Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №274/6750/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №274/6750/26

Суддя: Вдовиченко Т. М.

Справа № 274/6750/26

Провадження № 2/0274/4134/26

Рішення

Іменем України

16.11.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., сторін, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області в спрощеному позовному порядку з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку -

в с т а н о в и в :

14.09.2026 позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом, згідно якого просить суд ( враховуючи уточнену позовну заяву від 29.09.2026 року) :

- розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 24.03.2023 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області (актовий запис № 169);

- стягувати з ОСОБА_2 аліменти, на її утримання, у твердій грошовій сумі в розмірі по 8300,00 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування пред`явлених вимог посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, в зв`язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, ведення спільного господарства. Зазначає, що шлюб розпався остаточно, і подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Вказує на те, що на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, жодних доходів немає, самостійно забезпечувати себе матеріально не має можливості. Окрім того на її утриманні перебувають ще двоє її малолітніх дітей.

Відповідач є працездатною особою, отримує стабільно високий дохід, інших утриманців немає, окрім спільної дитини, тому спроможній надавати матеріальну допомогу на її утримання. Оскільки в добровільному порядку відповідач матеріально її не підтримує, тому вона вимушена звертатися до суду із даним позовом.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 29.09.2026 в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін ( а.с. 41).

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.03.2023 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), між сторонами зареєстровано шлюб, про що складено відповідний, актовий запис № 169 (а.с. 12).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Позивачка також є матір"ю ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 30,32).

Відповідно до довідки форми ОК - 5 ОСОБА_2 , в 2025 році мав стабільний щомісячний дохід ( а.с. 37 -38).

Відповідно до ст. ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно зі ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить із того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

При таких обставинах справи суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно зі ст. 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частина 2 статті 184 СК України регламентує, що розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Тож, враховуючи наведене, визнання позову відповідачем, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі по 8300,00 грн щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Зідно п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи, що позивачку звільнено від сплати судового збору при подачі позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,141 206, 258,263-265,354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24 березня 2023 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 169, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання, в твердій грошовій сумі в розмірі по 8300,00 гривень, щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 14.09.2026 року до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2026 року

Суддя Т.М. Вдовиченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua