Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №340/7658/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №340/7658/24

Суддя: Божко Л.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 340/7658/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року (головуючий суддя Петренко О.С.) у справі №340/7658/24 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.10.2024 №615/11-28-24-09 про виключення з реєстру платників єдиного податку третьої групи та зобов`язати відповідача поновити реєстрацію платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% з 30.09.2024.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення від 25.10.2024 №615/11-28-24-09. Зобов`язано відповідача поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку третьої групи з 30.09.2024. В іншій частині позову відмовлено. На користь позивача стягнуто судовий збір 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд першої інстанції встановив, що питання правомірності перебування на спрощеній системі досліджено під час камеральної перевірки поза межами її предмета. Крім того, суд надав оцінку фактичним видам діяльності позивача та дійшов висновку про відсутність підтвердження здійснення ним забороненої діяльності.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Кіровоградській області заперечує законність рішення в частині задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне дослідження обставин.

Апелянт зазначає, що надання доступу до Інтернету охоплюється класами КВЕД у сфері електрозв`язку, зокрема 61.10 та 61.90. Вважає, що після набрання чинності Законом України «Про електронні комунікації» відсутнє розмежування операторів і провайдерів у попередньому значенні, а діяльність постачальників відповідних послуг не сумісна зі спрощеною системою оподаткування. Посилається на дані галузевого реєстру, податкові декларації позивача, лист Міністерства фінансів України від 05.07.2024 №11220-04-62/20255 та неподання заяви про зміну видів діяльності чи перехід на загальну систему оподаткування.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою- підприємцем 07.06.2019, основний вид діяльності за КВЕД - 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку». Позивач перебував на обліку в Новоукраїнській ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області та застосовував спрощену систему оподаткування, третю групу зі ставкою 5%.

Листом від 31.07.2024 №1523/12/11-28-24-09 відповідач витребував інформацію щодо підстав перебування позивача на спрощеній системі. Листом від 24.09.2024 позивач надав відповідь.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 26.09.2024 №13946/11-28-24-09 про порушення вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. Порушення обґрунтовано невідповідністю виду діяльності позивача умовам застосування єдиного податку.

Позивач подав заперечення від 10.10.2024 №2, на які відповідач надав відповідь від 25.10.2024 №11048/6/11-28-24-01-12. Того ж дня прийнято рішення №615/11-28-24-09 про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з відповідного реєстру з 30.09.2024.

За витягом НКЕК від 24.01.2025 №104-638/104 позивача включено до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за №2437 як постачальника послуг доступу до мережі Інтернет за кодом IA.S1.

Правомірність рішення про анулювання реєстрації оцінюється відповідно до законодавства, чинного на час його прийняття. Подальші зміни умов застосування спрощеної системи не можуть самі по собі виправдати індивідуальний акт, прийнятий у 2024 році з порушенням встановленої тоді процедури.

За частиною другою статті 19 Конституції України контролюючий орган повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Під час перевірки індивідуального акта суд оцінює не лише посилання органу на матеріальну підставу, а й дотримання обов`язкової процедури її встановлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Кожен вид має визначені законом предмет, джерела інформації та порядок проведення.

Камеральна перевірка за підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України здійснюється на підставі даних податкової звітності та інших прямо визначених цим підпунктом інформаційних джерел. Її проведення без окремого рішення керівника відповідно до статті 76 ПК України не означає необмеженості предмета такої перевірки.

Документальна перевірка, передбачена підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, охоплює перевірку дотримання вимог податкового законодавства на підставі звітності, регістрів обліку, первинних документів та іншої отриманої у встановленому порядку інформації.

За пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована у передбачених законом випадках, зокрема у зв`язку з обставинами, визначеними підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України передбачає обов`язок переходу на інші податки та збори у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему. Водночас наявність цієї норми не усуває вимог до способу встановлення порушення.

Пункт 299.11 статті 299 ПК України пов`язує примусове анулювання реєстрації через виявлене порушення вимог відповідної глави з проведенням перевірки та прийняттям рішення на підставі її акта. Ця норма застосовується у взаємозв`язку з положеннями статей 75 і 76 ПК України щодо предмета й порядку конкретного виду перевірки.

У постанові від 11.02.2026 у справі №260/8313/24 Верховний Суд, розглядаючи спір постачальника доступу до Інтернету щодо аналогічного анулювання реєстрації, визнав недотримання належної процедури самостійною підставою скасування рішення. Перевірку умов перебування на спрощеній системі не можна підміняти камеральним контролем. Встановивши цей дефект, суд має зосередитися на ньому, не вирішуючи остаточно матеріальне питання про допустимість відповідної діяльності на спрощеній системі.

Подібний підхід до меж камеральної перевірки та її використання для анулювання реєстрації відображений також в офіційному огляді практики Касаційного адміністративного суду за квітень 2025 року. Висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм підлягають врахуванню за частиною п`ятою статті 242 КАС України.

У цій справі відповідач досліджував характер господарської діяльності позивача, зміст галузевих реєстраційних даних та правові підстави застосування ним спрощеної системи. З цією метою запитував у позивача пояснення, а рішення про анулювання прийняв за результатами саме камеральної перевірки. Проведення належної документальної перевірки як підстави спірного рішення в наданих матеріалах не встановлено.

Наведення у деклараціях коду КВЕД і загального доходу не змінює виду проведеної перевірки та не розширює її предмета. З`ясування, чи здійснює платник конкретну діяльність, передбачену податковою забороною, з оцінкою її фактичного змісту, не можна підмінити лише прочитанням назви класу економічної діяльності.

Наявність у відповідача інформації, яка, на його думку, свідчить про порушення, могла бути приводом до застосування належних заходів податкового контролю за встановлених законом умов. Вона не звільняла контролюючий орган від обов`язку обрати передбачену законом процедуру.

Подання позивачем відповіді на запит, заперечень на акт та їх розгляд не перетворюють камеральну перевірку на документальну і не усувають вихідного порушення її меж. Тому обставина прийняття рішення після розгляду заперечень не спростовує встановленого процедурного дефекту.

Доводи апеляції щодо змісту КВЕД 61.10, 61.90 та понятійного апарату Закону України від 16.12.2020 №1089-IX «Про електронні комунікації» стосуються матеріальних підстав застосування спрощеної системи. Однак навіть переконаність контролюючого органу у наявності цих підстав не надає йому права встановлювати їх поза належною процедурою.

Так само листи Міністерства фінансів України та роз`яснення ДПС не можуть змінити визначений Податковим кодексом вид перевірки або замінити необхідні процесуальні передумови анулювання реєстрації. Неподання платником заяви про зміну видів діяльності чи добровільний перехід на іншу систему не створює самостійного повноваження обійти ці передумови.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції правильно визнав неправомірним рішення від 25.10.2024 №615/11-28-24-09. Його скасування є наслідком істотного порушення процедури податкового контролю, а не визнанням за позивачем безумовного права на будь-який вид діяльності на спрощеній системі.

Суд першої інстанції обґрунтував скасування спірного рішення, зокрема, недотриманням установленої процедури податкового контролю. Ця самостійна підстава підтверджується встановленими обставинами та не спростована апелянтом. Наведені в рішенні додаткові міркування щодо характеру діяльності позивача не усувають визначального для цього спору порушення процедури та не доводять законності спірного акта ДПС.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування рішення відповідача. Повторне дослідження матеріальних підстав застосування спрощеної системи не є необхідним для відхилення доводів апеляційної скарги, оскільки такі доводи не можуть виправдати акт, прийнятий за результатами неналежного виду перевірки.

Скасування незаконного анулювання повинно забезпечувати відновлення становища, яке існувало до його прийняття. Внесення відповідного запису до реєстру є способом усунення наслідків оскарженого акта, а не новою реєстрацією за заявою платника. Тому зобов`язання поновити реєстрацію з дати, з якої відповідач незаконно її анулював, відповідає завданню ефективного захисту.

Такий спосіб захисту не визначає наперед податкового статусу позивача на всі майбутні періоди та не перешкоджає контролюючому органу реалізовувати законні повноваження за наявності підстав, у належній процедурі та відповідно до законодавства, застосовного до конкретного періоду.

Окреме визначення правильної дати анулювання за умови доведеного порушення не усунуло б незаконності самого спірного акта. Зобов`язання поновити реєстрацію з 30.09.2024 у цій справі відновлює статус з дати виключення, зазначеної відповідачем, і не означає підтвердження правильності обраної ним дати можливого законного анулювання.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України відповідач повинен довести правомірність оскарженого рішення. Посилання апелянта на правову оцінку виду діяльності не спростовують недотримання належної процедури його прийняття.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують установленого судом порушення процедури анулювання реєстрації та не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №340/7658/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до частини п`ятої статті 382-1 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua