Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №260/1695/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №260/1695/26

Суддя: Бруновська Надія Володимирівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Скраль Т.В.

03 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/1695/26 пров. № А/857/39674/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Валюха В.М., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі № 260/1695/26 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026р. позивач, Головне управління ДПС у Закарпатській області звернувся з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , у якому просив суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий борг у розмірі 1600654,85 грн., у.ч. пеня в розмірі 28 279,97 грн. в розмірі 789 529,06 грн, у т.ч. пеня в розмірі 17 738,33 грн.; «Військовий збір» у розмірі 65 472,85 грн, у т.ч. пеня в розмірі 1 383,80 грн.; «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 48 641,71 грн; «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 681 902,11 грн; «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» в розмірі 753,68 грн, у т.ч. пеня в розмірі 88, 07 грн; «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 6 819,88 грн, у т.ч. пеня в розмірі 884,18 грн; «Єдиний податок з фізичних осіб” пеня в розмірі 7 535,56 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2026р. вказану позовну заяву залишено без розгляду з підстав того, що станом на день звернення до суду із цим позовом у Головного управління ДПС у Закарпатській області ще діяло обмеження на подання позовної заяви, встановлене п.8 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, за якими не збіг визначений законом шестимісячний строк на їх оскарження.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, апелянт Головне управління ДПС у Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Просить суд, Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2026р. скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

ч.1, ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

В п.1.1 ст.1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

п.5.1 ст.5 ПК України встановлено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст.1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (п.5.2 ст.5 ПК України).

Отже, згідно п.102.4. ст.102 ПКУ, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї ст., податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абз.3 п.59.1 ст.59 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що працівниками контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 , за наслідками якої складено акт перевірки від 26.08.2025р. №14481/07-16-24-06/ НОМЕР_1 та винесено податкові повідомлення- рішення від 22.09.2025р. № 000/13604/07-16-24-06, № 000/13610/07-16-24-06, № 000/13614/07-16-24-06, № 000/13616/07-16-24-06, № 000/13603/07-16-24-06.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані засобами поштового зв`язку та вручені ФОП ОСОБА_2 особисто 11.10.2025р. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601197163821).

п.57.3 ст.57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.54.3.1 – п.54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкові повідомлення-рішення від 22.09.2025р. отримані ФОП ОСОБА_1 11.10.2025р., у зв`язку із чим датою узгодження даних податкових повідомлень-рішень є 07.11.2025р. (10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення відповідачем, а також час на отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повертається, контролюючим органом).

Головне управління проведено вніс 07.11.2025р. в облікові картки платника податків ФОП ОСОБА_1 (облікові картки наявні в матеріалах справи) нарахування заборгованості у розмірі:

- 728 982,50 грн. та 42 808,23 грн. за платежем 85 11010100 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати»;

- 60 542,35 грн. та 3 546,70 грн. за платежем 30 11011000 «Військовий збір»;

- 588 767,83 грн. та 92 292,60 грн. за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

- 46 560,68 грн. та 2 326,62 грн. за платежем 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Тобто, саме 07.11.2025р. податкові повідомлення-рішення від 22.09.2025р. набули статусу узгоджених грошових зобов`язань.

пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку.

Колегія суддів наголошує, що п.56.1 ст.56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.3. ст.56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п.44.6 ст.44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зазначені в абз.3 п.56.3 ст.56 ПКУ шість місяців надають платнику податку право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску, але не роблять отримане платником податку податкове повідомлення-рішення автоматично не узгодженим.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, як і у випадку із нормами ст.56 ПК України, право на оскарження не робить отримані платником податку податкові повідомлення-рішення автоматично не узгодженими. Виключно безпосереднє оскарження (дія) та подальше відкриття провадження у справі робить податкові повідомлення-рішення не узгодженими.

Суд апеляційної інстанції наголошує та звертає увагу на те, Головне управління ДПС у Закарпатській області звернувся в суд з позов 16.03.2026р. На вказану дату заборгованість за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.09.2025р. погашена не була, самі податкові повідомлення рішення не оскаржені в адміністративному та в судовому порядку.

Як наслідок, грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 22.09.2025р. № 000/13604/07-16-24-06, № 000/13610/07-16-24-06, № 000/13614/07-16-24-06, № 000/13616/07-16-24-06, № 000/13603/07-16-24-06 станом на 16.03.2026р. (дату подання позову до суду) були узгодженими, а тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Крім того, судом першої інстанції залишив поза увагою той факт, що станом на 23.06.2026р. (дату залишення позовної заяви без розгляду) пройшли строки визначені ч.2 ст.122 КАС України для оскаржень податкових повідомлень-рішень від 22.09.2025р. № 000/13604/07-16-24-06, № 000/13610/07-16-24-06, № 000/13614/07-16-24-06, № 000/13616/07-16-24-06, № 000/13603/07-16-24-06.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновків, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановлянням нової постанови про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

В рішеннях у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13 січня 2000 року та у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області – задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі № 260/1695/26– скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяН. В. Бруновська

суддіВ. М. Валюх

Р. Б. Хобор

Повне судове рішення складено 13.11.2026р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua