Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №761/36521/24
Суддя: Приходько Костянтин Петрович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №761/36521/24 Головуючий у І інстанції - Чекулаєв С.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/13353/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Комплект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс.Буд», Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенс.Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Комплект» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт
установив:
У жовтні 2024 рок ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ТОВ «Сенс.Буд», ТОВ «Альфабуд Комплект» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, мотивуючи свої вимоги тим, що він проживає у будинку по АДРЕСА_1 , тоді як на земельній ділянці по АДРЕСА_2 виконуються будівельні роботи із спорудження десятиповерхового адміністративного будинку згідно з Дозволом виконання будівельних робіт №КВ 112192330075 від 21 серпня 2019 року виданим Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на об`єкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 .
Проект будівництва передбачає перекриття існуючого проїзду до внутрішньо-квартальної території будинку, що на думку позивача, призводить до порушень вимог чинного містобудівного законодавства, оскільки не буде дотримання умови щодо наявності принаймні двох проїздів для пожежних машин із нормативно допустимими параметрами.
Позивач стверджує, що вказане будівництво супроводжується перекриттям проїзду до інших житлових будинків, зокрема, до житлового будинку по АДРЕСА_1 у якому проживає позивач.
Просив суд, визнати незаконним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 112192330075 від 21 серпня 2019 року виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на об`єкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2025 року, справу за вказаним позовом передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року, зазначений позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 112192330075 від 21 серпня 2019 року виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на об`єкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2».
На вказане судове рішення ТОВ «Альфабуд Комплект», ТОВ «Сенс.Буд» та Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), кожен окремо, подали апеляційні скарги, оскільки вважають рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «Альфабуд Комплект» у своїй апеляційній скарзі зазначило, що предметом даної судової справи є виданий Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » від 21 серпня 2019 року №КВ 112192330075, тобто предметом спору є питання правомірності рішення органу місцевого самоврядування щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Зазначає, що за своєю суттю даний судовий спір стосується публічно-правових відносин між особою та суб`єктом владних повноважень щодо законності прийнятого управлінського рішення.
При цьому між сторонами відсутній будь-який спір про право власності, а також у позивача відсутній будь-який майновий інтерес у відносинах з відповідачем або третіми особами, зокрема щодо запроектованого об`єкта будівництва або земельної ділянки, на якій цей об`єкт будується.
Тобто, предметом спору є перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання його владних управлінських функцій.
Отже, характер спірних правовідносин, які виникли між учасниками справи, повністю відповідають критеріям публічно-правового спору, зокрема:
- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу, оскільки у цій справі існують відносини з приводу видачі Дозволу на виконання будівельних робіт, які є саме адміністративно-правовими відносинами;
- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснює адміністративні повноваження (відповідач ухвалив адміністративний акт - акт індивідуальної дії);
- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та
- спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування (відповідач здійснює адміністративні повноваження з приводу видачі Дозволу).
Отже, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору.
Враховуючи зазначене, судом першої інстанції порушені процесуальні норми права, оскільки розгляд такого спору за правилами цивільного судочинства не відповідає характеру спірних правовідносин, так як належить до юрисдикції адміністративних судів.
Також, судом першої інстанції не встановлено та мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду, не визначає, що в результаті видачі дозволу на виконання будівельних робіт були порушені законні права чи інтереси Позивача.
Позивачем не надано доказів, а судом не встановлено, що в результаті видачі Дозволу на виконання будівельних робіт були порушені його законні права чи інтереси, чи оскаржуваний дозвіл видано в порушення норм будівництва, що діяли на момент його видання.
Навпаки в рішенні суду першої інстанції встановлено, що в межах реалізації проєкту будівництва передбачено організацію проїзду, в тому числі для пожежних машин.
Спірний дозвіл на виконання будівельних робіт є правовим актом індивідуальної дії, отже не породжують для позивача жодних прав та обов`язків, що відповідно не надає йому права на захист, а саме права на звернення до суду із таким позовом.
Звертає також увагу на те, що будівництво «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » не здійснюється і до закінчення військового стану проводитись не буде, відповідно порушень прав Позивача відсутнє.
Оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а матеріали справи та докази, що наявні в ній, не містять доказів порушення Відповідачем видачі дозволу чи підстав для відмови у видачі такого дозволу.
Таких доказів Позивач не надав до матеріалів справи, а судом не встановлено.
Замовником будівництва ТОВ «Сенс.Буд» до заяви про отримання дозволу на виконання будівельних робіт було надано проєктну документацію, розроблену проєктною організацією ТОВ «Творча архітектурна майстерня А. Пашенько» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_2 , на об`єкт нового будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 ».
Відповідно до складу вказаного проєкту вбачається, що на виконання вимог п. 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта нового будівництва на АДРЕСА_2 від 12 грудня 2016 року №13291/0/7-1-16, на замовлення ТОВ «Сенс.Буд», розроблено проєкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » який виконано відповідно до діючих норм і правил протипожежної безпеки:
- ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»;
- ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди»;
- ДБН В.2.3-15-2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»;
- ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».
Крім того, Експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом, затвердженого ТОВ «Національна будівельна експертиза» від 07 червня 2018 року, підтверджено, що проектна документація ТОВ «Сенс.Буд» розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до (міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, і може бути затверджена (схвалена) в установленому порядку з такими техніко-економічними (технічними) показниками, а саме пожежна, техногенна безпека, цивільний захист: для пожежної техніки передбачено забезпечення проїздів та під`їздів до будинку.
Прийняті проєктом об`ємно - планувальні рішення поверхів забезпечують можливість доступу з спеціальної пожежної техніки у кожне приміщення будинку.
При видачі оскаржуваного Дозволу, Відповідачем були перевірені всі дані, та не виявлено підстав для відмови у видачі такого Дозволу на виконання будівельних робіт.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва від 12 грудня 2016 року №13291/0/7-1-16, Експертний звіт щодо розгляду проєктної документації «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 », проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза» були і є діючими/ не скасованими/ не визнані недійсними на момент прийняття оскаржуваного рішення суду.
Отже, будь-яких доказів порушення при видачі (отриманні) Дозволу, судом не встановлено.
Також зазначило, що матеріали справи також не містять доказів, що позивач ініціював здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, висновки чого мали підстави для анулювання такого Дозволу.
Разом з тим, оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а матеріали справи та докази, що наявні в ній, не містять доказів порушення видачі дозволу чи підстав для відмови у видачі такого дозволу.
Матеріали справи не містять доказів того, що Позивач звертався до Відповідача щодо порушення своїх прав, про видачу оскаржуваного дозволу в порушення законодавства.
Тобто у разі, якщо Позивач вважав, що наявні порушення законодавства при видачі Дозволу на виконання будівельних робіт, то уповноважений орган, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства в сфері будівництва, має повноваження та і зобов`язаний вжити заходів щодо припинення такого порушення.
Натомість, матеріали справи та зміст позовної заяви не містить доказів та обставин, що з боку Відповідача порушено норми ДБН при видачі дозволу на проведення таких робіт - відсутні звернення Позивача до відповідного органу, Приписи таких органів, складені акти, накладені штрафи чи будь-які інші обставини, які б підтверджували, що будівельна діяльність ведеться в порушення норм ДБН.
Навпаки, листом від 14 серпня 2024 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві теж підтвердило відповідність параметрів наскрізного проїзду нормам ДБН.
Просило скасувати рішення голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
ТОВ «Сенс.Буд» у своїй апеляційній скарзі зазначило, що предметом даної судової справи є виданий Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » від 21 серпня 2019 року №КВ 112192330075, тобто предметом спору є питання правомірності рішення органу місцевого самоврядування щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а матеріали справи та докази, що наявні в ній, не містять доказів порушення видачі дозволу чи підстав для відмови у видачі такого дозволу.
Таких доказів Позивач не надав до матеріалів справи, а судом не встановлено.
Крім цього, зазначило, що Замовником будівництва ТОВ «Сенс.Буд» до заяви про отримання дозволу на виконання будівельних робіт було надано проєктну документацію, розроблену проєктною організацією ТОВ «Творча архітектурна майстерня А. Пашенько» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_2 , на об`єкт нового будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 ».
Відповідно до складу вказаного проєкту вбачається, що на виконання вимог п. 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта нового будівництва на АДРЕСА_2 від 12 грудня 2016 року №13291/0/7-1-16, на замовлення ТОВ «Сенс.Буд», розроблено проєкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » який виконано відповідно до діючих норм і правил протипожежної безпеки:
- ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»;
- ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди»;
- ДБН В.2.3-15-2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»;
- ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».
Крім того, Експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом, затвердженого ТОВ «Національна будівельна експертиза» від 07 червня 2018 року, підтверджено, що проектна документація ТОВ «Сенс.Буд» розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до (міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, і може бути затверджена (схвалена) в установленому порядку з такими техніко-економічними (технічними) показниками, а саме пожежна, техногенна безпека, цивільний захист: для пожежної техніки передбачено забезпечення проїздів та під`їздів до будинку.
Прийняті проєктом об`ємно - планувальні рішення поверхів забезпечують можливість доступу з спеціальної пожежної техніки у кожне приміщення будинку.
В той же час, при видачі оскаржуваного Дозволу, Відповідачем були перевірені всі дані, та не виявлено підстав для відмови у видачі такого Дозволу на виконання будівельних робіт.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва від 12 грудня 2016 року №13291/0/7-1-16, Експертний звіт щодо розгляду проєктної документації «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 », проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза» були і є діючими/ не скасованими/ не визнані недійсними на момент прийняття оскаржуваного рішення суду.
Отже, будь-яких доказів порушення при видачі (отриманні) Дозволу, судом не встановлено.
Відповідно висновок суду першої інстанції про невідповідність проєктної документації встановленим вимогам законодавства не відповідає законодавству, відповідно рішення суду є необґрунтованим та незаконним.
Оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а матеріали справи та докази, що наявні в ній, не містять доказів порушення видачі дозволу чи підстав для відмови у видачі такого дозволу.
Матеріали справи не містять доказів того, що Позивач звертався до Відповідача щодо порушення своїх прав, про видачу оскаржуваного дозволу в порушення законодавства.
Тобто у разі, якщо Позивач вважав, що наявні порушення законодавства при видачі Дозволу на виконання будівельних робіт, то уповноважений орган, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства в сфері будівництва, має повноваження та і зобов`язаний вжити заходів щодо припинення такого порушення.
Натомість, матеріали справи та зміст позовної заяви не містить доказів та обставин, що з боку Відповідача порушено норми ДБН при видачі дозволу на проведення таких робіт - відсутні звернення Позивача до відповідного органу, Приписи таких органів, складені акти, накладені штрафи чи будь-які інші обставини, які б підтверджували, що будівельна діяльність ведеться в порушення норм ДБН.
Навпаки, листом від 14 серпня 2024 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві теж підтвердило відповідність параметрів наскрізного проїзду нормам ДБН.
Крім того, судом не встановлено та мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду, не визначає, що в результаті видачі дозволу на виконання будівельних робіт були порушені законні права чи інтереси Позивача.
Позивачем не надано доказів, а судом не встановлено, що в результаті видачі дозволу на виконання будівельних робіт були порушені його законні права чи інтереси, чи оскаржуваний дозвіл видано в порушення норм будівництва, що діяли на момент його видання.
Навпаки в рішенні суду першої інстанції встановлено, що в межах реалізації проєкту будівництва передбачено організацію проїзду, в тому числі для пожежних машин.
Звертає також увагу на те, що будівництво «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » не здійснюється і до закінчення військового стану проводитись не буде, відповідно порушень прав Позивача відсутнє.
Просило, скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтовував тим, що предметом спору в справі є виданий Департаментом замовнику будівництва ТОВ «Сенс.Буд» дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » від 21 серпня 2019 року №КВ 112192330075, тобто предметом спору є правомірність рішення Департаменту, прийнятого ним як суб`єктом владних повноважень при здійсненні передбачених законом функцій щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення до суду ОСОБА_1 обґрунтував порушенням права на безпечні умови проживання як мешканця, що постійно проживає безпосередньо близько до території проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва, на який Департамент видав дозвіл на виконання будівельних робіт від 21 серпня 2019 року №КВ 112192330075, внаслідок чого порушуються вимоги до пожежної безпеки, зокрема унеможливлюється під`їзд пожежних машин до території, де проживає Позивач.
При цьому, між позивачем як фізичною особою та Департаментом відсутній будь-який спір про право власності чи інше речове право на земельну ділянку чи інші об`єкти нерухомого майна, а також у ОСОБА_1 відсутній будь-який господарський чи інший приватний інтерес у відносинах з Департаментом або третіми особами, зокрема щодо запроектованого об`єкта будівництва або земельної ділянки, на якій такий об`єкт будується.
Таким чином, у справі, яка розглядається, предметом спору є перевірка законності рішень суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінський функцій.
При цьому, як убачається зі змісту позову, судовий розгляд цього спору ОСОБА_1 ініціював з метою захисту свого права як мешканця житлового будинку, що постійно проживає безпосередньо близько до території проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва, у сфері публічно-правових відносин, а не у зв`язку з потребою відстоювання своїх господарських, майнових чи інших приватних прав у відносинах з третіми особами чи відповідачем.
Також зазначив, що механізм отримання права на виконання будівельних робіт врегульовано Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №466 (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).
Замовник будівництва - ТОВ «Сенс.Буд» звернувся до Департаменту через центр надання адміністративних послуг з відповідною заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 », з переліком документів, визначеним ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Департамент у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №466 розглянув подані замовником будівництва ТОВ «Сенс.Буд» документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та враховуючи відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняв рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » від 21 серпня 2019 року №КВ 112192330075.
Замовником будівництва ТОВ «Сенс.Буд» до заяви про отримання дозволу на виконання будівельних робіт надано проєктну документацію розроблену проєктною організацією ТОВ «Творча архітектурна майстерня А. Пашенько» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_2 , на об`єкт нового будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » та затверджену в установленому порядку наказом ТОВ «Сенс.Буд» від 08 червня 2018 року №4.
Зауважив, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 », проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза», зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до (міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці. Екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, і може бути затверджена (схвалена) в установленому порядку з такими техніко-економічними (технічними) показниками, а саме пожежна, техногенна безпека, цивільний захист: для пожежної техніки передбачено забезпечення проїздів та під`їздів до будинку.
Прийняті проєктом об`ємно - планувальні рішення поверхів забезпечують можливість доступу з спеціальної пожежної техніки у кожне приміщення будинку.
Відповідно до вимог ДБН В 1.2-5:2007, у зв`язку з початком нового будівництва на відстані біля 25 м. від існуючої будівлі, сектором підземних та природоохоронних споруд ДП «НДІ будівельного будівництва», відповідальний виконавець - Марчук С.А., проведено дослідження технічного стану житлових будинків по АДРЕСА_8 (в якому мешкає позивач) і будівлі ліцею по АДРЕСА_3 .
Обстеження будівлі виконано у відповідності до ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2-2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану».
Звіт складено згідно ДСТУ 3008-95.
Крім того, Міністерство культури України погодило проєктну документацію об`єкта «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 ».
Позивач стверджує, що спірний дозвіл був виданий 21 серпня 2019 року на підставі проєктної документації, яка була затверджена замовником 08 червня 2018 року, тоді як ДБН Б.2.2-12:19 «Планування і забудова територій» був затверджений та уведений в дію Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року №104.
Апелянт звертає увагу на те. Що ДБН Б.2.2-12:2019 набрав чинності з 01 жовтня 2019 року.
Разом з тим, Департамент прийняв рішення про видачу замовнику будівництва дозволу на виконання будівельних робіт до набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019, а саме 21 серпня 2019 року.
Отже, Департамент та його посадові особи під час розгляду документів, поданих замовником будівництва ТОВ «Сенс.Буд» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » та прийнятті рішення про видачу дозволу від 21 серпня 2019 року №КВ 112192330075 діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб. Що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали справи не містять відомостей щодо скасування експертного звіту щодо розгляду проєктної документації «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 », проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза» чи визнання його результатів недійсними, як насідок відсутні підстави стверджувати про незаконний дозвіл, оскільки проєктна документація пройшла законодавчо встановлену процедуру експертного дослідження за результатами чого прийнято позитивний експертний звіт.
Таким чином, позов не містить в собі обставин та доказів, які б давали змогу дійти до висновку про протиправність прийнятого Департаментом рішення.
Просив скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року та закрити провадження у справі.
На вказані апеляційні скарги ОСОБА_1 подав відзиви, у яких зазначив, що суд дійшов вірного висновку про те, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Зазначив, що він не знаходиться з Відповідачем у відносинах, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а правові наслідки, до яких може призвести задоволення позову, виникають для третіх осіб в справі - які здійснюють будівництво, оскільки вони набули право на виконання будівельних робіт та приступили до них.
Апелянти самі зазначають, що оскаржуваний дозвіл є індивідуальним актом, адресованим замовнику будівництва, та безпосередньо не створює, не змінює і не припиняє прав чи обов`язків Позивача.
Отже, між Позивачем і Відповідачем відсутні безпосередні публічно-владні правовідносини, наявність яких є визначальною ознакою публічно-правового спору.
Звертаючись до суду, Позивач оскаржує не здійснення Департаментом владних управлінських повноважень як таке, а цивільно-правові наслідки реалізації виданого дозволу для його особистих немайнових інтересів, а саме права на безпечні умови проживання та належний доступ спеціального транспорту до житлового будинку.
При цьому, скасування дозволу безпосередньо впливає на набуте третіми особами право на виконання будівельних робіт та реалізацію ними майнових прав щодо об`єкта будівництва.
Таким чином, формальна участь у справі суб`єкта владних повноважень не змінює приватноправової природи спору, тоді як доводи апелянта фактично ґрунтуються виключно на суб`єктному складі правовідносин без урахування їхнього змісту, характеру порушеного інтересу та правових наслідків вирішення справи.
Також зазначив, що суд першої інстанції здійснив ґрунтовний правовий аналіз аргументу апелянтів про те, що оскаржуваний дозвіл було видано законно і дійшов правомірного висновку про те, що порушення, яке було допущене при проектуванні будівлі, а саме, що існуючий арочний проїзд відповідає нормам ДБН лише у частині ширини проїзду (має 3,6 метрів при нормативній ширині 3,5 метрів), однак не відповідає вимогам ДБН в частині відстані від краю проїзду до зовнішньої стіни будинку (5-7 метрів) та не відповідає вимогам до висоти проїзду (при нормативній висоті 4,25 метрів арка має висоту 3,5 метрів), а також щодо обов`язкового влаштування двох окремих проїздів для пожежних машин, як того вимагає ДБН цілком охоплюються регулюванням ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а також п. 30 Порядку №466, де визначені підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, якими зокрема є:
- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Таким чином, невідповідність проектної документації вимогам ДБН в розумінні ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а також п. 30 Порядку №466 вважається «невідповідність поданих документів вимогам законодавства» та є підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Сам по собі факт формального подання замовником усіх документів, передбачених ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», не свідчить про відповідність змісту таких документів вимогам містобудівного законодавства та не покладає на орган державного архітектурно-будівельного контролю обов`язку автоматично видати дозвіл.
Під час розгляду заяви Відповідач мав перевірити не лише наявність документів за встановленим переліком, а й відповідність поданої проєктної документації вимогам законодавства, містобудівним умовам та обмеженням і обов`язковим державним будівельним нормам.
Суд першої інстанції встановив, що проєктом передбачено перекриття існуючого проїзду до внутрішньо-квартальної території з боку вулиці Жилянської та організацію руху, зокрема пожежної техніки, через новий наскрізний проїзд у запроєктованій будівлі з подальшим використанням існуючого арочного проїзду в будинку на АДРЕСА_4 .
Отже, належне функціонування передбаченої проєктом схеми доступу пожежної техніки безпосередньо залежить не лише від параметрів нової арки, а й від можливості безперешкодного проїзду через уже існуючу арку.
Водночас матеріалами справи підтверджено, що існуючий арочний проїзд, хоча й відповідає мінімальним вимогам щодо ширини, не відповідає п. 15.3.4 ДБН Б.2.2-12:2018 та ДБН Б.2.2-12:2019 у частині висоти: за нормативного показника не менше 4,25 м його фактична висота становить не більше 3,6 м.
Саме цю невідповідність було встановлено ГУ ДСНС України у м. Києві під час безпосереднього обстеження, за результатами якого орган ДСНС наголосив на необхідності вжиття заходів для запобігання виникненню надзвичайної ситуації.
Таким чином, порушення полягає не лише у характеристиках окремого елемента проєкту, а в тому, що передбачена проєктною документацією загальна схема під`їзду до внутрішньо-квартальної території після перекриття існуючого проїзду з боку АДРЕСА_3 не забезпечує безперешкодного доступу пожежної та іншої спеціальної техніки.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що параметри під`їзних шляхів, які залишаться після завершення будівництва, створюють реальну загрозу безпеці мешканців прилеглих будинків.
Апеляційні скарги не містять доводів, які б спростовували встановлені судом фактичні параметри існуючої арки або підтверджували можливість безперешкодного проїзду через неї спеціалізованої техніки.
Апелянти фактично повторюють довід про подання повного пакета документів, однак не пояснюють, яким чином формальна наявність таких документів усуває встановлену судом невідповідність проєктного рішення обов`язковим вимогам пожежної безпеки.
Також зазначив, що чинність експертного звіту сама по собі не свідчить про безумовну законність виданого на його підставі дозволу та не позбавляє суд права перевірити фактичну відповідність проєктних рішень обов`язковим нормам законодавства.
Експертний звіт є одним із документів, поданих для отримання дозволу, та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.
Він не має наперед установленої або преюдиційної сили та не може спростовувати встановлені судом фактичні обставини лише з тієї підстави, що окремо не був оскаржений чи скасований.
При цьому зміст наданих у справі документів свідчить, що лист ГУ ДСНС України у м. Києві від 14 серпня 2024 року, стосується виключно параметрів нового наскрізного проїзду, запроєктованого безпосередньо в об`єкті будівництва, шириною 3,8 м та висотою 5,9 м.
Відповідність цього нового проїзду вимогам ДБН не спростовує невідповідності іншої, існуючої арки будинку на АДРЕСА_4 , яка є складовою загальної запроєктованої схеми руху пожежної техніки.
Суд першої інстанції не заперечував, що параметри нової запроєктованої арки відповідають п. 15.3.4 ДБН.
Водночас, суд встановив, що після реалізації проєкту проїзд пожежної техніки здійснюватиметься також через існуючу арку, висота якої є меншою за нормативно допустиму, а тому загалом проєктне рішення не забезпечує безперешкодного доступу спеціального транспорту.
Крім того, висновок експертної організації має загальний характер щодо відповідності проєкту вимогам пожежної та техногенної безпеки, тоді як судом було досліджено конкретні фактичні параметри існуючого проїзду, матеріали його безпосереднього обстеження органом ДСНС та реальні наслідки перекриття проїзду з боку АДРЕСА_3 .
Саме спеціальний орган у сфері цивільного захисту: ГУ ДСНС України у м. Києві встановив невідповідність існуючої арки вимогам ДБН та необхідність ужиття заходів для запобігання надзвичайній ситуації.
Звертає увагу на те, що оскаржуваний Дозвіл був виданий для будівництва, що передбачає перекриття проїзду до таких об`єктів, що розташовані у внутрішньо-квартальній забудові:
- АДРЕСА_5 (житловий будинок, пам`ятка архітектури);
- АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 (два житлових 10 поверхових будинки на 3 під`їзди 197 квартир, та 4 комерційних приміщення), приблизно половина квартир будинку АДРЕСА_4 має вікна з виходом тільки у внутрішній двір;
- АДРЕСА_6 ;
- Тепловий пункт ТП - 2491 (Київтеплоенерго);
- Комплектна трансформаторна підстанція ТП - 294 (ДТЕК).
Водночас, проведена експертиза та її висновок, не враховує прив`язку нового будівництва (та його вплив в частині перекриття проїзду з АДРЕСА_3 ) на пожежну безпеку вищезазначених об`єктів.
Ця інформація щодо відсутності інших можливих доступів до внутрішньоквартальної території по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 чітко підтверджується відомостями чергового кадастрового плану з описом землекористувачів, який був наданий до матеріалів справи, проаналізований та врахований судом першої інстанції.
Зазначив, що він не є учасником містобудівельних правовідносин, однак реалізація іншими сторонами цієї справи своїх повноважень в рамках оскаржуваного дозволу створює конкретні ризики для Позивача.
Саме тому єдиним дієвим способом захисту для Позивача є подання такого позову і цей механізм захисту не може залежати від реалізації іншими органами своїх повноважень, зокрема у сфері державного архітектурно - будівельного контролю.
Просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТОВ «Альфабуд Комплект» та ТОВ «Сенс.Буд» підлягають задоволенню, а апеляційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був виданий Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 112192330075 від 21 серпня 2019 року на об`єкт: «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2».
Вказаний Дозвіл наданий замовнику будівництва - ТОВ «Сенс.Буд», об`єкт будівництва - адміністративний будинок по АДРЕСА_2 ; генеральний підрядник: ТОВ «Альфабуд Комплект»; вид будівництва: нове будівництво; код об`єкта: 1220,9; клас наслідків: СС2; експертиза проекту будівництва проведена ТОВ «Національна будівельна експертиза».
Згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_9 суд встановив, що будівництво здійснюється на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:79:011:0041, площею 0.0763 га з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування та експлуатації адміністративного будинку.
Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації за проєктом «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза» від 07 червня 2018 року №VL_2018_2Р зазначено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до (міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, і може бути затверджена (схвалена) в установленому порядку.
Із змісту експертного звіту від 07 червня 2018 року №VL_2018_2Р суд встановив, що об`єкт будівництва має площу забудови 749 м3, та є десятиповерховим адміністративним будинком.
Позивач стверджує, а відповідач не заперечує той факт, що в межах реалізації вказаного вище проєкту будівництва передбачено перекриття існуючого проїзду до внутрішньо квартальної території з вулиці Жилянської, а натомість передбачено організацію проїзду, в тому числі для пожежних машин, до вказаної території з АДРЕСА_10 з подальшим виїздом через існуючий арочний проїзд.
Як вбачається з витягу з проєктної документації забудовником заплановано облаштування в об`єкті будівництва один наскрізний проїзд через арку ширина якої становить 3800 мм, а висота 5900 мм.
Згідно листа ГУ ДСНС України у м. Києві на лист ТОВ «Сенс.Буд» від 17 липня 2024 року було повідомлено, що параметри наскрізного проїзду через арку шириною 3800 мм та висотою 5900 мм відповідають вимогам п. 15.3.4. ДБН Б 2.2-12:2019.
Тобто, згідно проєктної документації планується наявність двох під`їздів до внутрішньо квартальної території: новий наскрізний під`їзд через арку в об`єкті будівництва та під`їзд через вже наявну арку в будинку по АДРЕСА_4 .
16 серпня 2023 року ГУ ДСНС України у м. Києві надіслало запит вих.№712401-979/71 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» в якому інформувало комунальне підприємство, що під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що до житлового будинку є два під`їзди для пожежних автомобілів.
Перший під`їзд зі сторони вулиці Жилянської - який тимчасово перекритий у зв`язку з проведенням ремонтних робіт ПрАТ «Київводоканал», другий під`їзд через арку, зі сторони АДРЕСА_11, яка має такі параметри: висота 3,6 м, ширина 3,5 м., що не відповідає вимогам п. 15.3.4. ДБН Б 2.2-12:2019.
На підставі викладеного та з метою упередження виникнення надзвичайної ситуації Голосіївське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві просить комунальне підприємство розглянути дане питання із прийняттям відповідних рішень згідно чинного законодавства.
У листі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 28 серпня 2023 року №431-2003, який адресований Управлінню ДСНС України Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві вказано, що за інформацією структурного підрозділу житлово-експлуатаційної дільниці 105 зазначена у листі від 16 серпня 2023 року арка відноситься до будинку АДРЕСА_4 , що належить до забудови 1971 року.
Згідно проекту забудови в будинку передбачена арка шириною 3,6 м та висотою - 3,5 м.
При обстежені аркового проїзду порушень та втручань в конструкцію арки не виявлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивач оскаржує Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 112192330075 від 21 серпня 2019 року виданий Департаментом з питань державного архітектруно-будівельного контролю міста Києва на об`єкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2» з підстав невідповідності будівництва вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
Відповідно до п 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», а також п. 15.3.1 діючому, станом на дату розроблення проектної документації на будівництво та видачі оскаржуваного Дозволу, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» під час проектування проїздів і пішохідних маршрутів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних автомобілів до житлових і громадських будинків.
До житлових будинків висотою 9 поверхів і вище та громадських будинків висотою 5 поверхів і більше проїзди слід передбачати з усіх сторін.
До будинків меншої поверховості проїзди можна влаштовувати з однієї повздовжньої сторони.
Таким чином Державними будівельними нормами передбачено, що у разі, якщо поверховість будинку становить 9 і більше поверхів слід облаштовувати під`їзди з усіх наявних сторін (два і більше).
У справі, що розглядається суд встановив, що до внутрішньо квартальної забудови та зокрема до будинку по АДРЕСА_4 мають бути не менше двох під`їздів.
До моменту початку будівництва під`їзди до будинку позивача забезпечувалися за рахунок проїзду з АДРЕСА_3 , а також через арочний проїзд будинку АДРЕСА_4 .
Суд встановив, що проект будівництва на який виданий оскаржуваний Дозвіл передбачає перекриття колишнього проїзду з АДРЕСА_3 та влаштування нового наскрізного під`їзду через арку в об`єкті будівництва, яка відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 та ДБН Б.2.2-12:2019 та під`їзд через вже наявну арку в будинку по АДРЕСА_4 , яка має такі параметри: висота 3,6 м. та ширина 3,5 м.
Згідно п. 15.3.4. ДБН Б.2.2-12:2018 та ДБН Б.2.2-12:2019 у житлових кварталах в`їзди на їх територію, а за потреби наскрізні проїзди треба передбачати згідно 6.1.11. Наскрізні проїзди слід приймати шириною (у світлі) не менше 3,5 м., висотою - не 4,25 м.
Суд встановив, що під`їзд через арку, зі сторони АДРЕСА_4 , не відповідає вимогам п. 15.3.4. ДБН Б.2.2-12:2018 та ДБН Б.2.2-12:2019, оскільки висота арки становить лише 3,6 м.
Вказана обставина створює загрозу безпеці мешканців прилеглих будинків та внутрішньо квартальної забудови, оскільки параметри під`їзних шляхів, що будуть в наявності у разі завершення будівництва згідно Дозволу КВ 112192330075 від 21 серпня 2019 року не дають можливості безперешкодного доступу для автотранспорту ДСНС України.
Суд також зазначив, що наявність чинного експертного звіту, щодо розгляду проєктної документації за проєктом «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза» від 07 червня 2018 року №VL_2018_2Р не скасовує тієї фактичної обставини, що у разі здійснення забудови згідно оскаржуваного Дозволу відбудеться порушення вимог п. 15.3.4. ДБН Б.2.2-12:2018 та ДБН Б.2.2-12:2019, що особливо в умовах збройної агресії російської федерації проти України та регулярних обстрілів житлового сектору є недопустимим, оскільки створює загрозу життю та здоров`ю людей.
Проте з висновками викладеними у оскаржуваному рішенні колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Відповідно до ч. 4 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (діючої на момент видачі дозволу) підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
- результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».
Оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а матеріали справи та докази, що наявні в ній, не містять доказів порушення видачі дозволу чи підстав для відмови у видачі такого дозволу.
Таких доказів Позивач не надав до матеріалів справи, та колегією суддів не встановлено.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
За правилами ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Як вбачається з матеріалів справи, замовником будівництва ТОВ «Сенс.Буд» до заяви про отримання дозволу на виконання будівельних робіт було надано проєктну документацію, розроблену проєктною організацією ТОВ «Творча архітектурна майстерня А. Пашенько» під керівництвом головного архітектора проєкту ОСОБА_2 , на об`єкт нового будівництва «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 ».
Відповідно до складу вказаного проєкту вбачається, що на виконання вимог п. 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта нового будівництва на АДРЕСА_2 від 12 грудня 2016 року №13291/0/7-1-16, на замовлення ТОВ «Сенс.Буд», розроблено проєкт «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 » який виконано відповідно до діючих норм і правил протипожежної безпеки:
- ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»;
- ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди»;
- ДБН В.2.3-15-2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»;
- ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».
Експертним звітом щодо розгляду проектної документації за проектом, затвердженого ТОВ «Національна будівельна експертиза» від 07 червня 2018 року, підтверджено, що проектна документація ТОВ «Сенс.Буд» розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до (міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, і може бути затверджена (схвалена) в установленому порядку з такими техніко-економічними (технічними) показниками, а саме пожежна, техногенна безпека, цивільний захист: для пожежної техніки передбачено забезпечення проїздів та під`їздів до будинку.
Прийняті проєктом об`ємно - планувальні рішення поверхів забезпечують можливість доступу з спеціальної пожежної техніки у кожне приміщення будинку.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва від 12 грудня 2016 року №13291/0/7-1-16, Експертний звіт щодо розгляду проєктної документації «Будівництво адміністративного будинку на АДРЕСА_2 », проведеного ТОВ «Національна будівельна експертиза» були і є діючими/ не скасованими/ не визнані недійсними на момент прийняття оскаржуваного рішення суду.
Отже, будь-яких доказів порушення при видачі (отриманні) Дозволу, колегію суддів не встановлено.
Відповідно, висновок суду першої інстанції про невідповідність проєктної документації встановленим вимогам законодавства не відповідає законодавству, а тому рішення суду не може вважатися обґрунтованим та законним.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», що діяла на момент видачі дозволу - дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
4) скасування містобудівних умов та обмежень;
5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Однак, матеріали справи не містять підстав для анулювання оскаржуваного Дозволу.
Разом з тим, оскаржуваний Дозвіл на виконання будівельних робіт був зареєстрований органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до чинного на той час законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а матеріали справи та докази, що наявні в ній, не містять доказів порушення видачі дозволу чи підстав для відмови у видачі такого дозволу.
Відповідно ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний aрхітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи; або зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що Позивач звертався до Відповідача щодо порушення своїх прав, про видачу оскаржуваного дозволу в порушення законодавства.
Тобто, у разі, якщо Позивач вважав, що наявні порушення законодавства при видачі Дозволу на виконання будівельних робіт, то уповноважений орган, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства в сфері будівництва, має повноваження та і зобов`язаний вжити заходів щодо припинення такого порушення.
Натомість, матеріали справи та зміст позовної заяви не містить доказів та обставин, що з боку Відповідача порушено норми ДБН при видачі дозволу на проведення таких робіт - відсутні звернення Позивача до відповідного органу, Приписи таких органів, складені акти, накладені штрафи чи будь-які інші обставини, які б підтверджували, що будівельна діяльність ведеться в порушення норм ДБН.
Навпаки, листом від 14 серпня 2024 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві теж підтвердило відповідність параметрів наскрізного проїзду нормам ДБН.
Крім того, колегія суддів вважає, що в результаті видачі дозволу на виконання будівельних робіт не були порушені законні права чи інтереси Позивача, з огляду на таке.
Як зазначено в п. 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року (справа №907/29/19), вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) розпочато провадження у справі, належним позивачем.
Брак права на позов у матеріальному розумінні матиме наслідком ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права в особи обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.
Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року (справа №753/8671/21), відсутність порушеного права чи інтересу позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Позивачем не надано доказів, що в результаті видачі дозволу на виконання будівельних робіт були порушені його законні права чи інтереси, чи оскаржуваний дозвіл видано в порушення норм будівництва, що діяли на момент його видання, тоді як по справі достовірно встановлено, що в межах реалізації проєкту будівництва передбачено організацію проїзду, в тому числі для пожежних машин.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт є правовим актом індивідуальної дії, отже породжує лише права та обов`язки для того, кому він адресований.
Аналогічного правого висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 09 червня 2021 року (справа №826/1432/18) виснувавши, що дозвіл на виконання будівельних робіт, як правовий акт індивідуальної дії, породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.
Позивач не є учасником містобудівельних правовідносин і дозвіл не створює, не припиняє, не змінює його прав чи обов`язків.
Одночасно Верховний Суд, з посиланням на висновки Верховного Суду наведені у постанові від 20 лютого 2019 року (справа №522/3665/17) зазначив на необхідності з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу.
Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.
З наведеного випливають такі ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу, зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.
У висновках Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 27 лютого 2019 року (справа №9901/798/18) вказано, що нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин.
У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 (справа №1-10/2008) вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування».
Спірний дозвіл на виконання будівельних робіт є правовим актом індивідуальної дії, отже не породжують для позивача жодних прав та обов`язків, що відповідно не надає йому права на захист, а саме права на звернення до суду із таким позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Отже, право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорювання останнього.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 лютого 2019 року (справа №522/3665/17), встановлена відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача і відсутність порушеного права чи інтересу є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (дії, бездіяльності).
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 .
Щодо до доводів апеляційних скарг про те, що справа повинна розглядатись за правилами адміністративного судочинства, слід зазначити наступне.
Згідно постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року (справа №420/288/20), якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Як вбачається з поданого позову, Позивач не знаходиться з Відповідачем у відносинах, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні.
Як зазначалось вище, оскаржуваний дозвіл є індивідуальним актом, адресованим замовнику будівництва, та безпосередньо не створює, не змінює і не припиняє прав чи обов`язків Позивача.
Отже, між Позивачем і Відповідачем відсутні безпосередні публічно-владні правовідносини, наявність яких є визначальною ознакою публічно-правового спору.
Звертаючись до суду, Позивач оскаржує не здійснення Департаментом владних управлінських повноважень як таке, а цивільно-правові наслідки реалізації виданого дозволу для його особистих немайнових інтересів, а саме права на безпечні умови проживання та належний доступ спеціального транспорту до житлового будинку.
Отже, формальна участь у справі суб`єкта владних повноважень не змінює приватноправової природи спору.
Відтак, розгляд справи правомірно розглядається за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені апелянтами документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг, підлягають стягненню з ОСОБА_1 , зокрема, на користь ТОВ «Альфабуд Комплект» 1453,44 грн., на користь ТОВ «Сенс.Буд» 1453,44 грн. та на користь Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1816,80 грн.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
постановив:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Комплект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс.Буд», задовольнити.
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенс.Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Комплект» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Комплект» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6, прим. 1-21, код ЄДРПОУ 40450646) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс.Буд» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 40/85, код ЄДРПОУ 39358116) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 40224921) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 16 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua