Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №369/17697/25
Суддя: Лапченко О. М.
Справа № 369/17697/25
Провадження № 2/369/6429/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
cудді Лапченко О.М.,
за участі секретаря Дубицької М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидова Тетяна Миколаївна, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидова Тетяна Миколаївна, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача — ОСОБА_3 , яка за життя заповіту не склала. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки площею 0,2391 га, кадастровий номер 3222480400:04:001:0138, та площею 0,5637 га, кадастровий номер 3222480400:06:012:0092. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 були її дочки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача. Позивач зазначає, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою, у зв`язку із чим вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до положень статті 1268 ЦК України. Мати позивача, ОСОБА_5 , із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не зверталася та спадщину не приймала. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті спадкоємцями за законом залишилися її сини — ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 спадщину після смерті матері не приймав, із заявою до нотаріуса не звертався, проти прийняття спадщини іншими спадкоємцями та оформлення спадкових прав на їхнє ім`я не заперечував. Позивач вказує, що у 2022 році ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Давидової Т.М. із заявою про те, що не заперечує проти прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 іншими спадкоємцями та оформлення на них спадкових прав щодо земельних ділянок. 18 січня 2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидової Т.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_3 . На підставі поданої заяви нотаріусом було заведено спадкову справу. Однак 25 серпня 2025 року приватним нотаріусом Давидовою Т.М. винесено постанову № 62.02-14 про відмову позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з пропуском установленого законом строку для прийняття спадщини. Крім того, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , яка за життя фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Після її смерті із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто не звертався. Позивач стверджує, що про те, що син померлої ОСОБА_4 — ОСОБА_2 — не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, йому стало відомо лише після отримання 25 серпня 2025 року постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. За твердженнями позивача, під час звернення до нотаріуса у 2022 році його тітка ОСОБА_4 була живою та надала згоду на оформлення спадкових прав на земельні ділянки на його ім`я. При цьому будь-яких сумнівів щодо можливості оформлення спадкового майна у позивача не виникало. Позивач також зазначає, що протягом трьох років тривала процедура нотаріального оформлення спадщини, зокрема оформлення земельних ділянок та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Крім того, позивач посилається на стан свого здоров`я, зазначаючи, що є тяжкохворою особою, проходить лікування методом програмного гемодіалізу у Центрі нефрології та діалізу КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» та тричі на тиждень перебуває на лікуванні у медичному закладі по чотири години. Вказує, що у зв`язку із захворюванням нирок та необхідністю регулярного проходження гемодіалізу мав об`єктивні труднощі для своєчасного вчинення дій, пов`язаних із прийняттям спадщини. Також зазначає, що йому має бути встановлена перша група інвалідності. Позивач вважає, що пропуск установленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини відбувся з поважних причин, які не залежали від його волі та були пов`язані з об`єктивними, непереборними й істотними труднощами для своєчасного звернення до нотаріуса. Позивач просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.11.2025 року відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначене проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.05.2026 року було закрите підготовче провадження у справі, призначене проведення судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 — адвокат Сафіна Ф.Ф. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила суд задовольнити позов та визначити позивачу додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник відповідача Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та не заперечує проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини. Пояснив, що є сином померлої ОСОБА_4 та після її смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, оскільки ще за життя його мати повідомляла про відсутність заперечень щодо оформлення спадкових прав на земельні ділянки ОСОБА_1 . Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Третя особа — приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидова Тетяна Миколаївна у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , 1927 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18 травня 2013 року виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 41.
Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Таким чином, наданими свідоцтвами про народження підтверджується родинний зв`язок між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавицею ОСОБА_3 , яка є його бабою.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 14 січня 2021 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 127.
Із копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_3 , вбачається, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 05 червня 2024 року складено актовий запис № 1236.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , а також матеріалів спадкової справи, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять земельна ділянка площею 0,2391 га, кадастровий номер 3222480400:04:001:0138, та земельна ділянка площею 0,5637 га, кадастровий номер 3222480400:06:012:0092.
Право власності спадкодавиці на зазначене нерухоме майно підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на ім`я ОСОБА_3 , з яких убачається, що земельні ділянки розташовані на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68135324 від 18 січня 2022 року приватним нотаріусом Давидовою Тетяною Миколаївною зареєстровано спадкову справу № 68991903, номер у нотаріуса 02/2022, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із матеріалів спадкової справи № 02/2022 вбачається, що 18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидової Т.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї баби ОСОБА_3 . У заяві позивач зазначив, що спадщину приймає, просив відкрити спадкову справу та видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,5637 га та 0,2391 га.
У вказаній заяві також зазначено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 були її дочки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
Із нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 21 січня 2022 року, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, вбачається, що остання повідомила про неприйняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 та зазначила, що не претендує на спадкове майно. Також повідомила, що звертатися до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не буде.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 від 21 лютого 2022 року останній повідомив, що є спадкоємцем після смерті своєї баби ОСОБА_3 , однак спадщину у встановлений законом строк не прийняв та до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини звертатися не буде.
Згідно з листом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 19 січня 2022 року № 04-19/390 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 04-19/389 від 19 січня 2022 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 25 листопада 1981 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У листі Білогородської сільської ради також зазначено, що на день смерті ОСОБА_5 разом із нею за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Із копії свідоцтва про одруження вбачається, що 23 січня 1971 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_13 .
25 серпня 2025 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидовою Т.М. винесено постанову № 62/02-14 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 0,2391 га, кадастровий номер 3222480400:04:001:0138, та площею 0,5637 га, кадастровий номер 3222480400:06:012:0092.
Із зазначеної постанови вбачається, що підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії стало пропущення позивачем установленого законом строку для прийняття спадщини. Нотаріусом встановлено, що ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_3 не був зареєстрований разом зі спадкодавицею за однією адресою та заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк не подавав, у зв`язку з чим відповідно до статті 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину.
Із наданої суду медичної документації, зокрема виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та консультативного висновку спеціаліста КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», вбачається, що ОСОБА_1 має низку тяжких хронічних захворювань, зокрема хронічну хворобу нирок п`ятої стадії, IgA-гломерулонефрит, артеріальну гіпертензію III ступеня, анемію середнього ступеня, наслідки перенесеного порушення мозкового кровообігу та хворобу Крона.
Згідно з медичними документами позивач із 03 липня 2025 року перебуває на програмному гемодіалізі, який проводиться тричі на тиждень по чотири години. У консультативному висновку спеціаліста від липня 2025 року рекомендовано продовження амбулаторного програмного гемодіалізу, медикаментозної терапії та постійного нагляду профільних лікарів.
Згідно з листом приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидової Т.М. від 08 квітня 2026 року, наданим на виконання ухвали суду, нотаріусом направлено належним чином засвідчену копію спадкової справи № 02/2022 після смерті ОСОБА_3 .
У цьому ж листі повідомлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84309874 від 26 лютого 2026 року спадкова справа після її смерті станом на 26 лютого 2026 року не заводилася.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що третя особа ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву від 23 липня 2026 року, в якій зазначив, що є сином померлої ОСОБА_4 , підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та не заперечує проти визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Також повідомив, що його мати за життя не заперечувала проти оформлення позивачем спадкових земельних ділянок. Просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 05 червня 2024 року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується, зокрема, нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 21 січня 2022 року, в якій остання зазначила, що ОСОБА_3 є її матір`ю.
Водночас зі свідоцтва про народження ОСОБА_5 встановлено, що її матір`ю також була ОСОБА_3 .
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 вбачається, що його матір`ю є ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.
Отже, наданими суду письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були рідними сестрами, а позивач ОСОБА_1 є племінником померлої ОСОБА_4 , яка доводилася йому тіткою.
Відповідно до частини третьої статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Оскільки мати позивача ОСОБА_5 померла раніше за спадкодавицю ОСОБА_4 , позивач належить до кола осіб, які можуть бути закликані до спадкування за правом представлення за наявності передбачених законом умов.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є рідним сином померлої ОСОБА_4 та відповідно до статті 1261 ЦК України належить до спадкоємців першої черги за законом.
ОСОБА_2 залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Із поданої третьою особою заяви вбачається, що ОСОБА_2 висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог та не заперечував проти їх задоволення, зокрема проти визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Суд враховує зазначену позицію третьої особи, який є сином спадкодавиці та спадкоємцем першої черги за законом, оскільки вирішення спору може стосуватися його спадкових прав та інтересів.
Згідно з листом приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидової Тетяни Миколаївни від 08 квітня 2026 року, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84309874 від 26 лютого 2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 станом на 26 лютого 2026 року не заводилася.
Таким чином, матеріали справи не містять відомостей про подання спадкоємцями заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом наведеної норми права поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця щодо вчинення дій, необхідних для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем установленого законом строку для прийняття спадщини, суд враховує надані позивачем медичні документи, які свідчать про наявність у нього тяжких хронічних захворювань та необхідність систематичного лікування.
Зокрема, із наявної у матеріалах справи медичної документації вбачається, що ОСОБА_1 страждає на хронічну хворобу нирок п`ятої стадії, IgA-гломерулонефрит, артеріальну гіпертензію, анемію, хворобу Крона, а також має наслідки перенесеного порушення мозкового кровообігу.
Позивач потребує постійного медичного спостереження, медикаментозного лікування та проведення програмного гемодіалізу тричі на тиждень тривалістю по чотири години.
Суд враховує, що зазначені захворювання мають тяжкий та хронічний характер, потребують тривалого лікування, постійного медичного контролю та істотно впливають на повсякденну життєдіяльність позивача.
Оцінюючи наведені обставини, суд бере до уваги не лише сам факт наявності у позивача захворювань, а й їх характер, тяжкість, необхідність систематичного проходження життєво необхідних лікувальних процедур, а також обмеження, які такий стан здоров`я може створювати для своєчасного вчинення юридично значущих дій.
Суд також враховує, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса із заявою про її прийняття.
Разом із тим, оцінюючи причини пропуску цього строку, суд виходить із необхідності врахування конкретних життєвих обставин позивача, зокрема тяжкості його стану здоров`я, характеру захворювань, тривалості лікування та необхідності регулярного проведення процедури гемодіалізу.
Наведені обставини суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими доказами, у тому числі документами, які підтверджують родинні відносини позивача зі спадкодавицею, відомостями про відсутність заведеної спадкової справи, а також позицією третьої особи ОСОБА_2 , який є сином спадкодавиці та не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд враховує, що метою звернення позивача до суду є реалізація права на спадкування після смерті його тітки, а предметом цього спору є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а не вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно.
При цьому надання додаткового строку не зумовлює автоматичного набуття позивачем права власності на спадкове майно та не звільняє його від необхідності дотримання встановленого законом порядку оформлення спадкових прав.
За таких обставин, беручи до уваги сукупність досліджених доказів, тяжкий стан здоров`я позивача, характер і тривалість його захворювань, необхідність систематичного лікування, а також відсутність заперечень третьої особи щодо заявлених вимог, суд доходить висновку про задоволення позову.
Визначення додаткового строку тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили є достатнім для звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Давидова Тетяна Миколаївна, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини — задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя - Лапченко О.М.
16.11.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua