Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №553/2850/26
Суддя: Подмаркова Ю. М.
Справа № 553/2850/26
Провадження № 3/553/606/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11.11.2026м. Полтава
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., за участю: секретаря судових засідань Мороза Ю.С., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Парахіної Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
05.07.2026, о 03 год. 38 хв., в м. Полтаві, по вул. Панянка, 65Б, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалася на технічні засоби відеозапису БК 469156, 470395, згідно постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 та згідно статті 266 КУпАП без залучення свідків.
Від особи що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомляє що заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, стверджує про те, що вимоги п. 2.5. ПДР не порушував, так як не є особою яка за конкретних обставин даної справи була зобов`язана проходити огляд на стан сп`яніння, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, працівниками поліції були допущені істотні порушення порядку складання протоколу. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування ним автомобілем Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_2 , 05.07.2026 о 02 год. 54 хв. в м. Полтаві в районі будинку по вул. Панянка, 65Б, а також доказів існування у працівників поліції законний підстав, передбачених чинним законодавством, в тому числі в ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», для зупинки транспортного засобу. Він не заперечує ту обставину, що перебував в салоні автомобіля на час його зупинки працівниками поліції, також в автомобілі знаходився його товариш ОСОБА_3 . Дані, зафіксовані на відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції свідчать про те, що ОСОБА_3 сидів на передньому пасажирському сидінні, а він на задньому сидінні автомобіля. Об`єктивних та достовірних доказів на підтвердження того, що саме він керував автомобілем Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_2 , ані відеозаписи, надані суду УПП в Полтавській області, ані інші документи, приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, не містять.
Відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджують що на момент, коли вони підійшли до автомобіля, він перебував на задньому сидінні, звідки і вийшов на їх вимогу. Зафіксовані на відеозапису висловлювання працівника поліції про те, що він нібито швидко пересів з водійського сидіння на заднє перед його наближенням до транспортного засобу, є його припущенням. Зміст відеозаписів, приєднаних до протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про те, що він не погоджувався з тим, що керував автомобілем 05.07.2026 о 02 год. 54 хв. в районі будинку по вул. Панянка, 65Б, і будь – яких доказів на спростування його позиції працівники поліції не встановили та не надали суду. Заперечує той факт що вживав алкогольні напої 05.07.2026 і розуміючи, що порушення не скоїв, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці знаходження автомобіля, так і в медичному закладі.
Таким чином, жодних об`єктивних, достовірних, належних та допустимих доказів того, що він вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та може бути визнаний суб`єктом даного правопорушення, в матеріалах справи немає і працівниками поліції суду не надано. Оскільки він не керував автомобілем, в час та у місці, зазначеному в протоколі, то не може бути визнаний особою, яка зобов`язана на вимогу поліцейського проходити огляд на стан сп`яніння, а тому вважає що не являється суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та в його діях відсутній склад даного правопорушення, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 просив проводити розгляд справи без його участі.
У судовому засідання представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Парахіна Є.В. вказувала, що матеріали справи не містять доказів того що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Останній не заперечує того, що транспортний засіб належить його батьку, але він перебував в салоні автомобіля на задньому сидінні. ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення. На відеозаписі з камер поліцейського не встановлено хто саме керував транспортним засобом. Зазначає, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння через те що був в стресовій ситуації. У зв`язку з чим просить закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
За частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді має ґрунтуватися на обставинах установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах (стаття 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за вказаних обставин підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711104 від 05.07.2026 (а. с. 1);
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 05.07.2026 (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 05.07.2026 о 03 год. 15 хв. (а. с. 3);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7492544 від 05.07.2026 (а.с. 4);
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.07.2026 (а.с. 5);
- довідкою ВАП УПП в Полтавській області від 06.07.2026 з якої вбачається, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався (а. с. 6);
- відеозаписами події з нагрудної камери поліцейського (а. с. 7).
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина повністю доводиться дослідженими під час судового розгляду доказами.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
На спростування доводів сторони захисту слід зазначити таке.
Із дослідженого відеозапису вбачається, що автомобіль Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_2 перебував у русі і був зупинений працівниками поліції. В салоні автомобілю перебувало дві особи, одна з яких сиділа на пасажирському сидінні і ОСОБА_1 , який сидів на задньому сидінні. Безпосередньо після зупинки транспортного засобу, з автомобілю вийшов пасажир і, на запитання хто перебував за кермом категорично стверджував, що особа, яка керувала автомобілем, в салоні зазначаючи "виходь з авто і скажи правду". Після того, як із салону автомобіля вийшов ОСОБА_1 , на запитання працівника поліції він повідомив "так сталося", "перелякався", "я просто їхав". В подальшому ОСОБА_1 було повідомлено про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився.
Суд наголошує, що факт керування ОСОБА_1 також доводиться даними постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 7492544 від 05.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Факт не оскарження постанови вказує на фактичне визнання ним вчинення правопорушення та керування автомобілем за аналогічних цій справі обставин (дата, час, місце).
Питання щодо підстави зупинки транспортного засобу не є конструктивною ознакою диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП і, відповідно, відсутність у матеріалах справи відомостей з приводу зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, на що посилається захисник, не утворює достатню підставу для закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 , оскільки не спростовує факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Отже, всі доводи особи ОСОБА_1 та його захисника суд розцінює як позицію захисту, направлену на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п. 65).
Оцінивши надані докази, суд, кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк один рік, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.
У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Повний текст постанови складено 16.11.2026.
Суддя Ю.М. Подмаркова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua