Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №567/1866/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Суд: Острозький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №567/1866/26

Суддя: Венгерчук А.О.

Справа №567/1866/26

Провадження №2-о/567/83/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -

в с т а н о в и в :

В Острозький районний суд Рівненської області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України звернулася ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м.Торецьк Донецької області помер її рідний брат - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що факт смерті ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про смерть, виданим відповідним органом на тимчасово окупованій території України, яке не відповідає вимогам законодавства України.

Зазначає, що в зв`язку з невідповідністю виданих документів на тимчасово окупованій території України зразку документів відповідно до вимог законодавства України, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , а встановлення такого факту їй необхідно для державної реєстрації смерті та подальшої реалізації нею своїх прав на спадкове майно.

Ухвалою суду від 13.11.2026 року заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Інших процесуальних дій не вчинялося.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явилися, у поданих до суду заявах просять здійснювати розгляд справи у їх відсутності та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Острозького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень проти заяви не подав. В поданій на адресу суду заяві просить здійснювати розгляд справи у відсутності представника відділу та при розгляді даної справи покладається на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заперечень проти заяви не подала. У поданій до суду заяві просить здійснювати розгляд справи у її відсутності та задовольнити заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі-тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" від 6 грудня 2022 р. № 1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, м. Торецьк Бахмутського району Донецької області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті (будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом), є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року (справа № 759/1443/22) вказав, що документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 315 ЦПК України.

Відповідно до п.п.13, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають відповідні органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 11.04.2026р. відділом реєстрації актів цивільного стану на тимчасово окупованій території України вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Торецьк Донецької області, про що 11.04.2026р. складений запис про смерть №170269930000401694005.

Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявниці, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вказані докази, узгоджуються в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами по справі в частині обставин щодо дати та місця смерті ОСОБА_3 та беруться до уваги судом саме в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Родинні відносини заявниці з ОСОБА_3 підтверджуються наданими копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 16.10.1982р., НОМЕР_3 від 25.08.1984р., свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 04.06.2005р., з яких встановлено, що заявниця є сестрою померлого ОСОБА_3 .

Згідно Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 11.11.2026 вбачається, що 13.06.2017 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6 .

Згідно рішення Острозького районного суду від 23.01.2017, серед іншого, за

ОСОБА_4 , як членом колгоспного двору, визнано право приватної власності на 1/6 частку садибного житлового будинку (А-1), що складається з: коридору - 1-1-1, кухні - 1-1-2, санвузла - 1-1-3, житлової - 1-1-4, житлової - 1-1-5, житлової - 1-1-6, житлової - 1-1-7, загальною площею 101,9 кв.м., житловою площею 71,2 кв.м., вартістю 55 188 грн., та надвірних будівель: прибудови - а - вартістю 26960 грн., сходів – а1 - вартістю 644 грн., гаража - Б - вартістю 9 075 грн., сараю - В - вартістю 4730 грн., погребу - Пг - вартістю 4652 грн., сараю-літньої кухні - Г - вартістю 14842 грн., сараю - г - вартістю 7776 грн., сараю - Д - вартістю 599 грн., огорожі - №1 - вартістю 6682 грн., воріт - №2 - вартістю 5305 грн., колодязя - К - вартістю 3495 грн., всього загальною вартістю 139 948 грн. (вартість 1/6 частки становить - 23324,66 грн.), що розташовані в АДРЕСА_1 .

Право власності на іншу частину вказаного будинку визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , відтак встановлення факт смерті ОСОБА_3 має для заявниці юридичне значення та пов`язане з реалізацією її права на спадщину.

Оцінюючи письмові докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому, має безпосереднє значення для реалізації особами своїх прав.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

Частинами другою і третьою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Зважаючи на вимоги вказаного Закону, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , видане на тимчасово окупованій території України, не вважається документом, що має юридичну силу на території України і не може створювати правових наслідків.

За вказаних обставин рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_3 є підставою для державної реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За вказаних обставин, враховуючи, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявниця, встановити даний факт іншим шляхом заявниця не має змоги, що перешкоджає реалізації її прав, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, слід допустити негайне виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 10, 258, 265, 317, 318 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), заінтересовані особи : Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місце знаходження: м.Острог пр. Незалежності,83 Рівненської області, ЄДРПОУ 35119085), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Розваж Острозького району Рівненської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України в м.Торецьк Донецької області.

Допустити негайне виконання судового рішення. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно направити до Острозького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua