодо реальності спірної господарської операції та вказує на протиправність рішень, прийнятих на наступному етапі – рішень про відмову у реєстрації ПН у ЄРПН.
Як свідчать матеріали справи, на пропозицію контролюючого органу позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520, щодо зупиненої ПН, до яких додано копії первинних документів, оформлених на виконання відповідних договірних відносин.
При цьому ТОВ «ІТОГ» не заперечує того, що у процесі формування ПН №11 від 08.05.2025 було допущено описку у номенклатурі товару, реалізованого ТОВ «Буський консервний завод», про що було повідомлено контролюючий орган, однак не враховано при розгляді скарги на рішення про відмову у її реєстрації у ЄРПН.
Надані контролюючому органу видаткові накладні від 09.05.2025 №89 та №101, які містять посилання на договір поставки від 10.02.2025 №10/03-2025, підтверджують передачу товару: «Тримінг свинний». від постачальника до покупця.
Товарно-транспортні накладні від 09.05.2025 №Р89, №Р101 підтверджують перевезення саме вантажу з найменуванням «тримінг свинний».
Вказані у ПН №11 від 08.05.2025 вага товару у 39779 кг та вартість у 5 000 000,00 грн відповідають замовленню постачальнику № 3589 від 23.04.2025 та платіжній інструкції від 08.05.2025 №17495 з призначенням платежу «оплата за свинину згідно рахунку №76 від 02.05.2025».
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов переконання про достовірність доводів позивача про те, що у процесі формування ПН №11 від 08.05.2025 було допущено механічну описку при зазначенні номенклатури товару, однак надані контролюючому органу первинні документи давали можливість переконатися у фактичному здійсненні операції з постачання ТОВ «Буський консервний завод» товару «тримінг свинний».
Щодо доводів контролюючого органу у частині невірного зазначення ПН №11 від 08.05.2025 коду УКТ ЗЕД, суд апеляційної інстанції погоджується із позивачем у тому, що виходячи і з усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 04.09.2020 у справі №810/657/17, від 27.02.2020 у справі №825/785/16, від 25.02.2020 у справі №818/1643/16), від 09.04.2019 у справі № 815/2640/15, від 04.09.2018 у справі №3818/1172/17, самого лише неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції. Отже, код УКТ ЗЕД належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної лише у разі постачання підакцизних товарів або товарів, ввезених на митну територію України. В інших випадках, тобто для товарів, вироблених на території України за умови, що вони не є підакцизними, вимога щодо проставлення коду УКТ ЗЕД як обов`язкового реквізиту податкової накладної відсутня.
При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а Верховний Суд вказував на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Окрім того, апеляційний суд наголошує, що у оспорюваному рішення Комісії ГУ ДПС від 17.06.2025 №12981275/44300749 при відмові в реєстрації ПН №11 від 08.05.2025 №11 не зазначено конкретно чому надані платником податку копії документів складені/оформлені із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» зазначено, що виявлено невідповідність між наданими первинними документами та податковою накладною, однак не вказано між якими саме документами та податковою накладною виявлені невідповідності і у чому саме вони полягають.
Зазначення у оскарженому рішенні лише узагальненої підстави для відмови у реєстрації ПН без конкретизації які саме з поданих позивачем документів містять недоліки чи неточності свідчить про очевидну необґрунтованість такого рішення контролюючого органу та не може вказувати на дотримання суб`єктом владних повноважень критеріїв правомірності, викладених у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Попри те, на думку апеляційного суду, надані ТОВ «ІТОГ» пояснення та первинні документи у своїй сукупності в цілому у достатній мірі відображали зміст господарської операції позивача із його контрагентом та давали можливість прийняти рішення про реєстрацію зупиненої ПН у ЄРПН за умови ретельного їх дослідження без надмірного формалізму та з наданням можливості позивачу надати пояснення щодо виявлених розбіжностей, що підтверджувало б використання контролюючим органом своїх повноваження з метою, з якою ці повноваження надано.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає протиправним оспорюване рішення Комісії ГУ ДПС від 17.06.2025 №12981275/44300749, а отже про необхідність його скасування.
При вирішенні позовних вимог ТОВ «ІТОГ» у частині зобов`язання ДПС зареєструвати ПН №11 від 08.05.2025 у ЄРПН апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відтак, з огляду на визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення Комісії ГУ ДПС у ДПС з`являється об`єктивний обов`язок зареєструвати спірну ПН у ЄРПН, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).
Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкової відмови у задоволенні позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та позову ТОВ «ІТОГ» задовольнити.
На підставі приписів частин 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «ІТОГ» сплачений при зверненні до суду першої, апеляційної та касаційної інстанції судовий збір по 5449 грн = (3028 + 4542 + 3328) /2 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС та ДПС.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» задовольнити.
Скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі №140/10689/25 та позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 червня 2025 року №12981275/44300749 про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 08 травня 2025 року №11 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгівельна об`єднана група» (код ЄДРПОУ 44300749) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) по 5449 (п`ять тисяч чотириста сорок дев`ять) грн сплаченого при зверненні до суду першої, апеляційної та касаційної інстанції судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддяТ. В. Онишкевич
суддіЛ. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua