Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 09 грудня 2025 р.
Справа: №355/1064/25
Суддя: Ящук Тетяна Іванівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/13453/2025
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2025 року м. Київ
Справа № 355/1064/25
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України, яка подана представником ОСОБА_1 , на рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Чальцевої Т.В.,
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області, Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення бойових дій,
встановив:
У червні 2025 року заявник звернулася до Баришівського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення бойових дій, в якій просила оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , орган, що видав 3229, дата видачі 10 січня 2020 року, РНОКПП НОМЕР_3 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні від для вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визначивши місце смерті: с. Травневе Бахмутського району Донецької області.
В обґрунтування заяви зазначила, що є дружиною зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1 .
З червня 2022 року з метою недопущення проникнення військових формувань збройних сил армії Російської Федерації та незаконних збройних сил на територію України, 2 механізований батальйон військової частини НОМЕР_1 виконував бойові завдання в районі АДРЕСА_2 на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 45/335/682дск від 18 червня 2022 року.
За наказом командира 2 механізованого батальйону майора ОСОБА_4 одразу після прибуття в район виконання бойового завдання на ділянці відповідальності 5 механізованої роти в районі населених пунктів Новолуганське, Травневе, Кодема Бахмутського району Донецької обл. були обладнані позиції військовослужбовцями підрозділу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 9:00 год. відбувся штурм ворожою диверсійно- розвідувальною групою позицій « ІНФОРМАЦІЯ_10 » і «ІНФОРМАЦІЯ_11», який був відбитий, після чого розпочався масований артилерійський обстріл позицій касетними боєприпасами, а також з танків та БМП-3, який з перервами тривав до 15:30 год. Відтак військовослужбовці були змушені залишити позицію « ІНФОРМАЦІЯ_10 », а ворог здійснив штурм позицій взводного опорного пункту 72251.
Під час обстрілу, в період між 11:00 год. та 11:30 год. старший солдат ОСОБА_6 підповз до стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 і виявив, що той важко поранений в голову, в нього завернулася шкіра на лобі, на землі було багато крові і біла речовина. ОСОБА_3 деякий час смикався. ОСОБА_6 доповів про це командиру позиції «ОСОБА_9» ( ОСОБА_7 ) і вони погодилися, що ОСОБА_3 заберуть пізніше.
За наказом командира 1 взводу 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_8 двічі військовослужбовці висувалися в напрямку позиції «ІНФОРМАЦІЯ_10», щоб забрати тіла вбитих, але через обстріли і нові поранення серед них ці спроби довелося припинити, а згодом позиція опинилася під контролем противника.
Тобто, 16:00 год. противник здійснив штурм позицій ВОП 72251 в районі 3.1.
З журналу бойових дій стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14:40 год. - с. Травневе з напрямку с. Гольмівське, втрати особового складу становили: безвісти зниклі 5 військовослужбовців (старший солдат по мобілізації ОСОБА_7 , старший солдат по мобілізації ОСОБА_9 , старший сержант по мобілізації ОСОБА_10 , солдат по мобілізації ОСОБА_11 , солдат по мобілізації ОСОБА_3 ), про що зроблено запис в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 5/2 р/3.
За результатами службового розслідування, солдата ОСОБА_3 , стрільця-помічника гранатометника 5 Механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, необхідно визнати зниклим безвісти за особливих обставин, а саме під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, оскільки відомості про місце його перебування відсутні, розшукові заходи позитивного результату не дали.
Під час проведення розслідування порушень діючих статутів Збройних сил України, заходів безпеки, інших нормативних актів з боку особового складу військової частини НОМЕР_1 не встановлено.
Підстав для оголошення солдата ОСОБА_3 , стрільця- помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, особою, що самовільно залишила військову частину, вчинила дезертирство, добровільно здалася в полон, відсутні.
Після завершення службового розслідування, солдат ОСОБА_3 вважається таким, що безвісти зник ІНФОРМАЦІЯ_2 за особливих обставин під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час воєнних дій на території України.
Отже, відомості про місце перебування ОСОБА_3 відсутні, розшукові заходи не дали позитивного результату, а обставини зникнення вказують на загибель ОСОБА_3 .
Після отримання сповіщення про визнання безвісти зниклим чоловіка, ОСОБА_2 звернулась до поліції після чого за фактом даної заяви було відкрите кримінальне провадження № 12022100050001431 від 09 серпня 2022 р. Під час пошуку зниклого безвісти ОСОБА_3 заявниця зверталась до різних пошукових організації, проте вказані звернення позитивних результатів для встановлення факту місця перебування ОСОБА_3 не надали.
Також, до «МВС України Київський науково дослідний експертно криміналістичний центр» були здані зразки ДНК, які теж не знайшли збігів.
На день подання даної заяви встановити місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_3 неможливо, інформація про його місце перебування відсутня, що дає підстави припускати його загибель під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько- Українській війні, внаслідок вогневого впливу противника.
Згідно з журналом бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 5/2 р/3 стало відомо, що 01 серпня 2022 р. о 14:40 год. противник здійснив штурм позицій ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі 3.1., після чого було встановлено зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , отже, вказана заява подається після спливу шести місяців після підтвердження факту визнання зниклого безвісти.
Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно було заявнику для оформлення грошової допомоги членам сімей військовослужбовців загиблих в період воєнного стану та оформлення спадщини.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року заяву - задоволено.
Встановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , орган, що видав 3229, дата видачі 10 січня 2020 року, РНОКПП НОМЕР_3 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні від для вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визначивши місце смерті: с. Травневе Бахмутського району Донецької області.
Рішення суду допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_20 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки перебіг строку, зі спливом якого фізична особа може бути оголошена померлою, розпочинається з моментом закінчення воєнних дій і становить два роки (загальний строк) або шість місяців (спеціальний строк). Апелянт також посилається на постанову Верховного Суду 02 липня 2024 р. у справі № 183/3972/22 в якій визначений частиною другою статті 46 ЦК України шестимісячний строк був обчислений з дати закінчення АТО.
Зауважує, що в умовах воєнних дій, збройних конфліктів загибель чи зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. Крім цього, територія населених пунктів Новолуганське, Травневе, Кодема Бахмутського району Донецької області окупована, а тому з об`єктивних причин на ній неможливо проводити евакуаційні та оперативно-розшукові заходи і слідчі дії правоохоронними органами України.
Представник заінтересованої особи виходить з того, що відповідно до статті 118 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. військовополонених звільняють і репатріюють без зволікання після закінчення бойових дій, кожна з держав, що тримають у полоні, самостійно складає і без зволікання виконує план репатріації, у зв`язку з чим, на переконання представника, після закінчення воєнних дій сторони повертатимуть одна одній військовополонених, нададуть доступ до місць бойових дій для проведення пошукових робіт тощо, а у разі, якщо протягом шести місяців від дати закінчення бойових дій полонений не повернувся та відсутні інші відомості про особу, лише тоді виникають підстави до суду на підставі частини другої статті 46 ЦК України.
Зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, оскільки у цій справі наявний спір про право.
Так, відповідно до зазначеної у заяві мети - оформлення грошової допомоги членам сім`ї військовослужбовців, загиблих в період воєнного стану, та оформлення спадщини - вирішення заявлених вимог пов`язується, на думку представника заінтересованої особи Міністерства оборони, з подальшим вирішенням спору про право, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» передбачено грошову виплату в розмірі 15 000 000 грн. рівними частками на всіх отримувачів, право на отримання якої можливо реалізувати з дати загибелі, яка зазначається у свідоцтві про смерть, що безпосередньо впливатиме на права та обов`язки спадкоємців ОСОБА_3 і на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої зазначеною постановою Уряду.
Із вищенаведеного випливає, що заявник неправильно визначила коло заінтересованих осіб, вказавши таких лише Міністерство оборони України та Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, адже заінтересованими особами можуть бути також інші члени сім`ї, за заявою яких їм належить виплата грошового забезпечення, та спадкоємці ОСОБА_3 - його мати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вказує також на те, що саме до повноважень командира військової частини НОМЕР_1 належатиме вирішення питання про виплату грошового забезпечення або про відмову в такій виплаті, тому на думку представника Міністерства оборони залученню до участі у справі підлягала також військова частини НОМЕР_1 , оскільки рішення впливатиме на її права та обов`язки.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки визначений статтею 46 ЦК України дворічний строк для оголошення фізичної особи померлою є загальним, тоді як шестимісячний строк - спеціальний і застосовується, якщо доведено існування конкретних підстав вважати, що фізична особи могла загинути раніше, з огляду на воєнні дії, збройний конфлікт, що в такому випадку дозволяє суду визнати фізичну особу померлою.
Зауважує, що відсутні підстави пов`язувати початок перебігу визначеного частиною другою статті 46 ЦК України строку із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану, оскільки термінологічно поняття «воєнний стан», «збройний конфлікт» та «воєнні дії» відрізняються за своїм змістом, що підтверджується внесенням у 2018 році законодавчих змін до частин другої і третьої статті 46 ЦК України, згідно з якими ці норми після слів «воєнними діями» доповнено словами «збройним конфліктом».
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії РФ проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Отже, приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.
Представник заявника виходить з переконання про те, що відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Звертає увагу, що згідно з журналом бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 5/2 р/3 стало відомо, що 01.08.2022 р. о 14 год. 40 хв. противник здійснив штурм позицій ВОП 72251 в районі 3.1., після чого було встановлено зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , отже, вказана заява подається після спливу шести місяців після підтвердження факту визнання зниклого безвісти. Відповідно до п.п. 2.2 (Донецька область Бахмутський район) п. 2 (Території активних бойових дій) розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, вказується щодо села Травневе Світлоградської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (код UA14020050200060658), датою виникнення бойових дій є 20 травня 2022 року, а датою припинення бойових дій - 08 серпня 2022 року.
Отже, з моменту припинення бойових дій на території села Травневе Світлоградської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області до дня звернення заявника до Баришівського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення бойових дій минуло майже три роки, а тому усі строки при визнанні ОСОБА_3 загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України дотримані, а посилання апелянта на те, що перебіг строку розпочинається з дня закінчення воєнного стану, є помилковим та ґрунтується на судовій практиці, яка вказує саме на правомірність з дня припинення бойових дій на вказаній території.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність спору про право і про незалучення всіх заінтересованих осіб, на чиї права та обов`язки може вплинути рішення суду, то представник заявника зазначає, що спадщина відкривається тільки після смерті фізичної особи, яку ще не встановлено, а заяви про оголошення фізичної особи померлою розглядаються саме в порядку окремого провадження, що прямо передбачено нормами чинного законодавства, на чому наголосив Верховний Суд у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 286/3818/19-ц. Отже, всі подальші дії щодо відкриття/прийняття спадщини, отримання грошової компенсації та інші пов`язані з цим правочини залежать від початкового встановлення факту смерті особи.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_16 заперечили проти доводів і вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини третьої статті 360 і частини другої статті 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та її представника, з`ясувавши фактичні обставини, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення бойових дій, та ухвалюючи рішення про встановлення загиблим, суд першої інстанції виходив з того, що під час пошуку зниклого безвісти ОСОБА_3 заявник зверталася до різних пошукових організації, проте вказані звернення позитивних результатів для встановлення факту місця перебування ОСОБА_3 не надали.
Також, до МВС України «Київський науково дослідний експертно криміналістичний центр» були здані зразки ДНК, які теж не знайшли збігів.
На день подання даної заяви встановити місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_3 неможливо, інформація про його місце перебування відсутня, що дає підстави припускати його загибель під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні, внаслідок вогневого впливу противника.
Згідно з журналом бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 5/2 р/3 стало відомо, що 01.08.2022 р. о 14 год. 40 хв. противник здійснив штурм позицій ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі 3.1., після чого було встановлено зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 .
Таким чином, суд вважав, що у справі достатньо доказів, на основі яких можливо встановити, що ОСОБА_3 загинув під час бойових дій в с. Травневе Бахмутського району Донецької області, день вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є дружиною зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 , дата видачі 23 грудня 2020 року (т. 1 а. с. 39).
ОСОБА_3 , був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , постійне місце дислокації якої у АДРЕСА_3 , на посаді стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із даного наказу №159 від 24.06.2022 року командира в/ч ОСОБА_17 та начальника строкової частини в/ч ОСОБА_18 (т. 1 а.с.24).
З червня 2022 року з метою недопущення проникнення військових формувань збройних сил армії Російської Федерації та незаконних збройних сил на територію України, 2 механізований батальйон військової частини НОМЕР_1 виконував бойові завдання в районі АДРЕСА_2 на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 45/335/682дск від 18.06.2022.
Як вбачається із акту службового розслідування за фактом безвісти зникнення солдара ОСОБА_3 , за наказом командира НОМЕР_4 механізованого батальйону майора ОСОБА_4 одразу після прибуття в район виконання бойового завдання на ділянці відповідальності 5 механізованої роти в районі населених пунктів Новолуганське, Травневе, Кодема Бахмутського району Донецької обл. були обладнані позиції військовослужбовцями підрозділу. 01.08.2022 близько 9 год. 00 хв. відбувся штурм ворожою диверсійно-розвідувальною групою позицій " ІНФОРМАЦІЯ_10 " і "ІНФОРМАЦІЯ_11", який був відбитий, після чого розпочався масований артилерійський обстріл позицій касетними боєприпасами, а також з танків та БМП-3, який з перервами тривав до 15 год. 30 хв. Відтак військовослужбовці були змушені залишити позицію "ІНФОРМАЦІЯ_10", а ворог здійснив штурм позицій взводного опорного пункту 72251.
Під час обстрілу, близько 11 год. 00 хв. - 11 год. 30 хв. старший солдат ОСОБА_6 підповз до стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 і виявив, що той важко поранений в голову, в нього повернулася шкіра на лобі, на землі було багато крові і біла речовина. ОСОБА_3 деякий час смикався. ОСОБА_6 доповів про це командиру позиції " ІНФОРМАЦІЯ_9 " ( ОСОБА_7 ) і вони погодилися, що ОСОБА_3 заберуть пізніше.
За наказом командира 1 взводу 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_8 двічі військовослужбовці висувалися в напрямку позиції "ІНФОРМАЦІЯ_10", щоб забрати тіла убитих, але через обстріли і нові поранення серед них ці спроби довелося припинити, а згодом позиція опинилася під контролем противника.
Тобто, 0 16 год. 00 хв. противник здійснив штурм позицій ВОП 72251 в районі 3.1; з журналу бойових дій стало відомо, що 01.08.2022 о 14 год. 40 хв. - с. Травневе з напрямку с. Гольмівське. Втрати особового складу: безвісти зниклі 5 військовослужбовців (старший солдат по мобілізації ОСОБА_7 , старший солдат по мобілізації ОСОБА_19 , солдат по мобілізації ОСОБА_11 , солдат по мобілізації ОСОБА_9 , про що зроблено запис в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 5/2 р/з (т. 1 а.с. 23 зворот).
За результатами службового розслідування, солдата ОСОБА_3 , стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, необхідно визнати зниклим безвісти за особливих обставин, а саме під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, оскільки відомості про місце його перебування відсутні, розшукові заходи позитивного результату не дали.
Під час проведення розслідування порушень діючих статутів Збройних сил України, заходів безпеки, інших нормативних актів з боку особового складу військової частини НОМЕР_1 не встановлено.
Підстав для оголошення солдата ОСОБА_3 , стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, особою, що самовільно залишила військову частину, вчинила дезертирство, добровільно здалася в полон, відсутні.
Після завершення службового розслідування, солдата ОСОБА_3 , стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 зарахування до часу його прибуття, та вважається таким, що безвісти зник 01.08.2022 за особливих обставин під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.
ОСОБА_3 припинено всі виплати на картковий рахунок. У разі надходження заяви від членів сім`ї солдата необхідно, забезпечити їх розгляд та здійснювати виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідно до чинного законодавства.»
Отже, відомості про місце перебування ОСОБА_3 відсутні, розшукові заходи не дали позитивного результату, а обставини зникнення вказують на загибель ОСОБА_3 .
Після отримання сповіщення про визнання безвісти зниклим чоловіка, ОСОБА_2 звернулась до поліції після чого за фактом даної заяви було відкрите кримінальне провадження № 12022100050001431 від 09.08.2022 р. (т. 1 а.с 13).
Під час пошуку зниклого безвісти ОСОБА_3 заявниця зверталась до різних пошукових організацій, проте вказані звернення позитивних результатів для встановлення факту місця перебування ОСОБА_3 не надали (т. 1 а.с. 30-39)
Також, до «МВС України Київський науково дослідний експертно криміналістичний центр» були здані зразки ДНК, які теж не знайшли збігів (т. 1 а.с.14-16, 40).
На день подання даної заяви встановити місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_3 неможливо, інформація про його місце перебування відсутня, що дає підстави припускати його загибель під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні, внаслідок вогневого впливу противника.
Згідно з журналом бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 5/2 р/з стало відомо, що 01.08.2022 р. о 14 год. 40 хв. противник здійснив штурм позицій ВОП 72251 в районі 3.1, після чого було встановлено зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 .
Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої і пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23).
Таким чином, оголошення померлим - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.
Натомість, відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) зазначено, що: «заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.
Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної влади факту смерті».
Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 Верховний Суд вказав, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що як на підставу встановлення факту смерті заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення бойових дій, заявник посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 9:00 год. відбувся штурм ворожою диверсійно-розвідувальною групою позицій «ІНФОРМАЦІЯ_10» і «ІНФОРМАЦІЯ_11», який був відбитий, після чого розпочався масований артилерійський обстріл позицій касетними боєприпасами, а також з танків та БМП-3, який з перервами тривав до 15:30 год. Відтак військовослужбовці були змушені залишити позицію «ІНФОРМАЦІЯ_10», а ворог здійснив штурм позицій взводного опорного пункту 72251. Під час обстрілу, в період між 11:00 год. та 11:30 год. старший солдат ОСОБА_6 підповз до стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 і виявив, що той важко поранений в голову, в нього завернулася шкіра на лобі, на землі було багато крові і біла речовина. ОСОБА_3 деякий час смикався. ОСОБА_6 доповів про це командиру позиції «ІНФОРМАЦІЯ_9» ( ОСОБА_7 ) і вони погодилися, що ОСОБА_3 заберуть пізніше. Двічі військовослужбовці висувалися в напрямку позиції "ІНФОРМАЦІЯ_10", щоб забрати тіла убитих, але через обстріли і нові поранення серед них ці спроби довелося припинити, а згодом позиція опинилася під контролем противника.
Проте, встановлення факту смерті за п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України вимагає незаперечних доказів загибелі в конкретний час і за конкретних обставин, а свідчення про важке поранення, за відсутності інших достовірних доказів ( показів свідків, документів) не може бути достатнім доказом, тоді як оголошення особи померлою за ст. 46 ЦК України є юридичною презумпцією (фікцією), яка застосовується саме у випадках зникнення безвісти за обставин, що загрожували смертю.
Встановивши факт загибелі ОСОБА_3 під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в Російсько-Українській війні від дня вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визначивши місце смерті: с. Травневе Бахмутського району Донецької області, суд першої інстанції не звернув увагу, що матеріали справи не містять незаперечних доказів загибелі ОСОБА_3 в конкретний час і за конкретних обставин; тіло військовослужбовця ОСОБА_3 з місця бойових дій не вилучено, а з 09 серпня 2022 року зазначений населений пункт перебував під тимчасовою окупацією Російської Федерації (пункт 2 розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 у відповідній редакції»), що унеможливлює перевірити достовірність факту смерті ОСОБА_3 , а відтак - встановити факт його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.
З огляду на це підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання за пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України немає.
Поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявника вірогідного припущення про смерть ОСОБА_3 , заявник не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом ОСОБА_3 померлим.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував матеріальне право, відповідно, помилково вважав доведеним факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Травневе Бахмутського району Донецької області, апеляційна скарга Міністерства оборони підлягає задоволенню, рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 268, 293, 294, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, яка подана представником ОСОБА_1 , - задовольнити.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області, Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення бойових дій - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2026 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua