Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №560/11518/23
Суддя: Боровицький О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11518/23
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
16 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 адміністративний позов - задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 року, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 07.08.2026 заяву Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення суду у справі №560/11518/23 - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 по справі №560/11518/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 874 (вісімсот сімдесят чотири ) грн. 20 коп.
Від позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку статті 382 КАС України, в якій позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у задоволені заяви відмовлено.
Відмовляючи у встановленні судового контролю, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2026 змінено спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача конкретно визначеної суми заборгованості. Отже, рішення не підлягає подальшому виконанню відповідачем у первісно визначений спосіб - шляхом вчинення відповідних дій. Виконання рішення про стягнення коштів із державного органу здійснюється органами Державної казначейської служби України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", і не підлягає контролю в порядку статті 382 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Положеннями статей 382– 382-3 КАС України передбачено спеціальний процесуальний механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
За змістом статті 382 КАС України суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або з власної ініціативи може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Отже, механізм судового контролю, передбачений КАС України, та примусове виконання судового рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є самостійними правовими процедурами, які мають спільну мету — забезпечення реального виконання судового рішення, однак застосування судового контролю не поставлено законом у залежність від попереднього вичерпання особою всіх передбачених законом заходів виконавчого провадження.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що КАС України не містить вимоги щодо обов`язкового попереднього відкриття виконавчого провадження або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів примусового виконання як передумови для застосування судового контролю.
Застосування судового контролю не залежить від того, чи відкрито виконавче провадження та чи пред`явлено виконавчий документ до примусового виконання. Звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України та процедура примусового виконання судового рішення є окремими, самостійними процедурами, які можуть застосовуватися одночасно.
Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що метою судового контролю є не дублювання функцій органів державної виконавчої служби, а безпосереднє процесуальне стимулювання суб`єкта владних повноважень, на якого судовим рішенням покладено відповідний обов`язок, до його належного та своєчасного виконання.
Стаття 382 КАС України передбачає інститут судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Щодо позиції суду першої інстанції про те, що до органів Державної казначейської служби України «не підлягає контролю», є протиправною та звужує зміст гарантованих Конституцією України прав суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим враховуючи наступне.
Так, зокрема, у системі виплати боргів за рішенням судів саме Казначейство здійснює безпосередньо списання та перерахування коштів. Відмовляючи у встановленні контролю під приводом того, що Казначейство виступає лише органом виконання, суд першої інстанції самоусунувся від виконання конституційної функції щодо забезпечення виконання власного рішення. Оскільки органи Казначейства виступають уповноваженими суб`єктами владних повноважень при виконанні рішень про виплату заборгованостей (зокрема пенсійних виплат), відсутність судового контролю над їх діями позбавляє права позивача єдиного ефективного процесуального інструменту впливу на бездіяльність державних інституцій.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі №802/2474/17а зазначено, що виконання судового рішення, за яким боржником є державний орган, здійснюється в порядку, визначеному ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Затримка у виконанні рішення з боку Казначейства чи органу ПФУ не має характеру об`єктивної неможливості виконання, якщо відповідні органи не вживають дієвих заходів для виділення контролю та перерахування відповідних коштів.
Більше того, встановлення зобов`язання подати звіт у порядку ст. 382 КАС України є засобом спонукання Казначейства та органів ПФУ до вжиття дій щодо розрахунку, витребування видатків або здійснення виплати, а отже відмова у встановлені такого контролю з формальних підстав є неефективною та безпідставною.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України не змінює порядок чи механізм виконання судового рішення передбачений чинним законодавством, а є процесуальним інструментом, який стимулює суб`єкта владних повноважень вжити всіх залежних від нього заходів для реального виконання рішення суду та надати належний звіт суду.
Зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, є різними формами судового контролю, які мають самостійні процесуальні підстави та не можуть ототожнюватися.
Так, зокрема судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю та постановлення оскаржуваної ухвали доказів повного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 по справі №560/11518/23 матеріали справи не містили.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили та яким на суб`єкта владних повноважень покладено конкретний майновий обов`язок на користь позивача, протягом тривалого часу залишалося невиконаним.
Наведені обставини є достатніми об`єктивними підставами для застосування передбаченого статтею 382 КАС України механізму судового контролю.
Наявність об`єктивних фінансових чи інших обставин, які, на думку боржника, перешкоджають негайному виконанню рішення, може бути предметом оцінки суду під час розгляду звіту про виконання рішення. У такому звіті суб`єкт владних повноважень має зазначити конкретні причини невиконання судового рішення, вжиті ним заходи, наявні перешкоди, прогнозований строк їх усунення та строк повного виконання судового рішення.
Отже, встановлені у справі обставини свідчать не лише про формальну наявність невиконаного судового рішення, а й про достатні підстави для висновку щодо необхідності застосування додаткового процесуального механізму, спрямованого на забезпечення його реального виконання.
Щодо посилання суду першої інстанції про те, що приписи КАС України не передбачають процесуального механізму встановлення судового контролю за виконанням ухвали суду (зокрема, ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення), являється безпідставним та необґрунтованим, оскільки в даному випадку мова йде про виконання основного рішення яке на даний час не виконане в повному обсязі, більше того колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що стаття 382 КАС України не змінює порядок чи механізм виконання судового рішення передбачений чинним законодавством, а є процесуальним інструментом, який стимулює суб`єкта владних повноважень вжити всіх залежних від нього заходів для реального виконання рішення суду та надати належний звіт суду щодо виконання у повному обсязі рішення. .
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, унаслідок чого безпідставно відмовив у встановленні судового контролю.
Обставини, необхідні для вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, встановлені та підтверджені матеріалами справи, а тому апеляційний суд має процесуальну можливість усунути допущене порушення шляхом скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви.
Такий спосіб вирішення процесуального питання відповідає завданню адміністративного судочинства, принципу ефективності судового захисту та правовому підходу Великої Палати Верховного Суду, застосованому у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24.
При цьому встановлення судового контролю апеляційним судом не змінює визначеної КАС України компетенції щодо його подальшого здійснення.
Оскільки рішення по суті спору ухвалене Хмельницьким окружним адміністративним судом, саме цей суд як суд першої інстанції є судом, уповноваженим надалі здійснювати судовий контроль за його виконанням, зокрема отримувати та оцінювати звіт суб`єкта владних повноважень, перевіряти повноту вжитих заходів та, залежно від результатів розгляду звіту або його неподання, застосовувати передбачені КАС України процесуальні заходи реагування.
Враховуючи характер покладеного на відповідача обов`язку, тривалість невиконання судового рішення та необхідність надання суду повної інформації про стан його виконання, колегія суддів вважає достатнім і розумним встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області тридцятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови для подання до Хмельницького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення від 21.07.2023 по справі №560/11518/23.
У звіті відповідач має зазначити стан виконання судового рішення, вжиті для його виконання заходи, а в разі його неповного виконання — причини невиконання, обставини, що перешкоджають повному виконанню, заходи, вжиті для усунення таких перешкод, та прогнозований строк повного виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 по справі №560/11518/23 задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 по справі №560/11518/23.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї постанови подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 по справі №560/11518/23.
У разі неповного виконання судового рішення у звіті зазначити причини його невиконання, обставини, що перешкоджають повному виконанню, заходи, вжиті для усунення таких обставин та забезпечення виконання судового рішення, а також прогнозований строк його повного виконання.
Подальше здійснення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2023 по справі №560/11518/23 покласти на Хмельницький окружний адміністративний суд.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийБоровицький О. А.
СуддіВатаманюк Р.В. Курко О. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua