Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №756/382/25
Суддя: Голуб Світлана Анатоліївна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 756/382/25 Головуючий в суді І інстанції Диба О.В.
Провадження № 33/824/96/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 грудня 2024 року о 11:10 в м. Києві по просп. С. Бандери, 20-Б, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_2 , під час перелаштування не надав перевагу у русі автомобілю «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який в результаті неконтрольованого руху здійснив зіткнення з автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який в свою чергу в результаті неконтрольованого руху здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім того, 06 грудня 2024 року об 11:10 в м. Києві по просп. С. Бандери, 20-Б, ОСОБА_1 керував автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд для визначення стану сп`яніння проведено приладом «Драгер» у встановленому законом порядку (показник 0.37 проміле).
Тобто водій ОСОБА_1 , порушивши п.п. 2.9 «а», 10.3 ПДР, вчинив правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, 14 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки розглянув справу за відсутності його захисника - адвоката Голуб С.А., яка неодноразово подавала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Стверджує, що на підтвердження поважності причин неявки захисника суду надавалися відповідні медичні документи, а він особисто також звертався із заявами про відкладення розгляду справи, повідомляючи про неможливість участі адвоката. Вважає, що, попри наведені обставини, суд безпідставно відмовив у відкладенні розгляду справи та позбавив його можливості надати пояснення разом із захисником. Також зазначає, що копію оскаржуваної постанови особисто отримав 07 лютого 2025 року.
ОСОБА_1 заперечує свою винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень, стверджуючи, що 06 грудня 2024 року не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а події, викладені працівниками поліції, не відповідають дійсності. Посилається на те, що не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки працівники поліції, на його переконання, упереджено ставилися до нього та принижували його честь і гідність. На підтвердження своїх доводів посилається на медичну довідку від 06 грудня 2024 року, яка, на його думку, підтверджує перебування в медичному закладі та наявність захворювання. Крім того, зазначає, що за його заявою розпочато досудове розслідування щодо можливих протиправних дій працівників поліції, зокрема фальсифікації документів та інших порушень.
На думку ОСОБА_1 , матеріали справи не містять достатніх і належних доказів його вини, а висновки суду ґрунтуються, зокрема, на поясненнях свідків, яких не було допитано в судовому засіданні. Вважає, що працівниками поліції було порушено встановлену законом процедуру огляду на стан сп`яніння, у зв`язку із чим результати такого огляду не можуть бути належною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Також зазначає, що після одужання захисник надасть доповнення до апеляційної скарги.
Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату Київського апеляційного суду від 18 вересня 2026 року № 1400/05.1-01/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 756/382/25 (а/п 33/824/96/2026) у зв`язку з припиненням повноважень судді Ігнатюка О.В. з підстав, визначених статтею 126 Конституції України, що унеможливлює його участь у розгляді судової справи (провадження).
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 18 вересня 2026 року для розгляду даної справи визначено головуючого суддю Голуб С.А.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист, незгоди з установленими обставинами справи в частині керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та недопустимості результатів огляду на стан сп`яніння. Водночас окремих аргументів на спростування встановлених судом обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо порушення ним вимог Правил дорожнього руху, апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про те, що її своєчасно повідомлено про місце і час розгляду, і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього.
Як вбачається із матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 10 січня 2025 року та призначалася до розгляду судом першої інстанції на 27 січня 2025 року та 04 лютого 2025 року.
У судові засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Голуб С.А., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.
27 січня 2025 року через канцелярію та на електронну адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшли клопотання від ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Голуб С.А. про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням останньої на лікарняному.
04 лютого 2025 року ОСОБА_1 особисто подав безпосередньо до суду першої інстанції аналогічне клопотання про відкладення судового засідання з тих самих підстав. Крім того, відповідне клопотання було надіслано на електронну пошту суду захисником - адвокатом Голуб С.А.
Беручи до уваги процесуальну поведінку ОСОБА_1 , суд першої інстанції розцінив це як зловживання своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності за вчинене, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для чергового відкладення розгляду справи та про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який в день винесення постанови перебував у приміщенні суду та подавав особисто клопотання про перенесення розгляду справи, однак на судове засідання не з`явився.
При цьому суд взяв до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для розгляду справи по суті за відсутності ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції правильними.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено, зокрема, через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders SA v. Spain» (заява № 11681/85, рішення від 07 липня 1989 року) зазначив, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Таким чином, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що безпідставне затягування справи нівелює завдання ст. 1 КУпАП, якими є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Враховуючи, що з огляду на правила, встановлені ст. 268 КУпАП, у даному разі явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов`язковою, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до КУпАП розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. У випадку порушення права особи на участь у судовому засіданні, ця особа має право викласти свої заперечення у апеляційній скарзі і вони будуть розглянуті судом апеляційної інстанції. Саме у такій спосіб захищається право особи на участь у судовому засіданні. Проте ОСОБА_1 в апеляційній скарзі жодного заперечення проти суті правопорушення, яке ставиться йому в вину, не вказав, отже він їх не має. За таких обставин, його присутність в судовому засіданні суду першої інстанції не могла вплинути на рішення суду першої інстанції.
Окрім цього, на розгляд до суду апеляційної інстанції вказана справа надійшла 18 лютого 2025 року та вперше призначена до розгляду на 04 квітня 2025 року. Наступні судові засідання відкладались на 30 травня 2025 року, 22 серпня 2025 року, 17 жовтня 2025 року, 11 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року, 06 березня 2026 року, 15 травня 2026 року, 25 червня 2026 року та 11 вересня 2026 року, після чого матеріали зазначеної справи були передані головуючому судді Голуб С.А.
Під час розгляду апеляційної скарги 02 листопада 206 року ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його захисника на лікарняному. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання, врахувавши, що справа тривалий час перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції, а судові засідання попереднім складом суду вже дев`ять разів відкладалися з аналогічних підстав. З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого відкладення розгляду справи та продовжив її розгляд.
Таким чином, з моменту надходження справи до суду апеляційної інстанції минуло понад півтора року, протягом якого її розгляд неодноразово відкладався. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про тривале затягування апеляційного розгляду, що перешкоджає своєчасному вирішенню справи та суперечить завданню провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеному ст. 245 КУпАП, щодо своєчасного, всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин кожної справи та вирішення її відповідно до закону.
За таких обставин подальше відкладення розгляду справи з тих самих підстав, зокрема у зв`язку з неявкою захисника, яка вже неодноразово була причиною перенесення судових засідань, призвело б до ще більшого затягування провадження. При цьому право особи на правову допомогу не є безумовною підставою для безстрокового відкладення розгляду справи, а має реалізовуватися з урахуванням необхідності дотримання розумних строків судового провадження та недопущення зловживання процесуальними правами.
Посилання ОСОБА_1 на перебування 06 грудня 2024 року в медичному закладі та наявність у нього захворювання, підтвердженого довідкою № 1117/24 від 06 грудня 2024 року, не спростовують висновку суду про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Зазначена довідка підтверджує факт звернення особи за медичною допомогою та встановлення відповідного діагнозу, однак не містить відомостей про проведення дослідження на предмет визначення вмісту алкоголю в організмі ОСОБА_1 або інших даних, які б спростовували результат огляду, проведеного працівниками поліції за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер».
Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння також не знаходять свого підтвердження. Як убачається з дослідженого судом першої інстанції відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», з результатом якого погодився, а від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився. При цьому на запитання працівника поліції повідомив про вживання алкогольних напоїв напередодні.
За таких обставин твердження апелянта про порушення процедури огляду не узгоджуються з фактичними обставинами, зафіксованими на відеозаписі, та не містять конкретних відомостей про недотримання працівниками поліції встановленого порядку його проведення. Посилання на положення ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння без зазначення конкретних порушень, допущених під час огляду, не може бути підставою для визнання його результатів недопустимим доказом.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційна скарга не містить конкретних доводів щодо спростування обставин дорожньо-транспортної пригоди, покладених судом першої інстанції в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, ОСОБА_1 не заперечує конкретно встановленого механізму зіткнення транспортних засобів, не наводить іншої версії розвитку дорожньої обстановки та не зазначає, які саме докази свідчать про відсутність у його діях порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху України. Натомість доводи скарги зосереджені переважно на запереченні факту перебування у стані алкогольного сп`яніння та порушенні права на захист. За таких обставин підстав для висновку про необґрунтованість постанови в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Крім того, наведені в апеляційній скарзі міркування щодо суб`єктивності встановлення працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння та необхідності підтвердження таких ознак висновком лікаря не стосуються обставин цієї справи, оскільки ОСОБА_1 інкриміновано керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Тому такі доводи не мають значення для перевірки законності оскаржуваної постанови.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з установленими судом обставинами та наданою доказам оцінкою, однак не містять конкретних аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо наявності в його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували обставини, зафіксовані в адміністративних матеріалах та на відеозаписі, або свідчили про істотні порушення порядку притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб
Оригінал: reyestr.court.gov.ua