Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №357/4527/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №357/4527/26

Суддя: Нежура Вадим Анатолійович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua,inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 357/4527/26 Апеляційне провадження № 33/824/3809/2026Головуючий у судіпершої інстанції - Клепа Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Самсоновою Наталією Валентинівною на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною другої статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

06.03.2026 о 02:07 год на вул. Сквирське шосе, 225, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» з р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці (невідповідність слів та дій), виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі, на що водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607389 від 06.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, 06.03.2026 о 05:39 год на вул. Таращанській, 199, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» з н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі, на що водій категорично відмовився та був неодноразово попереджений про відповідальність за відмову, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607402 від 06.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2026 справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.01.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 17 000 (сімнадцять тисяч), 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 , через свого захисника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення суддею першої інстанції норм процесуального та матеріального права просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник є військовослужбовцем та служить молодшим сержантом у військовій частині № НОМЕР_2 . Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Пояснює, що відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно вище наведеного, звертає увагу апеляційного суду, що цей установлений законом порядок огляду працівниками поліції не був дотриманий. Тому вся процедура огляду, яку застосували до скаржника, згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.

Також, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Самсонова Н.В. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2026 була винесена оскаржувана постанова. Скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови не отримував, а дізнався про неї від своєї дружини лиш 11.06.2026. Інших відомостей про отримання постанови матеріали справи не містять. Апеляційну скаргу подано через засоби поштового зв`язку до суду першої інстанції 01.07.2026.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно із статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Визнаючи винним ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю належними та допустимими доказами у справі.

За наслідками перегляду доказів, що містяться у справі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку.

Як встановлено судом, з відеозаписів подій слідує, що 06 березня 2026 року працівниками поліції двічі було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Так, перша зупинка транспортного засобу відбулася о 02 год 07 хв на вул. Сквирське шосе, 225, у м. Біла Церква Київської області, під час якої працівниками поліції у водія було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінку, що не відповідала обстановці (невідповідність слів та дій), виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Драгер» або у найближчому закладі охорони здоров`я, однак останній категорично відмовився від проходження такого огляду, у зв`язку з чим стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607389 від 06.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, того ж дня о 05 год 39 хв працівниками поліції повторно було зупинено вказаний транспортний засіб на вул. Таращанській, 199, у м. Біла Церква Київської області. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції знову було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя та виражене тремтіння пальців рук. Водієві повторно було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі, однак останній категорично відмовився від проходження огляду, незважаючи на неодноразові попередження працівників поліції про передбачену законом відповідальність за таку відмову. За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607402 від 06.03.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що 06 березня 2026 року ОСОБА_1 двічі керував транспортним засобом за наявності виявлених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння та двічі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим у кожному випадку порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Доводи скаржника про те, що він є військовослужбовцем і за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП мав бути підданий огляду лише посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, оскільки відповідно до глави 13-Б КУпАП, присутність працівників Військової служби правопорядку у Збройних силах України є обов`язковою лише при складенні матеріалів про військові адміністративні правопорушення.

Однак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи про порушення працівниками поліції вимог статті 266-1 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, з огляду на таке.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Згідно ч. 1 Ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом частин другої та третьої Ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби та перебувають на території військових частин, а також у разі перебування на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.

Разом із тим, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Отже, військовослужбовці за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зокрема за керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, без застосування до них спеціального порядку притягнення до відповідальності.

Водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом «Volkswagen Transporter» з н.з. НОМЕР_1 , поза межами робочого часу. Також ОСОБА_1 не надав відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов`язки військової служби.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, не додано належних та допустимих доказів про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 06.03.2026 о 02:07 ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем, як водій, виконував обов`язки військової служби, відтак у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення мали право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Враховуючи вищевикладене, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 в момент зупинки виконував обов`язки військової служби, а отже є спеціальним суб`єктом правопорушення у розумінні КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2026 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Самсоновою Наталією Валентинівною - задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Самсоновою Наталією Валентинівною залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду

Оригінал: reyestr.court.gov.ua