Суд: Близнюківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №612/652/26
Суддя: Лобановська С. М.
612/652/26
3/612/244/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року селище Близнюки
Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника адвоката Шульги Ю.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від т.в.о. начальника СПД № 1 Лозівського районного ВП ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Близнюки Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
11.07.2026, о 16 годині 30 хвилин, по вул. Стригунова в с. Миролюбівка Лозівського району Харківської області, ОСОБА_1 , керував автомобілем Москвич Комбі, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у скоєні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що автомобілем не керував. Просив суд призначити судову відеотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру інституту судових експертів ім. Засл. проф. Бокаріуса. На вирішення експертів поставити питання: чи містить відеозапис факт руху або зміщення автомобіля Москвич д.н.з. НОМЕР_2 відносно нерухомих об`єктів до моменту прибуття працівників поліції?
Захисник Шульга Ю.М. в судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому вказав, що не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем, останньому не роз`яснено його права на адвоката та порядок оскарження дій працівників поліції та крім того не складався протокол про затримання ОСОБА_1 ..
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень статті 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Не зважаючи на заперечення факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11 липня 2026 року серії ЕПР1 № 716742, відеозаписом на DWD – R диску, з якого вбачається факт керування автомобілем та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та проходження огляду в медичному закладі, яка зафіксована поліцейськими технічними засобами відеозапису. Крім того, сам ОСОБА_1 підтверджує факт керування автомобілем на відеозаписах: 1 відео – 16.37.19-16.37.25, 16.38.25-16.38.30; 2 відео – 16.43.24.-16.43.33, 16.45.02-16.45.04; 3 відео – 16.48.06.-16.48.14, 16.51.03.-16.51.05; 4 відео – 16.53.11-16.53.18, 16.53.34-16.53.43; 16.55.16-16.55.18 (дружина підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем), 16.55.24-16.55.29, 16.55.44-16.56.04; 5 відео – 16.57.59-16.58.01 (дружина підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем), 16.58.43-16.58.45; 15 відео – 17.47.22-17.47.30.
Факт правопорушення підтверджується також Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7532002 від 11.07.2026, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вказану постанову не оскаржував, штраф сплатив добровільно.
Суд вирішуючи клопотання щодо необхідності призначення експертизи дійшов такого висновку.
Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ та процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до аналізу положень ст. 252, 273 КУпАП, призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов`язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, встановлений ст. 251, 252, 280 КУпАП.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду із вказаним клопотанням, фактично не погоджується із фактичними обставинами події, які об`єктивно перевіряються судом виходячи з наявних доказів та не зазначає чому без звернення до експерта та застосування відповідних спеціальних знань, прийняття рішення у справі буде неможливим.
На переконання суду, наявні в матеріалах справи докази дають достатньо підстав зробити висновок щодо наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 можливих порушень вимог ПДР України без призначення судової відеотехнічної експертизи.
Крім того, на думку суду, призначення експертизи призведе до безпідставного затягування справи.
Доводи захисника Шульги Ю.М. про наявність підстав для закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими допущено порушення права на захист ОСОБА_1 , суд не приймає, оскільки поліцейськими роз`яснено його права, передбачені ст. 68 Конституції України та ст. 268 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 не висловив бажання залучити адвоката при складанні протоколу, що відображено в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.07.2026 та засвідчено його підписом.
Дії працівників поліції при складанні протоколу ОСОБА_1 до керівництва МВС не оскаржував, що особисто підтвердив в судовому засіданні 22.09.2026, з чим погодився і його захисник Шульга Ю.М..
Саме по собі неоформлення протоколу про адміністративне затримання особи не робить автоматично недійсним протокол про адміністративне правопорушення, оскільки це різні процесуальні документи.
Своїм правом на захист ОСОБА_1 скористався під час розгляду адміністративного матеріалу в суді. Його захист здійснював кваліфікований адвокат. Тому підстави визнавати недійсним протокол про адміністративне правопорушення відсутні.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 1070512) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відсутні.
Згідно ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відсутні.
Матеріалами справи підтверджується, що гр. ОСОБА_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке під час складання протоколу не вилучалось.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 249, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення відеотехнічної експертизи - відмовити.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Шульги Юрія Миколайовича, про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф підлягає оплаті у 15-денний строк (Призначення платежу: *;21081300; протокол від 11 липня 2026 року серії ЕПР1 № 716742; отримувач ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Повний текст постанови складено 16.11.2026.
Суддя С.М. Лобановська
16 листопада 2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua