Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №420/17708/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №420/17708/26

Суддя: Бітов А.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17708/26

Категорія:105000000 Головуючий 1 інстанції: Хлімоненкова М.В. Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:31.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального виробничого Експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за позовом Комунального виробничого Експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго" до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державного виконавця Положай Віктора Євгеновича про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2026 року Комунальне виробниче Експлуатаційне підприємство (далі – КВЕП) "Подільськтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державного виконавця Положай В.Є. про:

- визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положая В.Є. щодо винесення постанови від 01 травня 2026 року про відкриття виконавчого провадження ВП №80902093, постанови від 04 травня 2026 року про арешт коштів боржника ВП №80902093;

- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №80902093 від 01 травня 2026 року;

- визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №80902093 від 04 травня 2026 року;

- закриття виконавчого провадження ВП №80902093 закрити;

- зупинення примусового виконання постанов старшого державного виконавця Положая В.Є. від 01 травня 2026 року, 04 травня 2026 року в межах ВП №80902093 до розгляду позову по суті.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що п.3 резолютивної частини постанови від 13 квітня 2026 року про відкриття ВП №80750571 старшим держвиконавцем Положаєм В.Є. вказано: Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32 153 94.24 гривня (UAN). У п.1 (абз.5) резолютивної частини постанови ВП №80750571 від 14 квітня 2026 року про арешт коштів боржника старшим державним виконавцем Положаєм В.Є. вказано: у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 35 369 786,67 гривня (UAN). В мотивувальній частині (абз.4) постанови ВП №80750571 від 01 травня 2026 року про повернення виконавчого документа стягувачу старшим державним виконавцем Положаєм В.Є. вказано: Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 32 134 951,30 грн. (UAN): сума стягнутого виконавчого збору/суми стягненої винагороди приватного виконавця 1 899,11 гривня (UAN). У зв`язку із цим у позивача виникають питання, яким саме виконавцем — державним чи приватним здійснювалося ВП №80750571 та здійснюється ВП №80902093. Яким законом чи нормативно-правим актом передбачено при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем стягувати виконавчий збір/основну винагороду на користь приватного виконавця.

Враховуючи вказане, на думку позивача, зазначені постанови грубо порушують вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон №1404-VIII), Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо складання, оформлення постанов у виконавчому провадженні та підлягають скасуванню.

Також позивач зазначав, що КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" є комунальним підприємством, яке створене відповідно до рішення Подільської міської ради Подільського району Одеської області (фінансується з місцевого бюджету). Основною метою діяльності Позивача є забезпечення підприємств, установ, організацій та населення, а також інших абонентів тепловою енергією, сприяння розвитку національної економіки України. Відповідно до п.7.2 Статуту позивач належить до сфери управління — Департаменту житлово-комунального господарства, архітектури та земельних відносин Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Відповідач – Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України позов не визнало, вказуючи, що ч.2 ст. 6 Закону №1404-VIII поширюється на: державні органи; державний та місцеві бюджети; бюджетні установи. Разом із тим, КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" є окремою юридичною особою – суб`єктом господарювання комунального сектору економіки. Сам по собі факт створення підприємства органом місцевого самоврядування не надає йому статусу бюджетної установи. Боржник використовує звичайні поточні рахунки, кошти на таких рахунках не є коштами місцевого бюджету, виконання рішень щодо боржника здійснювалось у загальному порядку органами державної виконавчої служби.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року позов КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт вказав, що виконавчі провадження щодо стягнення грошових коштів з КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" повинні виконуватися уповноваженою особою – Управлінням Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області. Отже, ст. держвиконавець Положай В. з порушенням вимог вищезазначеного законодавства відкрив виконавче провадження №80902093 та наклав арешт на бюджетні кошти комунального підприємства.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

10 грудня 2025 року Господарським судом Одеської області був виданий наказ №916/2989/25, про стягнення з КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" коштів в розмірі 31 772 670 (тридцять один мільйон сімсот сімдесят дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 38 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 381 272 грн. 05 коп.

13 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80750571 з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2989/25 від 10 грудня 2025 року.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду виконавця у розмірі 3 215 394,24 грн.

Також, 13 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм В.Є. винесено постанову у виконавчому провадженні №80750571 про стягнення виконавчого збору, згідно з п.1 якої постановлено стягнути з боржника КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" виконавчий збір у розмірі 32 153 942,43 грн.

14 квітня 2026 року керуючись вимогами ст. 74 Закону №1404-VIII у зв`язку з арифметичною помилкою під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору, державним виконавцем відділу винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою змінено суму виконавчого збору з 32 153 942,43 грн. на 3 215 394,24 грн.

Також 14 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем винесено постанову у виконавчому провадженні №80750571 про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих ти/електронні гроші рахунках/електронних рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення, постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: КВЕП "ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 35 369 786,67 гривня (UAH).

01 травня 2026 року, керуючись п.1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ, у зв`язку із надходженням заяви стягувача про повернення наказу Господарського суду Одеської області №916/2989/25 від 10 грудня 2025 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем винесено постанову у виконавчому провадженні №80750571 про повернення виконавчого документу стягувачу.

У вказаній постанові зазначено, що залишок нестягненої суми за виконавчим документом 32 134 951,3 грн; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 1 899,11 грн.

01 травня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80902093 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №80750571 виданого 13 квітня 2026 року, згідно якої залишок виконавчого збору, який підлягає стягненню становить 3 213 495,13 грн.

Також 04 травня 2026 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положаєм Віктором Євгеновичем, керуючись ст. 56 Закону №1404-VІІІ, винесено постанову у виконавчому провадженні №80902093 про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних кошти/електронні гроші рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 3 084 596,76 грн.

Не погодившись із прийнятими державним виконавцем постановами від 01 травня 2026 року про відкриття виконавчого провадження №80902093 та від 04 травня 2026 року про арешт коштів боржника, а також вважають наявними підстави для закінчення виконавчого провадження та зупинення примусового виконання постанов до розгляду спору по суті, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи доведено правомірність винесення оскаржуваних постанов.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII.

Статтею 1 Закону України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 5 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як передбачено ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій щодо примусового виконання рішення, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 48 та ч.ч.1, 2 ст. 56 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2026 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80750571 з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2989/25 від 10 грудня 2025 року, а також цього ж дня винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 3 215 394,24 грн (враховуючи внесені зміни).

Також 14 квітня 2026 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №80750571 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Надалі, у зв`язку із надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документу та винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, 01 травня 2026 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80902093 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №80750571, виданого 13 квітня 2026 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно якої залишок виконавчого збору, який підлягає стягненню становить 3 213 495,13 грн.

04 травня 2026 року державним виконавцем на підставі ст.ст. 18, 48, 56 Закону №1404-VІІІ, винесено постанову у виконавчому провадженні №80902093 про арешт коштів боржника.

Апелянт вказував, що відповідно до ч.2 ст. 6 Закону Закону №1404-VІІІ будь-які виконавчі провадження щодо стягнення грошових коштів з КВЕП "Подільськтеплокомуненерго" повинні виконуватися виключно уповноваженою особою – Управлінням Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області.

Стосовно вищенаведеного, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вказаним положенням визначено обмежене коло боржників, виконання рішення про стягнення коштів із яких, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме: із державних органів, державного та місцевих бюджетів, бюджетних установ.

Відповідно до 1.1-1.3, 3.3 Статуту, затвердженого рішенням Подільської міської ради Подільського району Одеської області №21-1, КВЕП "Подільськтеплокомуненерго"створене відповідно до рішення Подільської міської ради Подільського району Одеської області, Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство самостійний суб`єкт підприємницької діяльності, створений для задоволення суспільних потреб, досягнення економічних та соціальних результатів, та з метою одержання прибутку.

Підприємство має відокремлене майно (згідно п.6.1.), веде самостійний баланс, має розрахунковий рахунок, валютний та інші рахунки в установах банків України, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, фірмові бланки, інші атрибути юридичної особи.

В той же час, п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Враховуючи наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позивач не є бюджетною установою, як не відноситься і до інших суб`єктів (державних органів, державного та місцевих бюджетів), примусове стягнення коштів з яких здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відтак, виконання щодо позивача правомірно здійснює Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що оскаржувані постанови державного виконавця винесені належним суб`єктом, на підставах та в порядку, визначеними Законом №1404-VIII.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КВЕП "Подільськтеплокомуненерго".

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що, на теперішній час, постановою про закінчення виконавчого провадження від 22 вересня 2026 року виконавче провадження №80902093 закінчено у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа, кошти стягнуто, а застосовані в його межах заходи примусового виконання припинені.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального виробничого Експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua