Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №757/43022/26-п
Суддя: Желепа Оксана Василівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Київ
Справа № 757/43022/26-п
Провадження № 33/824/4724/2026
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Ларіоновим Микитою Олеговичем, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2026 року (у складі судді Гридасова А.М.)
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар», за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
ВСТАНОВИВ
28 липня 2026 року за адресою: м. Київ, бул. Миколи Міхновського, 19, актом перевірки № 627/34-00-07-01/36369 від 28.07.2026 встановлено, що посадова особа - головний бухгалтер ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар» ОСОБА_1 , при веденні податкового обліку, а саме на порушення вимог п. 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 19 689 582 грн та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 929 891 грн за травень 2026 року, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2026 року ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) гривень., стягнуто судовий збір на користь держави.
Не погодившись з такою постановою, ОСОБА_1 3 серпня 2026 року через захисника адвоката Ларіонова М.О. подала через суд першої інстанції апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова носить формальний характер, судом першої інстанції не враховано та не надано жодної оцінки наданим доказам, не проведено всебічного, повного і об`єктивного дослідження віх обставин справи.
Вказує, що у діях ОСОБА_1 відсутні всі чотири елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, імовірне вчинення цього правопорушення було встановлено виключно на підставі Акта перевірки, який лише фіксує результати податкової перевірки та не може встановлювати вину особи.
Вказує, що ТОВ «ТД «Дельта Вілмар» розпочав процедуру адміністративного оскарження (подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення), відтак неузгодженні грошові зобов`язання, визначені у ППР, не можуть свідчити про наявність в діях скаржника події адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Бут Д.В. підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 250/34-00-07-01 від 28.07.2026; актом про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар» № 627/34-00-07-01/36369 від 28.07.2026; наказом про прийняття на роботу ОСОБА_1 як головного бухгалтера ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар» від 30.06.2022.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Дельта Вілмар» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2026 року було складено акт від 28 липня 2026 року № 627/34-00-07-01/36369 про те, що з боку підприємства встановлено порушення: пп. п. 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) період, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 19 689 582 грн та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 929 891 грн за травень 2026 року.
На підставі акту перевірки складено податкові повідомлення - рішення від 28 серпня 2026 року № 78534000701, № 78634000701.
Вказане податкове повідомлення - рішення після його отримання уповноваженим представником Товариства оскаржено до Державної податкової служби України у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 28-42).
За результатами розгляду скарги, рішенням Державної податкової служби України № 30080/6/99-00-06-01-03-06 від 30 жовтня 2026 року скасовано ППР Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 28.08.2026 року № 78534000701, № 78634000701, а скаргу - задоволено.
Рішення обгрунтовано тим, що акт перевірки не містить зауважень щодо реальності (товарності) господарських операцій Скаржника з постачальниками, повноти та належності оформлення первинних документів, а також розрахунків за поставлений товар. Предметом спору є виключно дата складання податкових накладних.
Таким чином, висновки перевірки щодо порушення ТОВ «ТД «ДЕЛЬТА ВІЛМАР`П. 187. т. 187, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 і п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено значення рядку 10.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2026 року на суму ПДЕ 20 619 473,00 грн, є необґрунтованими, а отже, підлягають скасуванню.
Відповідно до п.86.8. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до пунктів 56.1 та 56.2 ст.56 ПК України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 163-1, 163-4 КУпАП, є наявність на момент складання протоколів узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не актів перевірки.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченого ч ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, як на час складання протоколів про адміністративні правопорушення, так і на момент судового розгляду був не узгодженим, податкові повідомлення-рішення № 78534000701, № 78634000701 скасовані рішенням ДПСУ, а тому стверджувати про законність та обґрунтованість актів були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів у справі.
За таких обставин, протоколи про адміністративні правопорушення, які формуються на неузгоджених податкових повідомленнях-рішеннях та актах перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-1 , а тому висновок суду про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 є необґрунтованим.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання винною ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Таким чином, в апеляційній скарзі наведено переконливі доводи, які ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та дають апеляційному суду підстави для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Ларіоновим Микитою Олеговичем задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2026 року скасувати провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О. В. Желепа
Оригінал: reyestr.court.gov.ua