Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №697/108/24 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №697/108/24

Суддя: Скирда Б. К.

Справа № 697/108/24

Провадження № 2/697/23/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Скирди Б.К.,

за участю секретаря судового засідання – Шакало Л.С.,

представника позивача – адвоката Дяченко В.М.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Константінової Т.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (на даний час прізвище « ОСОБА_3 ») до ОСОБА_4 (на даний час прізвище « ОСОБА_5 ») про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (на даний час прізвище « ОСОБА_3 ») (далі також – ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_4 (на даний час прізвище « ОСОБА_5 ») (далі також – ОСОБА_4 ) про розподіл майна подружжя.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12.10.2013 позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане 12.10.2013 Канівським відділом РАЦС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 189.

Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час сімейні стосунки дійшли до критичного стану та шлюб між ними розірвано 14.12.2023 Канівським міськрайонним судом Черкаської області.

Періодом існування сім`ї безперечно визнається період з дати укладення шлюбу, яка вказана у свідоцтві про шлюб і до дати розірвання шлюбу, яка вказується у свідоцтві про розірвання шлюбу (судове рішення про розірвання шлюбу).

Після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна.

В період перебування у шлюбі ними було придбано за договором купівлі-продажу серія та № 1386 виданий 19.07.2019 за 20 тис. доларів США, видавник: приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина С.В., домоволодіння по АДРЕСА_1 площею 82,2 кв.м., про що свідчить копія технічного паспорта та будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно звіту № 0401/24 про проведення оцінки майна, даний будинок оцінений у 1 700 000,00 грн.

Згідно висновку експерта від 04.01.2024 про вартість земельної ділянки кадастровий номер 7110300000:01:010:0919 вона становить 180 000,00 грн.

Дане домоволодіння оформлене на відповідача ОСОБА_4 за згодою подружжя і в порядку встановленому Законом України «Про нотаріат» коли будинок оформлюється на ім`я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, що і було зроблено.

В період з 2019 по 2020 рік були здійснені ремонтні роботи даного домоволодіння, а саме: встановлені вікна з роботою – 60 000 грн.; зроблена електрика, сантехніка, покладена плитка, покладена підлога; утеплено будинок у 2021 році – 120 000 грн. (матеріал, затрати на виконання робіт); покладено плитку на території дворища у 2022 році – 140 000 грн.; придбана та встановлена бесідка у дворі (дерево 4х3) – 60 000 грн. у 2022 році; придбана гойдалка (дерев`яна) – 17 000 грн. у 2021 році.

За час перебування у шлюбі подружжям придбано автомобілі: у 2017 році – автомобіль Ford Transit Connect, вантажний фургон малотонажний, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно експертної оцінки – 316 617 грн. у м. Київ на авторинку; у 2020 році – автомобіль Toyota Corrola, загальний легковий седан, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за 560 000 грн. у автосалоні м. Харків.

Були придбані: - диски до Toyota Corolla – 50 000 грн.; - лотка надувна «Bork» - 3 000 грн.; - електросамокат «Ксіомі» - 18 000 грн.; - генератор бензиновий 2,5 Квт – 88 000 грн. у 2022 році; - інвертор 24 V – 5 200 грн. у 2022 році; - інвертор 12 V – 2 100 грн. у 2022 році; - зварювальний апарат (набір) – 3 890 грн.; - лобзик електричний Dnipro-M JS-80LX – 2 191 грн.; - мотокультиватор Forte МКБ-70 – 14 000 грн.; - перфоратор прямий Dnipro-M RH-100 – 2 499 грн.; - фрезер Dnipro-M ER160S – 3 066 грн., подарований батьками позивача; - шліфувальна ексцентрикова машина Dnipro-M PE-50S500 Вт125 мм 3м регулятор обертів – 1 492 грн., подарований батьками позивача; - перфоратор Dnipro-M – 2 900 грн.; - шафа прихожа – 12 000 грн.; - диван – 15 000 грн.; - крісло Кокон – 8 000 грн., придбане матір`ю позивача; - мультиварка – 6 000 грн.; - електрогриль – 16 000 грн.; - електросушка для фруктів – 6 000 грн.; - телевізор «Ксіомі-55» – 16 000 грн.; - кондиціонер «СН» кулер – хантер – 20 000 грн.; - кондиціонер «СН» кулер – хантер – 20 000 грн.; - холодильник «Самсунг» – 18 000 грн.; - пральна машина – 20 000 грн.; - бойлер (15 л.) – 8 000 грн.; - бойлер (80 л.) – 15 000 грн.; - шафа-купе – 15 000 грн.; - шафа у ванну кімнату – 5 000 грн.; - пенал до шафи ванної – 2 000 грн.; - шафа гардероб (4м. х 2,7м. х 1,2 м.) – 50 000 грн.; - кухня (3,5 м.) – 85 000 грн.; - духовий шкаф – 25 000 грн.; - плита газова – 10 000 грн.; - витяжка – 4 000 грн.; - посудомийна машина – 20 000 грн.; - кавоварка – 8 000 грн.; - міні електрогриль – 1 500 грн.; - котел газовий – 30 000 грн.; - мікрохвильова піч – 5 000 грн.; - ліжко (дерево) – 12 000 грн.; - телевізор «LQ-32» – 8 000 грн.; - робот пилосос – 6 500 грн.; - тумби (дерево) прикроватні спальні – 7 000 грн.; - телефон Айфон 13 Pro – 37 000 грн.; - ванна (акріл) – 7 000 грн.; - смарт годинник Apple 8 – 13 000 грн.; - відеореєстратор – 2 250 грн.; - відпарювач – 1 000 грн.; - праска «Тефаль» 2 шт. по 4 000 грн., всього 8 000 грн..

Грошові заощадження, які знаходились на зберіганні вдома готівкою – 32 000 дол. США та 2 000 Євро.

Також були вклади у банках України (гривневі та валютні):

- договір банківського вкладу «Максимальний дохід» №12222/731333/1200 від 17.01.2022р. у АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Датою повернення вкладу є 19.07.2023.

- договір банківського вкладу «Максимальний дохід» №12221/9653333/1200 від 21.12.2021р. у АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 120 000 грн. (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок). Датою повернення вкладу є 22.06.2023.

Були також і валютні вклади у АТ КБ «Приватбанк», які теж були оформлені на відповідача ОСОБА_4 на суму 3 500 доларів США, 100 000 грн., 147 798 грн.

Також відповідачем на день подання позову вже здійснено відчуження спільного майна, а саме: автомобіль придбаний у 2020 році – транспортний засіб «Toyota Corrola», загальний легковий седан, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за 560 000 грн. у салоні м. Харків, який продано родичу відповідача – ОСОБА_7 без отримання згоди позивача за Договором комісії № 04893 від 04.07.2023 за 41 000 грн., який був придбаний за 560 000 грн. Гроші після продажу даного автомобіля відповідач позивачу не передавав та отримав особисту вигоду – користь, прибуток (зиск), що одержує людина від певного виду діяльності в умовах ринкових відносин.

На час придбання домоволодіння, транспортних засобів, грошових вкладів, купівлі решти побутових та особистих речей, відповідач перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною та отримувала лише допомогу по догляду за дитиною.

Відповідно до декларації відповідача від 23.03.2023, її річний дохід становив 240 982 грн., спадщини вона не отримувала, тому не мала змоги самотужки придбати всі дані речі, які перераховано вище, а позивач згідно даної декларації отримував вдвічі більше – 500 000 грн.

З 21.05.2023 позивач не має доступу до домоволодіння у зв`язку з тим, що відповідачем замінені всі замки на будинку та господарських приміщеннях, ключі від яких позивачу не надавались.

На день звернення до суду з позовом позивач не має власного житла.

На період спільного проживання позивач був зареєстрований як ФОП, мав гарний дохід та мав можливість належним чином забезпечити проживання та утримання своєї сім`ї.

14.12.2023 за заявою відповідача сторони розлучені, остання перешкоджає у користуванні майном.

Оскільки майно було придбане позивачем та відповідачем під час шлюбу, воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити вищезазначене нерухоме майно.

З огляду на вказані обставини, позивач просить здійснити поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 :

- 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 площею 82,2 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0789 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦП 02.01), кадастровий номер земельної ділянки 7110300000:01:010:0919, розташованої по АДРЕСА_1 ,

- по 1/2 частині автомобіля Ford Transit Connect, вантажний фургон малотонажний, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб Toyota Corrola, загальний легковий седан, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,

- по 1/2 частині банківських вкладів «Максимальний дохід» № 12222/731333/1200 від 17.01.2022 АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 50 000 грн. Датою повернення вкладу є 19.07.2023.

- банківський вклад «Максимальний дохід» № 12221/9653333/1200 від 21.12.2021 АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 120 000 грн. Датою повернення вкладу є 22.06.2023.

- валютні вклади у АТ КБ «Приватбанк», які теж були оформлені на відповідача ОСОБА_4 на суму: 3 500 дол. США, 100 000 грн., 147 798 грн.

- кошти, які перебували на зберіганні вдома: готівка – 32 000 дол. США, 2 000 Євро –

в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_4 :

- 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 площею 82,2 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0789 га призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦП 02.01), кадастровий номер земельної ділянки 7110300000:01:010:0919, розташованої по АДРЕСА_1 ,

- по 1/2 частині автомобіля Ford Transit Connect, вантажний фургон малотонажний, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб Toyota Corrola, загальний легковий седан, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,

- по 1/2 частині банківських вкладів «Максимальний дохід» № 12222/731333/1200 від 17.01.2022 АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 50 000 грн. Датою повернення вкладу є 19.07.2023.

- банківський вклад «Максимальний дохід» № 12221/9653333/1200 від 21.12.2021 АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 120 000 грн. Датою повернення вкладу є 22.06.2023.

- валютні вклади у АТ КБ «Приватбанк», які теж були оформлені на відповідача ОСОБА_4 на суму: 3 500 дол. США, 100 000 грн., 147 798 грн.

- 1/2 коштів, які перебували на зберіганні вдома: готівка – 32 000 дол. США, 2 000 Євро – в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 :

- диски до Toyota Corolla – 50 000 грн.; - лотка надувна «Bork» - 3 000 грн.; - електросамокат «Ксіомі» - 18 000 грн.; - генератор бензиновий 2,5 Квт – 88 000 грн. у 2022 році; - інвертор 24 V – 5 200 грн. у 2022 році; - інвертор 12 V – 2 100 грн. у 2022 році; - зварювальний апарат (набір) – 3 890 грн.; - лобзик електричний Dnipro-M JS-80LX – 2 191 грн.; - мотокультиватор Forte МКБ-70 – 14 000 грн.; - перфоратор прямий Dnipro-M RH-100 – 2 499 грн.; - фрезер Dnipro-M ER160S – 3 066 грн., подарований батьками позивача; - шліфувальна ексцентрикова машина Dnipro-M PE-50S500 Вт125 мм 3м регулятор обертів – 1 492 грн., подарований батьками позивача; - перфоратор Dnipro-M – 2 900 грн.; - шафа прихожа – 12 000 грн.; - диван – 15 000 грн.; - крісло Кокон – 8 000 грн., придбане матір`ю позивача; - мультиварка – 6 000 грн.; - електрогриль – 16 000 грн.; - електросушка для фруктів – 6 000 грн.; - телевізор «Ксіомі-55» – 16 000 грн.; - кондиціонер «СН» кулер – хантер – 20 000 грн..

Визнати за ОСОБА_4 :

- кондиціонер «СН» кулер – хантер – 20 000 грн.; - холодильник «Самсунг» – 18 000 грн.; - пральна машина – 20 000 грн.; - бойлер (15 л.) – 8 000 грн.; - бойлер (80 л.) – 15 000 грн.; - шафа-купе – 15 000 грн.; - шафа у ванну кімнату – 5 000 грн.; - пенал до шафи ванної – 2 000 грн.; - шафа гардероб (4м. х 2,7м. х 1,2 м.) – 50 000 грн.; - кухня (3,5 м.) – 85 000 грн.; - духовий шкаф – 25 000 грн.; - плита газова – 10 000 грн.; - витяжка – 4 000 грн.; - посудомийна машина – 20 000 грн.; - кавоварка – 8 000 грн.; - міні електрогриль – 1 500 грн.; - котел газовий – 30 000 грн.; - мікрохвильова піч – 5 000 грн.; - ліжко (дерево) – 12 000 грн.; - телевізор «LQ-32» – 8 000 грн.; - робот пилосос – 6 500 грн.; - тумби (дерево) прикроватні спальні – 7 000 грн.; - телефон Айфон 13 Pro – 37 000 грн.; - ванна (акріл) – 7 000 грн.; - смарт годинник Apple 8 – 13 000 грн.; - відеореєстратор – 2 250 грн.; - відпарювач – 1 000 грн.; - праска «Тефаль» 2 шт. по 4 000 грн., всього 8 000 грн..

Крім того, позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про витребування у АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 , які були оформлені вклади та на яку суму відповідачем ОСОБА_4 за час з 12.10.2013 по 13.12.2023 (т.1 а.с.10).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.01.2024 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху у зв`язку з тим, що позивачем невірно розраховано суму судового збору, яка підлягає сплаті, а тому позивачу необхідно додати до справи документ, що підтверджує доплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху – для усунення недоліків (т.1 а.с.134-135).

На виконання вимог ухвали суду від 16.01.2024 про залишення позовної заяви без руху, представником позивача – адвокатом Дяченко В.М. подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та надано оригінал квитанції про доплату судового збору (т.1 а.с.143-144).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.175).

19.02.2024 до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає наступне.

Так, дійсно між позивачем та відповідачем 12.10.2013 було укладено шлюб (актовий запис 4073).

Позивачем у позовній заяві вказується, що під час проживання у шлюбі, він (позивач) та відповідач за спільні кошти придбали нерухоме та рухоме майно, заощадили грошові кошти, що перелічено в позовній заяві та просить поділити майно, відповідно до свого бачення та бажання.

Але, відповідач не погоджується із зазначеним позивачем поділом майна в деяких позиціях.

Відносно вкладів.

Позивач стверджує, що подружжям було зроблені банківські вклади, а саме:

- вклад «Максимальний дохід» № 12222/731333/1200 від 17.01.2022 в АТ «Комерційний індустріальний банк» вкладник відповідач в сумі 50 000 грн.;

- вклад «Максимальний дохід» № 12222/731333/1200 від 17.01.2022 в АТ «Комерційний індустріальний банк» вкладник відповідач в сумі 120 000 грн.;

- валютний вклад у АТ КБ «Приватбанк» вкладник відповідач в сумі 3 500 дол. США;

- гривневі вклади: 100 000 грн. вкладник відповідач та 147 798 грн. вкладник відповідач.

Так, дійсно, такі вклади мали місце. Але, позивач замовчує перед судом той факт, що подружжя в 2023 році ще проживало разом, вело спільне господарство, підтримувало сімейні стосунки, тобто проживало як подружжя до 01.11.2023.

До цього часу, а саме до 01.11.2023 вказані кошти було знято відповідачем (цей факт ні позивач, ні відповідач не заперечує) в банківських установах та використано подружжям на потреби сім`ї, потреби безпосередньо позивача на здійснення ним підприємницької діяльності та інші витрати.

Тобто, вказані кошти було витрачено подружжям спільно під час спільного проживання. Відтак, на момент поділу майна подружжя вони відсутні. Доказів відносно протилежного позовна заява не містить, так як даний факт позивач не має бажання озвучувати, виходячи із бажаних позовних вимог.

Відносно коштів, які перебували на зберіганні вдома, як-то стверджує позивач, в сумі 32 000 дол. США та 2 000 Євро.

Зазначених коштів подружжя ніколи вдома не мало на зберіганні. Всі кошти, які мали місце та обліковувались у валюті під час шлюбу позивач тримав у невідомому місці для відповідача і розпоряджався ними на власний розсуд без відому відповідача, так як здійснював підприємницьку діяльність та проводив закупівлю товарів, до чого відповідач не був допущений взагалі.

Більше того, позивачем не зазначено джерело походження вказаних ним коштів з підтвердженням сум, що нібито перебували на збереженні вдома. Відтак, доказів їх наявності у подружжя не надано.

А тому, вказані вимоги позивача є такими, що вводять суд в оману і спрямовані на отримання позивачем від відповідача зиску.

Стосовно зазначених автомобілів, які було придбано подружжям під час спільного проживання.

Відносно поділу автомобіля Ford Transit Connect, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідач не заперечує.

Відносно поділу автомобіля Toyota Corolla, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідач зазначає наступне.

Вказаний автомобіль подружжям під час спільного проживання було відчужено. Кошти за його продаж було використано подружжям наступним чином. Частина коштів була витрачена на потреби сім`ї, частина використана позивачем на ведення підприємницької діяльності (доля цих коштів відповідачу невідома) та залишки для особистих потреб позивача та відповідача.

Стосовно переліку вказаного позивачем рухомого майна, яке він вважає спільно набутим майном подружжя, відповідач частково з ним погоджується, виключаючи лише такі речі, які не належать подружжю та були придбані третіми особами та речі, які були придбані відповідачем до укладення шлюбу та вивезені позивачем під час спільного проживання, а саме:

речі придбані третіми особами:

- котел димохідний 1-конт. Бар КС-Г-12.5 Д придбано ОСОБА_8 ;

- праска Tefal Ultimate Pure FV9845E0 придбано ОСОБА_8 ;

- обігрівач Roventa Compact Power So придбано ОСОБА_8 ;

- ріжкова кавоварка Delonghi EC685 ВК А;

- кондиціонер SO7LX7;

- умивальник ОСОБА_9

речі придбані до укладення шлюбу:

- духова шафа Ariston придбана 10.08.2013 (шлюб укладено 12.10.2013);

- холодильник комбінований з нижньою морозильною камерою Samsung придбано 17.06.2013 (шлюб укладено 12.10.2013);

- диван Мустат Е придбано 06.09.2013 (шлюб укладено 12.10.2013);

- мікрохвильова піч СВЧ МЕ711КR придбано 09.04.2013 (шлюб укладено 12.10.2013).

Також відповідач вважає, що необхідно виключити з обліку рухомих речей, зазначених позивачем для поділу між подружжям, які позивач вивіз з дому в невідомому напрямку під час проживання до 01.11.2023, а саме:

- індукційний автомобільний зарядний пристрій;

- болгарка (кутова шліфмашинка) Макіта GA 5030 125 мм (5’’) 2 шт.;

- стрічкова шліфмашинка Макіта 9903;

- мотокоса;

- телефон Apple Iphone 11 128GB White;

- телефон Apple Iphone SE 2020 64GB Black;

- перфоратор прямий Дніпро-М;

- мийка автомобільна Дніпро-М PW-13;

- електрорубанок;

- фрезер;

- шліфмашинка Дніпро-М;

- перфоратор Макіта HR2470;

- патрон ШЗ;

- перехідник патрона;

- ручна дискова пила HS7601;

- бур SDS-Plus 6x110 мм Макіта;

- бур SDS-Plus 8x160 мм Макіта;

- бур SDS-Plus 12x160 мм Макіта;

- кейс для зварювального обладнання;

- магнітний кутник для зварювального обладнання;

- набір зварювальних кабелів;

- маска зварника;

- зварювальний апарат;

- бензопила цепова;

- цепок до бензопилки;

- акумуляторна батарея Дніпро-М;

- акумуляторний дриль-шуруповерт Дніпро-М;

- зарядний пристрій Дніпро-М;

- лобзик електричний Дніпро-М;

- набір бурів та зубил Дніпро-М;

- перфоратор прямий Дніпро-М.

Майно, яке відповідач бажає залишити собі:

- водонагрівач Gorenje GBF80/UA;

- електросамокат Xiaomi Mi Electric Scooter Pro 2;

- пральна машина LG F2J6HSWOW.

Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково та просить відмовити позивачу у задоволенні позову в частині поділу банківських рахунків, коштів від продажу автомобіля Toyota Corolla, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , коштів, що нібито перебували на збереженні вдома та майна, що було придбане третіми особами – повністю. Відмовити у задоволенні вимог відносно поділу рухомого майна де не зазначено індивідуальних властивостей речей, а лише вказана вартість (т.1 а.с.180-184).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.02.2024 задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів та витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію про вклади які були оформлені та на які суми вкладником ОСОБА_4 за період з 12.10.2013 по 13.12.2023, а також витребувано від Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» інформацію про вклади які були оформлені та на які суми вкладником ОСОБА_4 за період з 12.10.2013 по 13.12.2023 (т.1 а.с.233-234).

19.03.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 29.02.2024 до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація про вклади, які були оформлені на ОСОБА_4 та на які суми за період з 12.10.2013 по 13.12.2023 (т.1 а.с.239).

Крім того, 22.03.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 29.02.2024 до суду від АТ «Комінбанк» надійшла інформація про наявність депозитних вкладів, оформлених вкладником ОСОБА_4 за період з 12.10.2013 по 13.12.2023 (т.1 а.с.241).

26.02.2025 з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, сторонами подано спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі (т.2 а.с.96-100).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.02.2025 у затвердженні мирової угоди в справі відмовлено, оскільки надана мирова угода містила умови щодо припинення права на аліменти на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, а також зобов`язання сторін протягом 5 днів з моменту укладення мирової угоди звернутися до нотаріуса та органу опіки та піклування про укладення договору в порядку ст. 190 СК України про припинення права на аліменти на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, що не є предметом розгляду даної справи, суперечать нормам закону та може призвести до виникнення нового спору (т.2 а.с.110-115).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (т.2 а.с.109).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2025 визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_2 в судове засідання (т.2 а.с.149-150).

Розгляд справи неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувалися перерви за клопотаннями учасників справи, а також у зв`язку з їх неявкою учасників справи в судові засідання.

Позивач в останнє судове засідання не з`явився, на попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував з підстав, які наведені в позовній заяві, підтвердив, що будинок купували в шлюбі і робили ремонт спільно. Проживали разом з 12.10.2013. З 21.05.2023 вже не проживали разом. Спільно не проживали з 15.05.2023. Наполягав на тому, що в жовтні 2023 року він з відповідачем вже не проживали разом. На запитання представника відповідача про те, чи вони примирялися, оскільки відповідач спочатку подала позов про розірвання шлюбу, а потім його забрала, позивач повідомив, що вони не примирялися, це була лише фізіологічна потреба. Всі свої доходи він декларував. ФОПом він був до червня 2023 року. Також він звертався до поліції відносно втрати товару. Позивач не знає хто виніс товар, який знаходився у будинку. Договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Corolla він взяв у бардачку коли відповідач дала йому ключі щоб він поїхав на мийку помити автомобіль.

Представник позивача – адвокат Дяченко В.М. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, які викладені в позовній заяві, у повному обсязі. Наполягала на поділі майна подружжя на умовах, які зазначені в позові. Вказувала, що сторони не проживали разом ще до розірвання шлюбу, оскільки є постанова Миронівського районного суду про вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства, в якій зафіксовано про непроживання їх разом станом на жовтень 2023 року, психологічне насильство було вчинене відповідачем в м. Миронівка, куди вони їздили разом з метою забезпечення їх спільної дитини одягом та взуттям.

Відповідач у судовому засіданні частково погодилася з позовними вимогами, а саме по 1/2 частині будинку та земельної ділянки. З приводу майна, зазначеного в позові, не погоджується з цінами, які вказані на розсуд позивача. В переліку деякі пункти знаходяться у позивача, є обладнання, яке вийшло з ладу, а деякого взагалі не було. На рахунок авто: автомобіль "Форд транзит" придбаний в шлюбі і на даний час знаходиться в користуванні позивача. Автомобіль "Toyota Corolla" була відчужена під час спільного проживання з позивачем у шлюбі, йому було відомо про відчуження. Автомобіль був придбаний її родичем, якому вона його і повернула. Оригінал договору купівлі-продажу автомобіля знаходиться в позивача. В липні вона віддала автівку тій людині, яка її і купував. Ця людина лише повернула гроші, які вони платили на той момент за реєстрацію самого автомобіля. Щодо грошових коштів зазначила, що під кінець їх проживання таких заощаджень не було. Вклади у банках дійсно були оформлені на неї, проте вони були зняті в червні та липні. Вони на той час перебували ще в шлюбі і говорити про те, що вони залишились їй – недоречно. Ключі від будинку завжди були в ОСОБА_10 , замки були замінені коли їх обікрали. Більшість речей були вивезені ним самим, вона бачила їх в його автомобілі. ОСОБА_11 був повідомлений про продаж автомобіля Toyota Corolla. Він сказав дослівно: «роби що хочеш, авто твоє». Даний автомобіль купувався її родичем - дядьком на прізвище " ОСОБА_12 ", оскільки їх доходи не дозволяли це зробити. В них був спільний бюджет, спільні кошти. Щодо 3 500 доларів: в ОСОБА_13 в жовтні були придбані 3 500 доларів за дешевшим курсом, так як він розраховувався в Києві за долари і йому було так зручніше. Коли він приїхав додому, на них ніхто не звернув увагу. Він поїхав на ринок, закупив товар, повернувся і сказав, що в нього не взяли ці долари. Вони звернулися в банк, банк запропонував, що можна ці гроші обмінять, покласти на рахунок, і через місяць забрати гарні гроші. Ось таким чином вона і відображала їх в декларації. В 2022 році вони були зняті. В 2013 році був у неї вклад в банку. Коли вони одружилися, їм була надана квартира по АДРЕСА_2 . З 12.10.2013 вони почали жити разом і проживали в квартирі її батьків. Там проживали до 2022 року. 19.01.2021 ще проживали в квартирі, це можуть підтвердити сусіди. В 2019 році був придбаний будинок і її батько – будівельник повністю допомагав безоплатно з ремонтом. Ремонт робився косметичний. Кошти на ремонт вкладалися їх спільні. З 01.11.2023 ОСОБА_11 перестав проживати в будинку. Він забрав кота і пішов з дому. Всі речі якимось чином також забрав. Вона інколи проживає в будинку. В Іванченка доступ до будинку є. Депозитними вкладами ніхто не користується, вони знімаються після того строку на який вони були відкриті. Спільно проживали з 12.10.2013 по 01.11.2023. Були періоди 3-4 дні коли не проживали разом, не більше, коли сварилися. Перелік майна, яке просить поділити ОСОБА_11 частково не визнає, оскільки там є майно, яке не належить ні йому, ні їй, воно не придбане в шлюбі. Також є майно, яке вийшло з ладу, або ОСОБА_14 вже його забрав. Праска, яка згоріла, наприклад. Сума оцінки майна занадто завищена. Коли машину передали у власність іншій особі вони перебували в шлюбі і проживали разом, з даного питання вони говорили. Документи на відчужений автомобіль та на банківські вклади знаходяться в Іванченка. 3 500 доларів були зняті ще в 2022 році, і в 2023 році їх вже не було. Готівки в доларах та євро не було вдома. Гроші, які зняті з рахунків були використані на товар, також їздили на відпочинок. 14.12.2023 було рішення про розірвання шлюбу. ОСОБА_15 пішов з дому 01.11.2023, тобто припинили спільне проживання. 12.10.2023 вони відсвяткували річницю спільного життя, їздили в Київ. Під час спільного проживання його батьки не спілкувалися з ним. Їх спілкування налагодилось вже після розлучення. ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миронівка в них трапилась конфліктна ситуація, але це не завадило їм проживати разом. Кошти, які були вдома, то їх забрав сам позивач, але це були обігові кошти, які використовувались для торгівлі. Toyota Corolla була придбана її дядьком на її день народження і вона його повернула власнику. Про це було йому добре відомо. Просить врахувати при поділі майна також інтереси їх спільної малолітньої дитини.

Представник відповідача – адвокат Константінова Т.М. у судовому засіданні частково визнала позовні вимоги з підстав, які викладені в письмових поясненнях. Зазначає про необгрунтованість позовних вимог в частині визначення вартості деякого переліченого майна. Сторони спільно проживали однією сім`єю та витрачали кошти значно довше, ніж це зазначено позивачем, а саме до 01.11.2023. З приводу грошових коштів, які нібито знаходились в будинку, то їх ніколи в не було. Кошти, які були на рахунках, то вони були зняті під час спільного проживання. Просить поділити будинок і земельну ділянку та врахувати при цьому інтереси їх малолітньої дитини. Також наголошує на тому, що покази допитаного свідка можуть бути суб`єктивними, оскільки це мати позивача.

Представник відповідача – адвокат Потапенко С.М. в останнє судове засідання не з`явився, на попередніх судових засіданнях пояснив, що відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: підлягає поділу по 1/2 частині будинку та земельної ділянки. Вклади були зняті під час спільного проживання і були спільно використані. Щодо поділу іншого майна, то воно не сходиться по деяких позиціях, оскільки деякого майна взагалі немає, тобто не доведено його існування. Щодо коштів, які перебували на зберіганні вдома, то їх взагалі не було, а позивачем не доведено їх наявність. Відносно автомобіля "Форд", то сторона відповідача не заперечує відносно його поділу, а автомобіль "Toyota Corolla" було продано під час їх спільного проживання. З поділом рухомого майна, то визнає частково, за виключенням майна, яке було вивезено позивачем в невідомому напрямку та майно, яке було придбано іншими (третіми) особами до укладення шлюбу.

Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_16 показала, що являється матір`ю позивача. Син з колишньою невісткою проживали в шлюбі десять років, у них є спільна дитина, набули майно: купили будинок, автомобіль, зробили в будинку ремонт. Коли вони одружувалися, син був підприємцем, у нього була точка на базарі, він займався продажем продуктів харчування, у нього був автомобіль, який вони вже в шлюбі продали і купили інший автомобіль "Форд". В шлюбі нажили будинок, зробили в ньому ремонт і купили автомобіль "Toyota", мали вкладення, але про суму вкладень, вони їй не розповідали. Бюджет у них був спільний. Дружина сина на час покупки будинку перебувала у декретній відпустці. Свідок з чоловіком давали гроші сину на покупку будинку в розмірі 5 000,00 доларів США. Коли почали робити ремонт в будинку, постійно давали різні суми коштів, давали близько 34 000,00 грн. на переобладнання газового обладнання, на двері, на плитку – 48 000,00 грн., 10 000,00 грн. – на посудомийну машинку. Речі свідок особисто не купляла, але давала гроші на придбання батута, крісла, дрібних побутових речей, мультиварки, електросушилки, всього точно вже не пам`ятає. П`ять років у них спільних дітей у шлюбі не було і коли народилася ОСОБА_17 , вони купили невістці золотий браслет за 17 000,00 грн., оплатила утеплення будинку – 30 000,00 грн., неодноразово давала сину різні суми коштів, вони з невісткою приходили в магазин та брали необхідні продукти. Будинок та земельна ділянка придбані сином з невісткою разом. З приводу вкладів, син скаржився їй, що у них був вклад, який син зробив після весілля, хотів за рахунок відсотків сплачувати податки, але ОСОБА_18 не дала та потім переоформила вклад на себе. Крім того, вона оплачувала різні дрібні платежі. Так наприклад з переписки вона згадала, що 12.02.2022 невістка просила заплатити 733,00 грн. за закордонний паспорт ОСОБА_19 , 29.05.2022 купити ліки, 14.06.2022 вона заплатила 156,00 грн. за дитсадок. Також на картку невістки вона перераховувала через додаток «ПриватБанк»: 28.02.2022 - 5 527,00 грн., 25.09.2022 - 5 025,00 грн., 06.09.2022 – 1 005,00 грн., 16.08.2022 - 1 005,00 грн., 08.08.2022 – 2 010,00 грн., 25.01.2022 - 505,00 грн., 31.12.2021 - 1 010,00 грн., 19.12.2021 - 1 010 грн., 17.11.2021 - 1 010,00 грн., 12.08.2021 – 3 568,00 грн., 02.07.2021 - 5 748,00 грн., 01.04.2021 – 9 595,00 грн., 26.02.2021 – 2 020,00 грн., 21.01.2021 – 6 262,00 грн., 24.01.2021 – 2 020,00 грн., 01.01.2021 – 2 010,00 грн., 04.12.2020 – 2 000,00 грн., сину також неодноразово перераховували різні суми коштів через «Приват24». Також було дві поїздки за кордон, одну з них свідок з чоловіком повністю фінансували, другу - наполовину. До народження дитини вони проживали в квартирі невістчиної матері, далі придбали будинок, де проживали до кінця травня 2023 року, потім син попросив ключі від дачі, сказав, що хоче піти, з того часу постійно жив на дачі. В червні, через 2-3 тижні після того, які він пішов від ОСОБА_18 , на свято Трійці, вони забирали його речі, його не пускали, він з нею не проживав, але на території в нього був склад з продуктами, він щодня їздив, брав товар, але на Трійцю він зателефонував та повідомив, що замки змінені і його не пускають, тоді приїхали свідок з чоловіком. ОСОБА_18 повідомила їй, що змінила замки, бо її син все покрав та вони викликали поліцію, разом з поліцією, син зайшов на територію, забрав свій товар та після цього привезли ОСОБА_20 і дитині стало погано, викликали швидку. В подальшому син їздив, спілкувався з дитиною, щоб вона так не страждала, купив їй собаку, возив їх в Київ в парк розваг. Автомобіль Toyota син з невісткою купили в сьомому місяці 2020 року в м. Харків, про покупку авто свідку з чоловіком не повідомляли, купили за власні кошти, просили гроші на страховку, але чоловік не дозволив давати. Невідомо, що на даний автомобіль позичали гроші, говорили що купили за 20 000,00 доларів США, а продала ОСОБА_18 потім як стало відомо за суму еквіваленту 1 000,00 євро. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником вказано невістку, оскільки вона купляла його щоб возити дитину в садок, купили за спільні кошти. У них також був автомобіль Форд, власником якого був син, вони продали старий і купили новіший Форд, за які кошти – свідку невідомо, у них гроші не просили. Гроші вона давала сину без договорів чи розписок, не мала на меті, щоб їх повертали, давала гроші, щоб син з невісткою добре жили. З онукою ОСОБА_21 спілкувалася, доглядала її на прохання ОСОБА_18 . На запитання адвоката Константінової Т.М. «чи відомо їй про доходи сина з 2008 по 2023 рік?» свідок повідомила, що цим не цікавилася.

Заслухавши в судових засіданнях доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.10.2013, який було розірвано рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2023 по справі № 697/2287/23 (т.1 а.с.21-23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 03.04.2018, виданим Канівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (т.1 а.с.24).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 15.06.2023 припинив свою підприємницьку діяльність (т.1 а.с.25).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта № 414253251 від 20.02.2025, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0789 га, кадастровий номер 7110300000:01:010:0919, адреса – АДРЕСА_1 , підстава набуття права власності – договір купівлі-продажу № 1388 від 19.07.2019 та житловий будинок загальною площею 82,2 кв.м., за адресою – АДРЕСА_1 , підстава набуття – договір купівлі-продажу № 1386 від 19.07.2019 (т.2 а.с.94).

На підтвердження наявності майна позивач надає «Заказ клієнта» без зазначення прізвища покупця в яких зазначено наступне: дата замовлення – 30.04.2023, електрорубанок Dnipro-M PL-82 (2021) вартістю 3 514,00 грн. (т.1 а.с.44); дата продажу – 22.07.2022, бензопила цепна Dnipro-M DSG-45H – 3 894,00 грн., дата продажу – 12.10.2022, акумуляторна батарея Dnipro-M ВР-220 – 1 149,00 грн., акумуляторна дриль-шуруповерт Dnipro-M CD-218Q – 960,00 грн. (т.1 а.с.45).

Відповідно до замовлення клієнта № 2253 від 17.03.2023, замовник ОСОБА_2 придбав в Агромеханіці мотокультиватор Forte МБК-7 вартістю 13 546,00 грн. (т.1 а.с.46).

Відповідно до видаткової накладної № 1889-003327 від 17.05.2022, ОСОБА_4 придбала в ТОВ «Алло» електросамокат Xiaomi Mi Electric Scooter Pro 2 Black вартістю 14 724,17 грн. без ПДВ, сума з ПДВ 17 669,00 грн. (т.1 а.с.49).

Крім того позивачем надано видаткові накладні № 1889-002280 від 01.04.2021 та № 1889-007352 від 31.10.2021 на купівлю робота-пилососа Xiaomi Mi Robot Vacuum-Mop 1C вартістю 6 419,00 грн. та Відеореєстратора 70mai Smart Dash Cam Pro+ Set A500s-1 вартістю 2 255,00 грн. без зазначення прізвища покупця (т.1 а.с.47-48).

Згідно з Договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12221/9653333/1200 від 21.12.2021, укладеним між АТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ОСОБА_4 , банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 та приймає від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим договором, грошові кошти в сумі 120 000,00 грн. Вклад залучається на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу. Датою повернення вкладу є 22.06.2023 (т.1 а.с.50-51).

Згідно з Договором банківського вкладу «Максимальний дохід» № 12222/731333/1200 від 17.01.2022, укладеним між АТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ОСОБА_4 , банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 та приймає від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим договором, грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. Вклад залучається на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу. Датою повернення вкладу є 19.07.2023 (т.1 а.с.52-53).

Відповідно до Договору комісії № 04893 від 04.07.2023, укладеним між ТОВ «Центр комісійної торгівлі» та ОСОБА_4 , комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель – Toyota Corola 1.6 седан-В 2020 року випуску; колір – білий; VIN, № кузова (шасі, рами) – НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію – НОМЕР_7 ; номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 23.07.2020 за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме: 41 000,00 грн. (т.1 а.с.54).

Відповідно до Акту огляду реалізованого транспортного засобу № 7043/23/000208 від 05.07.2023, ТОВ «Центр комісійної торгівлі» здійснив продаж транспортного засобу Toyota Corola 1.6 седан-В, VIN, № кузова (шасі, рами) – НОМЕР_6 ОСОБА_7 , вартість – 41 000,00 грн. (т.1 а.с.55).

Також позивачем надано фотокартки з зображеннями побутової техніки без прив`язки до місця її знаходження та дати зйомки на 17 аркушах (т.1 а.с.56-72).

Відповідно до Звіту про визначення вартості транспортного засобу Ford Transit Connect, вантажний фургон малотонажний, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , станом на 02.11.2023 вартість транспортного засобу Ford Transit Connect, вантажний фургон малотонажний, VIN НОМЕР_8 , становить 316 517,00 грн. (т.1 а.с.77-91).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 , власником автомобіля марки Ford Transit Connect, вантажний фургон малотонажний, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (т.1 а.с.90).

Відповідно до роздруківки з сайту https://public.nazk.gov.ua декларації за 2022 рок ОСОБА_4 , ОСОБА_4 зазначила в розділі «Доходи, у тому числі подарунки»: чоловік ОСОБА_2 – дохід від зайняття підприємницькою діяльністю – 500 000,00 грн.; заробітна плата ОСОБА_4 – 240 982,00 грн. В розділі «Грошові активи» зазначено кошти, розміщені на банківських рахунках: Канівське відділення АТ «КІБ» в м. Канів – 120 000,00 грн.; АТ «Комерційний індустріальний Банк» - 50 000,00 грн.; АТ КБ «ПриватБанк» - 3 500,00 USD; АТ КБ «ПриватБанк» - 100 000,00 грн.; АТ КБ «ПриватБанк» - 147798,00 грн. (т.1 а.с.97-101).

Представником відповідача надано:

- товарний чек на суму 9 100,00 грн. від 03.10.2013, в якому зазначено оплачено ОСОБА_8 (т.1 а.с.185);

- гарантійний талон на невизначене майно – дата продажу 03.10.2019 (т.1 а.с.186), на невизначене майно – дата продажу – 01.11.2016, замовник ОСОБА_8 (т.1 а.с.187);

- товарний чек від 31.12.2019 на купівлю умивальника вартістю 2 280,00 грн., оплачено ОСОБА_8 (т.1 а.с.188);

- видаткову накладну № РН-0001615 від 06.06.2022 на ріжкову кавоварку Delonghi EC685 ВК А вартістю 5 185,00 грн., отримав ОСОБА_22 (т.1 а.с.189);

- товарний чек від 01.12.2016 на кондиціонер вартістю 6 300,00 грн. отримала ОСОБА_8 (т.1 а.с.190);

- замовлення клієнта № 000015275 від 27.02.2023 на обігрівач Rowenta Compact Power SO вартістю 99,00 грн. та праска Tefal ultimate pure FV9845E0 вартістю 4 299,00 грн., замовник ОСОБА_23 (т.1 а.с.191);

- товарний чек від 16.07.2013 на праску TEFAL НОМЕР_10 вартістю 550,00 грн., отримувач ОСОБА_24 (т.1 а.с.192);

- видаткова накладна № ТМТЕ-00625 від 09.10.2020 на котел димохідний 1-конт. Бар КС-Г-12.5Д вартістю 7 660,00 грн., одержувач ОСОБА_8 (т.1 а.с.193);

- товарний чек № 1306144910 від 17.06.2013 на холодильник комбінований з нижньою мороз. Камерою SAMSUNG RB-31 FERNDWW/WT вартістю 4 479,96 грн. (т.1 а.с.194).

З листа Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області № 47-10/07/01-27 від 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено, що матеріали її звернення за фактом розподілу спільно нажитого майна, зареєстровано в ЄО відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області № 2253 від 06.06.2023 та розглянуто в порядку ЗУ «Про звернення громадян». У зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, підстави для внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні. Рекомендовано звернутися для вирішення даного питання до суду, оскільки сфера цивільно-правових відносин не відноситься до компетенції працівників поліції (т.1 а.с.201).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 до Відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області від 06.06.2023, ОСОБА_4 просить вжити заходів припинити неправомірні дії її чоловіка ОСОБА_2 , який регулярно морально знущається над нею та її донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також без дозволу бере їх спільнонажите майно (розлучення та розподілу майна за судовим рішенням ще не було) (т.1 а.с.202).

Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 06.06.2023 відібрані старшим слідчим СВ відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковником поліції Божко О.М., ОСОБА_4 пояснила, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 близько 10 років та мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Близько місяця тому, а саме 14.05.2023 вона викрила чоловіка у зраді. Відповідно з того часу вони спільно не проживають (чоловік мешкав спочатку у своїх батьків по АДРЕСА_3 , а наразі проживає у дачному будинку в с. Пекарі). Чоловік сказав, що їм необхідно розлучитись. Наразі їй не відомо чи звертався він з заявою до суду, але вона розуміє, що розлучення буде і поділ майна також. Чоловік має доступ до їх спільного володіння, іноді приїздить по товар, а саме по продукти харчування, які зберігаються вдома і якими він здійснює торгівлю на базарі. 04.06.2023 вона випадково виявила, що з гаражу зникли: перфоратор «Моніто» темно-зеленого кольору у кейсі, кутова шліфувальна машинка «Моніто» темно-зелена, болгарка «Мокіто», електролобзик «Дніпро-М» GS-80 LX, набір бурів і зубил «Дніпро-М» у чохлі (6, 8, 10, 12 мм), акумуляторний дриль-шуруповерт «Дніпро-М» СД-2018 G (в комплекті з акумуляторною батареєю «Дніпро-М» ВР-220 з зарядною установкою «Дніпро-М» FC-223), бензопила «Дніпро-М» чорного кольору DSG-45 H, цеп до бензопили «Дніпро-М» 0,325, 258, зварювальний апарат «Дніпро-М» SAB, бензокоса «Форте», мийка автомобільна «Дніпро-М». Вказані інструменти взяв її чоловік у її відсутність. Вважає, що його дії неправомірні тому, що майно їх спільне, але за законом ще не поділене між ними (т.1 а.с.203-204).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-240304/65270 від 08.03.2024, за період 12.10.2013 по 13.12.2023 на ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , були оформлені вклади:

- вклад «Стандарт» на 1 місяць SAMDNWFD0073378602800 відкрито 28.11.2022 на суму 3 200,00 USD, закрито 29.12.2022, виплачена сума 3 200,00 USD;

- вклад «Стандарт» на 3 місяці SAMDNWFD0073378601001 відкрито 28.11.2022 на суму 2 650,00 USD, закрито 01.03.2023, виплачена сума 2 650,00 USD;

- вклад «Стандарт» на 3 місяці SAMDNWFD0073434325301 відкрито 02.02.2023 на суму 2 670,00 USD, закрито 03.05.2023, виплачена сума 2 670,05 USD;

- вклад «Стандарт» на 3 місяці SAMDNWFD0073482568801 відкрито 29.03.2023 на суму 2 670,00 USD, закрито 30.06.2023, виплачена сума 2 670,00 USD;

- вклад «Стандарт» на 6 місяців SAMDNWFD0071844635801 відкрито 01.02.2018 на суму 50 000,00 UАН, закрито 08.08.2019, виплачена сума 50 000,04 UАН;

- послуга скарбничка SAMDN27000732941158 відкрито 11.02.2013 на суму 0,00 UАН, відкрита (т.1 а.с.239).

Відповідно до відповіді АТ «КОМІНБАНК» № 08.1/525/БТ від 18.03.2024, АТ «КОМІНБАНК» надає інформацію про наявність депозитних вкладів, оформлених вкладником ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_11 ) за період з 12.10.2013 по 13.12.2023:

- номер депозитного договору 12218/64333/1200 на суму 50 000,00 грн. відкрито 04.01.2018, закрито 05.07.2019;

- номер депозитного договору 12219/543333/1200 на суму 50 000,00 грн. відкрито 18.01.2019, закрито 17.07.2020;

- номер депозитного договору 12219/3446333/1200 на суму 70 000,00 грн. відкрито 17.09.2019, закрито 19.12.2019;

- номер депозитного договору 12219/5527333/1200 на суму 70 000,00 грн. відкрито 19.12.2019, закрито 18.06.2021;

- номер депозитного договору 12220/3167333/1200 на суму 200 000,00 грн. відкрито 18.06.2020, закрито 20.07.2020;

- номер депозитного договору 12221/674333/1200 на суму 50 000,00 грн. відкрито 15.01.2021, закрито 17.01.2022;

- номер депозитного договору 12221/4315333/1200 на суму 120 000,00 грн. відкрито 18.06.2021, закрито 21.12.2021;

- номер депозитного договору 12221/9653333/1200 на суму 120 000,00 грн. відкрито 21.12.2021, закрито 22.06.2023;

- номер депозитного договору 12222/731333/1200 на суму 50 000,00 грн. відкрито 17.01.2022, закрито 17.07.2023 (т.1 а.с.241).

Згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.03.2024, вартість земельної ділянки площею 789 кв.м. кадастровий номер 7110300000:01:010:0919, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 114 013,95 грн. (т.2 а.с.21-23).

Згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.03.2024, вартість житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 605 732,27 грн. (т.2 а.с.24-26).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 06.06.2023, яка адресована начальнику Канівського ВП Черкаського РУП Лугіну Ю.В., ОСОБА_2 просить прийняти міри до невідомих йому осіб, які в ніч з 3-го на 4-те червня 2023 року проникли на територію його домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 звідки здійснили крадіжку наступного: мотокультиватор Forte МБК-70; лобзик електричний Дніпро-М SS-80LX; фрезер Дніпро-М ER 160S; шлифмашинка ексцентрикова PE-SOS; перфоратор прямий Днапро-М RH-100 + набір бурів; цукор – 10 мішків (по 50 кг) = 500 кг; кава Касік (вагова) – 8 м ящиків по 28 кг; фасувальні та пакувальні матеріали (т.2 а.с.30).

Відповідно до Довідки Відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 08.06.2023, ст. ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції Зінченко В.А. встановив, що 04.06.2023 до чергової частини відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло звернення від гр. ОСОБА_2 у заявника за невідомих обставин зникли речі та звернення гр. ОСОБА_4 . В ході перевірки було встановлено, що як пояснив гр. ОСОБА_2 , він дійсно проживав за вищевказаною адресою разом з дружиною гр. ОСОБА_4 та донькою. За час спільного проживання заявник був ФОП та разом з дружиною купували різні речі домашнього вжитку, інструменти, предмети торгівлі. Дані речі зберігалися на території домоволодіння по АДРЕСА_1 . З 14.05.2023 останні разом не проживали, та вирішили розлучитися. Після чого, як вказує гр. ОСОБА_2 , він помітив зникнення певного ряду речей та предметів торгівлі, про що і вирішив повідомити до поліції. Опитана гр. ОСОБА_4 пояснила, що дійсно з 14.05.2023 вони стали на процес розлучення з чоловіком. Та все спірне майно зберігалось на території їх подвір`я. Ключі від будинку та підсобних приміщень були як в неї так і в чоловіка. Та останній приїздив постійно та забирав за необхідності інструменти, предмети торгівлі. Які саме остання не бачила. Однак жодних механічних ознак злому на території їх подвір`я помічено не було. Так сам гр. ОСОБА_2 і забрав всі вказані речі, та використав у своїх інтересах. Попросила забезпечити збереження майна до проходження процедури розлучення та розподілу нажитого майна у судовому порядку (т.2 а.с.42-43).

Згідно з Договором купівлі-продажу житлового будинку від 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1386, ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_25 житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 (т.2 а.с.79-80).

Згідно з Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1388, ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_25 земельну ділянку площею 0,0789 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110300000:01:010:0919 (т.2 а.с.82-83).

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_12 від 20.07.2024, ОСОБА_4 одружилася 20.07.2024 з ОСОБА_26 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (т.2 а.с.85).

Відповідач надала фотокартки, які датуються серпнем, вереснем та жовтнем 2023 року, на яких зображено ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та їх дитину, їх спільне дозвілля (т.3 а.с.15-73).

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_13 від 25.06.2026, ОСОБА_2 одружився 25.06.2026 з ОСОБА_27 та змінив прізвище на « ОСОБА_3 ».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте у результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Як передбачено ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), Верховного Суду України у справі №6-843цс17 від 24.05.2017.

Аналогічне зазначено також Верховним Судом у постанові № 344/11089/18 від 30.11.2022.

Відповідно до ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, заробітна плата та інші доходи не є особистими коштами одного з подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо.

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Зазначені норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Частки чоловіка та дружини є рівними. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанови Верховного Суду № 235/9895/15 від 06.02.2018, № 404/1515/16-ц від 05.04.2018).

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Аналогічні висновки викладено в постановах Верхового Суду № 753/16242/18 від 07.12.2022, № 344/11089/18 від 30.11.2022, № 553/1867/19 від 16.01.2023.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 343/1294/18, в постанові по якій від 04.03.2021 акцентував увагу на тому, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Відповідно до постанови Верховного Суду № 343/1294/18 від 20.01.2020 «…У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.»

Аналогічне викладено в постанові Верховного Суду № 344/5528/22 від 18.05.2023.

Як встановлено в судовому засіданні, в період шлюбу позивачем та відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу в 2019 році набуто спірне майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0789 га, кадастровий номер: 7110300000:01:010:0919 за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони в судовому засіданні визнавали спільність набуття даного майна та не заперечували щодо його поділу порівну по 1/2 частині.

Таким чином, житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0789 га, кадастровий номер: 7110300000:01:010:0919 за адресою: АДРЕСА_1 належать позивачу і відповідачу на праві спільної сумісної власності, оскільки право власності на це майно набуте під час шлюбу та за сумісні кошти, а тому підлягають поділу між сторонами.

Що стосується поділу автомобіля "Ford Transit Connect" по 1/2 частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Під час поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, застосуванню підлягають положення частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2022 року в справі № 553/3266/15-ц (провадження № 61-1507св22)).

Верховний Суд у постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 691/1240/18, провадження № 61-4680св23 звернув увагу, що визнання права на половину спірного майна, тобто визнання права на ідеальну частку у майні без його виділу в натурі, є поділом майна подружжя у розумінні частини першої статті 71 СК України. У разі якщо сторони не дійшли згоди щодо отримання грошової компенсації та внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду щодо неподільної речі, зокрема автомобіля, наявні підстави для визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частину такого майна без його реального поділу, залишивши автомобіль у спільній частковій власності подружжя. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 362/6124/15-ц в частині поділу автомобіля між подружжям.

Подібний підхід відповідає також правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, щодо необхідності забезпечення ефективного, справедливого та збалансованого вирішення спорів про поділ неподільного майна подружжя. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суд, вирішуючи питання про поділ неподільної речі, має враховувати характер майна, інтереси обох сторін, можливість компенсації, фактичне користування майном та необхідність уникнення створення для сторін нової правової невизначеності.

Аналогічне викладено і в постановах Верховного Суду від 23.06.2026 у справі № 610/2578/24 та від 13.05.2026 у справі № 367/621/21.

Отже, якщо сторона визначила предметом спору поділ автомобіля як спільного майна подружжя, але запропонувала один з можливих способів його поділу, суд не позбавлений можливості застосувати інший передбачений законом спосіб поділу цього ж майна, якщо саме такий спосіб відповідає встановленим обставинам і забезпечує баланс прав й інтересів сторін.

Таким чином, суд приходить висновку, що спірний автомобіль марки "Ford Transit Connect", 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за позивачем ОСОБА_2 (на даний час "Добровольським"), є неподільною річчю, та на теперішній час перебуває у користуванні позивача (що не заперечується сторонами), набутий у власність сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, позивач просив про визнання по 1/2 частини даного автомобіля за ними, а відповідач не заперечувала, тому суд вважає за необхідне визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу, а саме: по 1/2 частині за кожним.

Сторонами не заявлялося вимоги про компенсацію вартості спірного автомобіля марки "Ford Transit Connect", 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Щодо визнання права власності по 1/2 частині автомобіля марки "Toyota Corolla", загальний легковий седан, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору комісії № 04893 від 04.07.2023, укладеним між ТОВ «Центр комісійної торгівлі» та ОСОБА_4 , комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель – Toyota Corolla 1.6 седан-В 2020 року випуску; колір – білий; VIN, № кузова (шасі, рами) – НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію – НОМЕР_7 ; номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 23.07.2020 за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме: 41 000,00 грн. (т.1 а.с.54).

Відповідно до Акту огляду реалізованого транспортного засобу № 7043/23/000208 від 05.07.2023, ТОВ «Центр комісійної торгівлі» здійснив продаж транспортного засобу Toyota Corolla 1.6 седан-В, VIN, № кузова (шасі, рами) – НОМЕР_6 ОСОБА_7 , вартість – 41 000,00 грн. (т.1 а.с.55).

Відповідач підтвердила в судовому засіданні факт продажу автомобіля Toyota Corolla ОСОБА_7 , а позивач також не заперечував даного факту.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до реального поновлення порушеного права.

При розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна; у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (постанова ВС від 03.05.2018 № 755/20923/14-ц, від 09.12.2020 № 301/2231/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зроблено висновок, що у разі, якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.

Як зазначив Верховний Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21).

Як вбачається з позовної заяви, пояснень позивача та його представника, позивач просив саме визнати за ним та за відповідачем по 1/2 частині автомобіля марки "Toyota Corolla", загальний легковий седан, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Проте, визнання права власності на частку в майні, яке на час розгляду справи у суді вже відчужене третій особі та не перебуває у власності відповідача, є неналежним способом захисту, оскільки не може забезпечити реального поновлення прав позивача без вирішення питання щодо дійсності правочину відчуження чи витребування майна від набувача.

Оскільки позивачем заявлено вимогу саме про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, який на момент розгляду справи вже відчужений та вибув із власності відповідача, а вимоги про стягнення грошової компенсації вартості частки цього майна або визнання договору купівлі-продажу недійсним позивачем в межах даного провадження не заявлялися, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 Цивільного процесуального кодексу України), дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Водночас суд зазначає, що відмова у задоволенні цієї позовної вимоги не позбавляє позивача права звернутися до суду з належним позовом про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки відчуженого спільного майна.

Що стосується позовних вимог про визнання по 1/2 частині банківських вкладів «Максимальний дохід» № 12222/731333/1200 від 17.01.2022 АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 50 000 грн. Датою повернення вкладу є 19.07.2023; «Максимальний дохід» № 12221/9653333/1200 від 21.12.2021 АТ «Комерційний Індустріальний Банк», вкладник ОСОБА_4 внесено кошти в сумі 120 000 грн. Датою повернення вкладу є 22.06.2023; валютних вкладів у АТ КБ «Приватбанк», які теж були оформлені на відповідача ОСОБА_4 на суму: 3 500 дол. США, 100 000 грн., 147 798 грн., суд зазначає наступне.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-240304/65270 від 08.03.2024, за період 12.10.2013 по 13.12.2023 на ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , були оформлені вклади:

- вклад «Стандарт» на 1 місяць SAMDNWFD0073378602800 відкрито 28.11.2022 на суму 3 200,00 USD, закрито 29.12.2022, виплачена сума 3 200,00 USD;

- вклад «Стандарт» на 3 місяці SAMDNWFD0073378601001 відкрито 28.11.2022 на суму 2 650,00 USD, закрито 01.03.2023, виплачена сума 2 650,00 USD;

- вклад «Стандарт» на 3 місяці SAMDNWFD0073434325301 відкрито 02.02.2023 на суму 2 670,00 USD, закрито 03.05.2023, виплачена сума 2 670,05 USD;

- вклад «Стандарт» на 3 місяці SAMDNWFD0073482568801 відкрито 29.03.2023 на суму 2 670,00 USD, закрито 30.06.2023, виплачена сума 2 670,00 USD;

- вклад «Стандарт» на 6 місяців SAMDNWFD0071844635801 відкрито 01.02.2018 на суму 50 000,00 UАН, закрито 08.08.2019, виплачена сума 50 000,04 UАН;

- послуга скарбничка SAMDN27000732941158 відкрито 11.02.2013 на суму 0,00 UАН, відкрита (т.1 а.с.239).

Відповідно до відповіді АТ «КОМІНБАНК» № 08.1/525/БТ від 18.03.2024, АТ «КОМІНБАНК» надає інформацію про наявність депозитних вкладів, оформлених вкладником ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_11 ) за період з 12.10.2013 по 13.12.2023:

- номер депозитного договору 12221/9653333/1200 на суму 120 000,00 грн. відкрито 21.12.2021, закрито 22.06.2023;

- номер депозитного договору 12222/731333/1200 на суму 50 000,00 грн. відкрито 17.01.2022, закрито 17.07.2023 (т.1 а.с.241).

Як встановлено судом під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, договори банківського вкладу № 12221/9653333/1200 на суму 120 000,00 грн. та 12222/731333/1200 на суму 50 000,00 грн., які укладені між АТ «КОМІНБАНК» та ОСОБА_4 , та вклади укладені між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 , на час розгляду справи закриті, тобто кошти з рахунків виплачені вкладнику.

Таким чином, зобов`язання банку перед вкладником за вказаними договорами припинилися належним виконанням, а відтак відсутній сам предмет спору (об`єкт права) – чинні банківські вклади, на частку в яких позивач просить визнати право власності.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Визнання права власності на частку в банківських вкладах, які фактично не існує (закриті), є неналежним та неефективним способом захисту права, оскільки таке судове рішення не може бути виконане і не призведе до відновлення майнових прав позивача.

У разі, якщо один із подружжя розпорядився спільними грошовими коштами (зняв їх з рахунку) на власний розсуд та не в інтересах сім`ї, належним способом захисту прав іншого з подружжя є пред`явлення вимоги про стягнення відповідної грошової компенсації вартості частки у спільному майні (за аналогією з частиною четвертою статті 71 СК України).

Проте, згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не вправі самостійно змінювати предмет позову та застосовувати спосіб захисту, про який позивач не просив.

Оскільки позивачем заявлено вимогу саме про визнання права власності на 1/2 частину банківських вкладів, які на момент ухвалення рішення вже закриті, а вимог про стягнення грошової компенсації вартості частки знятих коштів не заявлялося, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права та відсутністю предмета спору.

Щодо визнання за сторонами по 1/2 частині коштів, які перебували на зберіганні вдома, то суд зазначає наступне.

За змістом статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що за місцем спільного проживання сторін зберігалися спільні готівкові кошти в сумі 32 000,00 доларів США та 2 000,00 євро, які залишилися у розпорядженні відповідача після припинення шлюбних відносин. Водночас відповідач категорично заперечила факт існування зазначених готівкових коштів та їх привласнення.

Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить із того, що обов`язок доведення факту наявності спірних грошових коштів на момент припинення ведення спільного господарства, джерела їх походження, а також факту їх утримання чи витрачання одним із подружжя на власний розсуд без згоди іншого покладається саме на позивача.

Проте, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження реального існування зазначеної суми готівкових коштів, набуття їх у період шлюбу та перебування цих коштів у фактичному володінні відповідача. Самі по собі твердження позивача про наявність заощаджень, які категорично заперечуються відповідачем та не підтверджені іншими об`єктивними доказами у справі, є припущеннями, на яких судове рішення ґрунтуватися не може.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у частині поділу готівкових коштів, у зв`язку з чим, у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про поділ між сторонами решти спільного майна, яке зазначає позивач, а саме: диски до Toyota Corolla; лотка надувна «Bork»; електросамокат «Ксіомі»; генератор бензиновий 2,5 Квт; інвертор 24 V; інвертор 12 V; зварювальний апарат (набір); лобзик електричний Dnipro-M JS-80LX; мотокультиватор Forte МКБ-70; перфоратор прямий Dnipro-M RH-100; фрезер Dnipro-M ER160S; шліфувальна ексцентрикова машина Dnipro-M PE-50S500 Вт125 мм 3м регулятор обертів; перфоратор Dnipro-M; шафа прихожа; диван; крісло Кокон; мультиварка; електрогриль; електросушка для фруктів; телевізор «Ксіомі-55»; кондиціонер «СН» кулер – хантер; кондиціонер «СН» кулер – хантер; холодильник «Самсунг»; пральна машина; бойлер (15 л.); бойлер (80 л.); шафа-купе; шафа у ванну кімнату; пенал до шафи ванної; шафа гардероб (4м. х 2,7м. х 1,2 м.); кухня (3,5 м.); духовий шкаф; плита газова; витяжка; посудомийна машина; кавоварка; міні електрогриль; котел газовий; мікрохвильова піч; ліжко (дерево); телевізор «LQ-32»; робот пилосос; тумби (дерево) прикроватні спальні; телефон Айфон 13 Pro; ванна (акріл); смарт годинник Apple 8; відеореєстратор; відпарювач; праска «Тефаль» 2 шт. загальною вартістю в розмірі 659 388,00 грн., суд керується пунктами 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

В даних пунктах вказано, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.01.2024 у справі №523/14489/15-ц зауважила, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Натомість, матеріали справи не містять доказів та в судових засіданнях не надано підтвердження того, що сторони погодили вартість цього майна.

Суду не надано доказів наявності у подружжя на час подання позову та його розгляду у суді, вказаного переліку предметів домашнього вжитку, побутової техніки, меблів тощо.

Надані суду фотознімки не підтверджують ні наявність майна, яке просить позивач поділити на час розгляду справи, ні його місцезнаходження.

З матеріалів справи не вбачається, яким чином була визначена вартість майна та чи було стороною позивача визначено коефіцієнт фізичного зносу спірного майна. У позові зазначена лише орієнтовна його вартість без належного документального підтвердження.

Крім того, відповідач в судовому засіданні вказувала про завищену вартість спірного майна, вказувала на відсутність деяких речей.

Тобто, сторони жодним чином не підтвердили наявність всього зазначеного майна, його вартість, індивідуальні ознаки. Допитана в судовому засіданні свідок – мати позивача ОСОБА_16 , вказала лише про те, що давала кошти на придбання деяких побутових речей, проте не вказала конкретно яких і коли.

Крім того, відповідач вказувала на те, що деякі речі, які містяться в переліку позивача, були вивезені ним самим, але в матеріалах справи є також заява позивача в поліцію про викрадення деяких речей з його переліку.

Тому неможливо встановити навіть точний перелік спірного майна. З товарних чеків, які надані на підтвердження купівлі майна, неможливо дійти висновку про їх вартість на даний час, та взагалі їх наявність.

Тобто наявність предметів домашнього вжитку, побутової техніки, меблів тощо, перелік яких викладено у позовній заяві, рівно як і дійсна ринкова вартість спірного майна належними та допустимими доказами не підтверджені (сторони не дійшли згоди щодо наявності/відсутності заявленого позивачем майна в натурі на час виникнення спору та його оцінки; експертна оцінка спірного майна не проводилась; клопотання про призначення експертизи сторони не заявляли; наявність спірного майна та його місцезнаходження описом, актом, іншим документом не підтверджена; чеки, рахунки, накладні тощо не є доказом наявності майна, його стану та вартості на час виникнення спору).

У зв`язку з цим, суд не може вирішити питання про поділ цього майна відповідно до рівності часток, а тому вважає за необхідне в задоволенні позову стосовно поділу решти майна відмовити.

У відповідності до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 15 140,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ПН264 від 09.01.2024 (т.1 а.с.1) та № 68334186 від 18.01.2024 (т.1 а.с.142).

З матеріалів справи, а саме звіту № 0401/24, висновку експерта про вартість земельної ділянки та висновку оцінювача про вартість об`єкта оцінки, якими проведено оцінку житлового будинку, земельної ділянки та автомобіля Ford Transit вбачається, що вартість вказаного майна становить 2 196 517,00 грн. (1 700 000,00 грн. (житловий будинок) + 180 000,00 грн. (земельна ділянка) + 316 517,00 грн. (автомобіль Ford Transit). Ціна позовних вимог, яка вказана позивачем складає 5 710 680,00 грн.

Позовні вимоги позивача задоволені на 38,46% (2 196 517,00 грн. (вартість задоволеного) х 100 : 5 710 680,00 грн. (ціна позову)).

Позивач в позовній заяві просив покласти на відповідача 1/2 частину судового збору.

Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_28 1/2 частину судового збору пропорційно задоволених вимог, а оскільки позов задоволено на 38,46%, судовий збір слід стягнути в розмірі 2 911,42 грн. (15 140,00 грн. х 38,46% = 5 822,84 грн. / 2 = 2 911,42 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (на даний час прізвище « ОСОБА_3 ») до ОСОБА_4 (на даний час прізвище « ОСОБА_5 ») про розподіл майна подружжя – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_29 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_30 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_29 право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,0789 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110300000:01:010:0919.

Визнати за ОСОБА_30 право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,0789 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110300000:01:010:0919.

Визнати за ОСОБА_29 право власності на 1/2 автомобіля Ford Transit Connect, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_30 право власності на 1/2 автомобіля Ford Transit Connect, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_31 на користь ОСОБА_32 понесений позивачем судовий збір у розмірі 2 911,42 грн. (дві тисячі дев`ятсот одинадцять гривень, 42 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 16.11.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 (на даний час прізвище « ОСОБА_3 »), ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_4 (на даний час прізвище « ОСОБА_5 »), ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий Б . К . Скирда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua