Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №373/2112/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №373/2112/26

Суддя: Лебідь В. В.

Справа № 373/2112/26

Провадження № 2/373/1681/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Медведєва Н.О. звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 15.02.2023-1000000 26 від 15.02.2023 у розмірі 13840,00 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.02.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 15.02.2023-100000026, за умовами якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 8000,00 грн на строк 42 дні зі сплатою процентної ставки «Економ» у розмірі 2,0 %, процентної ставки «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитними коштами.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на 15.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 13840,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 8000,00 грн, заборгованості за процентами - 5840,00 грн.

Ухвалою судді від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, що є допустимими, належними та достовірними, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

15.02.2023 між сторонами був укладений кредитний договір № 15.02.2023-100000026, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн на строк 42 календарні дні зі сплатою процентів за ставками «Економ» (2%) та «Стандарт» (3%) (п. п. 2, 3, 6 акцепту, який є невід`ємною частиною кредитного договору).

Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора та власноручного підпису.

Із копії квитанції системи «Liqpay» вбачається, що 15.02.2023 були перераховані грошові кошти в сумі 8000,00 грн на карту № НОМЕР_1 за кредитним договором № 15.02.2023-100000026, ID операції - 2219333802.

Із доданого до позову розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 15.04.2026 складає 13840,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за кредитом, 5840,00 грн - заборгованість за процентами.

Із розрахунку також вбачається, що відповідачем частково погашалася заборгованість за кредитним договором на суму 2080,00 грн.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд, аналізуючи зібрані письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що 15.02.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 15.02.2023-100000026, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 8000,00 грн.

Здійснення переказу кредитних коштів на виконання умов укладеного кредитного договору із використанням платіжної системи узгоджується з приписами Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого не повернув заборгованість, розмір якої перевірено судом відповідно до розрахунку.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 13840,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 5840,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2662,40 грн судового збору.

Витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви, у розмірі 145,58 грн є витратами, пов`язаними з розглядом справи, та підлягають стягненню з відповідача відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача у позовній заяві визначила попередній розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу сумою 6000,00 грн і зазначила про подання доказів на її підтвердження протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Суд не вбачає підстав для розгляду питання про стягнення вказаних витрат при ухваленні цього рішення, зважаючи на відсутність обґрунтованої заяви з доданими доказами.

Питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу буде вирішене судом після надходження відповідної заяви з доданими до неї доказами.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.02.2023-100000026 від 15.02.2023 у розмірі 13840,00 грн (тринадцять тисяч вісімсот сорок гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у розмірі 2807,98 грн (дві тисячі вісімсот сім гривень 98 копійок), з яких: судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок); витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 145,58 грн (сто сорок п`ять гривень 58 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua