Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №380/4267/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №380/4267/25

Суддя: Гуляк Василь Васильович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4267/25 пров. № А/857/52722/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року (суддя – Качур Р.П., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі №380/4267/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області,

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії позивача відомостей про заробітну плату за період роботи: у Виробничій філії “Севергазгеофизика” Відкритого Акціонерного товариства “Газпромгеофізика” з 01.02.2000 року по 31.10.2007 року; у Виробничій філії “Севергазгеофизика” ООО “Газпром недра” 01.11.2007 року по 08.12.2021 року; 2) зобов`язати відповідача-1 здійснити з 30.12.2024 перерахунок розміру пенсії позивача з урахуванням відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії, на підставі архівної довідки № 12/0402/1820 від 14.04.2022 за період роботи з 01.02.2000 по 31.10.2007; довідки № 2235/05 від 08.06.2022, виданою ООО “Газпром недра” за період роботи з 01.11.2007 по 08.12.2021 та провести виплату такої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 12.02.2025 о/р 134650031275 про відмову позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідок № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року; 4) зобов`язати відповідача-2 провести позивачу з 05.02.2025 року перерахунок розміру пенсії на підставі довідки № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.01.1992 року по 01.01.2000 року; 5) зобов`язати відповідача-1 провести з 05.02.2025 року виплату позивачу перерахованої пенсії на підставі довідки № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.09.2025 залучено до участі в справі як співвідповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-3), Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач-4).

Відповідач-2, відповідач-1 та відповідач-4 подали окремі відзиви на позовну заяву, у яких, кожен зокрема, висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просили у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.02.2025 о/р 134650031275 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідок № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2025 року перерахунок пенсії на підставі довідки № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.01.1992 року по 01.01.2000 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області провести з 01.02.2025 року виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії на підставі довідки № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 968 грн 96 коп сплаченого судового збору.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Також зазначає апелянт, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 дію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про трудову діяльність та соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993, припинено. У зв`язку з чим, періоди роботи та відомості про заробітну плату на території російської федерації, починаючи з 01.01.1992 року не зараховуються до страхового стажу та при обчислені заробітної плати. Крім цього, документи, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії, за періоди роботи на території російської федерації, до 31.12.1991 року приймаються до уваги при обчисленні розміру пенсії (перерахунку по заробітній платі, відповідно до довідок про заробітну плату), тільки у разі проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений. Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи позивача та додатково надані документи встановлено, що довідки про заробітну плату від 03.08.2011 № 19/96, № 19/97, № 19/98, видані закритим акціонерним товариством “Полярная геофизическая экспедиция” (Росія), не відповідають вимогам, передбачених Порядком № 22-1. Відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону № 1058 долучені довідки про заробітну плату потребують підтвердження первинними документами. Однак, до заяви позивачем не долучено копії первинних документів, що підтверджують нарахування заробітної плати або актів перевірок, достовірність сум, зазначених в довідках первинним документам, а також не мають встановленої форми та на них не проставлено апостиль компетентним органом держави, в якій документи було складено. Відтак, на думку апелянта, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням вказаних довідок. Тому рішення відповідача-2 від 12.02.2025 № 134650031275 про відмову в перерахунку пенсії є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, а саме прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

08.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області № 213450031275 від 14.05.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано періоди роботи 18.05.1979 - 28.05.1981, 01.01.1992 - 31.01.2000; 01.02.2000 - 06.03.2007; 07.03.2007 - 31.10.2007; 01.11.2007 06.03.2008; 07.03.2008 - 10.02.2009; 06.03.2009 - 09.12.2009; 10.12.2009 - 24.02.2010; 25.02.2010 - 03.02.2011; 04.02.2011 - 05.11.2011; 06.11.2011 - 05.10.2012; 06.10.2012 19.08.2013; 20.08.2013 - 05.07.2014; 06.07.2014 - 07.12.2016; 08.12.2016 - 08.12.2021 роки, згідно трудової книжки та вкладишів до трудової книжки. Зокрема не було зараховано стаж роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 08.12.2021, оскільки Росією припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі №480/6113/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: 18.05.1979 - 28.05.1981, 01.01.1992 - 31.01.2000; 01.02.2000 - 06.03.2007; 07.03.2007 - 31.10.2007; 01.11.2007 - 06.03.2008; 07.03.2008 10.02.2009; 06.03.2009 - 09.12.2009; 10.12.2009 - 24.02.2010; 25.02.2010 - 03.02.2011; 04.02.2011 - 05.11.2011; 06.11.2011 - 05.10.2012; 06.10.2012 - 19.08.2013; 20.08.2013 05.07.2014; 06.07.2014 - 07.12.2016; 08.12.2016 - 08.12.2021, згідно трудової книжки та вкладишів до трудової книжки. Вказане рішення набрало законної сили 10.12.2024 року (а.с. 26).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №480/6113/24, ОСОБА_1 з 30.12.2024 призначено пенсію за віком та враховано до страхового стажу періоди роботи 18.05.1979 - 28.05.1981, 01.01.1992 - 31.01.2000; 01.02.2000 - 06.03.2007; 07.03.2007 - 31.10.2007; 01.11.2007 06.03.2008; 07.03.2008 - 10.02.2009; 06.03.2009 - 09.12.2009; 10.12.2009 - 24.02.2010; 25.02.2010 - 03.02.2011; 04.02.2011 - 05.11.2011; 06.11.2011 - 05.10.2012; 06.10.2012 19.08.2013; 20.08.2013 - 05.07.2014; 06.07.2014 - 07.12.2016; 08.12.2016 - 08.12.2021 роки, зокрема періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 08.12.2021, та прийнято рішення від 03.01.2025 року за № 134650031275 про призначення пенсії, проте без врахування довідок про заробітну плату, а саме архівної довідки №12/04-02/1820 від 14.04.2022 за період роботи з 01.02.2000 по 31.10.2007, а також довідки №2235/05 від 08.06.2022 за період роботи з 01.11.2007 по 08.12.2021, виданою Виробничою філією “Севергазгеофизика” ООО “Газпром недра” (а.с. 37).

24.01.2025 представниця позивача звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області з адвокатським запитом про надання інформації щодо зарахування стажу роботи ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату, у випадку не врахування просила зазначити причини (а.с. 79).

У відповідь на адвокатський запит ГУ ПФУ у Львівській області повідомило про відсутність підстав для врахування при перерахунку пенсії заробітної плати за період роботи в російській федерації з лютого 2000 по жовтень 2007, згідно довідки №12/0402/1820 від 14.04.2022, а також з 01.11.2007 по 08.12.2021, згідно довідки №2235/05 від 08.06.2022, оскільки рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі №480/6113/24 не було зобов`язано орган пенсійного фонду враховувати заробітну плату, згідно наданих довідок з Російської Федерації (а.с. 38, 42).

05.02.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з наданими додатковими документами: довідки про заробітну плату від 03.08.2011 за №19/96, №19/97 та №19/98, видані Закритим акціонерним товариством “Полярная геофизическая експедиция”.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Миколаївській області, яким прийнято рішення №134650031275 від 12.02.2025 про відмову у перерахунку пенсії на підставі доданих довідок, оскільки такі не відповідають вимогам, передбачених Порядком №22-1 (а.с. 49).

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням (відмовою) у перерахунку пенсії на підставі доданих довідок, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі — Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058-IV).

Так, згідно частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Оскільки Закон № 1058-IV набрав чинності 01 січня 2004 року, то періоди трудової діяльності, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії за період до 01 січня 2004 року повинні враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2004 року.

В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктами "а", "ж" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Порядок №22-1), який визначає, зокрема, перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.

Щодо доводів апелянта про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі довідок № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 виданих Закритим акціонерним товариством “Полярная геофизическая экспедиция” (росія) про заробітну плату за період роботи позивача з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року, то колегія суддів вважає такі безпідставними, з врахуванням наступного.

Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та росії, які працюють за межами кордонів своїх країн (дата підписання: 14.01.1993) встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визначається сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до статті 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.

Статтею 5 цієї Угоди передбачено гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка була чинною на момент звернення позивача за призначенням пенсії, поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також, на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

При цьому, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 01.12.1991, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13.03.1992), а Держави-учасниці Співдружності, зі свого боку, беруть на себе зобов`язання інформувати одна одну про діюче в їхніх державах пенсійне законодавство, наступні його зміни, а також вживати необхідних заходів щодо встановлення обставин, які мають вирішальне значення для визначення права на пенсію та її розміру (стаття 10 Угоди від 13.03.1992).

Угодою від 13.03.1992 встановлено, зокрема, правила обчислення розміру пенсій.

Так, згідно із частиною 3 статті 6 цієї Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26.03.2008 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.

Отже, викладені положення зазначених Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому, обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» (надалі Постанова №1328) постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у місті Москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.

За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Крім цього, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №820/5348/17 про те, що розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.

Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно із Угодою, в тому числі щодо страхового стажу, отриманого громадянами до підписання Угоди.

Таким чином, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в російській федерації, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу позивачем.

Щодо доводів апелянта про нелегалізованість довідок про заробітну плату від 03.08.2011 № 19/96, № 19/97, № 19/98, виданих Закритим акціонерним товариством “Полярная геофизическая експедиция” (росія), то колегія суддів враховує наступне.

Факт роботи позивача на території рф у розглядуваний період підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 07.07.1981, копія якої наявна в матеріалах справи та дійсність якої не ставиться під сумнів відповідачем, жодних недоліків в частині внесених записів, Пенсійним органом не зазначено.

Як уже зазначалося вище, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №480/6113/24, ОСОБА_1 з 30.12.2024 призначено пенсію за віком та враховано до страхового стажу періоди роботи 18.05.1979 - 28.05.1981, 01.01.1992 - 31.01.2000; 01.02.2000 - 06.03.2007; 07.03.2007 - 31.10.2007; 01.11.2007 06.03.2008; 07.03.2008 - 10.02.2009; 06.03.2009 - 09.12.2009; 10.12.2009 - 24.02.2010; 25.02.2010 - 03.02.2011; 04.02.2011 - 05.11.2011; 06.11.2011 - 05.10.2012; 06.10.2012 19.08.2013; 20.08.2013 - 05.07.2014; 06.07.2014 - 07.12.2016; 08.12.2016 - 08.12.2021 роки, зокрема періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 08.12.2021, та прийнято рішення від 03.01.2025 року за № 134650031275 про призначення пенсії, проте без врахування довідок про заробітну плату, а саме архівної довідки №12/04-02/1820 від 14.04.2022 за період роботи з 01.02.2000 по 31.10.2007, а також довідки №2235/05 від 08.06.2022 за період роботи з 01.11.2007 по 08.12.2021, виданою Виробничою філією “Севергазгеофизика” ООО “Газпром недра”

05.02.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням довідок про заробітну плату від 03.08.2011 № 19/96, № 19/97, № 19/98, виданих Закритим акціонерним товариством “Полярная геофизическая експедиция” (Росія).

За результатами розгляду цієї заяви від 05.02.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області прийнято рішення №134650031275 від 12.02.2025 про відмову у перерахунку пенсії на підставі доданих довідок.

Суд першої інстанції вірно встановив та взяв до уваги те, що довідки від 03.08.2011 № 19/96, № 19/97, № 19/98 про заробітну плату підписані директором та головним бухгалтером, а також, завірені печаткою підприємства. У довідках визначено фактичні суми заробітку позивача, що враховуються для обчислення пенсії. Також, вказано, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).

Колегія суддів звертає увагу на те, що до 24.02.2022 року документи, видані державними органами російської федерації, приймалися в Україні без проставлення апостилю, оскільки вимогу про апостилювання знімала Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що була вчинена від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 липня 1994 року №240/94-ВР з подальшими протоколами до неї.

Законом України Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року від 01 грудня 2022 року № 2783-IX дію вказаної конвенції зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь, та Україна вийшла з конвенції. Відповідно до розділу II Закон №2783-IX набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 23 грудня 2022 року. Про зворотну дію в часі в тексті Закону №2783-IX не зазначено.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав від 04 лютого 2023 року №107, якою передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостилю тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, під час дії воєнного стану, виготовлені на території Російської Федерації, установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою документи, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Відтак, є необґрунтованими доводи апелянта щодо неможливості обчислення розміру пенсії позивача, з урахуванням наданих ним довідок № 19/98, № 19/97, № 19/96 від 03.08.2011 за період роботи в Закритому акціонерному Товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция”.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про визнання протиправними і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 12.02.2025 № 134650031275 про відмову позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідок № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року та про зобов`язання відповідача-2 провести позивачу перерахунок розміру пенсії на підставі вказаних довідок.

Водночас, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини в частині вимог про зобов`язання пенсійного органу вчинити певні дії, дійшов помилкового (передчасного) висновку щодо необхідності зобов`язання відповідача-2 з 01.02.2025 року провести виплату позивачу перерахованої пенсії.

Так, питання з приводу подання та оформлення документів для призначення пенсії регулюються постановою правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за№ 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення/ перерахунку пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи видно, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Подана позивачем заява від 05.02.2025 була розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області, яким прийнято рішення від 12.02.2025 № 134650031275 про відмову позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідок № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Тобто Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви позивача та на прийняття відповідного рішення.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наслідком скасування, прийнятого відповідачем-2 за результатами розгляду заяви позивача рішення є виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов`язку провести позивачу перерахунок пенсії на підставі довідок № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату.

Колегія суддів зауважує, що виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тобто, у розглядуваній справі, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Крім цього, із врахуванням того, що відповідний (спірний) перерахунок пенсії позивача ще не проведено відповідачем-2, тому являються передчасними позовні вимоги про зобов`язання «здійснити виплату» перерахованої пенсії.

Отже, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 06.11.2025 в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 здійснити виплату перерахованої пенсії - підлягає скасуванню, із прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволення цієї позовної вимоги, з наведених вище мотивів.

У решта частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним встановленням обставин, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог не оскаржене позивачем в апеляційному порядку, а тому згідно приписів статті 308 КАС України не являється предметом апеляційної перевірки.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області — задоволити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в адміністративній справі №380/4267/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії — скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про «зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.02.2025 року виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії на підставі довідки № 19/98, № 19/97 та № 19/96 від 03.08.2011 про заробітну плату за період роботи в Закритому акціонерному товаристві “Полярная Геофизическая Експедиция” з 01.03.1987 року по 01.01.2000 року, з урахуванням фактично виплачених сум», — і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

У решта частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року в адміністративній справі №380/4267/25 — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

З. М. Матковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua