Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №361/6104/26
Суддя: Ведмідь Н. В.
справа № 361/6104/26
провадження № 2/361/3163/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
13 листопада 2026 р.
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Ведмідь Н.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №03758-08/2023 від 15.08.2023 в розмірі 78307,00 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що 15.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №03758-08/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8200,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач забов?язався повернути кредит та платити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
ТОВ «Стар файненс груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, проте відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними.
29.01.2024 року ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №29012024-1 від 29.01.2024 року.
Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар файненс груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №03758-08/2023 від 15.08.2023 року, яка умови кредитного договору в повному обсязі не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 78307,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8200,00 грн., заборгованість за процентами - 70107,00 грн.
Згідно з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін; задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ "Універсал банк" інформацію щодо банківської карти за номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та надходження на неї коштів.(а.с.94-96)
На виконання вимог ухвали суду від 29.05.2026, АТ "Універсал банк" направило документи, які витребовував суд (а.с. 102,103, 104).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Заяви по суті справи до суду також не надходили.
Судом були вжиті заходи для забезпечення повідомлення відповідача про судове провадження.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідач отримала особисто 10.07.2026, про що свідчить її особистий підпис в поштовому повідомленні про отримання процесуальних документів.
ОСОБА_1 не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву і доказів, на підтвердження своїх заперечень.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
В частинах 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у справі № 234/7159/20 в постанові від 10 червня 2021 року, вирішуючи спір про захист прав споживача та встановлення нікчемності кредитного договору і застосування наслідків його недійсності погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21), від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20 (провадження № 61-11504св21), від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Судом встановлено, що 15.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №03758-08/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 8200,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. (а.с. 20-32)
Згідно п. 7.1. кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав 8200,00 грн, строком кредитування 360 днів, дата надання кредиту 15.08.2023 року, дата погашення кредиту 08.08.2024 року. Процентна ставка 2,50 % в день, застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.
15.08.2023 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту. (а.с. 15-19)
Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом W3837, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Стар файненс груп», позичальник ОСОБА_1 , з якою укладено договір №03758-08/2023 від 15.08.2023 була ідентифікована ТОВ «Стар файненс груп» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису. Ідентифікація здійснювалася при укладенні договору №03758-08/2023 одноразовим ідентифікатором - W3837, ідентифікатор позичальнику був направлений 15.08.2023 на вказаний позичальником номер телефону 380689594420 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізитів сторін. (а.с 36)
Згідно п. 1.6 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
На виконання умов договору від 15.08.2023, відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 8200,00 гривень шляхом здійснення переказу на банківський рахунок за договором кредиту №03758-08/2023 з використанням системи iPAY.ua на картку НОМЕР_1 . (а.с.39,02, 104)
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
29.01.2024 року ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №29012024-1 від 29.01.2024 року. (а.с. 48-58)
Відповідно до вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар файненс груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №03758-08/2023 від 15.08.2023 року.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі, який визначений договором та додатковою угодою. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання про повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8200,00 грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 70107,00 грн.
Водночас суд враховує, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим Законом статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною восьмою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Разом із тим пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на перехідний період установлено поетапне обмеження денної процентної ставки: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX - не більше 2,5 %, протягом наступних 120 днів - не більше 1,5 %, а після завершення цього періоду - не більше 1 %.
З огляду на те, що кредитний договір укладено 15 серпня 2023 року, суд визначає розмір процентів з урахуванням зазначених законодавчих обмежень та строку кредитування. Так, за період з 15 серпня 2023 року до 21 квітня 2024 року, тобто протягом 251 дня, проценти за користування кредитом у розмірі 8 200 грн за денною ставкою 2,5 % становлять 51 455 грн (8 200 грн ? 2,5 % ? 251 день). За період з 22 квітня 2024 року до 08 серпня 2024 року, тобто протягом 109 днів, за денною ставкою 1,5 % проценти становлять 13 407 грн (8 200 грн ? 1,5 % ? 109 днів).
Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом, обчислений із застосуванням граничних денних процентних ставок, установлених законом, за відповідні періоди становить 64 862 грн (51 455 грн + 13 407 грн). Саме в такому розмірі вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню.
Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8200,00 грн., відсотками за користування кредитом 64 862 грн., що разом становить 73062,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», а також акт № 1719 наданих послуг від 11.05.2026 року, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги становить 8 000,00 грн (а.с. 67-69).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору та підтверджується відповідними доказами. При цьому він має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом та ціною позову.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат суд враховує, зокрема, їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність розміру, а також поведінку сторін під час розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має враховувати реальність, необхідність і розумність витрат на правничу допомогу з огляду на конкретні обставини справи.
Дослідивши надані докази, суд вважає підтвердженими факт надання правничої допомоги та її вартість у розмірі 8 000,00 грн. Водночас, оскільки позов задоволено частково на 93,30 %, відповідно до статті 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі 7 464,16 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 93,30 %, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 2 484,07 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №03758-08/2023 від 15.08.2023 в розмірі 73062,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 484,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі у розмірі 7 464,16 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корп.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ведмідь Н. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua