Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №808/7392/13-а
Суддя: Дурасова Ю.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 808/7392/13-а
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Кононенко А.М.
за участю представника позивача: Польнікової Н.В.
представника відповідача: Золотарьова Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року (головуючий суддя Конишева О.В.)
в адміністративній справі №808/7392/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ", звернувся 17.09.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (після заміни сторони Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013:
№0000252520, яким зменшено розмір суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий на суму 233 430 грн та визначено штрафну санкцію у розмірі 116 715 грн.
№0000262520, яким зменшено розмір залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий на суму 15 692 397 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України. Крім того, виконання гарантійних зобов`язань, які включають в себе і обмін, не є безоплатною, оскільки їх вартість включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту. Також стосовно завищення АТ «Мотор Січ» залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за лютий 2013р, позивач зазначає, що рішенні сформована наростаючим підсумком за наслідком складення попередніх актів перевірок, а всі ППР які були покладені в основу оскаржуваного рішення, були скасовані за результатами розгляду у судах. У зв`язку із зазначеним, висновки щодо завищення залишку від`ємного значення позивач вважає протиправними. Просить позов задовольнити.
Провадження у справі було зупинено ухвалою від 31.10.2013 до набрання законної сили рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду у справі №№808/863/13-а, 0870/3890/12, 808/3940/13-а, 808/7067/13-а (а.с. 154 т.1)
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2026 поновлено провадження у справі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Запоріжжі ДПС №0000252520 від 24.05.2013.
Визнати протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Запоріжжі ДПС №0000262520 від 24.05.2013.
Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що матеріалами справи підтверджується, що придбаний товар було імпортовано в період виконання гарантійних зобов`язань та в подальшому оприбутковано та використано позивачем у власній господарській діяльності, а при здійсненні митного контролю посадовими особами Запорізької митниці здійснювалась перевірка правильності класифікації та кодування товарів, зауважень зі сторони митного органу не було, до металобрухту митниця товар не відносила. Відтак, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту, як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0000252520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий на суму 233430 грн та визначено штрафну санкцію у розмірі 116 715 грн - підлягає скасуванню. Оскільки висновки контролюючого органу гуртувалися на підставі неузгоджених зобов`язань за попередні періоди, нарахованих іншими податковими повідомленнями-рішеннями, крім того, рішеннями суду, що набрали законної сили, підтверджено протиправність зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за попередні періоди, тому податкове повідомлення-рішення №0000262520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий на суму 15 692 397 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодився з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що позивач до складу податкового кредиту за лютий 2013 року безпідставно включив ПДВ, який сплачено митним органам при ввезенні на митну територію України за характером угоди « 84» запасних частин, комплектуючих (деталей та вузлів) до авіадвигунів в неробочому стані, які знято в процесі ремонту та деталей, датчиків, комплектуючих, ввезених після здійснення ремонту або заміни. Згідно із первинними документами контрагенти позивача не виготовляли імпортований товар, відсутні угоди купівлі-продажу отриманої продукції, розрахунки по операціям не здійснювались. З огляду на те, що перевіркою не встановлено оприбуткування на склад позивача ввезеного обладнання, а у ВМД вказувалось, що товар ввозиться у неробочому стані, тому відповідний товар фактично є металобрухтом. Також зазначає, що не відображення в податковій звітності результатів попередніх перевірок, призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 податкової декларації за лютий 2013р.) у розмірі 15 692 397 грн. З огляду на викладене, вважає свої рішення та дії правомірними, просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засідання учасники справи підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.
Позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування АТ «Мотор Січ», від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013р. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2013року.
За результатами перевірки встановлено порушення:
п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, абз.«а» п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013р. у розмірі 233 430,00 грн.
- абз.„б" п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, п.п.4.6.7 п.п.4.6 п.4 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 підприємством завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 податкової декларації за лютий 2013р.) у сумі 15 692 397,00 грн.
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 - АТ "Мотор Січ" не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Податковим органом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2013 року включено 233 430 грн ПДВ, який сплачено митним органам при ввезенні на митну територію України на безоплатній основі або за характером угоди 84 запасних частин, комплектуючих (деталей та вузлів) до авіадвигунів, в неробочому стані, та деталей, датчиків, комплектуючих, станків ввезених після здійснення ремонту або заміни, згідно наданих вантажно-митних декларацій. Зменшення суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки здійснено виходячи із того, що згідно із первинними документами контрагенти ПАТ Мотор Січ не виготовляли імпортований товар, відсутні угоди купівлі-продажу отриманої продукції, розрахунки по операціям не здійснювались. Крім того, перевіркою не встановлено оприбуткування на склад товариства обладнання по зазначеним ВМД. Отже, перевіркою зроблено висновок, що виходячи з вищенаведеного, ввезене позивачем майно фактично є металобрухтом.
Контролюючим органом за результатами попередніх документальних перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення на завищену суму залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за лютий 2013 рік у сумі 15692 397 грн.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ Мотор Січ у вигляді не відображення в податковій декларації за лютий 2013 року вказаного результату попередніх перевірок:
за вересень 2010р. акт №407/08-02/14307794 від 17.12.2010 року, на суму 1 078 662 грн (з урахуванням того, що АТ "Мотор Січ" в декларації з ПДВ за лютий 2013р. не відображено (списано) залишок від`ємного значення ПДВ за вересень 2010 р. на суму 5142345 грн)
за листопад 2011 року акт №25/08-02/14307794 від 21.02.2011, на суму 9 816 786 грн.
за період з 01.05.2008 по 31.08.201. акт №18/08-02/14307794 від 12.01.2012 року, на суму 333 682 грн (з урахуванням того, що АТ "Мотор Січ" в декларації з ПДВ за лютий 2013 р. не відображено (списано) залишок від`ємного значення ПДВ за вересень 2008р., грудень 2009р. на суму 25 590 грн)
за квітень 2012 року акт №208/25-2/14307794 від 06.07.2012року, на суму 9 219 грн
за травень 2012 року акт №272/25-2/14307794 від 06.08.2012року, на суму 29 248 грн
за період з серпня 2011 року по червень 2012 акт №356/25-0/14307794 від 12.09.2012, на суму 128 502 грн
за період з 01.09.2009 по 31.07.2012 акт №420/25-0/14307794 від 11.10.2012, на суму 4 282 625 грн (з урахуванням того, що АТ "Мотор Січ" в декларації з ПДВ за лютий 2013року не відображено (списано) залишок від`ємного значення ПДВ за жовтень 2009 - травень 2010 на суму 1170 884 грн)
за період з 01.09.2009 по 31.07.2012 акт №496/25-1/14307794 від 20.11.2012, на суму 13 673 грн.
За наслідком складення акту перевіри винесені податкові повідомлення-рішення:
№0000252520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий на суму 233 430 грн та визначено штрафну санкцію у розмірі 116 715,00 грн.
№0000262520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий на суму 15 692 397 грн.
Підприємство (позивач) скористалось правом на адміністративне оскарження, відповідно звернулось зі скаргами до податкових органів.
За результатами вказаної процедури скарги платника податків залишенні без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення без змін.
Позивач вважає протиправними вказані податкові повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеного у ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14).
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у ст. 200 ПК України.
Предметом спору у даній справі є правомірність/протиправність податкових повідомлень-рішень від 24.05.2013:
№0000252520, яким зменшено розмір суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий на суму 233 430 грн та визначено штрафну санкцію у розмірі 116 715,00 грн.
№0000262520, яким зменшено розмір залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий на суму 15 692 397 грн.
1. Щодо визначеного податковим органом завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013р. у розмірі 233 430 грн, при здійсненні операцій з імпорту товарів і послуг за характером угоди 84 (податкове повідомлення-рішення №0000252520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий на суму 233430 грн та визначено штрафну санкцію у розмірі 116 715 грн), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що в лютому 2013 року підприємством позивача були розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі «імпорт» та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 «Характер угоди» зазначено код « 84-інші випадки» та посилання на контракти (графа 44) в яких зазначено про гарантійні зобов`язання (з приводу виявленого браку) на підставі укладених позивачем з нерезидентами зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки (витяги з цих контрактів наведені в акті перевірки).
Ввезення запасних частин та обладнання здійснено згідно ВМД №236 від 01.02.2013 (Контракт №МЕ/003/2006 від 20.07.2006, Доповнення №41 від 17.02.2012), №461 (Контракт №МЕ/085/2011 від 03.03.2011), №443 від 25.02.2013 (Контракт №8831/12Д (УГМ) від 31.07.2012, Додаток №1 від 31.07.2012), №468 ( Контракт №1323/658-І11-181-Т380 (ФТД) від 15.07.2011, Додаткова угода №2 від 16.01.2013) за якими сума ПДВ сплачена митним органам складає 233 430 грн. (стор. Акту №11- 16).
Розмитненні товари, отримані в межах гарантійного ремонт на підставі укладених позивачем з нерезидентами зовнішньоекономічних контрактів. Зазначена сума сплачена позивачем митним органам при ввезенні на митну територію України запасних частин (деталей та вузлів), які знято (дефектовано) в процесі ремонту або заміни.
ВМД №236: з 4-х авіадвигунів ТВ3-117В №К788421025, №К788620116, №К788521022, №К788521024 згідно з 78.00.00.000-02КД:
0780139100-05 ротор компресора - 4 шт,
0780148750-02 лопатка НА №1 з важелем - 236 шт.,
0780148750-03 лопатка НА №1 з важелем - 4 шт.,
078011840-02 лопатка НА №2 з важелем - 236 шт.,
0780144840-03 лопатка НА №2 з важелем - 4 шт,
0780144850-02 лопатка НА №3 з важелем - 236 шт,
0780144850-03 лопатка НА №3 з важелем - 4 шт,
0780144860-02 лопатка НА №4 з важелем - 236 шт,
0780144860-03 лопатка НА №4 з важелем - 4 шт,
0780149490 апарат направляючий 5 ступ. - 4 шт,
0780149500 апарат направляючий 6 ступ - 4 шт,
0780149510 апарат направляючий 7 ступ. - 4 шт,
780149520 апарат направляючий 8 ступ. - 4 шт.,
0780149530 апарат направляючий 9 ступ. - 4 шт,
0780149540 апарат направляючий 10 ступ - 4 шт.,
0780149550 апарат направляючий 11 ступ. - 4 шт,
0780147560 кільце ротора компресора №6-7 - 8 шт,
0780147580 кільце ротора компресора №10-11 - 8 шт,
0780147590-01 кільце ротора компресора №12 - 4 шт,
0780269058-80 ресора центрального приводу - 4 шт;
ВМД №461: електронний регулятор двигуна ЭРД-3ВМ сер. 2 N06821081 - 1 шт (в неробочому стані), 2012;
ВМД № 443: верстат горизонтально-протяжний моделі 7Б56 сер. № 674 - 1 шт, рік випуску 1977 без ЧПУ у розібраному стані (верстат, гідростанція, електрошафа), за характером угоди 84;
ВМД №468: вакуумний клапан DN150 РN16 з приводом для вакуумної печі сер. №511.
ПДВ на суму якого податковим органом зменшено податковий кредит, було сплачено позивачем відповідно до вимог пп. «в» п. 185.1 Податкового кодексу України під час розмитнення запасних частин до авіаційних двигунів, знятих під час ремонту, що проводився за межами митної території України та при обміні (заміні) нерезидентом майна, в якому виявлено позивачем брак, а також при придбанні у нерезидента послуг з ремонту такого неякісного майна, придбаного підприємством.
Ремонт авіадвигунів та придбаних ТМЦ, в яких був виявлений брак, здійснювався шляхом заміни відповідних запасних частин та ТМЦ, які після обміну надійшли у власність позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що податковий орган, зменшуючи суму заявленого бюджетного відшкодування по ВМД № 468, 236, 461, 443 на суму ПДВ, сплаченого за переліченими вантажно-митними деклараціями, виходить із відсутності розрахунків за матеріальні цінності між позивачем та відправниками цих цінностей. посилається на відсутність договорів купівлі-продажу отриманих матеріальних цінностей з їх постачальниками та доходить висновку про відсутність права у позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що податок на додану вартість, на суму якого податковим органом зменшено податковий кредит за лютий 2013 року сплачено позивачем у відповідності пп. в п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України:
- під час розмитнення запасних частин до авіаційних двигунів та інших деталей знятих під час ремонту, що проводився за межами митної території України. При цьому ремонт авіадвигунів та електростанції газотурбінної здійснювався шляхом заміні відповідних запасних частин, які після його завершення надійшли у власність Позивача в обмін на нові, які надійшли у власність нерезидента.
- при ввезенні товару в зв`язку з виконанням, контрагентом-нерезидентом своїх контрактних зобов`язань з поставки товару на заміну раніше поставлених Позивачу дефектних товарів.
Про те, що ПДВ було сплачено не заперечує і відповідач.
Таким чином, позивачем виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України, що визначають спеціальні правила справляння такого податку у разі здійснення операції з імпорту.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
За приписами абз. в п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (імпорт).
Пункт 188.1 статті 188 ПК України визначає базу оподаткування - митна вартість імпортованого товару.
В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов`язок сплати митним органам ПДВ згідно п. 187.8 ст. 187 ПК України з вартості товару, що оформлюється у митному режимі «імпорт».
У момент сплати податку митним органам відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України у платника податку виникає право на податковий кредит, що посвідчується згідно п. 201.12 ст. 201 ПК України, вантажно-митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Пунктом 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов`язання зі сплати ПДВ.
Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду.
Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання ПДВ та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми ПДВ до бюджету.
При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
З огляду на наявність в ПК України наведених вище спеціальних норм, що регулюють порядок оподаткування імпортних операцій, висновки податкового органу по зменшенню податкового кредиту та бюджетного відшкодування на суми ПДВ, сплачені при розмитнені зазначених товарів є неправомірними.
Також відповідно до положень п. 198.3 ст.198 ПК України, яка визначає загальні правила формування податкового кредиту, передбачено, що податковий кредит формується за наслідком вчинення платником податків однієї із трьох дій: придбання товарів і послуг, виготовлення товарів і послуг, імпорт (ввезення на митну територію України) товарів і послуг (що прирівнюється до придбання або виготовлення товарів і послуг).
У спірних відносинах наявні як імпорт товарів і послуг, якого достатньо для виникнення права на формування податкового кредиту, так і придбання товарів і послуг, що також є підставою для формування податкового кредиту.
Щодо доводів відповідача на протиправність віднесення до податкового кредиту фактично сплачену підприємством митному органу суму ПДВ при імпорті товарів за угодами з характером "84", оскільки такий імпорт здійснюється при відсутності укладеного договору купівлі-продажу такого товару та при відсутності розрахунків за нього з постачальником - нерезидентом, що спростовує факт придбання АТ «Мотор Січ» таких ТМЦ, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
АТ «Мотор Січ» на підставі укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу та поставки (реквізити яких наведено вище) і на виконання передбачених в таких договорах гарантійних зобов`язань (з приводу виявленого браку), було ввезено матеріальні цінності, перелічені в вантажно- митних деклараціях.
Окрім того, такі ВМД містять вказівку за яким зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, поставки здійснюється імпорт за 84 характером угоди.
Однією із суттєвих умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, є гарантійні зобов`язання продавця з гарантійної заміни та ремонту (обмін непридатних ТМЦ на нові).
Гарантійна заміна по суті є усталеним світовим звичаєм ділового обороту в розумінні ст. 7 ЦК України в сфері купівлі- продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей і викликано, в першу чергу, необхідністю виявлення продавцем (постачальником) недоліків реалізованого товару для можливості їх майбутнього усунення на етапі виробництва.
Щодо доводів відсутності розрахунків з постачальником за імпортовані ТМЦ необхідно зазначити наступне.
Пунктом 14.1.191. п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже наявність розрахунків при імпорті в розумінні ПК України не є обставиною, наявність чи відсутність якої вказує на правомірність або протиправність формування податкового кредиту.
Водночас, виконання гарантійних зобов`язань, які включають в себе і обмін, не є безоплатною, оскільки їх вартість включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту.
Відповідач при визначенні порушення виходить з хибної логіки, ототожнюючи придбання права власності на річ з фактом купівлі-продажу такої речі, як умови для відображення податкового кредиту без врахування при цьому положень ПК України та положень зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, якими передбачено обов`язки виконання гарантійних зобов`язань сторін.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що діюча на час імпорту редакція ПК України не містить визначення терміну "придбання", як не містить його будь-який інший законодавчий акт.
Проте правова природа відносин власності передбачає, що придбання цього права може бути пов`язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права (заміною одного на інше, що є фактом обміну).
Отже, при імпорті за 84 характером угоди відбувається саме придбання Позивачем ТМЦ, оскільки приписами зовнішньоекономічних договорів визначено особливості і обов`язок виконання продавцем гарантійних зобов`язань щодо реалізованого товару, недоліки якого та його складових частим (частини авіаційних двигунів, газотурбінного обладнання) було виявлено покупцем (нерезидентом/Позивачем) в ході експлуатації за цільовим призначенням.
Виконання таких гарантійних зобов`язань викликало необхідність здійснення продавцем (Позивачем/нерезидентом), ремонту товару шляхом його обміну на якісний товар (його якісні частини) того ж виду та призначення.
Такий якісний товар (його якісні частини), в обмін на непридатний, переходить у власність покупця (нерезидента/Позивача), відповідно до виконання сторонами договору гарантійних зобов`язань за зовнішньоекономічним договором.
ПК України формування податкового кредиту пов`язує з фактом сплати ПДВ надмірно чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов`язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку.
Виходячи з того, що оформлення ВМД здійснювалось у зв`язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції:
по-перше, виконання гарантійних зобов`язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія;
по-друге, виконання нерезидентом гарантійних зобов`язань з приводу обміну придбаного Позивачем бракованого товару за наслідками застосування Позивачем рекламаційно-претензійної роботи, що також є складовою частиною господарської діяльності підприємства,
то факт використання імпортованих товарів в господарській діяльності підтверджено належними і допустимими доказами, наданими Позивачем (контрактом, рекламаційними актами, претензіями, прибутковими ордерами).
Таким чином, згідно із наданими до матеріалів справи ВМД позивачем з метою виконання умов зовнішньоекономічних контрактів, було імпортовано товарно-матеріальні цінності, а саме позивачем було сплачено митному органові ПДВ під час розмитнення запасних частин до авіаційних двигунів, знятих під час ремонту, що проводився за межами митної території України шляхом заміни відповідних запасних частин, які після його завершення надійшли у власність позивача в обмін на нові, які надійшли у власність нерезидента, а також при ввезенні товару в зв`язку з виконанням контрагентом-нерезидентом своїх контрактних зобов`язань з поставки товару на заміну раніше поставлених позивачу дефектних товарів, тощо.
Відповідно до ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Згідно із ч.1 ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з Порядком ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, який затверджений наказом Державної митної служби України від 12.12.2007 №1048 та Порядком ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затверджений наказом Державної митної служби України від 15.02.2011 №107 характер угоди 84 означає, як інше і не передбачає розрахунки за товар.
В зазначених ВМД вказано тип угоди - 84 - інше, який означає відсутність розрахунків з постачальником у зв`язку з поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей або з заміною одних матеріальних цінностей на інші, що і було зроблено позивачем (заміна під час ремонту пошкоджених деталей) на підставі рекламаційних актів.
Таким чином, оформлення зазначених ВМД здійснювалось у зв`язку з реалізацією позивачем своєї господарської компетенції:
виконання гарантійних зобов`язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія;
виконання нерезидентом гарантійних зобов`язань з приводу обміну придбаного позивачем бракованого товару за наслідками застосування позивачем рекламаційно-претензійної роботи;
виконання нерезидентом робіт (послуг) з усунення недоліків раніше поставленого позивачу майна, а також робіт з ремонту та модернізації майна;
виконання нерезидентом до поставки товару.
Аналіз вищезазначених норм права та обставин справи дають підстави для висновку, що позивачем виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв`язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку: належним чином оформлені ВМД.
Під час проведення зазначених господарських операцій здійснювалось придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України.
Отримане у власність майно пов`язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв`язку з чим ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення, повинен включатись до складу податкового кредиту.
Окрім того, Податковий кодекс України пов`язує виникнення права на податковий кредит з фактом надмірної сплати ПДВ, пов`язаним з придбанням або виготовленням товарів, а не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.
Що стосується відсутності розрахунків з постачальником за імпортовані товарно-матеріальні цінності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, наявність розрахунків при імпорті в розумінні Податкового кодексу України не є обставиною, наявність чи відсутність якої вказує на правомірність або протиправність формування податкового кредиту.
Водночас, виконання гарантійних зобов`язань, які включають в себе і обмін, не є безоплатною, оскільки їх вартість включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту.
ПАТ «Мотор Січ» набув прав власності на ввезене майно, у зв`язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.
Обмеження права платника податку на відображення податкового кредиту на підставах наведених податковим органом призведе до подвійної сплати податку до бюджету: перший раз - на митниці при імпорті товару та другий раз - при визначенні об`єкта оподаткування за звітний період внаслідок не відображення в складі податкового кредиту зайво сплаченого на митниці податку.
Крім того, Податковий кодекс України і Порядок складання декларації з ПДВ встановлюють окремий порядок оподаткування та обліку операцій з імпорту, що є відмінним від оподаткування поставки товарів.
З огляду на наявність в Податковому кодексі України спеціальних норм, що регулюють порядок оподаткування імпортних операцій, висновки податкового органу по зменшенню податкового кредиту та бюджетного відшкодування на суми ПДВ, сплачені при розмитнені зазначених товарів, є неправомірними.
Доводи відповідача стосовно того, що ввезений позивачем товар фактично є металобрухтом спростовуються з огляду на наступне.
Згідно змісту абз. 2 ст.1 Закону України Про металобрухт №619-XIV від 05.05.1999 вбачається, що металобрухт це непридатний для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність, внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Матеріалами справи підтверджується, що придбаний товар було імпортовано в період виконання гарантійних зобов`язань та в подальшому оприбутковано та використано позивачем у власній господарській діяльності, а при здійсненні митного контролю посадовими особами Запорізької митниці здійснювалась перевірка правильності класифікації та кодування товарів, зауважень зі сторони митного органу не було, до металобрухту митниця товар не відносила.
Відтак, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту, як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0000252520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий на суму 233430 грн та визначено штрафну санкцію у розмірі 116 715 грн - підлягає скасуванню.
2. Стосовно завищення АТ «Мотор Січ» залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за лютий 2013 року у сумі 15 692 397 грн, у зв`язку з не відображенням в податковій декларації результатів попередніх перевірок (податкове повідомлення-рішення №0000262520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий на суму 15 692 397 грн), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року, відбулося з огляду на те, що таке зменшення базується на висновках попередніх актів перевірки та прийнятих на їх підставі податкових повідомленнях-рішеннях, які на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №000262520 від 24.05.2013 були неузгодженими, у зв`язку з їх оскарженням у судовому порядку.
За результатами розгляду справи судом з`ясовано, що всі акти перевірок були оскаржені до суду, а саме:
- акт №407/08-02/14307794 від 17.12.2010 за період перевірки вересень 2010 року, на підставі якого прийняте ППР №0001550802/0 від 30.12.2010.
Так, 07.11.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/4785/11 прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (22.03.2012 набрало законної сили). 08.08.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій;
-акт №25/08-02/14307794 від 21.02.2011р., за період перевірки - листопад 2010 року, на підставі якого прийняті ППР №0000610802, №0000620802 від 12.03.2011.
Так, 14.12.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи № 2а-0870/6318/11 прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (03.04.2011 набрало законної сили). 26.06.2013 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій;
-акт №18/08-02/14307794 від 27.05.2011р., за період перевірки травень 2008 року серпень 2011, на підставі якого прийняті ППР №0000300802, №0000320801, №0000340802 від 30.01.2012.
Так 27.08.2012 судом першої інстанції прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (24.09.2013 набрало законної сили);
- акт №208/25-02/14307794 від 06.07.2012р, за період перевірки квітень 2012, на підставі якого прийняте ППР №0000450025 від 19.07.2012.
Так, Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи №0870/10493/12, розглядалась правомірність прийняття ППР та прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (11.12.2012 набрало законної сили);
- акт №272/25-02/14307794 від 06.08.2012 за період перевірки травень 2012, на підставі якого прийняте ППР №0000550025 від 22.08.2012.
Так, 16.01.2013 Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи №0870/11027/12 прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (03.10.2013 набрало законної сили);
- акт №356/25-02/14307794 від 12.09.2012р. за період перевірки серпень 2011 червень 2012, на підставі якого прийняті ППР №0000730025, №0000720025 від 28.09.2012.
Так, 20.02.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи №808/863/13- а прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (17.04.2014 набрало законної сили);
- акт №420/25-0/14307794 від 11.10.2012 за період перевірки вересень 2009 липень 2012, на підставі якого прийняті ППР №0000810025, №0000820025, №0000840025 від 16.10.2012.
Так, 06.06.2013 Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи №808/1517/13-а прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (30.07.2013 набрало законної сили). 11.05.2015 Вищий адміністративний суд України залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій;
- акт №496/25-1/14307794 від 20.11.2012 за період перевірки вересень 2009 липень 2012, на підставі якого прийняті ППР №0000810025, №0000820025.
Так 30.10.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом в рамках адміністративної справи №808/3940/13-а прийнято рішення на користь підприємства, яке за результатами перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судому, залишено в силі (14.05.2015 набрало законної сили).
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на положення пункту 56.15 та 56.18 Податкового кодексу України оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000262520 від 24.05.2013, сума якого складає 15 692 397 грн, є протиправним, оскільки сума в 15 692397 грн була сформована наростаючим підсумком за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за наслідком складення попередніх актів перевірок, всі податкові повідомлення-рішення були оскаржені до суду, визнані протиправними, рішення судів набрали законної сили.
Частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв`язку з чим, висновок щодо завищення залишку від`ємного значення на суму 15692 397 грн є також протиправним.
Оскільки висновки контролюючого органу гуртувалися на підставі неузгоджених зобов`язань за попередні періоди, нарахованих іншими податковими повідомленнями-рішеннями, крім того, вищезазначеними рішеннями суду, що набрали законної сили, підтверджено протиправність зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за попередні періоди, тому податкове повідомлення-рішення №0000262520 від 24.05.2013, яким зменшено розмір залишку від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий на суму 15 692 397 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки від 11.04.2013, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, що і вчинено судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, що покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ч.4 ст. 78, ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 12.11.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12.11.2026.
В повному обсязі постанова виготовлена 13.11.2026.
Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua