Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №320/59662/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №320/59662/24

Суддя: Чуприна Олександр Володимирович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/59662/24 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "ІН ФОРС ГРУП", платник податків) звернулося в суд до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач-1, Головне управління ДПС у м. Києві, ГУ ДПС, контролюючий орган, податковий орган), Державної податкової служби України (надалі по тексту також - відповідач-2, ДПС України), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11382978/43516421 від 09.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №155 від 08.04.2024;

зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №155 від 08.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" днем її надходження - 30.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС в області всупереч вимогам пунктів 201.10, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.10.2010 за №1246 (надалі по тексту також - Порядок №1246), "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 за №1165 (надалі по тексту також - Порядок №1165), Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), протиправно прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За доводами позивача, відсутність належного оформлення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в частині не зазначення вичерпного переліку документів, які мав надати платник податків для успішної реєстрації спірної податкової накладної, не відповідає критеріям правової визначеності, з огляду на що платником податків подано пояснення та долучено до них первинні документи, котрі підтверджують реальність здійсненої операції та, на думку останнього, вважались на той момент вичерпними.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 адміністративний позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 09.07.2024 №11382978/4351642;

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.04.2024 №155, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП", датою її фактичного подання.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, звертається до наступного: обов`язковими первинними документами, що підтверджують правомірність формування та подання податкових накладних, є документи, які доводять факт виникнення першої з подій або дати отримання постачальником/продавцем коштiв вiд покупця/замовника, або дати відвантаження товарів. Проте подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку, визначеному пунктом 5 "Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" скористалося правом подання відзиву на апеляційну скаргу, реєстрацію якого судом здійснено 07.07.2026, у якому просило вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" зареєстроване як юридична особа, до основного виду економічної діяльності позивача за КВЕД віднесено 46.61 "Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням".

Між ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки за №ІФГ-1530ДТ від 15.02.2024 (надалі по тексту також - Договір), яким регулюються відносини сторін щодо поставки сільськогосподарської техніки.

Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки Товару, визначаються Сторонами в Специфікаціях, які ж невід`ємною частиною Договору (Додаток №1) (пункт 1.1 Договору). Характеристики Товару вказані в Додатку №2 (пункт 1.2 Договору).

Покупець оплачує Товар на підставі рахунку Продавця, шляхом перерахування грошових коштів в гривні на поточний рахунок Продавця та в порядку зазначеному в специфікації (пункт 3.1 Договору). Датою поставки є дата підписання акту приймання-передачі Товару (пункт 4.2 Договору).

Специфікацією за №001 від 27.02.2024 між Сторонами погоджено поставку Товару "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089, рік випуску 2023" на загальну вартість 4 415 896,40 гривень, з якої податок на додану вартість складає 735 982,73 гривень. Окрім цього, визначено порядок оплати шляхом проведення 3 (трьох) платежів та умови поставки (на умовах DDP згідно Інкотермс-2010, склад покупця за адресою: 53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Тарасівка.

ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" оформлено видаткову накладну за №1368 від 08.04.2024, за якою "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089, рік випуску 2023" у кількості 1 штука поставлено на загальну вартість 4 415 896,40 гривень, з якої податок на додану вартість складає 735 982,73 гривень.

За товарно-транспортною накладною за №54-1 від 08.04.2024 здійснено перевезення "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089" від пункту навантаження (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Берегова, 208) до пункту розвантаження (Дніпропетровська обл., Софіївський район, село Тарасівка, вул. Центральна, дім №12). Надання транспортних послуг з перевезення вказаної сільськогосподарської техніки також оформлена актом надання послуг за №0504-1 від 08.04.2024 та платіжною інструкцією за №956 від 09.04.2024.

Між сторонами підписано Акт приймання-передачі товару (сільськогосподарської техніки), датованого 08.04.2024), відповідного до котрого Продавець передав, а Покупець прийняв "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2023".

Згідно інформаційних повідомлень про зарахування коштів ФОП ОСОБА_1 на користь позивача проведено оплату за №1058 від 25.03.2024 (на загальну суму 800 000,00 гривень), за №1069 від 27.03.2024 (на загальну суму 350 000,00 гривень), за №1071 віл 29.03.2024 (на загальну суму 196 132,16 гривень).

Окрім цього, внаслідок проведення ФОП ОСОБА_1 оплати за №1058 від 25.03.2024 (на загальну суму 800 000,00 гривень) ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" зареєстровано податкову накладну за №510 від 25.03.2024 на загальну суму 800 000,00 гривень, з якої податок на додану вартість складає 133 333,33 гривень; за №1069 від 27.03.2024 (на загальну суму 350 000,00 гривень) зареєстровано податкову накладну за №565 від 27.03.2024 на загальну суму 350 000,00 гривень, з якої податок на додану вартість складає 58 333,33 гривень; за №1071 віл 29.03.2024 (на загальну суму 196 132,16 гривень), зареєстровано податкову накладну за №651 від 29.03.2024 на загальну суму 196 132,16 гривень, з якої податок на додану вартість складає 32 688,69 гривень.

За наслідком вказаної події (Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089, рік випуску 2023) ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" оформлено та подано до Державної податкової служби України податкову накладну за №155 від 08.04.2024 на загальну суму 3 069 764,24 гривень, з якої податок на додану вартість складає 511 627,38 гривень.

Державна податкова служба України 30.04.2024 надіслала позивачу квитанцію за №9112929141 про прийняття і зупинення реєстрації податкової накладної, з підстав "Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D" = 1.8222%, "Рпоточ" = 9176426.78". За результатами опрацювання запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання коментованої квитанції ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" повідомленням від 21.06.2024 сформовано і подано до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та додаткові документи для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів направлено позивачу повідомлення за №11321683/43516421 від 28.06.2024 про необхідність надання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі "Додаткова інформація" міститься: "Необхідно надати загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки. ОСК аналітичного обліку (в т.ч. кількісного) по субрахунках 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9 класів рахунків, первинні документи на транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію, номерні знаки".

На виконання вказаного повідомлення ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" повідомленням від 18.02.2025 сформовано і подано до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та додаткові документи для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №1 на засіданні прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по ТОВ "ІН ФОРС ГРУП", про що винесено рішення за №11382978/43516421 від 09.07.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Дане рішення прийнято з підстав "ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні/розрахунку коригування, реєстрації яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".

У графі "Додаткова інформація" міститься: "Не надано первинні документи на транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію, номерні знаки".

ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" скеровано скаргу за №9203806452 від 22.07.2024 на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. За результатами розгляду коментованої скарги ДПС України прийнято рішення за №47418/43516421/2 від 29.07.2024, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 185 ПК України визначає об`єкти оподаткування податком на додану вартість, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України), постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець послуг, як того вимагає пункт 201.10 статті 201 ПК України, зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - ЄРПН, Реєстр).

Податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації (пункт 2 Порядку №1246).

Як визначено у пункті 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 регламентовано, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі по тексту також квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Як свідчать положення пункту 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (надалі по тексту також - Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (надалі по тексту також - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (надалі по тексту також - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів (пункт 5 Порядку №520).

За приписами пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (надалі по тексту також - повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці 6 цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня у відповідності до пункту 10 Порядку №520 приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Переглядаючи висновки суду першої інстанції в частині відсутності підстав для відмови у реєстрації, а також беручи до уваги зміст пояснень та документів, поданих позивачем для підтвердження інформації, відображеної у податковій накладній за №155 від 08.04.2024, колегія суддів виходить з наступного.

В контексті доводів контролюючого органу про зазначення у коментованих квитанціях про зупинення реєстрації спірної податкової накладної усіх реквізитів, що їх вимагають положення пунктів 10, 11 Порядку №1165, суд зазначає наступне.

За змістом вищезгаданих пунктів постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 за №1165 (надалі по тексту також - Порядок №1165), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 за №520.

Так, згідно пункту 5 Порядку №520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Водночас, у разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Натомість включення ДПС України до переліку пропонованих до подання позивачем документів усіх, встановлених приписами пункту 5 Порядку №520, із зазначенням про необхідність їх відповідності критерію "достатності", не є тотожним їх вичерпності.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.07.2025 у справі №420/14450/24 сформулював висновок, що підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 зобов`язує контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування навести тільки пропозицію для платника податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію таких ПН/РК в ЄРПН. У свою чергу, платник податків, який має намір скористатись таким правом, подає до контролюючого органу не усі визначені пунктом 5 Порядку №520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, що визначається у кожному конкретному випадку окремо. Подальший розгляд контролюючим органом документів, наданих платником за результатами отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, здійснюється за правилами, встановленими пунктами 9, 10 Порядку №520 (в редакції, чинній з 08.03.2023).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Звідси можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Застосоване формулювання безпосередньо впливає на можливість реалізації платником податку права або обов`язку виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень, у спірному випадку, зважаючи на невідповідність такого вимогам щодо чіткості та зрозумілості, породжує їх неоднозначне трактування.

З огляду на те, що станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, пункт 9 Порядку №520 вже був викладений у новій редакції, до предмета доказування у цій справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв`язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2025 у справі №420/14450/24, від 23.04.2025 у справі №620/4035/24.

Повертаючись до обставин цієї справ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач-1 оскаржуваним рішенням №11382978/43516421 від 09.07.2024 відмовив у реєстрації податкової накладної за №155 від 08.04.2024 у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Так, у постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Окрім того, з матеріалів справи та первинних документів, поданих на розгляд контролюючого органу простежується, що між ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки за №ІФГ-1530ДТ від 15.02.2024 (надалі по тексту також - Договір), яким регулюються відносини сторін щодо поставки сільськогосподарської техніки.

Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки Товару, визначаються Сторонами в Специфікаціях, які ж невід`ємною частиною Договору (Додаток №1) (пункт 1.1 Договору). Характеристики Товару вказані в Додатку №2 (пункт 1.2 Договору).

Покупець оплачує Товар на підставі рахунку Продавця, шляхом перерахування грошових коштів в гривні на поточний рахунок Продавця та в порядку зазначеному в специфікації (пункт 3.1 Договору). Датою поставки є дата підписання акту приймання-передачі Товару (пункт 4.2 Договору).

Специфікацією за №001 від 27.02.2024 між Сторонами погоджено поставку Товару "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089, рік випуску 2023" на загальну вартість 4 415 896,40 гривень, з якої податок на додану вартість складає 735 982,73 гривень. Окрім цього, визначено порядок оплати шляхом проведення 3 (трьох) платежів та умови поставки (на умовах DDP згідно Інкотермс-2010, склад покупця за адресою: 53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Тарасівка.

ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" оформлено видаткову накладну за №1368 від 08.04.2024, за якою "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089, рік випуску 2023" у кількості 1 штука поставлено на загальну вартість 4 415 896,40 гривень, з якої податок на додану вартість складає 735 982,73 гривень.

За товарно-транспортною накладною за №54-1 від 08.04.2024 здійснено перевезення "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089" від пункту навантаження (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Берегова, 208) до пункту розвантаження (Дніпропетровська обл., Софіївський район, село Тарасівка, вул. Центральна, дім №12). Надання транспортних послуг з перевезення вказаної сільськогосподарської техніки також оформлена актом надання послуг за №0504-1 від 08.04.2024 та платіжною інструкцією за №956 від 09.04.2024.

Між сторонами підписано Акт приймання-передачі товару (сільськогосподарської техніки), датованого 08.04.2024), відповідного до котрого Продавець передав, а Покупець прийняв "Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2023".

Згідно інформаційних повідомлень про зарахування коштів ФОП ОСОБА_1 на користь позивача проведено оплату за №1058 від 25.03.2024 (на загальну суму 800 000,00 гривень), за №1069 від 27.03.2024 (на загальну суму 350 000,00 гривень), за №1071 віл 29.03.2024 (на загальну суму 196 132,16 гривень).

Окрім цього, внаслідок проведення ФОП ОСОБА_1 оплати за №1058 від 25.03.2024 (на загальну суму 800 000,00 гривень) ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" зареєстровано податкову накладну за №510 від 25.03.2024 на загальну суму 800 000,00 гривень, з якої податок на додану вартість складає 133 333,33 гривень; за №1069 від 27.03.2024 (на загальну суму 350 000,00 гривень) зареєстровано податкову накладну за №565 від 27.03.2024 на загальну суму 350 000,00 гривень, з якої податок на додану вартість складає 58 333,33 гривень; за №1071 віл 29.03.2024 (на загальну суму 196 132,16 гривень), зареєстровано податкову накладну за №651 від 29.03.2024 на загальну суму 196 132,16 гривень, з якої податок на додану вартість складає 32 688,69 гривень.

За наслідком вказаної події (Телескопічний самохідний навантажувач MF TH.7038 серійний номер AT7A18089, рік випуску 2023) ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" оформлено та подано до Державної податкової служби України податкову накладну за №155 від 08.04.2024 на загальну суму 3 069 764,24 гривень, з якої податок на додану вартість складає 511 627,38 гривень.

У постанові від 29.06.2023 у справі №500/2655/22 Верховний Суд виснував, що платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанови Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, від 12.02.2025 у справі №140/5463/23).

Натомість за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів направлено позивачу повідомлення за №11321683/43516421 від 28.06.2024 про необхідність надання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі "Додаткова інформація" міститься: "Необхідно надати загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки. ОСК аналітичного обліку (в т.ч. кількісного) по субрахунках 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9 класів рахунків, первинні документи на транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію, номерні знаки".

Разом з тим, за обставинами цієї справи, у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по ТОВ "ІН ФОРС ГРУП", а саме з підстав на надання "первинних документів на транспортний засіб, свідоцтва про реєстрацію, номерні знаки".

Колегія суддів не може погодитися із вказаним мотивуванням, адже на виконання вказаного повідомлення ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" повідомленням від 18.02.2025 сформовано і подано до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та додаткові документи, серед яких, зокрема, містилися фотоматеріали Телескопічного самохідного навантажувача MF TH.7038 та номерного знаку НОМЕР_2 . Позивачем також долучено свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , виданого 20.05.2024, за яким ОСОБА_1 є власником навантажувача телескопічного марки MASSEY FERGUSON TH.7038, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2023 року випуску. В особливих відмітках зазначено про Договір поставки за №ІФГ-1530ДТ від 15.02.2024.

Натомість стосовно первинних документів на транспортний засіб, судом звернуто увагу, що ще до повідомлення від 21.06.2024, поданого на виконання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем долучалися письмові докази імпорту Телескопічного самохідного навантажувача MF TH.7038 за договором постачання обладнання за №MF-INF-2021 від 01.09.2021, укладеного з компанією AGCO International GmbH, на виконання котрого у подальшому складено інвойс за №5203151424 від 18.12.2023 та ввезено на митну територію України за митною декларацією 24UA100390405203U2. Транспортування здійснено за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) за №181223 від 18.12.2023.

Оскаржуване рішення не містить будь-яких інших зауважень щодо недоліків вказаних первинних документів.

Колегія суддів зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Поруч із цим, Верховний Суд вже звертав увагу, зокрема у постанові від 17.04.2025 у справі №400/802/24, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, зазначені обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавалися для реєстрації податкових накладних, підтверджують висновки суду першої інстанції про надання позивачем усіх наявних та достатніх документів, передбачених податковим законодавством і необхідних для реєстрації податкової накладної. Натомість, усупереч частині 2 статті 77 КАС України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірних індивідуальних актів.

Суд також вважає релевантними застосування висновків Верховного суду, викладених у постанові від 16.05.2024 у справі №400/11727/23, що зводяться до наступного: відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Водночас, звернено увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

При цьому, відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Верховним Судом сформульовано висновок (постанови від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 06.07.2023 у справі №140/1986/22), відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

У випадку, що є спірним у справі, що зараз переглядається в апеляційному порядку, позивач, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, надав на розгляд комісії додаткові пояснення та документи достатні для реєстрації податкової накладної, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №155 від 08.04.2024 з підстав ненадання окремих документів.

Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява №57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42)).

Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. the Netherlands" (заява №16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява №30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява №20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява №4241/03, пункт 54).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 1, 2 статті 308 КАС України).

Наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених учасниками справи, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення його без змін.

Відповідно до статті 139 КАС України новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2026 у справі №320/59662/24, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Чуприна О.В.

Суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua