Суд: Макарівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №370/269/26
Суддя: Білоцька Л. В.
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р. Справа № 370/269/26
Провадження № 2/370/159/26
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач, ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) заборгованості за договором № 536915-КС-001 від 05.05.2025 про надання кредиту у розмірі 32 110 грн, стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Свої вимоги мотивувало тим, що 05.05.2025 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Бізнес Позика» договір № 536915-КС-001 про надання кредиту в електронній формі та порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 11 000 грн, строком на 24 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку кредитодавця.
Згідно з умовами договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Також сплачується комісія за видачу кредиту у розмірі 2 200 грн.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн, шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 .
Проте ОСОБА_1 не сплатив заборгованість за договором № 536915-КС-001 від 05.05.2025 про надання кредиту й станом на 07.01.2026 утворилася заборгованість в розмірі 32 110 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 11 000 грн; суми прострочених платежів по процентах – 15 400 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК – 4 840 грн, суми прострочених платежів за комісією – 870 грн, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 10.02.2026 позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Крім цього, ухвалою суду від 10.02.2026 витребувано в АТ КБ «Приватбанк»: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 05.05.2025 (дата видачі кредиту) по 20.10.2025 (дата закінчення терміну кредитування).
Витребувані докази надійшли до суду 27.03.2026 та приєднані до матеріалів справи.
Копія ухвали від 10.02.2026 відповідачу надсилалася за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № R067108504649 повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання, 28.03.2026», що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.
Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
05.05.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Бізнес Позика» договір № 536915-КС-001 про надання кредиту в електронній формі та порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця (а.с. 12-21). Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору № 536915-КС-001 про надання кредиту від 05.05.2025 (а.с. 43).
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 45-48).
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 11 000 грн., строком на 24 тижнів до 20.10.2025.
Згідно з умовами договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Також сплачується комісія за видачу кредиту у розмірі 2 200 грн.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000 грн шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою по рахунку, наданою АТ КБ «Приватбанк».
Також листом від 12.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260310/75129-БТ АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що карту № НОМЕР_2 емітовано на ім`я ОСОБА_1 .
Водночас ОСОБА_3 не сплатив заборгованість за договором № 536915-КС-001 про надання кредиту від 05.05.2025 й станом на 07.01.2026 утворилася заборгованість в розмірі 32 110 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 11 000 грн; суми прострочених платежів по процентах – 15 400 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК – 4 840 грн, суми прострочених платежів за комісією – 870 грн (а.с. 50-52).
Між сторонами склалися відносини, які регулюються нормами ЦК України.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Раніше судом установлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення боргу та сплати процентів за користування кредитом, тому станом на 07.01.2026 розмір заборгованості за кредитом становить 11 000 грн, заборгованості за нарахованими процентами – 15 400 грн, які підлягають стягненню із відповідача на корить позивача.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд керується таким.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено судом, пунктом 2.5 договору визнана сплата одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 2 200 грн.
Частиною 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» закріплено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у вказаній постанові, зокрема, зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.
Водночас у кредитному договорі кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Однак ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі, укладеному з відповідачем, не вказано та позивачем не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення пункту 2.5 договору є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», тож позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 870 грн комісії за надання кредиту задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки з 24.02.2022 дотепер на території України діє правовий режим воєнного стану, то відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Тож відсутні правові підстави для стягнення із відповідача на користь позивача відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України у період дії правового режиму воєнного стану у розмірі 4 840 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та простроченими процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 188,96 грн.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 536915-КС-001 від 05.05.2025 про надання кредиту у розмірі 26 400 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 188,96 грн. судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2026.
Реквізити учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239;
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Л.В.Білоцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua