Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №420/19238/25
Суддя: Крусян А.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19238/25
Суддя першої інстанції: Марин П.П.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса
Повний текст судового рішення складений: 19.03.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
16.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2025 №213 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з червня 2024 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти. У листопаді 2024 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, на території рф (Курська область) він отримав тяжке поранення, у зв`язку з чим певний час проходив лікування. Згідно довідки ВЛК від 19.03.2025 №2025-0319-1230 позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. З цих підстав він підлягав переведенню з бойової військової частини НОМЕР_2 , однак заходи щодо переведення до іншого місця служби керівництвом військової частини не здійснювалось, рапорти про переведення не реєструвалися. В подальшому, 17.05.2025 останній звернувся з відповідною заявою до військової частини НОМЕР_2 задля з`ясування відомостей про своє переведення до іншої військової частини, проте т.в.о. командиром військової частини НОМЕР_2 було прийнято спірний наказ від 17.05.2025 №213 про його притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у виді оголошення догани за низьку виконавчу дисципліну. Вказаний наказ став підставою для нарахування та виплати йому грошового забезпечення у меншому розміру. На думку позивача, наявні правові підстави для скасування наказу від 17.05.2025 №213, оскільки він не містить конкретизації та доказів вчинення дисциплінарного проступку, службове розслідування не проводилось, що унеможливило надання пояснень стосовно вчинення дисциплінарного проступку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 позов задоволено, виходячи з того, що військовою частиною НОМЕР_2 , як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, оскільки наказ від 17.05.2025 №213 прийнятий без проведення повного та всебічного з`ясування обставин та зводиться виключно до зазначення статей Статуту Внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту ЗСУ без конкретизації вчинених позивачем порушень та надання обґрунтованої оцінки його діям.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що підставою прийняття наказу від 17.05.2025 №213 є рапорт т.в.о. командира 3 стрілецької роти ОСОБА_2 , в якому зазначено, що 16.05.2025 за неналежне виконання своїх службових обов`язків ним було накладено дисциплінарне стягнення «догана» на стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 , що виразилось у систематичному запізненню його на шикування та перевірку особового складу. При цьому, спірний наказ містить конкретизацію вчиненого позивачем дисциплінарного проступку у виді низької виконавчої дисципліни.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 07.11.2024 №524 ОСОБА_1 прийняв посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 та приступив до виконання службових обов`язків. /а.с.40/
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_2 від 21.12.2024 №4280, під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 отримав вогнепальне клаптеве нескрізне поранення правої лопаткової ділянки та правого плеча. /а.с.6/
Згідно довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 19.03.2025 №2025-0319-1230 ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатний для служби у підрозділах спеціального призначення, Десантноштурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. /а.с.8з.б./
16.05.2025 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 подано рапорт т.в.о. командира 3 стрілецької роти ОСОБА_2 , яким доведено, що за неналежне виконання своїх службових обов`язків ним було накладено дисциплінарне стягнення «догана», зокрема на стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти солдата ОСОБА_1 /а.с.48/
На підставі рапорту ОСОБА_2 від 17.05.2025 №2283, т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 прийнято наказ від 17.05.2025 №213, яким солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «догану» за порушення ст.ст.11, 16, 49 розділу 1, ст.76, абз.1, 3, 4, 5, 7, 8 ст.77 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст.1 та ст.4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а саме за низьку виконавчу дисципліну. /а.с.42/
Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції військовою частиною НОМЕР_2 надано до суду пояснення ОСОБА_2 від 02.07.2025, відповідно до яких повідомлено, що протягом дня знаходячись у пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 (лісосмуга в околицях АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 помітив як військовослужбовці 3 стрілецької роти, у т.ч. ОСОБА_1 порушували військову дисципліну, що виразилось в систематичному запізненні на шикування, перевірку особового складу, мотивуючи це власною зайнятістю та неповагою до колективу. В усній формі було доведено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний неухильно дотримуватися встановлених правил, однак на зауваження вони не реагували, поводились зверхньо та вживали нецензурну лайку. Також, відмовлялись від виконання своїх посадових обов`язків накладених ними Статутом внутрішньої служби ЗСУ та розпорядком дня, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_2 , самостійно без дозволу командира залишили місце розташування 3 стрілецької роти та вирушили в служби та інші підрозділи військової частини НОМЕР_2 . На підставі вищевикладеного та продовження протиправної поведінки, яка порушувала дисципліну у підрозділі, було прийнято рішення про подання рапорту вищому керівництву про накладення дисциплінарного стягнення на даних військовослужбовців, у т.ч. ОСОБА_1 /а.с.49/
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі - Закон України №2232-XII).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 ст.2 Закону України №2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі - Статут).
Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Положеннями ст.16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно ст.26 Статуту військовослужбовців залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
У свою чергу, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права і командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (надалі - Дисциплінарний статут).
Згідно ст.ст.1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Частиною 3 ст.5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Згідно ч.1 ст.45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Положеннями ст.48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно ст.ст.83, 84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Таким чином, системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що на військовослужбовців покладається обов`язок неухильного дотримання військової дисципліни, а командир у свою чергу повинен реагувати на кожен випадок порушення підлеглими військовослужбовцями військової дисципліни та за наявності підстав притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 прийнято наказ від 17.05.2025 №213, яким на підставі рапорту ОСОБА_2 від 17.05.2025 №2283, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст.11, 16, 49 розділу 1, ст.76, абз.1, 3, 4, 5, 7, 8 ст.77 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст.1 та ст.4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а саме за низьку виконавчу дисципліну та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. /а.с.42/
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази підтвердження обставин вчинення позивачем дисциплінарного порушення і, як наслідок, правомірність прийнятого наказу від 17.05.2025 №213.
Посилання у наказі від 17.05.2025 №213 лише на рапорт т.в.о. командира 3 стрілецької роти ОСОБА_2 від 17.05.2025 №2283 як на єдиний доказ, що підтверджує факт вчинення позивачем дисциплінарного порушення, не може бути достатньою підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із тим, що такий документ містить виключно суб`єктивне бачення та особисту оцінку подій з його боку.
При цьому, з огляду на зміст самого рапорту, який слугував підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, слід зауважити, що вказаний документ містить лише доповідь командиру військової частини про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана» за неналежне виконання своїх службових обов`язків.
Тобто, рапорт ОСОБА_2 містить виключно констатацію накладення дисциплінарного стягнення на позивача, а не обставини допущення ним низької виконавчої дисципліни.
В контексті цього, слушними є зауваження суду першої інстанції стосовно того, що пояснення ОСОБА_2 від 02.07.2025 (відображають конкретизацію дій позивача щодо порушення службової дисципліни), надані військовою частиною НОМЕР_2 під час розгляду справи в суді першої інстанції, датовані після прийняття спірного наказу та не можуть свідчити про те, що обставини, наведені у таких поясненнях, стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 17.05.2025.
Колегія суддів враховує що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення без проведення службового розслідування можливо лише якщо її вину повністю доведено, тобто за наявності беззаперечних фактів, що підтверджують вчинення особою дисциплінарного правопорушення.
Крім того, посилання в наказі від 17.05.2025 на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність доказів, які б достовірно підтверджували факт низької виконавчої дисципліни з боку позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 від 17.05.2025 №213.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua