Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №359/7385/25
Суддя: Музичко Світлана Григорівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
справа № 359/7385/25
провадження № 22-ц/824/9865/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименка Тараса Васильовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року, постановлене під головуванням судді Журавського В.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Наприкінці червня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 10 серпня 2024 року уклало із ОСОБА_2 договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 242300-КС-003, за яким ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 55 000 гривень, а ОСОБА_2 зобов`язався протягом 24 тижнів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,15063192 % на день. ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 55 000 гривень.
Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 171 864 гривні 10 копійок, яка складається із заборгованості за сумою прострочених платежів за тілом кредиту в розмірі 49 400 гривень 00 копійок, заборгованості за сумою прострочених платежів за відсотками в розмірі 116 641 гривня 35 копійок та заборгованості за сумою прострочених платежів за комісією в розмірі 5 822 гривні 75 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Бізнес Позика» просить суд стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 171 864 гривні 35 копійок.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в розмірі 135 012 гривень 75 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 1902 грн. 79 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименко Тарас Васильович - звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, збільшивши суму, яка підлягає стягненню за кредитним договором.
Вимоги обґрунтовані тим, що відсотки за кредитним договором нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості за кредитом та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам договору про надання кредиту та Правилам. Штрафні санкції та проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не нараховувалися та не включені до позовних вимог.
Загальна сума до сплати за процентами за користування кредитом дійсно становила б 79 790,00 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
У судовому засіданні ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував, просив її залишити без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що визначена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом встановлено, що 10 серпня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало із ОСОБА_2 договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 242300-КС-003, за яким ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 55 000 гривень, а ОСОБА_2 зобов`язався протягом 24 тижнів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,15063192 % на день (а. с. 51-60).
ТОВ «Бізнес Позика» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 55 000 гривень. Вказана обставина підтверджується копією інформаційної довідки ТОВ «Профігід», відповідно до якої ТОВ «Бізнес Позика» 10 серпня 2024 року перерахувало на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 55 000 гривень (а. с. 107А).
Крім цього, згідно з листом АТ «Укрсиббанк» від 08 липня 2025 року вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 (а. с. 122).
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
На виконання зазначених вимог позивачем було надано до суду пропозицію укласти Договір № 242300-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 10.08.2024 року, договір № 242300-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), укладений між сторонами 10.08.2024 року шляхом підписання одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а. с. 31), паспорт споживчого кредиту, довідку про стан заборгованості за договором № 242300-КС-003 про надання кредиту від 10.08.2024 року, а також прийняття пропозиції укласти Договір № 242300-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 10.08.2024 року.
Вказані докази колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що підтверджують факт укладення між сторонами зазначеного договору та доведеність цієї обставини позивачем.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що облік заборгованості здійснювався щоденно, із фіксацією її стану на початок та кінець кожного дня, а також із відображенням усіх складових зобов`язання, зокрема: суми основного боргу (кредиту), нарахованих процентів за користування кредитом, комісії, а також нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України.
У розрахунку відображено нарахування відповідно до статті 625 ЦК України, які починають обліковуватися у відповідних графах як окрема складова заборгованості та поступово збільшуються з плином часу, що свідчить про включення позивачем до загальної суми боргу інфляційних втрат та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименка Тараса Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 10 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua