Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №369/95/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №369/95/26

Суддя: Янченко А. В.

Справа № 369/95/26

Провадження № 2/369/92/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – позивач) звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.05.2021 року між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») та відповідачем укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97691009000, відповідно до якого банк встановив відповідачу ліміт кредитування на картковому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 50000,00 грн. строком до 20.06.2023 року зі сплатою процентів у розмірі 55 % річних.

АТ «Укрсиббанк» виконало свої зобов`язання, проте відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість.

23.12.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») був укладений договір факторингу № 229, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

23.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») був укладений договір факторингу № 23/12-2021/229, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр», позивачу по справі, права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 53951,59 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 27055,31 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 23107,16 грн., заборгованість за процентами, нарахованими згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги – 3057,62 грн., заборгованість за комісією – 731,50 грн.

Просив стягнути з відповідача вказану у позові заборгованість та судові витрати.

08 січня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі і призначення її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

25.05.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем по справі укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97691009000, відповідно до якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 та встановив на ньому ліміт кредитування.

Згідно з п. 1.2. договору-анкети банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит) на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених договором-анкетою та Правилами (умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк». Відповідно до п. 2.1.1. договору-анкети ліміт кредитування встановлюється у розмірі 50000,00 грн., строк дії ліміту кредитування – з дати укладення договору по 20.06.2023 року.

Згідно з п. 2.1.4. договору-анкети процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та переказу коштів, а також за безготівковими операціями становить 55 % річних, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями протягом пільгового періоду – 0,00 %, пільговий період для погашення заборгованості – до 56 днів; договором-анкетою також передбачено комісію за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу. Згідно з п. 2.3.6. договору-анкети клієнт зобов`язується повернути кошти, отримані в межах ліміту кредитування, не пізніше дати спливу строку дії ліміту кредитування.

Договір-анкету та анкету-заявку на надання споживчого кредиту, в якій відповідач просила встановити їй кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн. строком на 24 місяці, підписано відповідачем власноручно, чим відповідач підтвердила, що ознайомилася та погодилася з умовами договору, Правилами та Тарифами банку.

Суд встановив, що 23.12.2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» був укладений договір факторингу № 229, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

Акт приймання-передачі права вимоги, платіжне доручення № 313690003 від 23.12.2021 року та акт взаємозаліку щодо оплати за договором факторингу, а також витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 229 від 23.12.2021 року підтверджують, що ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» прийняло права вимоги до боржників, в тому числі і право вимоги до відповідача за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

23.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 23/12-2021/229, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

Акт приймання-передачі права вимоги, платіжне доручення № 314210008 від 23.12.2021 року про оплату за договором факторингу та витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 23/12-2021/229 від 23.12.2021 року підтверджують, що ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло права вимоги до боржників, в тому числі і право вимоги до відповідача за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року. Станом на дату відступлення права вимоги (23.12.2021 року) заборгованість відповідача становила 32874,40 грн., з яких: 27055,31 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5087,59 грн. – заборгованість за процентами, 731,50 грн. – заборгованість за комісією.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 23.12.2021 по 09.03.2023 року відповідачу нараховано проценти за ставкою 55 % річних у сумі 18019,57 грн., платежі відповідачем не здійснювались. Станом на 10.03.2023 року заборгованість відповідача становила 50893,97 грн., з яких: 27055,31 грн. – тіло кредиту, 23107,16 грн. – проценти, 731,50 грн. – комісія.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр», позивачу по справі, права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 року щодо оплати за договором № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, додаткова угода № 7/7 від 04.02.2025 року та витяг з паперового реєстру до додаткової угоди № 7/7 від 04.02.2025 року підтверджують, що позивач прийняв права вимоги до боржників, в тому числі і право вимоги до відповідача за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Коллект Центр» станом на 30.12.2025 року після відступлення права вимоги позивачем нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 55 % річних за період з 10.03.2023 по 23.05.2023 року, тобто в межах строку дії ліміту кредитування, у сумі 3057,62 грн. Платежі відповідачем не здійснювались. Загальна заборгованість відповідача становить 53951,59 грн., з яких: 27055,31 грн. – тіло кредиту, 26164,78 грн. – проценти (23107,16 грн. – на дату відступлення права вимоги та 3057,62 грн. – нараховані згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги), 731,50 грн. – комісія.

Станом на день розгляду справи зобов`язання за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року відповідачем належним чином не виконано. Відповідач, як позичальник (споживач), зобов`язаний виконувати свій обов`язок щодо виконання грошових зобов`язань незалежно від того, що право вимоги за цим договором було відступлене іншому кредитору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, договір-анкета, анкета-заявка, підписані відповідачем власноручно, у сукупності з розрахунками заборгованості та витягами з реєстрів боржників, які містять відомості про розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту, підтверджують факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів.

Суд встановив, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача на підставі договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12,13 ЦПК України), обов`язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

Станом на день розгляду справи відповідачем борг за кредитним договором не повернуто, відзиву на позов не надано, розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надіслано, тому суд вважає доведеним обов`язок відповідача і його невиконання по сплаті платежів за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року.

З урахуванням доказів, наданих позивачем по справі, заборгованість за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року складає 53951,59 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 27055,31 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги – 23107,16 грн., заборгованість за процентами, нарахованими згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги – 3057,62 грн., заборгованість за комісією – 731,50 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Щодо підстав стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 2373 від 03.11.2025 року та витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року, згідно з якими позивачу надано послуги: надання усної консультації (2 години) – 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (4 години) – 12000,00 грн., а всього на суму 16000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц провадження №14-382цс19).

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження надання професійної правничої допомоги та його розміру, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, беручи до уваги, що розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 2 422,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 279, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, адреса для листування: 33013, м. Рівне, проспект Миру, 6, а/с 21) заборгованість за договором № 97691009000 (26205967069160) від 25.05.2021 року у розмірі 53951,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, адреса для листування: 33013, м. Рівне, проспект Миру, 6, а/с 21) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено: 16.11.2026 року.

Суддя А.В. Янченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua