Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №320/48383/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №320/48383/24

Суддя: Чуприна Олександр Володимирович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/48383/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" (надалі по тексту також - позивач, ТОВ "ГРІФФОН ГІР", платник податків) звернулося в суд до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (надалі по тексту також - відповідач-1, Головне управління ДПС у Полтавській області, ГУ ДПС в області, контролюючий орган, податковий орган), Державної податкової служби України (надалі по тексту також - відповідач-2, ДПС України), у якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11431826/44059320 від 17.07.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №181 від 07.04.2024;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ "ГРІФФОН ГІР" №181 від 07.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації - 02.05.2024 року;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11431827/44059320 від 17.07.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №182 від 07.04.2024;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ "ГРІФФОН ГІР" №182 від 07.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації - 02.05.2024;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11431828/44059320 від 17.07.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №183 від 07.04.2024;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ "ГРІФФОН ГІР" №183 від 07.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації - 02.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС в області всупереч вимогам пунктів 201.10, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.10.2010 за №1246 (надалі по тексту також - Порядок №1246), "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 за №1165 (надалі по тексту також - Порядок №1165), Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), протиправно прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За доводами позивача, відсутність належного оформлення квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних в частині не зазначення вичерпного переліку документів, які мав надати платник податків для успішної реєстрації спірних податкових накладних, не відповідає критеріям правової визначеності, з огляду на що платник податків подано пояснення та долучено до них первинні документи, котрі підтверджують реальність здійснених операцій та, на думку останнього, вважались на той момент вичерпними.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 адміністративний позов задоволено:

визнано протиправними та скасовано Рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію або відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрів податкових накладних №11431826/44059320 від 17.07.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №181 від 07.04.2024, №11431827/44059320 від 17.07.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №182 від 07.04.2024, №11431828/44059320 від 17.07.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної №183 від 07.04.2024;

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №181 від 07.04.2024, №182 від 07.04.2024 та №183 від 07.04.2024 днем фактичного їх подання на реєстрацію.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального права та неповне з`ясування судом обставин, звертається до наступного: обов`язковими первинними документами, що підтверджують правомірність формування та подання податкових накладних, є документи, які доводять факт виникнення першої з подій або дати отримання постачальником/продавцем коштiв вiд покупця/замовника, або дати відвантаження товарів. Проте подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку, визначеному пунктом 5 "Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

ТОВ "ГРІФФОН ГІР" не скористалося правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" зареєстроване як юридична особа, до основного виду економічної діяльності позивача за КВЕД віднесено 76.71 "Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами".

Між ТОВ "ГРІФФОН ГІР" (Постачальник) та ТОВ "ТРАНСНАФТА-СЕРВІС" (Покупець), укладено Договір поставки нафтопродуктів за №00120/24 від 05.04.2024 (надалі по тексту також - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (поставити), а Покупець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити нафтопродукти (Товар), у відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього.

Поставка Товару відбувається на підставі додаткових угод до цього Договору, які підписуються повноважними представниками Сторін і скріплюються печатками Сторін, та є невід`ємною частиною цього Договору, в яких Сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, терміни поставки та оплати Товару й інші умови поставки (пункт 1.2 Договору).

Загальна вартість Договору (Ціна Договору) складається з суми загальної вартості Товару, поставленого Покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.3 Договору).

Товар поставляється Покупцеві залізничним або автомобільним транспортом партіями межах Об`єму, в кількості і за ціною, визначених додатковими угодами на умовах EXW, FCA, CPT у відповідності з Інкотермс у діючій на момент укладення додаткової угоди редакції. Конкретна умова відправлення та поставки Товару визначаються у відповідній додатковій угоді на поставку Товару (пункт 4.2 Договору).

Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній/них додатковій/их угоді/ах до цього Договору, на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою/ми угодою/ми (пункт5.1 Договору).

У відповідності до вказаного Договору між Сторонами укладено наступні додаткові угоди:

(а) за №3 від 07.04.2024 за яким Постачальник зобов`язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити за відвантажені нафтопродукти "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т на загальну суму 1 319 997,31 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 999,55 гривень;

(б) за №4 від 07.04.2024 за яким Постачальник зобов`язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити за відвантажені нафтопродукти "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т на загальну суму 1 322 989,76 гривень, з них податок на додану вартість складає 220 498,29 гривень;

(в) за №5 від 07.04.2024 за яким Постачальник зобов`язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити за відвантажені нафтопродукти "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т на загальну суму 1 316 161,43 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 360,24 гривень.

Оформлення постачання нафтопродуктів за наведеними додатковими угодами здійснено наступним чином:

(а) видатковою накладною за №БП-225 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т на загальну суму 1 319 997,31 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 999,55 гривень; акцизною накладною за №251 від 07.04.2024; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів за №225 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т;

(б) видатковою накладною за №БП-226 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т на загальну суму 1 322 989,76 гривень, з них податок на додану вартість складає 220 498,29 гривень; акцизною накладною за №240 від 07.04.2024; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів за №226 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т;

(в) видатковою накладною за №БП-227 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т на загальну суму 1 316 161,43 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 360,24 гривень; акцизною накладною за №242 від 07.04.2024; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів за №227 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т.

За наслідком вказаних подій (Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО) ТОВ "ГРІФФОН ГІР" оформлено та подано до Державної податкової служби України податкові накладні: за №181 від 07.04.2024 на загальну суму 1 319 997,31 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 999,55 гривень; за №182 від 07.04.2024 на загальну суму 1 322 989,76 гривень, з них податок на додану вартість складає 220 498,29 гривень; за №183 від 07.04.2024 загальну суму 1 316 161,43 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 360,24 гривень.

Державна податкова служба України 02.05.2024 надіслала позивачу квитанції про прийняття і зупинення реєстрації податкових накладних (за №9115424546, №9115423134, №9115443329), з підстав "Податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.1895%, "Рпоточ" = 0". За результатами опрацювання запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання коментованої квитанції ТОВ "ГРІФФОН ГІР" повідомленням від 15.07.2024 сформовано і подано до ГУ ДПС у Полтавській області пояснення та додаткові документи для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на засіданні прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по ТОВ "ГРІФФОН ГІР", про що винесено рішення: за №11431826/44059320 від 17.07.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №181 від 07.04.2024; за №11431827/44059320 від 17.07.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №182 від 07.04.2024; за №11431828/44059320 від 07.04.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №183 від 17.07.2024.

Дані рішення прийнято з підстав "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства". У графі "Додаткова інформація" міститься: "До повідомлення платником надано товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) контрагенту-покупцю, яка складена з порушенням пункту 7.5.8 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливоенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держпродспоживстандарту України від 20.05.2008 за №281/171/578/155".

Окрім цього, зі службової записки ГУ ДПС у Полтавській області за №1812/16-31-18-02-06 від 04.11.2024 судом встановлено, що станом на дату реєстрації податкових накладних ТОВ "ГРІФФОН ГІР" був внесений до переліку ризикових платників податку (рішення від 16.04.2024 за №11686, контрагент ТОВ "ТРАНСНАФТА-СЕРВІС" не був внесений до переліку ризикових платників податку.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 185 ПК України визначає об`єкти оподаткування податком на додану вартість, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України), постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець послуг, як того вимагає пункт 201.10 статті 201 ПК України, зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - ЄРПН, Реєстр).

Податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації (пункт 2 Порядку №1246).

Як визначено у пункті 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 регламентовано, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі по тексту також квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Як свідчать положення пункту 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (надалі по тексту також - Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (надалі по тексту також - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (надалі по тексту також - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів (пункт 5 Порядку №520).

За приписами пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (надалі по тексту також - повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці 6 цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня у відповідності до пункту 10 Порядку №520 приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Переглядаючи висновки суду першої інстанції в частині відсутності підстав для відмови у реєстрації, а також беручи до уваги зміст пояснень та документів, поданих позивачем для підтвердження інформації, відображеної у податкових накладних за №181 від 07.04.2024, за №182 від 07.04.2024, за №183 від 07.04.2024, колегія суддів виходить з наступного.

В контексті доводів контролюючого органу про зазначення у коментованій квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної усіх реквізитів, що їх вимагають положення пунктів 10, 11 Порядку №1165, суд зазначає наступне.

За змістом вищезгаданих пунктів постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 за №1165 (надалі по тексту також - Порядок №1165), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 за №520.

Так, згідно пункту 5 Порядку №520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Водночас, у разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.07.2025 у справі №420/14450/24 сформулював висновок, що підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 зобов`язує контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування навести тільки пропозицію для платника податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію таких ПН/РК в ЄРПН. У свою чергу, платник податків, який має намір скористатись таким правом, подає до контролюючого органу не усі визначені пунктом 5 Порядку №520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, що визначається у кожному конкретному випадку окремо. Подальший розгляд контролюючим органом документів, наданих платником за результатами отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, здійснюється за правилами, встановленими пунктами 9, 10 Порядку №520 (в редакції, чинній з 08.03.2023).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Звідси можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Застосоване формулювання безпосередньо впливає на можливість реалізації платником податку права або обов`язку виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень, у спірному випадку, зважаючи на невідповідність такого вимогам щодо чіткості та зрозумілості, породжує їх неоднозначне трактування.

З огляду на те, що станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, пункт 9 Порядку №520 вже був викладений у новій редакції, до предмета доказування у цій справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв`язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2025 у справі №420/14450/24, від 23.04.2025 у справі №620/4035/24.

Повертаючись до обставин цієї справ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач-1 оскаржуваними рішеннями за №11431826/44059320 від 17.07.2024 відмовив у реєстрації податкової накладної №181 від 17.07.2024; за №11431827/44059320 від 17.07.2024 відмовив у реєстрації податкової накладної №182 від 17.07.2024; за №11431828/44059320 від 17.07.2024 відмовив у реєстрації податкової накладної №183 від 17.07.2024 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".

Так, у постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Окрім того, з матеріалів справи та первинних документів, поданих на розгляд контролюючого органу простежується, що між ТОВ "ГРІФФОН ГІР" (Постачальник) та ТОВ "ТРАНСНАФТА-СЕРВІС" (Покупець), укладено Договір поставки нафтопродуктів за №00120/24 від 05.04.2024 (надалі по тексту також - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (поставити), а Покупець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити нафтопродукти (Товар), у відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього.

Поставка Товару відбувається на підставі додаткових угод до цього Договору, які підписуються повноважними представниками Сторін і скріплюються печатками Сторін, та є невід`ємною частиною цього Договору, в яких Сторонами узгоджується ціна та загальна вартість, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, терміни поставки та оплати Товару й інші умови поставки (пункт 1.2 Договору).

Загальна вартість Договору (Ціна Договору) складається з суми загальної вартості Товару, поставленого Покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.3 Договору).

Товар поставляється Покупцеві залізничним або автомобільним транспортом партіями межах Об`єму, в кількості і за ціною, визначених додатковими угодами на умовах EXW, FCA, CPT у відповідності з Інкотермс у діючій на момент укладення додаткової угоди редакції. Конкретна умова відправлення та поставки Товару визначаються у відповідній додатковій угоді на поставку Товару (пункт 4.2 Договору).

Покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній/них додатковій/их угоді/ах до цього Договору, на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою/ми угодою/ми (пункт5.1 Договору).

У відповідності до вказаного Договору між Сторонами укладено наступні додаткові угоди:

(а) за №3 від 07.04.2024 за яким Постачальник зобов`язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити за відвантажені нафтопродукти "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т на загальну суму 1 319 997,31 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 999,55 гривень;

(б) за №4 від 07.04.2024 за яким Постачальник зобов`язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити за відвантажені нафтопродукти "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т на загальну суму 1 322 989,76 гривень, з них податок на додану вартість складає 220 498,29 гривень;

(в) за №5 від 07.04.2024 за яким Постачальник зобов`язується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити за відвантажені нафтопродукти "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т на загальну суму 1 316 161,43 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 360,24 гривень.

Оформлення постачання нафтопродуктів за наведеними додатковими угодами здійснено наступним чином:

(а) видатковою накладною за №БП-225 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т на загальну суму 1 319 997,31 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 999,55 гривень; акцизною накладною за №251 від 07.04.2024; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів за №225 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т;

(б) видатковою накладною за №БП-226 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т на загальну суму 1 322 989,76 гривень, з них податок на додану вартість складає 220 498,29 гривень; акцизною накладною за №240 від 07.04.2024; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів за №226 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т;

(в) видатковою накладною за №БП-227 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т на загальну суму 1 316 161,43 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 360,24 гривень; акцизною накладною за №242 від 07.04.2024; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів за №227 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т.

За наслідком вказаних подій (Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО) ТОВ "ГРІФФОН ГІР" оформлено та подано до Державної податкової служби України податкові накладні: за №181 від 07.04.2024 на загальну суму 1 319 997,31 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 999,55 гривень; за №182 від 07.04.2024 на загальну суму 1 322 989,76 гривень, з них податок на додану вартість складає 220 498,29 гривень; за №183 від 07.04.2024 загальну суму 1 316 161,43 гривень, з них податок на додану вартість складає 219 360,24 гривень.

У постанові від 29.06.2023 у справі №500/2655/22 Верховний Суд виснував, що платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанови Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, від 12.02.2025 у справі №140/5463/23).

Разом із тим, у розрізі обґрунтувань відповідача, викладених у оскаржуваному рішенні у якості підстави відмови у реєстрації спірної податкової накладної ("До повідомлення платником надано товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) контрагенту-покупцю, яка складена з порушенням пункту 7.5.8 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливоенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держпродспоживстандарту України від 20.05.2008 за №281/171/578/155") у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

На підтвердження виконання Договору поставки нафтопродуктів за №00120/24 від 05.04.2024 позивачем до суду надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів за №225 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,677 т; за №226 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,708 т; за №227 від 07.04.2024 на "Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО" у кількості 24,569 т.

За пунктом 6.1 вказаного Договору Покупець здійснює приймання Товару по кількості у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, у відповідності до діючого законодавства України, а також відповідно до умов цього Договору.

Фактична кількість Товару, що поставлений Покупцеві Постачальником (крім поставки на умовах EXW), підтверджується комплектом товарно-транспортних документів, а саме: при поставці Товару автомобільним транспортом вагою Товару (нетто), що зазначена в товарно-транспортній накладній, яка відправлена вантажним автомобілем (автоцистерною) до місця призначення (пункт 6.5 Договору).

Покупець, який прийняв від Постачальника/вантажовідправника Товар на підставі товаросупровідних документів (ТТН, видаткова/податкова накладна, рахунок, акт приймання-передачі та ін.) і підписав такі документи, вважається Покупцем, який прийняв замовлений ним Товар в належній кількості та належній якості (пункт 6.9 Договору).

Відповідно до пункту 7.5.8 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Здійснюючи аналіз наданих до контролюючого органу товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (за №225 від 07.04.2024; за №226 від 07.04.2024; за №227 від 07.04.2024), колегія суддів відзначає наявність у таких відомостей про найменування, марки та виду нафти або нафтопродукту (UN 1202 Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО ІІІ 27 10194300), об`єму, густини і температури, за якої визначалась густина, а також дати і часу виїзду автоцистерни з підприємства-вантажовідправника (07.04.2024). Окрім того, на таких наявні посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та котрі діють від імені означених товариств за договором, водія, а також підписи та відтиски печаток останніх.

Проте окрім формального посилання складення коментованих товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) контрагенту-покупцю з порушенням пункту 7.5.8 Інструкції №281/171/578/155, контролюючим органом як у спірних рішеннях, так і під час розгляду справи не конкретизовано, які саме відображені у таких відомості не відповідають зазначеним вище вимогам, що зумовило сумнів у реальності здійснення господарських операцій з постачання.

Окрім того, надіслана Державною податковою службою України квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила лише загальні посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування), проте без деталізації критеріїв, яким відповідає платник податків.

У цьому контексті слід першочергово виходити з обов`язку відповідача обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, чому саме операції позивача з таким контрагентом свідчать про ризиковість діяльності позивача, які обставини підтверджують такий висновок і чому подані платником документи не спростовують відповідну податкову інформацію.

Натомість у цій справі судом установлено, що такого обґрунтування контролюючий орган не навів.

Колегія суддів зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Поруч із цим, Верховний Суд вже звертав увагу, зокрема у постанові від 17.04.2025 у справі №400/802/24, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, зазначені обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавалися для реєстрації податкових накладних, підтверджують висновки суду першої інстанції про надання позивачем усіх наявних та достатніх документів, передбачених податковим законодавством і необхідних для реєстрації податкової накладної. Натомість, усупереч частині 2 статті 77 КАС України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірних індивідуальних актів.

Суд також вважає релевантними застосування висновків Верховного суду, викладених у постанові від 16.05.2024 у справі №400/11727/23, що зводяться до наступного: відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Водночас, звернено увагу, що контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

При цьому, відповідно до усталеної практики така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Верховним Судом сформульовано висновок (постанови від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 06.07.2023 у справі №140/1986/22), відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

У випадку, що є спірним у справі, що зараз переглядається в апеляційному порядку, позивач, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, надав на розгляд комісії додаткові пояснення та документи достатні для реєстрації податкової накладної, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №181 від 07.04.2024, №182 від 07.04.2024, №183 від 07.04.2024 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, натомість наведені у межах такого рішення недоліки первинних документів суд уважає необґрунтованими.

Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. the Netherlands" (заява №16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява №30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява №20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява №4241/03, пункт 54).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 1, 2 статті 308 КАС України).

Наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених учасниками справи, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а, отже, і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення його без змін.

Відповідно до статті 139 КАС України новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФОН ГІР" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними дій, - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №320/48383/24, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Чуприна О.В.

Суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua