Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: праці
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №600/3620/26-а
Суддя: Григораш Віталій Олександрович
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3620/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Романюк Валерій Ілліч до Чернівецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Чернівецької обласної прокуратури (відповідач) з такими позовними вимогами, з урахуванням заяви від 01.08.2026 про доповнення позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910120) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надбавки за вислугу років з 14.09.2023 по 13.07.2026 в порядку та в розмірах визначених ст.81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014;
- зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910120) здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 14.09.2023 по 13.07.2026, із врахуванням положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014 щодо надбавки за вислугу років та виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою заробітною платою;
- зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру починаючи з 14.07.2026 щомісячно нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному ч. 7 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014, виходячи з фактичного стажу роботи в органах прокуратури на відповідну дату виплати.
В обґрунтування поданого позову вказував, що 13.09.2023 Конституційний Суд України виніс рішення №8-р(ІІ)/2023, яким визнав неконституційним друге речення абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 №113ІХ. Після ухвалення Конституційним Судом України рішення №8-р(П)/2023 відповідач провів перерахунок заробітної плати позивача і почав йому виплачувати винагороду у більшому розмірі. Разом з тим, відповідач не виплачує позивачу щомісячну надбавку за вислугу років, передбачену ч. 7 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.
Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач не погоджуючись із поданим позовом, подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII (дата набрання чинності - 01.01.2015) внесено зміни до п. 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та установлено, що ст. 81 Закону України "Про прокуратуру1" застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
02.06.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 555 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1155" (далі - Постанова № 555). У пояснювальній записці метою прийняття Постанови № 555 вказано приведення нормативно-правового акту у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020. Також зазначено, що Постанова № 1155 суперечить чинному законодавству. Рішення про те, що Постанова № 505 суперечить чинному законодавству, ні Конституційним Судом України, ні Урядом не приймалось.
Таким чином, Чернівецька обласна прокуратура, не наділена правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу прокурорам та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено Постановою № 505.
03.08.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказував, що Конституційний Суд України у вказаному рішенні визнав неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України № 113-ІХ, яке передбачало, що оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" зазначена норма втратила чинність з дня ухвалення рішення, тобто з 13.09.2023.
Таким чином, з 13.09.2023 відсутні будь-які правові підстави для застосування постанови № 505 до прокурорів, які не пройшли атестацію. Оплата праці всіх прокурорів без винятку має здійснюватися виключно на підставі статті 81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, яка є спеціальним законом у цій сфері.
05.08.2026 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач з 19.08.1999 працює в органах прокуратури України на різних посадах.
Наказом прокурора Чернівецької області №983к від 22.11.2012 позивач призначений на посаду старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області.
Наказом прокурора Чернівецької області №812-к від 05.08.2015 позивач призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області.
Наказом прокурора Чернівецької області №38-к від 14.01.2016 позивач призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області.
Наказом Чернівецької обласної прокуратури від 21.09.2020 №688-к прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 , тимчасово визначено робоче місце у відділі процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернівецької обласної прокуратури.
Наказом керівника Чернівецької обласної прокуратури №724к від 15.11.2023 позивача було звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 16.11.2023 у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №600/7924/23-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №5 від 19 жовтня 2023 року про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Чернівецької обласної прокуратури від 15 листопада 2023 року №724-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 16.11.2023 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 16.11.2023. Стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 998262,56 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 16.11.2023.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №600/7924/23-а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року змінено. Пункт 5 резолютивної частини постанови викладено у наступній редакції: "Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 271 982 гривні 88 коп, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів." В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року залишено без змін.
Вказані рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 29.10.2026 № 600/7924/23-а.
Згідно з рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №600/8117/23-а визнано протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати з 14.09.2023 по 16.11.2023 в порядку та в розмірах визначених ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014. Зобов`язано Чернівецьку обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 14.09.2023 по 16.11.2023, із врахуванням положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 та виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою заробітною платою.
Не погоджуючись з тим, що при обчисленні заробітної плати Чернівецькою обласною прокуратурою допущено бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 14.09.2023 по 13.07.2026 в порядку та в розмірах визначених ст.81 Закону України "Про прокуратуру", позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII).
Статтею 1 Закон №1697-VII регламентовано, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ст. 4 Закону №1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури.
У п. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX (у первинній редакції) визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Дія цього пункту не поширюється на випадок, передбачений підпунктом 4 пункту 21 цього розділу.
Відтак, абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX збережено правовий статус прокурорів, які продовжували здійснювати свої повноваження до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, а отже, гарантії їх незалежності як невіддільний елемент статусу прокурора.
Водночас вказаною нормою визначено, що оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури визначалась постановою Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Кабінет Міністрів України 31.05.2012 прийняв постанову № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Втім, у подальшому рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №8-р(ІІ)/2023 від 13.09.2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX; друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зокрема, у вказаному рішенні Конституційний Суд України вказав, що законодавець, запровадивши Законом №113-IX реформування системи органів прокуратури, наділив Кабінет Міністрів України повноваженням визначати своїм актом розмір винагороди прокурорів. У такий спосіб законодавець запровадив неоднакове регулювання оплати праці прокурорів, фактично поділивши їх на дві категорії: одна - переведені до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, яким винагороду виплачують відповідно до Закону № 1697-VII; друга - ті, хто продовжував виконувати свої повноваження до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, для кого винагороду визначено підзаконним нормативним актом - постановою Кабінету Міністрів України. Таку відмінність у ставленні до прокурорів, які мають єдиний юридичний статус, не можна вважати об`єктивно виправданою, а тому вона є дискримінаційною.
Отже, після ухвалення Конституційним Судом України рішення №8-р(ІІ)/2023 від 13.09.2023 абз. 3 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX залишився чинним в частині збереження правового статусу прокурорів, які продовжували здійснювати свої повноваження до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. Разом з тим, жодних особливостей щодо оплати праці працівників органів прокуратури у зазначений період не передбачається.
Суд висновує, що оскільки після ухвалення Конституційним Судом України рішення №8-р(ІІ)/2023 від 13.09.2023 жодних особливостей щодо оплати праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури не встановлено, то оплата праці таких в зазначений період має здійснюватися відповідно до вимог ст. 81 Закону №1697-VII.
Статус прокурора унормовано Розділом ІІІ Закону №1697-VII.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1697-VII прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 4-2) перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 4-3) заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 5-1) керівник підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6-1) заступник керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 7) прокурор Офісу Генерального прокурора; 7-1) прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 8) керівник обласної прокуратури; 9) перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури; 12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; 13) прокурор обласної прокуратури; 14) керівник окружної прокуратури; 15) перший заступник керівника окружної прокуратури; 16) заступник керівника окружної прокуратури; 17) керівник підрозділу окружної прокуратури; 18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; 19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №1697-VII прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Пунктами 4-5 ч. 1 ст. 16 Закону №1697-VII регламентовано, що незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.
Питання заробітної плати прокурора врегульовано ст.81 Закону №1697-VII.
Частиною 1 статті 81 Закону №1697-VII визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
За правилами ч. 3 ст. 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно з ч. 4 ст. 81 Закону №1697-VII посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
За правилами ч. 7 ст. 81 Закону №1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу, розмір яких залежить від стажу роботи.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 (далі - постанова №1090).
Відповідно до п. 3 постанови №1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі №600/7924/23-а, залишеними без змін у даній частині постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 та постановою Верховного Суду від 29.10.2026 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №5 від 19 жовтня 2023 року про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Чернівецької обласної прокуратури від 15 листопада 2023 року №724-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 16.11.2023 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 16.11.2023.
Відповідно до наявних у матеріалах справи розрахункових листків про заробітну плату, позивачу у період з 14.09.2023 до 13.07.2026 виплачувалась заробітна плата, до складу якої входив лише посадовий оклад, без нарахування і виплати надбавки за вислугу років. Відповідач зазначеної обставини не заперечує та у відзиві підтвердив, що заробітна плата позивачу у спірний період нараховувалася виходячи з посадового окладу, без надбавки за вислугу років.
З огляду на наявний у позивача стаж роботи в органах прокуратури з 19.08.1999, він має право на отримання надбавки за вислугу років у розмірі, визначеному ч. 7 ст. 81 Закону №1697-VII відповідно до стажу на відповідний місяць.
Суд критично, оцінює посилання відповідача на лист Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 №21-2139ВИХ-503ОКВ-23, з огляду на наступне.
Так, Офіс Генерального прокурора скерував керівникам обласних прокуратур лист від 12.10.2023 №21-2139ВИХ-503ОКВ-23 такого змісту: "Винагорода за працю є гарантією незалежності прокурорів та невіддільним елементом їх юридичного статусу, а отже, складником організації й порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України від 19.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:
- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;
- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (згідно з ч. 10 ст. 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).
З огляду на викладене з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України "Про прокуратуру", розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років".
Частиною 2 ст. 9 Закону №1697-VII унормовано, що Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення. Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд уважає, що листи не є ні нормативно-правовими актами, ні актами індивідуальної дії, які можуть регулювати такі правовідносини.
Більше того, як вже зазначалось вище, ч. 1 ст. 81 Закону №1697-VII визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відтак, з огляду на наявність відповідного стажу роботи в органах прокуратури, позивач має право на отримання надбавки за вислугу років, гарантованої ч. 2 ст. 81 Закону №1697-VII.
Цей висновок корелюється з позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 05.12.2024 у справі № 380/28500/23, від 21.03.2025 у справі № 380/3566/24.
Суд вертає увагу, що з аналізу наведених вище норм законодавства та рішень Конституційного Суду України, не вбачається встановлення законодавцем обмежень щодо нарахування та виплати прокурорам, поновленим за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років, за виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону №1697-VII.
Тобто правила нарахування та виплата заробітної плати працівникам прокуратури є загальними для всіх і будь-яких виключень чи обмежень щодо тих прокурорів, які є поновленими за рішеннями судів, не містять.
Щодо періоду з 14.09.2023 по 16.11.2023 суд враховує, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі № 600/8117/23-а відповідача зобов`язано здійснити перерахунок заробітної плати позивача за вказаний період із врахуванням положень ст. 81 Закону № 1697-VII. Водночас питання про право позивача на надбавку за вислугу років предметом розгляду у зазначеній справі не було. Відповідач, виконуючи це рішення, надбавку за вислугу років не нарахував, що ним не заперечується. Отже, предмет цього спору не є тотожним предмету спору у справі № 600/8117/23-а, а тому вимоги позивача за вказаний період підлягають вирішенню в межах цієї справи. Зобов`язання відповідача виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою заробітною платою виключає повторне нарахування сум, уже виплачених на виконання рішення у справі № 600/8117/23-а.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Чернівецька обласна прокуратура допустила протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 14.09.2023 по 13.07.2026 в порядку та в розмірах визначених ст.81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 14.09.2023 по 13.07.2026, із врахуванням положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014 щодо надбавки за вислугу років та виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою заробітною платою.
Водночас щодо вимоги позивача про зобов`язання Чернівецької обласної прокуратури починаючи з 14.07.2026 щомісячно нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному ч. 7 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014, виходячи з фактичного стажу роботи в органах прокуратури на відповідну дату виплати, суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а відтак права позивача в цій частині не порушені, а тому такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Романюк Валерій Ілліч до Чернівецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 14.09.2023 по 13.07.2026 в порядку та в розмірах визначених ст.81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014.
3. Зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 14.09.2023 по 13.07.2026, із врахуванням положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VII від 14.10.2014 щодо надбавки за вислугу років та виплатити різницю між належною до сплати та фактично отриманою заробітною платою.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Представник позивача - адвокат Романюк Валерій Ілліч (пров. Ентузіастів, 5-У, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58018, РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Чернівецька обласна прокуратура (вул. Кордуби Мирона, 1, А, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58001, код ЄДРПОУ 02910120).
Суддя В.О. Григораш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua