Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №420/27003/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №420/27003/25

Суддя: Терлецький Д.С.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27003/25

Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ЛЕГРАНД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

Приватне підприємство «ЛЕГРАНД» (далі – позивач або ПП «ЛЕГРАНД») звернулося до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13043283/37351522 від 03.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р.;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ПП «ЛЕГРАНД» податкову накладну №8 від 14.11.2024р. датою її подання на реєстрацію;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ПП «ЛЕГРАНД» судові витрати у розмірі 7 422,40 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 10.09.2024р. позивач як постачальник уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «НЕСС ДИЗАЙН» (далі – ТОВ «НЕСС ДИЗАЙН») як покупцем Договір поставки №44757. Згідно з умовами договору позивач поставив товар ТОВ «НЕСС ДИЗАЙН» за видатковою накладною №51 від 14.11.2024р. та відповідно склав податкову накладну №8 від 14.11.2024р.

Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області зупинила реєстрацію цієї податкової накладної. З огляду на це 26.06.2025р. позивач надав пояснення та документи щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинена.

Натомість 03.07.2025р. прийнято рішення №13043283/37351522 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Головне управління ДПС в Одеській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. На обґрунтування зазначено, що в поданих позивачем документах до повідомлення відсутні первинні документи щодо транспортування товару, а саме: розрахункові документи.

Також зазначено, що товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія/експедитора, підписи відповідальних осіб в графі «вантажно-розвантажувальні операції».

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.06.2026р. задовольнив позов.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13043283/37351522 від 03.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством «ЛЕГРАНД» податкову накладну №8 від 14.11.2024р. датою її подання на реєстрацію.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «ЛЕГРАНД» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «ЛЕГРАНД» судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області повторно звернулось з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ПП «ЛЕГРАНД» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд поновив Головному управлінню ДПС в Одеській області строк на апеляційне оскарження, зупинив дію рішення окружного адміністративного суду від 10.06.2026р. у справі №420/27003/25 та відкрив апеляційне провадження у справі ухвалою від 31.08.2026р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалою від 31.08.2026р.

Обставини справи

ПП «ЛЕГРАНД» зареєстроване 14.10.2010р. як суб`єкт господарювання та 01.01.2014р. – платник ПДВ. Основним видом діяльності згідно з КВЕД є 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

10.09.2024р. позивач як постачальник уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «НЕСС ДИЗАЙН» (далі – ТОВ «НЕСС ДИЗАЙН») як покупцем Договір поставки №44757.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник бере на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця інертні матеріалів, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах визначених в даному Договорі.

Згідно з пунктом 1.2. Договору найменування, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у бухгалтерських документах постачальника, а саме: рахунках-фактурах, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, специфікаціях та/або інших товарно-супровідних документах, які після підписання сторонами мають юридичну силу та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 4.4. Договору оплата вартості товару здійснюється покупцем на підставі отриманого від постачальника рахунку-фактури в національній валюті України шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника у наступному порядку: (4.4.1.) платіж на умовах попередньої оплати у розмірі 50% від вартості товару з урахуванням ПДВ за окремою вартістю товару, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури; (4.4.2.) платіж на умовах відстрочки платежу у розмірі 50% з урахуванням ПДВ від вартості товару за окремою партією товару, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання відповідної партії товару та підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін Договору.

Відповідно до Договору складена видаткова накладна №51 від 14.11.2024р. на загальну суму 45024,00 грн, в тому числі ПДВ – 7504,00 грн.

Згідно з товарно-транспортними накладними від 14.11.2024р. №116, 117, 118 до видаткової накладної №51 від 14.11.2024р., ПП «ЛЕГРАНД» поставило ТОВ «НЕСС ДИЗАЙН» товарів на суми 15 410,00 грн, 15 470,30 грн, 14 143,70 грн, загалом на суму 45 024,00 грн.

ПП «ЛЕГРАНД» склало та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №8 від 14.11.2024р. на загальну суму 45024,00 грн, в тому числі ПДВ – 7504,00 грн.

Відповідно до квитанції від 04.12.2024р. реєстрація податкової накладної №8 від 14.11.2024р. зупинена. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 2517 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.06.2025р. ПП «ЛЕГРАНД» надало до податкового органу пояснення та додані документи, зокрема лист пояснення, податку накладну №8 від 14.11.2024р., квитанції №9367518734 від 04.12.2024р., договір поставки №44757 від 10.09.2024р., специфікацію №1 від 10.09.2024р., специфікацію №2 від 16.09.2024р., специфікацію №3 від 16.09.2024р., специфікацію №4 від 30.09.2024р., специфікацію №5 від 28.10.2024р., видаткову накладну №51 від 14.11.2024р., довіреність №1015 від 15.11.2024р., видаткову накладну №АГ-0002376 від 14.11.2024р., видаткову накладну №АГ-0002379 від 14.11.2024р., виписку за рахунком за період з 01.11.2024 до 30.11.2024р., ОСВ 361, ОСВ 281, договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №6 від 10.09.2024р., акт надання послуг №227 від 14.11.2024р., товарно-транспортні накладні від 14.11.2024р. №116, 117, 118, ОСВ 631 ФОП ОСОБА_1 , виписку за рахунком за період з 01.12.2024р. до 31.12.2024р.

03.07.2025р. прийнято рішення №13043283/37351522 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмова в реєстрації обґрунтована наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання.

Не погодившись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Оцінка суду першої інстанції

Згідно з квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної від 14.11.2024р. №8 контролюючий орган дійшов висновку, що відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкової накладної/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Контролюючий орган не навів обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги 2517, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку), що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанція від 04.12.2024р. №1 про зупинення реєстрації податкової накладної від 14.11.2024р. №8 не відповідає вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Податковий орган запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення комісії контролюючого органу повинні містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Позивач надіслав пояснення з документами щодо господарських правовідносин з його контрагентами, а також документи на підтвердження наявності матеріально-технічної бази, зокрема договори поставки, специфікації, видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, виписки за рахунками тощо.

Відповідач вдався до визначення тільки загальних підстав у своєму рішенні, без жодного дослідження наданих документів платником в цілому в розрізі встановлення дійсних обставин наявності/відсутності у позивача права на оформлення (складання) і реєстрацію податкової накладної, а також безпосередньо суті господарських операцій, за якими складена податкова накладна.

Суми податкової накладної повністю узгоджуються із наданими позивачем первинними документами, зокрема товарно-транспортними накладними від 14.11.2024р. №116, 117, 118 та видатковою накладною від 14.11.2024р. №51.

За наслідками дослідження документів, якими позивач підтверджує факт здійснення відповідної господарської операції, у зв`язку з чим позивачем складено податкову накладну від 14.11.2024р. №8 на суму 45024,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 7504,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Спірне рішення містить тільки загальні твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Отже, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Посилання у відзиві на ненадання позивачем документів та недоліки деяких з них суд не приймає до уваги з огляду на те, що такі доводи не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Вирішуючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд першої інстанції встановив, що позивач 17.05.2024р. уклав з адвокатом Ушаковим О.О. Договір про надання правової допомоги №17/05-У, відповідно до пункту 1.1. якого, адвокат зобов`язується надати правову (правничу) допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №12 від 21.07.2025р. до договору про надання правової допомоги №17/05-У від 17.05.2024р., додаткова угода до Договору №17/05-У від 17.05.2024р. визначає порядок оплати та розмір гонорару Адвокату за надання правової допомоги у оскарженні в суді 1-ї інстанції рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13043283/37351522 від 03.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладну подану приватним підприємством «ЛЕГРАНД» податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Згідно з пунктом 2 зазначеної додаткової угоди, загальна вартість послуг 5000,00 грн, що складається з:

ознайомлення з наданими Замовником документами з метою написання позову та вивчення законодавства та судової практики з аналогічних справи – 1000,00 грн;

надання клієнту юридичної консультації та щодо перспектив судової справи – 500,00 грн;

складання позовної заяви з урахуванням обставин справи та наданих замовником документів та доказів – 3000,00 грн;

підготовка додатків до позовної заяви у необхідній кількості примірників – 500,00 грн.

Аналогічні послуги наведені в Акті наданих послуг віл 05.08.2025р. за договором про надання правничої допомоги №17/05-У від 17.05.2024р. до Додаткової угоди №12.

На підтвердження оплати за надану правову допомогу, представник позивача долучив до позовної заяви рахунок від 04.08.2025р. №21 на суму 5000,00 грн та платіжну інструкції від 05.08.2025р. №198 на суму 5000,00 грн.

Надаючи правову оцінку наданим доказам про понесені витрати на правничу допомогу, з урахуванням викладених відповідачем заперечень, суд першої інстанції з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, дійшов висновку, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн відповідає критеріям співмірності, не є завищеною, відповідає критерію справедливої сатисфакції, а отже підлягає стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області.

Доводи апеляційної скарги

Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення від 10.06.2026р. дійшов висновків з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, а поверхнево без вивчення конкретних фактів та документальних доказів, позиція відповідача не була взята до уваги повною мірою.

Суд першої інстанції проігнорував позицію Верховного Суду від 21.10.2019р. у справі №640/4480/Г9, в якій суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування.

У поданих ПП «ЛЕГРАНД» документах до повідомлення відсутні первинні документи щодо транспортування товару, а саме розрахункові документи.

Товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія/експедитора, підписи відповідальних осіб в графі «вантажно-розвантажувальні операції».

На момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

В апеляційній скарзі наведені посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2018р. у справі № 804/5444/16, від 14.05.2019р. у справі №825/3990/14.

Виходячи зі змісту норми пункту 20 Порядку № 1246, встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 Порядку, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, що входить до меж дискреції відповідача Державної податкової служби України.

Отже, оскаржуване рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованим, а позовні вимоги ПП «ЛЕГРАНД» такими, що не підлягають задоволенню.

Позиція інших учасників справи

Державна податкова служба України, належно повідомлена про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області не скористалася.

Позивач, належно повідомлений про апеляційний розгляд справи, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області не скористався.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (надалі ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з абзацом дванадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так само згідно з абзацом десятим пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (далі – Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктами 13 та 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (далі – Порядок №1165) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з абзацом першим пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до пунктів 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за №1245/34216 (далі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку №520:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом п`яти робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до обставин, встановлених судом першої інстанції і підтверджених матеріалами справи, що розглядається, підставою зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. визначено те, що обсяг постачання товару/послуги 2517 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку № 1165).

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, які конкретно документи необхідно надати, не вказано. Натомість відтворено зміст пункту 5 Порядку №520 в частині переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановив суд першої інстанції і підтверджено матеріалами справи, 26.06.2025р. позивач надав до податкового органу пояснення та додані документи, зокрема лист пояснення, податку накладну №8 від 14.11.2024р., квитанції №9367518734 від 04.12.2024р., договір поставки №44757 від 10.09.2024р., специфікацію №1 від 10.09.2024р., специфікацію №2 від 16.09.2024р., специфікацію №3 від 16.09.2024р., специфікацію №4 від 30.09.2024р., специфікацію №5 від 28.10.2024р., видаткову накладну №51 від 14.11.2024р., довіреність №1015 від 15.11.2024р., видаткову накладну №АГ-0002376 від 14.11.2024р., видаткову накладну №АГ-0002379 від 14.11.2024р., виписку за рахунком за період з 01.11.2024 до 30.11.2024р., ОСВ 361, ОСВ 281, договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №6 від 10.09.2024р., акт надання послуг №227 від 14.11.2024р., товарно-транспортні накладні від 14.11.2024р. №116, 117, 118, ОСВ 631 ФОП ОСОБА_1 , виписку за рахунком за період з 01.12.2024р. до 31.12.2024р.

03.07.2025р. прийнято рішення №13043283/37351522 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмова в реєстрації обґрунтована прийнято у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання.

Оцінюючи правильність та правомірність зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної, суд у складі колегії суддів вказує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого у цій справі зроблено не було.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 9 Порядку №520 приймається у разі, якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд у складі колегії суддів наголошує, що рішення №13043283/37351522 03.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить належно конкретизованої інформації, яка б засвідчувала аналіз та правову оцінку пояснень та доданих документів, які надані позивачем 26.06.2025р.

У рішенні №13043283/37351522 від 03.07.2025р. скаржник не вказав, які саме документи складені/оформлені з порушенням законодавства, у чому полягають ці порушення, чому надані документи у своїй сукупності не задовольняють вимог податкового органу.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, за яким відповідач вдався до визначення тільки загальних підстав у своєму рішенні, без жодного дослідження наданих документів платником в цілому в розрізі встановлення дійсних обставин наявності/відсутності у позивача права на оформлення (складання) і реєстрацію податкової накладної, а також безпосередньо суті господарських операцій, за якими складена податкова накладна.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з викладеними у постанові від 30.01.2026р. у справі №260/224/2 правовими висновками Верховного Суду «… законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов`язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням вимог податкового законодавства. У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання».

Оцінюючи повідомлення позивача від 26.06.2025р. про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого долучені додаткові документи, суд у складі колегії суддів зазначає, що у своїй сукупності вони розкривають зміст господарської операції, за фактом якої складена податкова накладна №8 від 14.11.2024р.

Натомість скаржник не надав належних доказів щодо неможливості врахування наданих пояснень та документів здійснення господарської операції, а також доказів нереальності господарської операції.

Також суд у складі колегії суддів вважає за необхідне урахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2026р. у справі № 380/17115/24, за яким «у справах щодо відмови в реєстрації податкових накладних суд не підміняє собою контролюючий орган і не проводить повноцінної податкової перевірки реальності господарської операції. Водночас суд зобов`язаний перевірити, чи діяв контролюючий орган у межах визначеної процедури, чи надав оцінку поданим платником поясненням і документам, чи навів у рішенні належні мотиви відмови, а також чи не є така відмова формальною».

Суд у складі колегії суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд у складі колегії суддів доходить висновку, що рішення №13043283/37351522 від 03.07.2025р. таким загальним вимогам не відповідає.

У цьому зв`язку суд у складі колегії суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Збіжна правова позиція неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18, від 18.06.2020р. у справі №824/245/19-а тощо.

Оцінюючи доводи та міркування, викладені в апеляційні скарзі суд у складі колегії зазначає таке.

Суд у складі колегії суддів також зазначає, що Єдиному реєстрі судових рішень відсутні відомості про постанову Верховного Суду від 21.10.2019р. у справі №640/4480/Г9, на яку посилається скаржник, натомість є відомості про рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2019р. у справі №640/4480/19, скасоване постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020р. У відкритті касаційного провадження у цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив ухвалою від 03.03.2020 р.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, що надані позивачем до пояснень документи складені із порушенням чинного законодавства, суд у складі колегії суддів відхиляє як такі, що не зазначені рішення №13043283/37351522 03.07.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 14.11.2024р. та мають суто формальний характер.

За наслідком дослідження правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.03.2018р. у справі № 804/5444/16, від 14.05.2019р. у справі №825/3990/14, суд у складі колегії суддів вказує на відсутність підстав твердити, що суд першої інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Щодо тверджень скаржника стосовно позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд у складі колегії суддів вказує таке.

Згідно з абзацом першим пункту 20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У справі, що розглядається, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №8 від 14.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції встановив протиправність рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, то вимога позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 14.11.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання на реєстрацію та, відповідно, рішення суду першої інстанції в цій частині є законними та обґрунтованими.

Щодо відшкодування судом першої інстанції позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, при вирішенні питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд повинен враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що оскарження рішень податкового органу про зупинення реєстрації про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не належить до справ значної складності, стосовно цієї категорії справ наявна усталена правозастосовна практика, яка виключає потребу у тривалому пошуку і опрацюванні чинного правового регулювання, включно з правовими висновками Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2025р. у справі №260/8523/23, за якими вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Застосовуючи правові висновки Верховного Суду до цієї справи, дотримуючись критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ураховуючи надані та досліджені судом першої інстанції докази щодо наданої правничої допомоги, суд у складі колегії суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн відповідає критеріям співмірності, не є завищеною, відповідає критерію справедливої сатисфакції.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи і міркування не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 р. у справі №420/27003/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які визначені у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua