Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №576/1533/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №576/1533/26

Суддя: Петен Я. Л.

Справа №576/1533/26

Номер провадження 22-ц/816/3069/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Криворотенка В.І., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.

у присутності:

представника скаржника, ОСОБА_1 , адвоката Цуркана Віктора Івановича

представника Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державного виконавця Антонцевої Ірини Олександрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданої його представником, адвокатом Цурканом Віктором Івановичем, та апеляційну скаргу Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року, постановлену у складі судді Сапона О.В. у м. Глухові Сумської області,

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця - заступника начальника відділу Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Антонцевої Ірини Олександрівни, стягувач ОСОБА_2 , заінтересована особа Глухівський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

в с т а н о в и в:

Короткий зміст заявлених вимог і ухвали суду першої інстанції

У червні 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Цуркана В.І., звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: 1) поновити строк звернення до суду зі скаргою в інтересах боржника, ОСОБА_1 , починаючи з дати отримання розрахунку від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 поштою 06 червня 2026 року; 2) визнати протиправними дії та бездіяльність державного виконавця, ОСОБА_3 , щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 із зазначенням станом на 01 травня 2026 року суми боргу у розмірі 171048,85 грн без врахування середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області по всіх періодах відповідних показників та застосування при цьому показників середньої заробітної плати для Сумської області, неврахування і незарахування доходів боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів та оренди майна; 3) визнати незаконним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем, Антонцевою І.О., від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 із зазначенням станом на 01 травня 2026 року суми боргу у розмірі 171048,85 грн; 4) зобов`язати державного виконавця, ОСОБА_3 , провести щомісячний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів починаючи з 19 серпня 2010 року і за весь період примусового стягнення із зазначенням та врахуванням належних показників середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області, доходів боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів та оренди майна; 5) зобов`язати державного виконавця, ОСОБА_3 , в межах виконавчого провадження АСВП № 21566285 проводити визначення заборгованості зі сплати аліментів у наступному з урахуванням частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів.

Свої вимоги мотивував тим, що заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2010 року № 2-1953/2010 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 19 серпня 2010 року до досягнення ними повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині місячних платежів.

15 вересня 2010 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області, на підставі вказаного рішення суду, стягувачу було видано виконавчий лист № 2-1953/2010, який пред`явлений до примусового виконання Глухівського ВДВС у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Вказував, що в межах виконавчого провадження проводяться розрахунки заборгованості по аліментах, які не відповідають вимогам чинного законодавства, є завищеними, без врахування фактичних обставин.

Зазначав, що на вимогу адвоката Глухівський відділ ДВС надав розрахунок від 20 січня 2026 року з визначенням суми боргу, станом на грудень 2025 року, в сумі 45538,33 грн. Але цей розрахунок відображав відомості з 2017 року, без проведення розрахунку за 2010 – 2016 роки із зазначенням, що заборгованість станом на 01 січня 2017 року відсутня. На думку скаржника, за змістом розрахунку від 20 січня 2026 року наявна переплата на суму 740,00 грн.

Розрахунок від 20 січня 2026 року наданий з урахуванням середньостатистичних показників статистики за умови відсутності працевлаштування та враховуючи доходи за певні періоди.

На повторний адвокатський запит щодо надання уточненого (правильного) розрахунку за всіма належними та об`єктивними показниками для розрахунку, Глухівський ВДВС надав розрахунок від 19 березня 2026 року з визначенням заборгованості на суму 76903,46 грн, з урахуванням середньостатистичних показників статистики за умови відсутності працевлаштування та враховуючи доходи за певні періоди. Цей розрахунок, на думку скаржника, містить помилки.

24 квітня 2026 року до Глухівського ВДВС адвокат подав повторно заяву про проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням актуальних відомостей та базової інформації для проведення належного визначення. Адвокат просив надати розрахунок аліментної заборгованості щомісячно, починаючи стягнення з 19 серпня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття, відповідно до положень ст. 195 СК України, в редакції чинного законодавства, діючого на період нарахування. А саме: починаючи стягнення з 19 серпня 2010 року, враховуючи заробіток та доходи платника аліментів, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, провести обчислення виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості, з урахуванням мінімального розміру аліментів на одну дитину не меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та бюджетного законодавства на кожен період визначення та застосування; починаючи стягнення з 08 березня 2011 року, враховуючи заробіток та доходи платника аліментів, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості виходячи із середньої заробітної плати працівника згідно із Законом «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04 листопада 2010 року № 2677-VI (набрав чинності 08 березня 2011 року), з урахуванням мінімального розміру аліментів на одну дитину не меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до бюджетного законодавства на кожен період визначення та застосування; починаючи стягнення з 08 липня 2017 року, враховуючи заробіток та доходи платника аліментів, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII (набрав чинності 08 липня 2017 року), з урахуванням мінімального розміру аліментів на одну дитину не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до бюджетного законодавства, на кожен період визначення та застосування.

Зазначав, що розрахунок заборгованості від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 на суму 171048,85 грн виконаний без врахування середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників саме по Шосткинському районі Сумської області по всіх періодах відповідних показників та із застосуванням при цьому показників середньої заробітної плати для Сумської області. Також не враховано доходи боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів та оренди майна.

Згідно з інформацією Управління статистики дані по середній заробітній платі по районах надані, починаючи з січня 2022 року, лише за 2025 рік – поквартально. Всі інші дані (2022, 2023, 2024, 2026 роки) висвітлені по Сумській області, які однаково застосовуються кожним районом в Сумській області. Виконавець, при нарахуванні аліментів боржнику, що не працює, бере за основу виключно статистичні дані, розміщені на офіційному сайті статистики. Тому розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року, на думку скаржника, складений неправильно.

Боржник ОСОБА_1 , як платник аліментів, не має офіційного працевлаштування, а дохід отримує у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів та від оренди майна. Ця інформація була надана Глухівському ВДВС, яка у попередніх розрахунках була врахована виконавцем, проте в останньому - проігнорована.

Таким чином, державний виконавець провів розрахунок без врахування середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області по всім періодам відповідних показників та застосував при цьому показники середньої заробітної плати для Сумської області. Крім того, державний виконавець провів розрахунок без врахування доходів боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів та оренди майна.

Вважав, що строк звернення до суду зі скаргою пропущено з поважних причин, оскільки розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року за № 34846 скаржник отримав поштою 06 червня 2026 року. Окрім того, аналіз адвокатом та здійснення деталізованого розрахунку за період часу з 19 серпня 2010 року по травень 2026 року зайняв забагато часу за об`ємністю застосування чинного законодавства.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 , подану його представником, адвокатом Цурканом В.І., на дії державного виконавця - заступника начальника відділу Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Антонцевої І.О., стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа: Глухівський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неправильності розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, задоволено частково.

Визнано протиправними дії та бездіяльність державного виконавця Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , по складанню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 із зазначенням станом на 01 травня 2026 року суми боргу у розмірі 171048,85 грн без врахування середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області по всім періодам та застосування при цьому показників середньої заробітної плати для Сумської області, не врахування і не зарахування доходів боржника від оренди майна.

Зобов`язано державного виконавця Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , провести щомісячний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів починаючи з 19 серпня 2010 року за весь період примусового стягнення із зазначенням та врахуванням належних показників середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області, доходів боржника від оренди майна.

Зобов`язано державного виконавця Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , в межах виконавчого провадження АСВП № 21566285, проводити визначення заборгованості зі сплати аліментів у подальшому з урахуванням частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів, відповідно до оновлення середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області.

У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний розрахунок заборгованості по аліментах від 28 травня 2026 року має розбіжності зі статистичною інформацією щодо середньомісячної заробітної плати (номінальної) штатних працівників за 2010-2021 роки та 2025 рік, що впливає на розрахунок суми боргу та є порушенням прав боржника. Крім того, надані скаржником відомості про дохід боржника за минулий час також є підставою для проведення перерахунку суми заборгованості зі сплати аліментів.

Щодо незарахування доходів боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів, то суд вважав, що він неврахований державним виконавцем правильно, оскільки згідно Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, утримання аліментів з базової соціальної допомоги не провадиться.

Додатковою ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2026 року стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 5340,30 грн судових витрат, з яких: 5220 грн витрат на правничу допомогу та 120,30 грн поштових витрат.

В частині судових витрат, стягнутих додатковою ухвалою від 02 жовтня 2026 року, судове рішення не оскаржується.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника, адвоката Цуркана В.І., через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати в частині: не скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 із зазначенням станом на 01 травня 2026 року суми боргу у розмірі 171048,85 грн; не визначення та не застосування при розрахунку доходу боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів; не визначення заборгованості зі сплати аліментів у наступному з урахуванням також частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів. Просить прийняти нове судове рішення, яким змінити ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року за наслідками розгляду та вирішення скарги по суті звернення до суду.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновок суду першої інстанції щодо неврахування державним виконавцем у розрахунок заборгованості по аліментах виплат компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, є неправильним, оскільки ОСОБА_1 не звертався для отримання базової соціальної допомоги. Така допомога ОСОБА_1 не нараховувалася і не виплачувалася. Ніхто з членів його сім`ї не отримував базової соціальної допомоги.

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 отримував доходи на підставі та в порядку адресної соціальної допомоги на підставі призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, регламентованих постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» (втратила чинність на підставі постанови КМУ № 859 від 23 вересня 2020 року) та постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі». Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (догляд за членами сім`ї), вважається доходом надавача послуги. Така компенсація виплачується з місцевого бюджету та не є оподатковуваним доходом, але враховується як майново-соціальний дохід при розрахунку суми самої компенсації та при призначенні інших видів державної допомоги.

Вказує, що доходи у вигляді компенсаційних виплат на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» (втратила чинність на підставі постанови КМУ № 859 від 23 вересня 2020 року) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» не входять і не охоплюються постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», а тому суд помилково послався на цю постанову.

Зауважує, що до 2026 року органи примусового виконання враховували виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, як доходи та з цього приводу приводився належний розрахунок.

Зазначає, що суд першої інстанції самостійно зобов`язав державного виконавця проводити визначення заборгованості зі сплати аліментів у подальшому з урахуванням частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів, відповідно до оновлення середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 , адвокат Цуркан В.І., доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, окрім іншого, що суд першої інстанції залишив розрахунок заборгованості по аліментах не скасованим, відмовивши в цій частині, але мотивів не навів.

Заперечував щодо апеляційної скарги Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Підтримав свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Не погоджуючись з ухвалою суду, Глухівський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати в частині визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця Глухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антонцевої Ірини Олександрівни по складанню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 із зазначенням станом на 01 травня 2026 року суми боргу у розмірі 171048,85 грн без урахування середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області по всім періодам та застосування при цьому показників середньої заробітної плати для Сумської області, не врахування і не зарахування доходів боржника від оренди майна, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем, в межах виконавчого провадження № 21566285, з дотриманням вимог ст. 195 Сімейного кодексу України, ст. 7, 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до отриманих боржником доходів та оновлених статистичних даних Головного Управління статистики у Сумській області щодо середньої заробітної плати штатних працівників у Шосткинському районі за період з 19 серпня 2010 року по 30 вересня 2026 року, проведено нарахування аліментів згідно виконавчого листа № 2-1953 від 08 вересня 2010 року, виданого Глухівським міськрайонним судом Сумської області, про що складено довідку-розрахунок встановленого зразка.

Вважає неправильним висновок суду про протиправність дій та бездіяльність державного виконавця Антонцевої І.О. щодо нарахування заборгованості по аліментам в межах ВП № 2156285, оскільки державний виконавець здійснила розрахунок відповідно до чинного законодавства та на підставі документально підтверджених відомостей, які були доступні на момент проведення розрахунку.

Вказує, що через введення воєнного стану органи Держстату призупинили щомісячне оприлюднення офіційних даних щодо середньої зарплати по регіонах. Верховний Суд визнав правомірним та законним здійснення розрахунку заборгованості за останніми офіційно оприлюдненими Держстатом показниками середньої заробітної плати для відповідної області. Тобто, державний виконавець діяла правильно, коли вираховувала борг непрацюючого за останніми наявними регіональними цифрами, навіть якщо цей зріз даних був застарілим через об`єктивні обставини війни. Тому, якщо на момент проведення розрахунку актуальні статистичні дані були відсутні, це не означає автоматично бездіяльність державного виконавця в межах ВП № 21566285.

Окрім того зауважує, що у розрахунку від 28 травня 2026 року в примітці зазначено, що в разі опрацювання та висвітлення на сайті Головного Управління статистики у Сумській області оновлених статистичних даних щодо середньої заробітної плати за період з 2022-2024 роки та у 2026 році і надалі, державним виконавцем будуть здійснені перерахунки заборгованості по аліментам і в розрахунок будуть вноситись відповідні зміни.

У судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити. Вказала, що оскаржує ухвалу суду повністю у задоволеній частині та просить відмовити у скарзі на дії виконавця у повному обсязі. Заперечувала проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

30 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, адвоката Цуркана В.І., через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу Глухівського відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 вересня 2010 року № 2-1953/2010 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 19 серпня 2010 року до досягнення ними повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині місячних платежів.

15 вересня 2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області на підставі вказаного рішення суду видав виконавчий лист № 2-1953/2010, який пред`явлений до примусового виконання до Глухівського ВДВС у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Державний виконавець, ОСОБА_7 , неодноразово складала розрахунки заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-1953/2010, виданого Глухівським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1/3 частини аліментів всіх доходів боржника, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 19 серпня 2010 року.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року, складеного заступником начальника відділу, ОСОБА_10 , заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-1953/2010, починаючи з 19 серпня 2010 року по травень 2026 року, складає 171048,85 грн. У розрахунку вказано, що у разі опрацювання та висвітлення на сайті Головного управління статистики у Сумській області оновлених статистичних даних щодо середньої заробітної плати за період з 2022-2024 роки та з 2026 року і надалі, державним виконавцем будуть здійснені перерахунки заборгованості по аліментам і в довідки-розрахунки будуть вноситись відповідні зміни.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 : з І кварталу 2019 року по І квартал 2020 року отримував державну та соціальну матеріальну допомогу; у квітні 2021 року - дохід від надання майна в оренду ССК «Ярославна»; з листопада 2021 року по вересень 2022 року – соціальні виплати з відповідних бюджетів; з січня по грудень 2023 року – соціальні виплати з відповідних бюджетів; у грудні 2023 року та у січні 2024 року - дохід від надання майна в оренду ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод»; з грудня 2024 року по січень 2025 року – соціальні виплати з відповідних бюджетів.

У листі від 14 квітня 2026 року Головне управління статистики у Сумській області зазначило, що згідно із Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» частина респондентів не подала статистичну звітність за період дії воєнного стану. Це унеможливило формування органами державної статистики показників щодо оплати за 2022-2025 роки в повному обсязі. Після набрання чинності, з 05 липня 2025 року, змін до Закону респонденти, які не змогли подати звітність, зобов`язані подати її до органів державної статистики за весь період неподання. З цієї причини Державна служба статистики України подовжила терміни формування офіційної статистичної інформації. На даний час обробка інформації щодо середньомісячної заробітної плати (номінальної) штатних працівників у розрізі районів за 2022-2024 роки та за І квартал 2025 року ще триває, після її завершення інформація буде оприлюднена на офіційному вебсайті Головного управління статистики у Сумській області. Щодо розміру середньої заробітної плати працівників відповідної кваліфікації або некваліфікованих працівників статистична звітність про заробітну плату за професіями окремих працівників проводиться раз на чотири роки. Показники формуються в цілому по області.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно зі статтею 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом частин 2, 3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

У частині першій статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» засадами виконавчого провадження є: верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків (частини 1 та 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує порядок стягнення аліментів.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 8 вказаної норми права порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктом 4 розділу XVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 21 березня 2018 року № 855/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 849/31801 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», а саме пункту 4 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.

Отже, під час визначення розміру заборгованості державний виконавець повинен встановити, чи одержував платник аліментів у відповідному місяці фактичний заробіток (дохід), та залежно від цього застосувати відповідне правило статті 195 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Водночас частиною 2 статті 195 СК України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Таким чином, положення частин 1 та 2 статті 195 СК України підлягають застосуванню залежно від фактичних обставин відповідного розрахункового періоду: за наявності фактичного заробітку (доходу) заборгованість визначається з такого заробітку (доходу), а за періоди, коли платник аліментів не працював, - із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості. Такий зміст статті 195 СК України випливає безпосередньо із встановленого законодавцем диференційованого порядку визначення заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16 зазначив, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості. Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який, як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для відповідної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

У постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 296/6029/22 Верховний Суд вказав, що починаючи зі звітного періоду за лютий 2022 року, у зв`язку із незабезпеченням повноти подання звітності респондентами, органи державної статистики призупинили оприлюднення статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників по регіонах України. Водночас законодавець не вніс будь-яких змін до статті 195 СК України щодо визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, у період воєнного стану.

Тобто частина 2 статті 195 СК України чітко визначає показник, який підлягає застосуванню під час обчислення заборгованості платника аліментів, який не працював, - середню заробітну плату працівника для відповідної місцевості.

Обставина, що, починаючи зі звітного періоду за лютий 2022 року, органи державної статистики у зв`язку із незабезпеченням повноти подання звітності респондентами призупинили оприлюднення статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників по регіонах України, не змінює встановленого статтею 195 СК України порядку розрахунку заборгованості.

У справі, що переглядається, державний виконавець, при здійсненні розрахунку, з 2010 року по 2026 рік, враховувала середню заробітну плату для відповідної місцевості, спочатку - по відповідному району Сумської області, а з 2022 року - по Сумській області. Тобто державний виконавець правомірно здійснила розрахунок заборгованості за аліментами виходячи із показника середньої заробітної плати працівників для даної місцевості, оприлюдненої органом статистики для Сумської області.

05 липня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров`я, шляхом укладення договорів керованого доступу». Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону, пункт 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» із наступними змінами доповнено підпунктом 13 такого змісту: «13) дія підпунктів 1-4 цього пункту не поширюється на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання. Особи, які підлягають статистичному спостереженню, у встановленому законодавством порядку протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров`я, шляхом укладення договорів керованого доступу» зобов`язані подати до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики неподану статистичну та фінансову звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону.».

Зазначене свідчить про відновлення обов`язку подання фізичними та юридичними особами статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики в умовах дії в Україні воєнного стану, що, у свою чергу, дає змогу Державній службі статистики України та її територіальним органам збирати та обробляти повні дані й поширювати інформацію, зокрема й щодо середньої заробітної плати штатних працівників для даної місцевості.

У судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець зазначила, що відповідні дані органом статистики вже оновлені і тому вона у будь-якому випадку здійснить перерахунок заборгованості по аліментах з урахуванням такого оновлення.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо неправильності застосування державним виконавцем показників середньої заробітної плати для Сумської області та необхідності врахування середньостатистичних показників заробітної плати працівників по Шосткинському району Сумської області, є помилковим.

В цій частині доводи апеляційної скарги державного виконавця є обґрунтованими.

Водночас, як слідує із розрахунку, державним виконавцем не враховані отримані боржником ОСОБА_1 доходи від оренди майна, які відображені у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, що порушує права останнього.

Тому в цій частині колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.

Стосовно неврахування державним виконавцем державної та соціальної матеріальної допомоги, а також соціальних виплат із відповідних бюджетів, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 81 Сімейного кодексу України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 встановлено види грошових виплат боржнику, з яких утримання аліментів не проводиться, зокрема із сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги (пункт 1 частини 12).

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не здійснюється із сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги.

Як слідує із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ОСОБА_1 : з І кварталу 2019 року по І квартал 2020 року отримував державну та соціальну матеріальну допомогу; з листопада 2021 року по вересень 2022 року – соціальні виплати з відповідних бюджетів; з січня по грудень 2023 року – соціальні виплати з відповідних бюджетів; з грудня 2024 року по січень 2025 року – соціальні виплати з відповідних бюджетів. Вказані доходи нараховані за ознакою 128.

Відповідно до таблиці Довідника ознак доходів фізичних осіб (додаток 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (підпункт 2 пункту 4 підрозділ 2 розділу ІІ)), ознака 128 передбачає, зокрема суму державної та соціальної матеріальної допомоги, яка відноситься до соціальних виплат з відповідних бюджетів (підпункт 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума державної та соціальної матеріальної допомоги, компенсації (підпункт 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України).

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що на отримані боржником суми державної та соціальної матеріальної допомоги (соціальні виплати з відповідних бюджетів), які не оподатковуються, стягнення на аліменти не здійснюється в силу вимог закону.

Тому неврахування державним виконавцем, при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментах, отриманої боржником допомоги (соціальних виплат з відповідних бюджетів), є правильним, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині визнаються колегією суддів необґрунтованими.

Стосовно не скасування судом першої інстанції самого розрахунку заборгованості від 28 травня 2026 року, то колегія суддів враховує, що відповідно до вимог частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сам по собі розрахунок заборгованості не є рішенням виконавця у розумінні закону. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Тобто розрахунок фактично носить інформаційно - довідковий і змінний характер залежно від документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. А тому, враховуючи, що виконавцем не враховано відомості щодо отриманого боржником доходу від оренди, розрахунок заборгованості від 28 травня 2026 року вже не є актуальним і не відображає дійсний розмір заборгованості, а виконавець зобов`язаний буде здійснити перерахунок з урахування доходу від оренди. Додатково скасовувати цей розрахунок, який не є рішенням виконавця у розумінні закону, з урахуванням вимог частини 2 статті 451 ЦПК України, не потрібно. Тому в цій частині доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відхиляються колегією суддів.

Водночас заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо самостійного зобов`язання судом державного виконавця проводити визначення заборгованості зі сплати аліментів у подальшому з урахуванням частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів, відповідно до оновлення середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області.

Як свідчить зміст поданої ОСОБА_1 скарги, суд першої інстанції вийшов за її межі і з власної ініціативи зобов`язав державного виконавця проводити визначення заборгованості зі сплати аліментів у подальшому з урахуванням частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів, відповідно до оновлення середньостатистичних показників заробітної плати (номінальної) штатних працівників Шосткинського району Сумської області.

З урахування принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України, вказане є порушенням норм процесуального права. У цій частині доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 визнаються колегією суддів обґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина 1 статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційних скарг за результатами апеляційного перегляду ухвали, свідчать про те, що апеляційні скарги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду підлягає зміні.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При цьому, в частині судових витрат, стягнутих судом першої інстанції у цій справі додатковою ухвалою від 02 жовтня 2026 року, судове рішення не оскаржується.

Беручи до уваги, що сторони в частині судових витрат судове рішення не оскаржують, а також враховуючи, що оскаржувана ухвала підлягає зміні щодо задоволеної судом першої інстанції частини скарги та щодо мотивів в частині відмови, то підстави для зміни розміру судових витрат судом апеляційної інстанції відсутні.

Звертаючись до апеляційного суду, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, а також поштові витрати у загальному розмірі 210 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі статтею 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу та поштових витрат у матеріалах справи наявні: договори про правничу допомогу від 03 жовтня 2026 року та від 30 жовтня 2026 року; розрахункові квитанції; акт приймання – передачі (звіт) виконаних робіт від 30 жовтня 2026 року; фіскальні чеки та накладні про поштові відправлення.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що заявлений скаржником до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є завищеним, а сума заявлених витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 8000,00 грн є непропорційною складності справи, тому колегія суддів доходить висновку про необхідність його зменшення до 6000 грн.

Отже пропорційно до розміру задоволених вимог апеляційної скарги, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підлягають стягненню 2000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 70 грн 00 коп. поштових витрат за розгляд у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником, адвокатом Цурканом Віктором Івановичем, та апеляційну скаргу Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задовольнити частково.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року змінити, виклавши абзаци 3, 4, 5 її резолютивної частини в такій редакції:

«Визнати протиправними дії та бездіяльність державного виконавця Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , по складанню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 28 травня 2026 року за вихідним № 34846 із зазначенням станом на 01 травня 2026 року суми боргу у розмірі 171048 грн 85 коп. без врахування і не зарахування доходів боржника від оренди майна.

Зобов`язати державного виконавця Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , провести щомісячний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів починаючи з 19 серпня 2010 року за весь період примусового стягнення із зазначенням та врахуванням доходів боржника від оренди майна.

Зобов`язати державного виконавця Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антонцеву Ірину Олександрівну в межах виконавчого провадження АСВП № 21566285, проводити визначення заборгованості зі сплати аліментів у подальшому з урахуванням частки з доходу (доходів) боржника як платника аліментів».

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2026 року в частині відмови щодо вирішення вимоги скарги ОСОБА_1 про врахування та зарахування до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів доходів боржника від державної та соціальної матеріальної допомоги, соціальних виплат з відповідних бюджетів, змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали щодо вирішення вказаної вимоги в редакції цієї постанови.

В іншій частині залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Глухівського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 2000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 70 грн 00 коп. поштових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2026 року.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: В.І. Криворотенко

А.М. Худик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua