Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №554/12625/25
Суддя: Троцька А. І.
Дата документу 09.11.2026Справа № 554/12625/25
Провадження № 2-а/554/42/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого – судді Троцької А.І.,
при секретарі – Мороз Ю.Є.,
за участі позивача – ОСОБА_1 ,
представника позивача – Павлюка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №413 від 21.04.2025 року,
В С Т А Н О В И В :
25 серпня 2025 року Павлюк І.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: скасувати постанову №413 від 21.04.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП; стягнути з відповідача судові витрати; розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Позов обґрунтовано тим, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку. 15.02.2025 року відповідачем йому було знову видано направлення для проходження ВЛК на 24.04.2025 року, яке він проходить на час подання позову. Пізніше в системі «ДІЯ» йому надійшло повідомлення про відкриття Шевченківським ВДВС у місті Полтава виконавчого провадження №78758718. Ознайомившись 15.08.2025 року з матеріалами виконавчого провадження він дізнався, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Постанова винесена з підстав його неявки 15.10.2024 року за повісткою №295836 для уточнення даних. Вказує, що ні під час відвідування ТЦК та СП, ні засобами поштового зв`язку він не отримував зазначеної повістки. Вважає оспорювань постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки його не було належним чином повідомлено про необхідність прибуття 15.10.2024 року для уточнення даних, його не було повідомлено про час і місце розгляду справи. Також наголошував, що до начебто направлення зазначеної у постанові повістки його військово-облікові дані були оновлені та не змінювались.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 року адміністративний позов було передано у провадження судді Сініцину Е.М.
Ухвалою від 05.09.2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12 вересня 2025 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування заперечень посилались на ч.10 ст. 1, ч.1 ст. 34 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 16, 28, 30, 30-1, 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, п.82 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», вказували, що військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для уточнення своїх персональних даних; виклик громадян здійснюється, зокрема, шляхом вручення (надсилання) повістки; повістка про виклик військовозобов`язаного може бути надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої останній повинен був з`явитись 15.10.2024 року, однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, про причини неявки не повідомив. Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова № 413 від 21.04.2025 року. Від отримання другого примірника постанови позивач відмовився в присутності двох свідків. Отже відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити та встановлені дані. Також звертали увагу, що належним відповідачем у справі є ІНФОРМАЦІЯ_5 .
09 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій звертали увагу, що з наданої відповідачем копії повістки та опису вкладення у цінний лист слідує, що останні не містять зазначення повної адреси позивача, а саме не вказано номер квартири та його телефону. Тобто працівник пошти не мав можливості повідомити позивача про надходження листа з позначкою «повістка ТЦК». При цьому відповідачем не надано конверт поштового відправлення з рекомендованим повідомленням який повинен містити відмітку про отримання листа або відмітку про причини його повернення. Отже відповідач не надав доказів дотримання процедури повідомлення позивача про необхідність з`явитись до ТЦК та СП.
Розпорядженням керівника апарату суду №898 від 27 липня 2026 року, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 30.06.2026 № 1314/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджений до Шевченківського районного суду міста Полтави) у зв`язку з поданням заяви про відставку", справу передано до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 року вищевказану справу передано до провадження судді Троцької А.І.
Ухвалою від 03 серпня 2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою від 30 вересня 2026 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача Павлюк І.О. позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, місце і час розгляду справи, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 21 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову № 413 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст.210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Зі змісту постанови слідує, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 15.10.2024 року не з`явився за повісткою № 295836 для уточнення даних. Про поважну причину неявки повідомлено також не було. Повістку було відправлено засобами поштового зв`язку КТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленням. Своїм діянням порушив п.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до абзацу 2 та 4 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В силу пункту 6.12.3 Регламенту внутрішньої поштової кореспонденції, затвердженого Наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 № 6668 (у редакції наказу АТ «Укрпошта» (далі - Регламент №6668) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.
Згідно з пунктом 6.12.4 Регламенту №6668 у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК». В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Відповідно до пункту 6.16 Регламенту №6668 інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку по повістці до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як слідує з наданої позивачем копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №369446-2019 від 10.12.2019 року та відповіді на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру №3104236 від 30.07.2026 року, позивач ОСОБА_1 з 18.08.2016 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем до відзиву долучено копію повістки №295836, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.10.2024 об 11:00 годині для уточнення даних. Повістка містить зазначення адреси « АДРЕСА_2 ».
Надана копія опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600292359036 на ім`я ОСОБА_1 містить зазначення адреси « АДРЕСА_2 ».
Разом із тим, відповідачем не надано конверт поштового відправлення з рекомендованим повідомленням, який повинен містити відмітку про отримання листа (повістки) або відмітку про причини його повернення (невручення).
Трекінг поштового відправлення №0600292359036 не відстежується. Повістка та опис вкладення не містять номеру телефону позивача та номеру квартири, що унеможливлювало працівника поштового зв`язку проінформувати адресата (одержувача) за номером телефону або вкладенням до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа.
Таким чином, позивач у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до ТЦК та СП ані особисто, ані засобами поштового зв`язку не отримував, а тому не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з`явитися, а також мету такої явки.
Необізнаність особи про виникнення у неї певного обов`язку, зокрема, необхідність явки до ТЦК та СП у дату, визначену повісткою не може свідчити про умисне його невиконання.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За відсутності в матеріалах справи належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач дотримався процедури своєчасного повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.10.2024 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 19, 211, 241-246, 250-251, 286 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови №413 від 21.04.2025 року – задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 413 від 21.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 16 листопада 2026 року.
Суддя Троцька А.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua