Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №357/8366/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №357/8366/26

Суддя: Цуранов А. Ю.

Справа № 357/8366/26

Провадження № 2/357/6404/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Телющенка Павла Петровича, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просить суд звільнити з-під арешту майно: 1) будинок, реєстраційний номер майна 17288032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який перебуває в іпотеці у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що накладений згідно з постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 17.05.2010, що винесена державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження 9833635, зареєстровано 17.05.2010; 2) будинок, реєстраційний номер майна 17288032, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та перебуває в іпотеці у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який накладений згідно з постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, ВП №31928578 від 02.04.2012, що винесена державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження 12371555, зареєстровано 06.04.2012; 3) будинок, реєстраційний номер майна 17288032, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та перебуває в іпотеці у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який накладений згідно постанови про арешт та заборону відчуження майна боржника 34494462, від 01.10.2012, що винесена державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження 13216636, зареєстровано 07.11.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2007 між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № CNL-0ВВ/055/2007, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 77 000 доларів США. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 13.09.2007 між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», укладено договір іпотеки № РCNL-0ВВ/055/2007. В подальшому ПАТ «ОТП Банк» продав права кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг в сумі 1 605 296,33 грн., а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2017 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання спадщини відумерлою, оскільки ОСОБА_3 прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після того, як стало відомо про його смерть ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлого ОСОБА_3 , на підставі якої заведена спадкова справа. Спадкоємці ОСОБА_3 із заявами про прийняття (відмови від прийняття) спадщини не звертались, відомості про спадкоємців за законом або заповітом, місце їх проживання або роботи не відомі. В подальшому, 03.12.2020 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» укладено договір факторингу, за яким останньому передано право грошової вимоги за кредитним договором № CNL-0BB/055/2007 від 13.09.2007, а 03.12.2020 між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. Також 03.12.2020 між ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» та ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки № PCNL-0BB/055/2007. Тобто, до ОСОБА_4 перейшли всі права кредитодавця та первісного іпотекодержателя, в тому числі і до спадкоємців померлого ОСОБА_5 , який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , але не встиг її оформити. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. До складу спадщини після її смерті входить право вимоги, що виникло з кредитного договору № CNL-0BB/055/2007 від 13.09.2007 та договору іпотеки. Факт спадкування посвідчується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.08.2023. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 357/16644/23 визнано відумерлою спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та передано майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яке складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у власність територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради. В ході вивчення інформації з ДРРПНМ було виявлено, що на майно ОСОБА_2 , яке передано в іпотеку за договором іпотеки накладено спірні арешти, які перешкоджають та унеможливлюють здійснення позивачем своїх прав як іпотекодержателя, зокрема унеможливлюють звернення стягнення на предмет іпотеки, з огляду на що заявлений даний позов.

28.05.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 23.06.2026, витребувано від Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України докази: 1) інформацію про виконавче провадження № 3198578 стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження) та копії матеріалів даного виконавчого провадження; 2) інформацію про виконавче провадження № 34494462 стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження) та копії матеріалів даного виконавчого провадження; 3) інформацію про виконавче провадження стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах якого була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.05.2010 з витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження) та копії матеріалів даного виконавчого провадження.

09.06.2026 на адресу суду від Білоцерківської міської ради Київської області надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що у справі № 357/16644/23 Білоцерківська міська рада заперечувала проти визнання спадщини відумерлою, звертаючи увагу на той факт, що заявник проживає в будинку щодо якого нею ж заявлено вимогу визнати відумерлою спадщину за Білоцерківською міською радою та на підставі договорів, які не дають їй права користування таким майном. Крім того вказувалося, що передача права іпотекодержателя на предмет обтяження іпотекою та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета іпотеки забезпечить ефективний та належний спосіб захисту порушеного права заявника, в той час як визнання спадщини відумерлою не забезпечить відновлення порушеного права, тому є неефективним. Зазначене рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2024 та постановою Верховного Суду від 29.01.2026. ОСОБА_1 підтримувала свої вимоги щодо визнання спадщини відумерлою та передачі в комунальну власність будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у першій, апеляційній та касаційній інстанціях. З метою заходів реалізації оформлення в комунальну власність вказаного будинку та виготовлення технічної документації, здійснено виїзд до об`єкта нерухомості, де виявлено осіб, що проживають в ньому. Під час спілкування вдалося встановити, що на даний час зазначеним будинком користується ОСОБА_1 . Також з її слів в цьому будинку проживає її батько. Зазначені особи відмовились надавати доступ для проведення технічної інвентаризації мотивуючи це тим, що наразі вони в судовому порядку вживають дій для оформлення майнових прав на даний будинок за ОСОБА_1 . З аналізу викладеного можна дійти висновку, що ОСОБА_1 у справі № 357/16644/23 зверталась до суду із заявою про визнання його як спадкового майна померлого ОСОБА_3 . Крім того, їй відомо про наявне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2024, яким її заяву задоволено та передано вказаний будинок у комунальну вартість. Відповідач вважає, що наявний в реєстрі арешт на майно ОСОБА_3 не порушує прав та інтересів ОСОБА_1 . ОСОБА_1 обрала шлях визнання майна відумерлою спадщиною, тобто перехід даного будинку у власність територіальної громади. Фактично відмовившись від свого права - задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом безпосереднього звернення стягнення на предмет іпотеки. Фактично вона продовжує користуватися майном, що їй не належить і створює перешкоди у виготовленні технічної документації, яка необхідна для оформлення права комунальної власності. Предмет спору фактично стосується прав та інтересів Білоцерківської міської територіальної громади в особі Білоцерківської міської ради. Позивач не довів наявності порушеного права, яке підлягає захисту у заявлений спосіб. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви, справу розглядати без участі представника відповідача.

25.08.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив прийняти до розгляду відзив на позовну заяву та подані стороною відповідача клопотання про долучення доказів, повторно направити ухвалу про витребування доказів, закрив підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

03.11.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

03.11.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представник сторони на розсуд суду.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

13.09.2007 між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № CNL-0ВВ/055/2007, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 77 000 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 13.09.2007 між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір іпотеки № РCNL-0ВВ/055/2007, за умовами якого в іпотеку банку передано нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 05.11.2010, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк», у зв`язку з укладенням між ними договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 05.11.2010, банк передав товариству права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, в т.ч. за кредитним договором № CNL-0ВВ/055/2007 від 13.09.2007 та договором іпотеки № РCNL-0ВВ/055/2007 від 13.09.2007.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.03.2012 у справі № 1003/145/2012 2/1003/548/2012 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 1 605 296,33 грн заборгованості за кредитним договором № CNL-0ВВ/040/2007 від 26.07.2007.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2017, яке набрало законної сили 18.12.2017, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання спадщини відумерлою.

Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки був постійно зареєстрований разом з нею за однією адресою до дня її смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер.

Свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_5 не видавалось.

03.12.2020 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передає, а ТОВ « Фінансова компанія Інвест-Кредо» приймає право грошової вимоги і стає кредитором за кредитним договором № CNL-0BB/055/2007 від 13.09.2007, що укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк».

03.12.2020 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо» укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № РCNL-0ВВ/055/2007 від 13.09.2007.

03.12.2020 ТОВ «Інвест-Кредо» та ОСОБА_4 уклали договір про відступлення права вимоги (цесія), згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» відступив, а ОСОБА_4 набула цедентові права за кредитним договором № CNL-0BB/055/2007 від 13.09.2007, що укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 .

03.12.2020 між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки № РCNL-0ВВ/055/2007 від 13.09.2007, за яким до ОСОБА_4 перейшло право вимоги.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла.

12.08.2023 ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 видане свідоцтво про право на спадщину за законом на право вимоги до ОСОБА_2 щодо виконання нею зобов`язань, які виникли з кредитного договору № CNL-0BB/055/2007 від 13.09.2007, договору іпотеки, посвідченого Шелудченко О.В. приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального кругу Київської області 13.09.2007, реєстровий № 3425, що належать спадкодавцеві згідно договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченого Скульською Т.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 03.12.2020, реєстровий № 3201, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав 39517216.

Вказані обставини встановлені в межах розгляду справи № 357/16644/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Білоцерківська міська рада, про визнання спадщини відумерлою.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 357/16644/23, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.11.2024 та постановою Верховного Суду від 29.01.2026, тобто набрало законної сили 12.11.2024.

Вказаним рішенням суду визнано відумерлою спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та передано майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яке складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у власність територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради.

20.02.2026 Управлінню комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради начальником юридичного управління Білоцерківської міської ради направлено службову записку № 884 щодо необхідності вжиття заходів реєстрації права комунальної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь на вказану записку, 08.06.2026 повідомлено, що Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради з метою виготовлення технічної документації на спірний житловий будинок для подальшого оформлення права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна 23.04.2026 подано заявку до КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації». Разом з тим під час виїзду на об`єкт було виявлено осіб, що проживають в даному будинку. Під час спілкування вдалося встановити, що на даний час зазначеним будинком користується ОСОБА_1 , також, з її слів, - її батько. Зазначені особи відмовились надавати доступ для проведення технічної інвентаризації мотивуючи тим, що наразі вони в судовому порядку вживають дій для оформлення майнових прав на даний будинок за ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 469404869, на майно ОСОБА_2 накладено арешти:

1) реєстраційний номер обтяження: 9833635, підстава: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, б/н від 17.05.2010, міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, об`єкт обтяження: житловий будинок, адреса: АДРЕСА_3 ;

2) реєстраційний номер обтяження: 12371555, підстава: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 31928578, 02.04.2012, міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно;

3) реєстраційний номер обтяження: 13216636, підстава: постанова про арешт майна боржника та заборону відчуження майна боржника, 34494462 від 01.10.2012, міський відділ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно.

30.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області з заявою про звільнення з-під арешту спірного будинку.

08.04.2026 листом Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області № 77219 позивача повідомлено про відсутність підстав для звільнення майна з-під арешту.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно частини 1 статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Частинами 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно по умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 265 ЦK України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій), арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно із ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Частиною 7 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно із ч. 3 ст. 588 ЦК України перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Відповідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діє на момент звернення позивача до суду), для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Відповідно до статті частин 4,5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діє на момент звернення позивача до суду), підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; 10) отримання виконавцем від державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01.02.2015, аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, Верховним судом України надано роз`яснення щодо звільнення майна, що є предметом іпотеки, з-під арешту, зокрема судом зазначено, що вважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту частин 6 та 7 ст. З Закону України «Про іпотеку» вбачається, що у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна. При цьому не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання боржником на пред`явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя й не пов`язується з його існуванням, а отже, і порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в постанові № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Оцінка надається як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Судом встановлено, що право іпотеки у первинного іпотекодержателя виникло 13.09.2007 та в подальшому перейшло до позивача, при цьому спірні арешти на майно, яке перебуває в іпотеці, зареєстровані виконавцями у 2010 та 2012 роках, тобто після державної реєстрації іпотеки.

Позивач хоч і не є власником майна, однак вона набула права вимоги за договором іпотеки, при цьому скористатися правом на задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета іпотеки позивач не може через наявність вказаних арештів.

Посилання відповідача про наміри або позиції ОСОБА_1 у справі № 357/16644/23, фактично є припущенням, оскільки кожен вправі обирати спосіб захисту прав та інтересів у відповідності до вимог законодавства, при цьому рішення суду переглядалось в апеляційному та касаційному порядку, та набрало законної сили.

Доводи відповідача про те, що позивач наразі проживає у спірному будинку не спростовують встановлених судом обставин.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Звільнити з-під арешту майно, а саме будинок, реєстраційний номер майна 17288032, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який перебуває в іпотеці у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що накладений згідно з:

1) постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, б/н від 17.05.2010, що винесена державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження 9833635, зареєстровано 17.05.2010.

2) постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, ВП №31928578 від 02.04.2012, що винесена державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження 12371555, зареєстровано 06.04.2012.

3) постановою про арешт та заборону відчуження майна боржника 34494462, від 01.10.2012, що винесена державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження 13216636, зареєстровано 07.11.2012.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Білоцерківська міська рада Київської області, адреса: вул. Ярослава Мудрого, 15, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 26376300.

Третя особа Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: б-р Олександрійський, 94, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 34846037.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення (підписання) до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua