Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №545/2247/26
Суддя: Мінаєва К.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 р.Справа № 545/2247/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27.08.2026 (головуючий суддя І інстанції: Самсонова О.А., пров. Хорольський, 6, м. Полтава, 36034) по справі № 545/2247/26
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
третя особа: Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд:
визнати протиправною та скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 260 від 29.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн;
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що, по-перше, оскаржувану постанову винесено ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 , який не мав повноважень розглядати справу щодо нього, оскільки він перебуває на обліку в іншому структурному підрозділі (1-му відділі ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
По-друге, позивач з 02.09.2024 року по теперішній час працює педагогічним працівником на посаді викладача в Регіональному центрі професійно-технічної освіти м. Зіньків Полтавської області за основним місцем роботи на повну ставку, що підтверджується довідкою з місця роботи. На підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка, згідно з військово-обліковим документом у застосунку «Резерв+», діяла до 01.08.2026 року. Отже, на момент винесення спірної постанови № 260 від 29.01.2026 позивач мав чинну відстрочку, однак посадові особи ТЦК не перевірили та не врахували цю обставину під час розгляду справи, чим порушили вимоги статті 280 КУпАП. Позивач вважає, що наявність відстрочки свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.
По-третє, позивач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а копія постанови ТЦК № 260 від 29.01.2026 йому особисто не вручалася та рекомендованим листом не надсилалася. Про існування постанови позивач дізнався лише 04.05.2026 з постанови виконавця про арешт коштів. Внаслідок вказаних обставин позивача було позбавлено можливості надати пояснення, заперечення та докази на свій захист, чим порушено його права, передбачені статтями 268 та 285 КУпАП. Зазначені порушення процедури розгляду справи позивач вважав підставою для визнання постанови протиправною та її скасування.
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27.08.2026 задоволено позов ОСОБА_1 :
поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 січня 2026 року №260;
визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №260 від 29 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 1064,96 грн. (одну тисячу шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) на відшкодування судових витрат.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що повістка про виклик була відправлена позивачу 25 грудня 2025 року, а до ІНФОРМАЦІЯ_6 (Зіньків) повернута 05 січня 2026 року, тобто через день після дати, на яку цією повісткою викликався позивач. Зі змісту повістки слідує, що позивач викликався для уточнення даних, а не для вирішення питань мобілізації, як то проходження ВЛК, призову за мобілізацією, тощо. Водночас відповідальність за неявку до ТЦК та СП для уточнення даних передбачена іншою нормою, а саме ст. 210 КУпАП (Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), а не ст. 210-1 КУпАП за якою притягнуто до відповідальності позивача. Між тим, відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача про те, що позивач був викликаний з метою уточнення даних про проходження ним медичного огляду, оскільки така мета не охоплюється поняттям «уточнення даних». Даними військово-облікового документа підтверджено, що позивач уточнив дані вчасно 19.01.2026.
Водночас суд звернув увагу, що ТЦК та СП не надано документів, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, на який посилається відповідач як на документ, який підтверджує повідомлення відповідачем позивача про дату, час та місце розгляду справи, копію постанови, докази направлення копії постанови позивачу, та інші, у зв`язку з чим ним не доведено факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також факту належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи. Доказів того, що позивачу була належним чином вручена копія постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, сторони суду також не надали.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду Полтавської області від 27.08.2026 року по справі №545/2247/26 та винести нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі № 545/2247/26 відмовити у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачу засобами поштового зв`язку було направлено повістку №6245117, відповідно до якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 04.01.2026 року на 14:00 год. для уточнення даних. Разом з тим, позивач не з`явився за адресою, визначеною у повістці та не повідомив про наявність поважних причин для неявки; відправлення було повернуто внаслідок відсутності адресата, про що свідчить довідка відділення поштового зв`язку.
За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення стосовно позивача був складений протокол № 260 від 19.01.2026 року, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.01.2026 року о 09:30 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач отримав копію протоколу, йому було роз`яснено права, повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать підпис позивача. Отже, позивач був належним чином оповіщений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, йому роз`яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, клопотань про намір скористатися правничою допомогою позивач також не заявляв.
Таким чином, позивач не прибув у визначений час за повісткою, яка була направлена належним чином, не виконав свого мобілізаційного обов`язку, чим допустив адміністративне правопорушення, а отже, позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_5 є безпідставними.
Крім того, апелянт зауважує, що пунктом 23 Постанови №1487 передбачений обов`язок військовозобов`язаного в семиденний строк повідомити про зміну персональних даних, до яких належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 04.10.2024 року, 07.10.2024 року позивач пройшов ВЛК. При цьому 09.08.2025 позивач оформлював відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка закінчила свою дію 05.11.2025, після цього позивач оформив відстрочку лише 16.01.2026.
Отже, станом на момент формування повістки 25.12.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_5 була відсутня інформація про проходження позивачем медичного огляду та оформлення позивачем відстрочки від призову на військову службу. Відтак, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено розбіжності у відомостях Реєстру стосовно позивача, а саме відсутність відомостей про проходження ним військово-лікарської комісії та, відповідно, наявності чинного висновку ВЛК. Оскільки такі дані, що відносяться до персональних даних військовозобов`язаного, підлягали актуалізації та не могли бути отримані відповідачем самостійно, на ім`я позивача було сформовано та відправлено повістку, на яку зазначений громадянин не відреагував.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
23.10.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що апеляційна скарга не містить жодного доводу на спростування висновків суду першої інстанції. У скарзі наявні суперечності щодо дати явки позивача за повісткою № 6245117: в одному випадку зазначено 04.01.2026 о 14:00, в іншому 07.01.2026, що не дає змоги однозначно встановити дату виклику та факт неприбуття позивача у визначений час, а отже, ставить під сумнів доведеність події адміністративного правопорушення з огляду на вимоги статей 245, 251 та 280 КУпАП. Крім того, матеріали справи не містять довідки відділення поштового зв`язку на підтвердження доводів скаржника щодо відмітки про відсутність особи за зареєстрованим місцем проживання. Апелянт зазначає про відсутність в Реєстрі актуальних даних про ВЛК і відстрочку, водночас сам апелянт вказує про оформлення позивачу відстрочки 16.01.2026, тобто до складення протоколу (19.01.2026) та винесення постанови (29.01.2026), а відсутність актуальних даних у Реєстрі сама по собі не підтверджує складу правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Просить апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін; розгляд справи проводити без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
03.11.2026 судом отримано клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Київського районного суду м. Полтави від 27.08.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та повісток про виклик у судові засідання, призначені на 02.11.2026 та 16.11.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до частини третьої статті 268 та частини другої статті 313 КАС України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Обставини, встановлені судом.
За змістом військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_2 ). Дата уточнення даних 19.01.2026. Постанова ВЛК: придатний. Дата ВЛК: 07.10.2024. Також наявний запис про відстрочку на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до 03.05.2026, до 01.08.2026.
Згідно з довідкою від 05.05.2026 №12 ОСОБА_1 працює в Регіональному центрі професійно-технічної освіти м. Зіньків Полтавської області педагогічним працівником на посаді викладача за основним місцем роботи на 1,0 ставки (повна ставка) з 02.09.2024 року по теперішній час.
25.12.2025 керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 сформовано повістку №6245117 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_2 ) на 04.01.2026 о 14:00 для уточнення даних. Вказану повістку було направлено на адресу проживання позивача (зазначену також у військово-обліковому документі), а саме АДРЕСА_1 , проте відправлення було повернуто із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з долученими до відзиву відомостями щодо оформлення відстрочки ОСОБА_1 йому її оформлено ІНФОРМАЦІЯ_9 16.01.2026, дата закінчення 01.08.2026; дата початку 09.08.2025, дата закінчення 04.11.2025, дата анулювання (завершився термін дії відстрочки ) 05.11.2025.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 січня 2026 року за №260 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Вказана постанова перебуває на виконанні у Зіньківському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення № 260 від 29.01.2026 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, позивач звернувся з даним позовом до суду.
VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту – КУпАП).
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Статтею 279-9 КУпАП визначено, що в постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
Частиною першою статті 210-1 КпАП України встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з частиною третьою статті 210-1 КпАП України вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За обставинами справи ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Суд враховує, що норма частини третьої статті 210-1 КУпАП є банкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Отже, чинним законодавством визначений обов`язок громадян, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Додатком 2 до Порядку № 1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів (підпункт 4);
у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (підпункт 8).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 19.01.2026 о 11 год. 50 хв. під час уточнення даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою, відповідно до якої йому належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_6 для звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК, та рахується порушником ВО з 09.01.2026.
Також зазначено, що станом на 19.01.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку №1487, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі – Порядок №560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З матеріалів справи судом встановлено, що 25.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) була сформована повістка №6245117, відповідно до якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 04.01.2026 року на 14:00 год. для уточнення даних.
Факт направлення на адресу позивача повістки про необхідність прибуття 04 січня 2026 року о 14-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_2 ) підтверджується долученою до справи копією такої повістки, рекомендованого повідомлення про вручення та довідки поштової організації про причини невручення «відсутність адресата за вказаною адресою». При цьому суд першої інстанції слушно зауважив, що вказана повістка була відправлена 25 грудня 2025 року, а до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_2 ) повернута 05 січня 2026 року, тобто через день після дати, на яку цією повісткою викликався позивач.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що повісткою №6245117 позивача викликано до ТЦК та СП саме для уточнення облікових даних, тоді як в оскаржуваній постанові факт його неприбуття пов`язано також із непроходженням ВЛК.
Водночас доказів того, що позивача було належним чином викликано для проходження військово-лікарської комісії, матеріали справи не містять доказів оповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ТЦК та СП саме з метою проходження медичного огляду (ВЛК).
Апелянт зауважує, що пунктом 23 Порядку №1487 передбачений обов`язок військовозобов`язаного в семиденний строк повідомити про зміну персональних даних, до яких належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 04.10.2024 року, 07.10.2024 року позивач пройшов ВЛК.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з пунктом 1.12 глави 1 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
З облікової картки ОСОБА_1 до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії № НОМЕР_1 встановлено, що відомості про проходження ним ВЛК 07.10.2024 (про що зазначає апелянт) та визнання придатним до військової служби були належним чином зафіксовані.
Отже, зазначена інформація була відображена в обліковій документації позивача та перебувала в розпорядженні відповідного ТЦК та СП.
За таких обставин посилання апелянта на невиконання позивачем обов`язку щодо повідомлення про результати проходження ВЛК є необґрунтованим, оскільки відповідач вже володів відповідними відомостями, а доказів виникнення після 07.10.2024 нових обставин, про які позивач був зобов`язаний повідомити відповідно до пункту 23 Порядку №1487, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача про те, що позивач був викликаний для уточнення даних про проходження ним медичного огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби, оскільки дані про проходження медичного огляду не охоплюються в даному випадку поняттям «уточнення даних».
Колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_4 не конкретизовано, які саме персональні дані позивач не повідомив або не оновив, коли виник обов`язок щодо їх повідомлення та в чому конкретно полягало порушення правил військового обліку. Загальне посилання на «звірку облікових даних», без установлення конкретних обставин правопорушення не дає змоги визначити, які саме протиправні дії інкриміновано позивачу.
При цьому, матеріали справи містять лише відомості про уточнення позивачем військово-облікових даних 19.01.2026, що підтверджується електронним військово-обліковим документом.
За частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не виконав обов`язку щодо уточнення або оновлення військово-облікових даних у встановлений законом строк, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення.
Отже, відповідачами не доведено, що відомості, які, на їхню думку, позивач не подав, не могли бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з відповідними державними реєстрами та інформаційними системами.
Крім того, відповідачем не надано до суду протоколу про адміністративне правопорушення №260 від 19.01.2026, на підтвердження доводів про ознайомлення позивача з його процесуальними правами та належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, у зв`язку з чим наведені апелянтом обставини не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи.
З огляду на недоведеність факту порушення позивачем правил військового обліку, доводи апелянта щодо відсутності у відповідача станом на 25.12.2025 відомостей про оформлення ним відстрочки не впливають на раніше викладені висновки суду.
Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №260 від 29 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, та закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27.08.2026 по справі №545/2247/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя К.В. Мінаєва
Судді І.М. Ральченко Л.О. Фоміна
Повний текст постанови складено 16.11.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua