Постанова від 15 липня 2025 р. у справі №910/18499/21 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 15 липня 2025 р.

Справа: №910/18499/21

Суддя: Рейнарт Ійя Матвіївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 910/18499/21

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5142/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Кононовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року (суддя Бабич Н.Д.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до «Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» про визнання недійсним рішення загальних зборів в частині,

установив:

у листопаді 2021 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійними рішення загальних зборів ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», яке оформлене протоколом від 5 травня 2019 року, в частині затвердження кошторису витрат на утримання та обслуговування паркінгу у сумі 230 272,50грн на місяць та 2 763 270грн на рік, та затвердження щомісячного внеску на утримання та обслуговування паркінгу у сумі 450грн за одне машиномісце за місяць та 33 300грн за місяць за 74 паркомісць, а також стягнути судові витрати по справі.

Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що вона є власницею машиномісць № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуванням яких з 6 березня 2007 року займалось КП «Житло-Сервіс». Із листа № 01/11-19 від 1 листопада 2019 року вона дізналась, що у зазначеному будинку було зареєстровано ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», яке на підставі рішення співвласників від 21 квітня 2019 року, оформленого протоколом від 5 травня 2019 року, прийняло 1 липня 2019 року будинок на обслуговування власними силами за затвердженим загальними зборами кошторисом.

Позивачка посилалась на те, що її, як власницю двох машиномісць на підземному паркінгу, не було повідомлено про дату, час, місце та порядок денний проведення 21 квітня 2019 року загальних зборів ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», на яких було затверджено кошторис витрат на утримання та обслуговування паркінгу та щомісячний внесок на утримання та обслуговування паркінгу, що є порушенням норм ст. 6 Закону України «Про ОСББ» та її прав, встановлених статтями 10, 14 цього Закону, що згідно приписів ст. 10 Закону є підставою для оскарження рішення зборів у судовому порядку. При цьому, проект порядку денного був складений таким чином, що наведені в ньому формулювання не давали можливості встановити те, що на загальних зборах будуть вирішуватись питання кошторису на утримання та обслуговування паркінгу та щомісячного внеску на утримання паркінгу.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивачка зазначає, що крім того, що її не було повідомлено про загальні збори ОСББ та про прийняте ними рішення, зі змісту додатку № 2 до протоколу загальних зборів, вбачається, що туди включено витрати, які не пов`язані з утриманням підземного паркінгу, а саме електропостачання домове, освітлення МЗК, електропостачання ІТП - (теплового пункту будинку), електропостачання насосної станції, прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем ХВП (холодного водопостачання), ГВП (гарячого водопостачання), ТП (теплопостачання), водовідведення та каналізації, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем ХВП, ГВП, ТП. Таким чином, вона як власниця машиномісць у будинку, яка не має у власності житлових (квартир) та/або нежитлових приміщень, повинна нести витрати на утримання/обслуговування чужого майна, власником якого вона не є.

Позивачка зазначає, що машиномісце (паркомісце) не є приміщенням (як допоміжним, так і нежитловим) в розумінні наведених приписів закону, а набуття права власності лише на машиномісце в паркінгу, балансоутримувачем якого є ОСББ, автоматично не зараховує її до співвласників багатоквартирного будинку. Разом з тим, сама будівля напівпідземного паркінгу, в якому знаходяться машиномісця, належні як членам ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», так і третім особам, належить до спільного майна багатоквартирного будинку, обов`язок та правомочності з утримання якого належать саме ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», якому цей паркінг і передано на баланс.

Позивачка вважає, що права співвласників машиномісць не можна відокремлювати від права співвласників багатоквартирного будинку на участь у зборах ОСББ, оскільки рішення співвласників багатоквартирного будинку впливають не лише на їх права та обов`язки, тож безпідставно стверджувати про те, що рішення співвласників ОСББ, які стосуються витрат на обслуговування паркінгу, не впливають на її права та обов`язки. Натомість, в порушення положень частин 1 ,3, 7 ст. 319 ЦК України, вона була позбавлена будь-якої можливості брати участь у вирішенні питання розміру внеску на утримання, визначення його структури тощо, тобто взагалі висловлювати свою волю стосовно належного їй нерухомого майна, натомість, на неї покладено обов`язок нести витрати на утримання майна, яке їй не належить.

Позивачка стверджує, що оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ були здійснені обмеження прав власників паркомісць, а іншим власникам житлових/нежитлових приміщень надані несправедливі переваги за рахунок таких власників машиномісць, оскільки розмір щорічного внеску на утримання паркінгу був сформований із обсягу наданих послуг багатоквартирного будинку в цілому, тобто його мешканцям, власникам житлових, нежитлових приміщень та власникам паркінгу (які не мають у власності жодних житлових/нежитлових приміщень цього будинку), без виділення послуг, які надаються паркінгу окремо.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ «Академіка Палладіна 18/30» - адвокат Подоляко Н.П. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованих висновків щодо предмету спору.

Представник відповідача вважає, що оскільки позивачка є лише власницею двох паркомісць у напівпідземному паркінгу багатоквартирного будинку, відповідно до

положень Закону України «Про ОСББ», вона не віднесена до кола співвласників багатоквартирного будинку та за власною ініціативою не увійшла до ОСББ, відтак у неї відсутнє право брати участь в управлінні ОСББ та оскаржувати рішення його загальних зборів

Представник відповідача стверджує, що позивачка жодним чином не обґрунтувала та не зазначила, які саме обставини перешкоджають їй володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, та яким чином оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ перешкоджає їй розпоряджатися своїм майном, не містять таких відомостей і матеріали справи. При цьому, позивачка вже намагалась оскаржити розмір щомісячного внеску, подавши зустрічний позов у цивільній справі № 759/21794/21, в якому просила зобов`язати ОСББ зробити перерахунок, виключивши з розрахунку витрати по електропостачанню домовому, освітлення місць загального користування, електропостачання насосної станції, прибирання прибудинкової території та інші, однак суд відмовив у задоволенні зустрічного позову. Позивачка вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувала, звернувшись натомість до суду із даним позовом, в якому жодним чином не обґрунтувала порушення своїх прав та законних інтересів (в чому вони проявлялись) та не зазначила яким чином, у разі задоволення позову, буде відновлено її порушено право.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивачки - адвоката Безелюк І.С., яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача - адвоката Подоляко Н.П., яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що напівпідземний автопаркінг житлового будинку АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію, згідно з актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26 червня 2006 року, затвердженого розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 06 березня 2007 року № 429.

Позивачка є власником машиномісць НОМЕР_3, № НОМЕР_2 в напівпідземному автопаркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 22 червня 2021 року за № ББ-2021 № 116.

02 червня 2016 року проведені установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , якими прийнято рішення створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30».

10 серпня 2016 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30», запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10721020000034778, код ЄДРПОУ 40735670.

21 квітня 2019 року відбулися загальні збори ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», оформлені протоколом від 05 травня 2019 року, на яких прийняті рішення:

- з 30 червня 2019 року відмовитися повністю від послуг утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території від КП «Житло-Сервіс», (питання 3 порядку денного);

- з 30 червня 2019 року передати багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у самостійне управління та обслуговування, створеному у цьому будинку ОСББ «Академіка Палладіна 18/30», (питання 4 порядку денного);

- затвердити кошторис на утримання будинку та прибудинкової території на рік у

сумі 2 763 270грн. У тому числі: житлове приміщення 22 862,60 кв. м - 2 057 634грн; нежитлові приміщення 1 700,20 кв. м - 306 036грн.; паркінг 74 паркомісця - 399 600грн, (питання 5 порядку денного);

- затвердити щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території у житлових приміщеннях у розмірі 7грн 50 коп. за 1 кв. м; у нежитлових приміщеннях 15грн за 1 кв. м; на утримання паркінгу у розмірі 450грн за одне машиномісце, (питання 6 порядку денного).

01 липня 2019 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» підписаний акт приймання-передачі на баланс житлового будинку з підземним автопаркінгом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка не є власником квартири та/або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, тобто не є співвласником багатоквартирного будинку, відповідно не є членом ОСББ.

З дня державної реєстрації ОСББ «Академіка Палладіна 18/30» здійснювало свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого установчими зборами, протокол № 1 від 02 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30», об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань

діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII.

Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (пункт 1); співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5); спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6); допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення (пункт 2). частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. З аналізу наведеного слідує, що спільним у вказаних термінах є термін «приміщення».

Частина друга Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, визначає поняття "приміщення" - це частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу, а "вбудовані приміщення" - це приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі. Тобто, основним елементом приміщення є наявність облаштованих конструкцій з можливістю входу і виходу.

Згідно з визначенням, наведеним у додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів": машино-місце - площа, необхідна для встановлення автомобіля, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажу з додаванням розривів наближення до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод.

Машино-місце - площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (зон безпеки) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод; паркінг (англ. parking < park) - ставити автомобіль на стоянку (паркувати); гаражі підземні - споруди, позначка стелі основних приміщень яких нижче рівня спланованої поверхні землі. Зі змісту наведених визначень машиномісце (паркомісце) не є приміщенням (як допоміжним, так і нежитловим) в розумінні наведених приписів закону, а набуття права власності лише на машиномісце в паркінку, балансоутримувачем якого є об`єднання

співвласників багатоквартирного будинку, автоматично не зараховує такого власника до співвласників багатоквартирного будинку.

Ця справа розглядалася Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 09 листопада 2023 року). При розгляді цієї справи Верховним Судом сформульовано висновки про те, що оскільки позивачка не є власником квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку 18/30 на проспекті Академiка Палладiна в м. Києві, тобто не є співвласником багатоквартирного будинку, відповідно не є учасником ОСББ та не може приймати участь в управлінні юридичною особою.

Верховний Суд вказав на те, що предметом спору є матеріально-правова вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів від 21 квітня 2019 року об`єднання багатоквартирного будинку, оформленого протоколом ОСББ «Академіка Палладіна 18/30». Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення загальних зборів ОСББ проведені з порушенням процедури їх скликання, а тому підлягають визнанню недійсними.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вказаним законом визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Власники паркомісць у напівпідземному паркінгу ОСББ «Академіка Палладіна 18/30» не входять до складу ОСББ та не наділені правом участі в управлінні справами юридичною особою. Таким чином, враховуючи, що машиномісця у напівпідземному паркінгу, не є ні квартирою, ні нежитловим приміщенням та зважаючи на це у Об`єднання не виникає обов`язок запрошувати на збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Академіка Палладіна 18/30» власників машиномісць.

Власники машино-місць (гаражних боксів) не є співвласниками житлового будинку, а тому їх голоси не враховуються під час проведення загальних зборів співвласників житлового будинку.

Отже, враховуючи зазначені правові висновки Верховного Суду у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачка є власником машиномісць у напівпідземному автопаркінгу багатоквартирного будинку, проте не є власником квартири чи нежитлового приміщення у цьому будинку, а відтак не належить до кола співвласників багатоквартирного будинку у розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Правильним є й висновок суду першої інстанції про те, що машиномісце за своєю правовою природою не є ані квартирою, ані нежитловим приміщенням, а тому саме по собі набуття права власності на нього не породжує статусу співвласника багатоквартирного будинку та не наділяє його власника корпоративними правами щодо участі в управлінні об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачка за власною ініціативою вступила до складу ОСББ або була прийнята до нього у встановленому порядку, а тому відсутні правові підстави вважати її особою, наділеною правом брати участь у діяльності органів управління об`єднання чи оскаржувати прийняті ними рішення.

Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивачки порушеного права або охоронюваного законом інтересу, які могли б бути відновлені шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ від 21 квітня 2019 року. Адже відсутність відповідного суб`єктивного права виключає і можливість застосування судового захисту щодо його порушення.

Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі № 910/18499/21, відповідно до яких власник паркомісця у напівпідземному паркінгу багатоквартирного будинку, який не є власником квартири або нежитлового приміщення та не набув членства в ОСББ, не має права брати участь в управлінні об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку та, відповідно, не наділений правом на оскарження рішень його загальних зборів.

Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував необхідність дотримання принципу пропорційності та забезпечення справедливої рівноваги між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які протягом тривалого часу реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ та виконують обов`язки щодо фінансування утримання будинку й паркінгу, та інтересами позивачки, яка не належить до кола співвласників будинку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування або зміни.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, зводяться переважно до незгоди апелянта з наданою судом правовою оцінкою встановлених обставин та не містять посилань на обставини, які не були предметом дослідження суду першої інстанції або яким цим судом не було надано належної оцінки.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем

неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).

Колегія суддів звертає увагу, що висновок про відсутність у позивачки права на оскарження рішень загальних зборів ОСББ, не позбавляє її права на судовий захист у разі, якщо вона вважає, що встановлені рішенням загальних зборів платежі чи нарахування за утримання та обслуговування паркінгу порушують її майнові права або покладають на неї обов`язки, не передбачені законом чи договором.

У такому випадку предметом судового контролю можуть бути правомірність та обґрунтованість конкретних нарахувань, здійснених ОСББ на адресу позивачки, а також наявність правових підстав для виникнення у неї обов`язку зі сплати відповідних сум.

Тобто спір щодо права особи брати участь в управлінні юридичною особою та оскаржувати рішення її органів управління не є тотожним спору щодо існування або обсягу майнового обов`язку зі сплати платежів за утримання майна, а тому захист майнових прав позивачки, у разі їх порушення, може здійснюватися шляхом використання належного та ефективного способу судового захисту.

Отже, відсутність у позивачки права на оскарження рішень загальних зборів ОСББ як особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку та не бере участі в управлінні об`єднанням, сама по собі не означає позбавлення її права на судовий захист у разі виникнення спору щодо правомірності пред`явлених до неї вимог про сплату внесків чи інших платежів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua