Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №380/17016/24
Суддя: Обрізко Ігор Михайлович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/17016/24 пров. № А/857/12501/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Обрізка І.М.,
суддів – Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року (суддя Сидор Н.Т., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/17016/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі – В/Ч НОМЕР_1 , відповідач 1), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі В/Ч НОМЕР_3 , відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі – В/Ч НОМЕР_4 , відповідач 3) у якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідачів, які полягають у застосуванні з 01.01.2020 по 26.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, при нарахуванні грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за житло в період з 2020 по 2023, за які такі допомоги нараховувалися та виплачувалися;
- зобов`язати В/Ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2020 по 23.04.2020 грошового забезпечення, компенсації за житло, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 у розмірі 2102,00 гривні із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок №44);
- зобов`язати В/Ч НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату з 24.04.2020 по 22.11.2022 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за житло, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 у розмірі 2102,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 у розмірі 2270,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 у розмірі 2 481,00 гривні, відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44;
- зобов`язати В/Ч НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату з 23.11.2022 по 20.02.2024 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, підйомної допомоги, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 у розмірі 2 481,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 у розмірі 2 684,00 гривні відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку № 44;
- зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати такої заборгованості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії В/Ч НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 20.01.2020 по 23.04.2020 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.
Зобов`язано В/Ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 23.04.2020 грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 у розмірі 2102,00 гривні, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 20.01.2020 по день фактичної виплати таких коштів.
Визнано протиправними дії В/Ч НОМЕР_3 , які полягають у застосуванні з 24.04.2020 по 22.11.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Зобов`язано В/Ч НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 24.04.2020 по 22.11.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 у розмірі 2102,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 у розмірі 2270,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 у розмірі 2 481,00 гривні, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку № 44, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 24.04.2020 по день фактичної виплати таких коштів.
Визнано протиправними дії В/Ч НОМЕР_4 , які полягають у застосуванні з 23.11.2022 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, підйомної допомоги.
Зобов`язано В/Ч НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 23.11.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, підйомної допомоги, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 у розмірі 2 481,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 у розмірі 2 684,00 гривні, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 23.11.2022 по день фактичної виплати таких коштів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення за спірний період виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані, шляхом множення прожиткового мінімуму встановленого станом на 01 січня відповідного року на відповідний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про перерахунок допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та компенсації за житло за 2020-2021 роки, оскільки ця компенсації не залежить від розміру грошового забезпечення.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційних скарг обґрунтовують тим, що відсутні правові підстави для обчислення грошового забезпечення виходячи із прожиткового мінімуму встановленого законом на 01 січня відповідного року.
Так, згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Всі інші позовні вимоги є похідними і тому також не підлягають задоволенню.
З цих підстав, відповідачі вважають, що спірні виплати здійснили у правильному розмірі.
Просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив військову службу з 29.12.2018 по 23.04.2020 у НОМЕР_5 прикордонному загоні (В/Ч НОМЕР_1 ), з 24.04.2020 по 30.11.2022 в НОМЕР_2 прикордонному загоні (В/Ч НОМЕР_3 ), з 23.11.2023 по 20.02.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 (В/Ч НОМЕР_4 ).
Згідно з архівної відомості № 5745 з січня 2020 по грудень 2020, ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 23.04.2020 нараховувалось грошове забезпечення, компенсація за житло.
Згідно архівної відомості з січня 2020 по грудень 2020, ОСОБА_1 у період з 24.04.2020 по грудень 2020 нараховувалось грошове забезпечення, допомога на оздоровлення, компенсація за житло.
Згідно з архівної відомості з січня 2021 по грудень 2021, ОСОБА_1 нараховувалось грошове забезпечення, допомога на оздоровлення, компенсація за житло.
Згідно з архівної відомості з січня 2022 по грудень 2022, ОСОБА_1 нараховувалось грошове забезпечення, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за житло.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення, що нараховано ОСОБА_1 за період з 23.11.2022 по 20.02.2024, останньому нараховувалось грошове забезпечення, у травні 2023 - допомога на оздоровлення, у квітні 2023 - підйомна допомога, у червні 2023 - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо обчислення протягом спірних періодів складових його грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на відповідний календарний рік, та вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі як і раніше - Постанова № 704).
Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням суд у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином з 29.01.2020, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018.
У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III і Закон України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» та Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік».
Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020, Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 01 січня 2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023.
При вирішенні спору суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704» (далі-Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 2 Постанови № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Таким чином, з 20.05.2023 у зв`язку із внесенням Постановою № 481 змін до Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 має розраховуватись із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно (через його збільшення на відповідний рік).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошової допомоги на оздоровлення регулюється наказом МВС України про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам 25.06.2018 № 558 (надалі – Інструкція № 558).
Відповідно до пункт 1 глави 7 розділу IV Інструкції № 558, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п.1 глави 6 розділу IV Інструкції № 558, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Отже, враховуючи те, що з 29.01.2020 по 19.05.2023 відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на січень 2020, січень 2021, січень 2022 та січень 2023, як розрахункову величину, то грошове забезпечення за ці роки, в тому числі одноразову грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інші види грошового забезпечення, відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, підйомної допомоги та інших видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 під час розрахунку грошового забезпечення за 2020 рік;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 під час розрахунку грошового забезпечення за 2021 рік;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 під час розрахунку грошового забезпечення за 2022 рік;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023, під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік.
Враховуючи викладене вище апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших видів грошового забезпечення діяли протиправно:
- за період з 29.01.2020 по 23.04.2020 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/Ч НОМЕР_1 );
- за період з 24.04.2020 по 22.11.2022 - НОМЕР_2 прикордонний загін (В/Ч НОМЕР_3 );
- за період з 23.11.2022 по 19.05.2023 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/Ч НОМЕР_4 ).
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, то апеляційний суд зазначає, що згідно з пунктом 2 Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців, одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Оскільки грошове забезпечення, відповідно до цього рішення відповідач не виплатив, а відповідно, не приймав жодних рішень щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, то немає підстав зобов`язувати відповідача на майбутнє нарахувати та виплатити, компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки це право позивача не є порушеним.
Тому ця вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Що стосується компенсації втрати частини доходів через порушення строків виплати грошового забезпечення, апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Системний аналіз цих положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Апеляційний суд встановив те, що відповідач ще не виплатив позивачу перераховане грошове забезпечення на виконання цього рішення, а тому вказані позовні вимоги є передчасними, що є підставою для відмови у їх задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг в цій частині такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому їх необхідно задовольнити частково, водночас, рішення суду першої інстанції, в частині задоволенні позовних вимог про виплату компенсації втрати частини доходів та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, необхідно скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Між тим, рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог про виплату грошового забезпечення за спірний період, є законним та обґрунтованим, а тому його необхідно залишити без змін в цій частині.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 380/17016/24, в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати грошового забезпечення по день фактичної виплати грошового забезпечення та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 380/17016/24, у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (за період з 29.01.2020 року по 23.04.2020 рік), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) (за період з 24.04.2020 року по 22.11.2022 рік), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) (за період з 23.11.2022 року по 19.05.2023 рік) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, підйомної допомоги та інших видів грошового забезпечення, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяІ. М. Обрізко
суддіЛ. П. Іщук
М.А. Пліш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua