Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №400/13923/25
Суддя: Тарновецький І.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13923/25
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.
Дата і місце ухвалення 18.05.2026р., м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі № 400/13923/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання протиправними дій, скасування дисциплінарних стягнень та зобов`язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила:
– визнати протиправними дії Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності двічі за одні й ті самі фактичні обставини та одне дисциплінарне правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, принципам юридичної відповідальності та вимогам Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
– визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене 28 листопада 2025 року за невиконання доповіді встановленим порядком та відображене в послужному списку позивачки;
– визнати протиправним та скасувати наказ начальника Факультету від 15 грудня 2025 року № 500агд «Про накладення дисциплінарного стягнення»;
– зобов`язати відповідача в особі уповноваженої посадової особи виключити з послужного списку позивачки всі записи щодо накладення зазначених дисциплінарних стягнень, відновити її службову репутацію та усунути негативні наслідки незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року витребувано у відповідача наказ начальника Харківського національного університету Повітряних Сил від 21 березня 2026 року № 262, докази його виконання та актуальний послужний список позивачки.
На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач подав відповідні документи, з яких убачається, що наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил від 21 березня 2026 року № 262 скасовано раніше застосовані до ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення.
Так, пунктом 2 резолютивної частини наказу № 262 скасовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене на позивачку 28 листопада 2025 року начальником штабу – заступником начальника факультету полковником ОСОБА_2 , як таке, що застосоване з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 3 цього наказу скасовано наказ начальника факультету від 15 грудня 2025 року № 500агд «Про накладення дисциплінарного стягнення» як такий, що виданий із порушенням вимог статті 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Крім того, з наданого відповідачем актуального послужного списку позивачки вбачається, що до нього внесено відповідні відомості про скасування зазначених дисциплінарних стягнень.
Отже, після звернення позивачки до суду відповідач самостійно скасував обидва оскаржувані дисциплінарні стягнення та вніс до послужного списку позивачки відповідні записи про їх скасування.
Дослідивши матеріали справи, подані відповідачем документи та обставини, що виникли після звернення позивачки до суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені таким суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що необхідною умовою закриття провадження у справі з цієї підстави є сукупність двох обставин: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваного порушення та відсутність підстав вважати, що повне відновлення прав та інтересів позивача неможливе без судового визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності протиправними.
При цьому вирішальним для застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України є не сам факт скасування суб`єктом владних повноважень оскаржуваного акта, а наслідки такого скасування для прав та законних інтересів особи, яка звернулася до суду.
Такий підхід відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17, відповідно до якої в разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних порушень суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після такого виправлення.
Отже, застосування зазначеної процесуальної норми потребує оцінки фактичних наслідків дій суб`єкта владних повноважень та встановлення того, чи зберігається після усунення порушення необхідність у судовому захисті.
У цій справі предметом спору є, зокрема, правомірність застосування до ОСОБА_1 двох дисциплінарних стягнень: догани, накладеної 28 листопада 2025 року, та дисциплінарного стягнення, застосованого наказом від 15 грудня 2025 року № 500агд, а також наявність у відповідача обов`язку усунути відповідні відомості з послужного списку позивачки.
Як установлено судом апеляційної інстанції, після звернення позивачки до суду відповідач прийняв наказ від 21 березня 2026 року № 262, яким скасував обидва оскаржувані дисциплінарні стягнення. При цьому підставою для скасування догани визначено порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, а наказ № 500агд скасовано у зв`язку з порушенням вимог статті 91 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Таким чином, відповідач не обмежився формальним переглядом раніше прийнятих рішень, а безпосередньо усунув їх юридичну дію шляхом скасування обох дисциплінарних стягнень.
Крім того, відповідачем вжито заходів щодо відображення факту скасування дисциплінарних стягнень у послужному списку позивачки.
Отже, на час апеляційного розгляду справи оскаржувані дисциплінарні стягнення вже скасовані, а в послужному списку позивачки відображено факт їх скасування. За таких обставин вимоги позивачки щодо припинення дії зазначених стягнень та усунення їх наслідків фактично реалізовані відповідачем.
Колегія суддів зауважує, що вимога про виключення з послужного списку записів щодо застосування дисциплінарних стягнень не може розглядатися окремо від установленого порядку ведення такого документа. Саме по собі скасування дисциплінарного стягнення не означає необхідності фізичного вилучення історичного запису про його застосування, якщо в послужному списку належним чином відображено факт скасування такого стягнення. Внесення відповідної відмітки забезпечує відображення актуального правового стану дисциплінарного стягнення та не створює підстав вважати його чинним.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідачем усунуто ті негативні юридичні наслідки, припинення яких становило мету відповідних позовних вимог. Матеріали справи не містять відомостей про те, що скасовані дисциплінарні стягнення залишаються чинними або що до послужного списку позивачки не внесено відомостей про їх скасування.
При цьому позивачкою не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про те, що після скасування обох дисциплінарних стягнень та внесення відповідних записів до послужного списку повне відновлення її прав потребує додаткового судового визнання попередніх рішень чи дій відповідача протиправними.
Саме по собі прагнення позивачки отримати судове підтвердження протиправності вже скасованих дисциплінарних стягнень не є достатньою підставою для продовження розгляду справи за відсутності інших невідновлених прав чи законних інтересів, які потребують судового захисту.
Водночас колегія суддів ураховує, що пунктом 7 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил від 21 березня 2026 року № 262 до позивачки застосовано окреме дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Однак цей пункт наказу не був самостійним предметом заявлених у цій справі позовних вимог, а його правомірність не може бути вирішена судом у межах цього провадження без відповідного предмета судового оскарження.
Отже, наявність зазначеного пункту наказу сама по собі не змінює предмета заявленого спору та не надає суду підстав виходити за межі позовних вимог і вирішувати питання щодо законності окремого дисциплінарного стягнення, яке не було предметом оскарження.
За встановлених обставин колегія суддів вважає, що відповідачем самостійно виправлено оскаржувані порушення, а необхідність у додатковому судовому визнанні протиправності скасованих дисциплінарних стягнень для повного відновлення прав позивачки відсутня.
При цьому пункт 8 частини першої статті 238 КАС України не ставить можливість закриття провадження у залежність від подання учасником справи відповідного клопотання. Тому встановлення судом під час апеляційного розгляду передбачених цією нормою обставин є достатньою підставою для вирішення питання про закриття провадження з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з бюджету.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що в цій справі наявні передбачені пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 239, 315, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі № 400/13923/25 – скасувати.
Провадження в адміністративній справі № 400/13923/25 за позовом ОСОБА_1 до Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил про визнання протиправними дій, скасування дисциплінарних стягнень та зобов`язання вчинити певні дії – закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua