Вирок від 10 листопада 2026 р. у справі №766/14024/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Колабораційна діяльність

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №766/14024/25

Суддя: Рябцева М. С.

Справа № 766/14024/25

н.п 1-кп/766/3067/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області

в складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 (на відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.08.2025 року за № 22025230000000377 , за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (останнє відоме місце проживання), раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України-

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій територій м. Гола Пристань, Скадовського району Херсонської області, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, добровільно прийняла пропозицію від невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, та добровільно зайняла посаду у незаконному органі влади т.зв. «начальника отдела по вопросам планирования, бюджета финансов и учета Военно – гражданской администрации Голопристанского муниципального округа Херсонской области» (мовою оригіналу - російською), пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а саме затвердженням бюджету ВЦА на визначений період, веденням обліку видатків за статтями бюджету, зокрема — використання пального службовим транспортом ВЦА Голопристанського муніципального округу.

Зайнявши вищевказану посаду у незаконно створеному органі на тимчасово окупованій території, ОСОБА_5 діючи умисно, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих, політичних та ідеологічних мотивів, здійснювала організаційно-розпорядчі функції спрямовані на забезпечення функціонування системи окупаційної влади на території м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, підконтрольної окупаційним військам російської федерації.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 у зв`язку з її ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.08.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 22025230000000377 від 07.08.2025 року.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Згідно із ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.11.2025 кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, проведено відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).

Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_5 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур`єр", офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області, а процесуальні документи вручались захиснику, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.

Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у судові засідання 21.10.2025, 03.11.2025, 17.11.2025, 13.01.2026, 19.02.2026, 07.04.2026, 22.04.2026, 16.06.2026, 01.07.2026, 29.09.2026, 11.11.2026 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченої ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Вказані факти, які підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дають підстави для висновку, що обвинувачений мав усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, у тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) захищати себе особисто або за участю обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно за рахунок держави.

Суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченій, брав участь у кожному судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 належним чином повідомленою про проведення відносно неї досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її намір ухилитися від кримінальної відповідальності.

Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину. Просив визнати обвинувачену ОСОБА_5 винуватою та призначити покарання за ч.5 ст. 111-1 КК України у виді 10 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченій.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 — адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив врахувати, що дане кримінальне провадження здійснювалося за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового розгляду (in absentia), у зв`язку з чим правова позиція самої ОСОБА_5 щодо висунутого обвинувачення захисту невідома. Сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не доведено суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, зокрема наявність умислу обвинуваченої та добровільність зайняття нею посади. Крім того, на думку адвоката, належними та допустимими доказами не спростовано можливого здійснення на неї фізичного або психічного тиску з метою примусу до виконання відповідних функцій. Посилаючись на недоведеність у діях обвинуваченої ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, захисник просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, а саме:

- протоколом огляду від 27.02.2025 приміщення адміністративної будівлі Херсонської міської ради, за адресою м. Херсон, Проспект Незалежності, 37, де у службовому кабінеті №422, були вилучені оригінали документів, в тому числі «Рассход бензина по ВГА териториальных громад» з підписами на 2 арк., «Бюджет ВГА Голопристанского муниципального округа Херсонской области на сентябрь 2022 года» з підписами на 3 арк., «ВГА Голопристанской ГТГ ХО» з підписами на 3 арк.;

- протоколом огляду документів від 28.02.2025, а саме: «Рассход бензина по ВГА териториальных громад», «Бюджет ВГА Голопристанского муниципального округа Херсонской области на сентябрь 2022 года», «ВГА Голопристанской ГТГ ХО» з підписами у кожному документі «Начальник отдела по вопросам планирования бюджета, финансов и учета ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду від 27.05.2025, додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого був оглянутий ресурс мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме проросійський сайт «Голопристанский муниципальньий округ» де розміщено публікацію: Голопристанский муниципальньгй округ создан 08 июля 2022 года на основании Указа Главьі ВГА Херсонской области №184-р «Об административно территориальном устройстве Херсонской области»;

- протоколом огляду від 14.07.2025 відкритого в мережі Інтернет ресурсу за посиланням: https://klюgov.гu/docнments/ukaz-glayy-voenno-gi-azhdanskodm11stracz11hersonskoj-oblasti-ot-l2-07-2022-6184-r-ob-adпнnistiatlvпо-tегпtопаlпomtrojstve-hersonskoj-oblasti/., а саме проросійський сайт «Губернатор Херсонской области», де розміщено «УКАЗ N184-р от 08.07.2022 г. «Об административно-территориальном устройстве Херсонской области». В якому зазначено, що «В целях оптимизации административно-территориального устройства Херсонской области, решения задач ее устойчивого социально-экономического, политического и культурного развития, повьпшения самостоятельности местных органов власти в управлении ресурсами, широкого вовлечения населения в управление делами местных сообществ и улучшения качества жизни, учитывая сложившееся исторически административно-территориальное устройства Херсонской области и необходимость укрупнения отдельных административно территориальных единиц с учетом социально-экономической целесообразности и плотности населения, руководствуясь Положением о Военно-гражданской администрации, определить следующее административно-территориальное устройство: Голопристанский муниципальный округ» та інші міські та муніципальні округи;

- протоколом огляду від 14.07.2025, відкритого в мережі Інтернет ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме проросійський сайт «Администрация Голопристанского муниципального округа» де розміщено «Устав Муниципального образования «Голопристанский муниципальный округ Херсонской области»;

-протоколом огляду від 14.07.2025 відкритого в мережі Інтернет ресурсу за посиланням: https://klюgov.гu/docнments/ukaz-glayy-voenno-gi-azhdanskodm11stracz11hersonskoj-oblasti-ot-l2-07-2022-6184-r-ob-adпнnistiatlvпо-tегпtопаlпomtrojstve-hersonskoj-oblasti/., а саме проросійський сайт «Губернатор Херсонской области», де розміщено публікацію «Указ Главы Военно-гражданской администрации Херсонской области от 29.08.2022 №35-у «Об утверждении положения о Голопристанской военно-гражданскои администрации»;

-протоколом огляду від 24.07.2025 за участю свідка ОСОБА_6 . Об`єктом огляду є проросійський ресурс мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме проросійський сайт «Лента новостей Херсона» де розміщено відеопублікацію «В Голой Пристани образована первая районная общественная организация Ассоциация молодежи Херсонской области» Після перегляду відео, свідок ОСОБА_6 вказала, що дівчину з темним волоссям, одягнуту в червону без рукавів сукню, яка присутня на відео під час так званого голосування делегатів за створення регіональної асоціації молоді в м. Гола Пристань Херсонської області, вона впізнає та знає. Це ОСОБА_5 . Свідок проживала з нею в місті Гола Пристань та до повномасштабного вторгнення рф в Україну працювали разом у фінансовому управлінні Голопристанської районної державної адміністрації;

- висновком судової почеркознавчої експертизи від 18.07.2025 № СЕ-19/115-25/11211-ПЧ, відповідно до якого, підписи на документах: «Рассход бензина по ВГА териториальных громад», «Бюджет ВГА Голопристанского муниципального округа Херсонской области на сентябрь 2022 года», «ВГА Голопристанской ГТГ ХО» виконані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2025 за участі свідка ОСОБА_6 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 2 ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2025 за участі свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 2 ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2025 за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 2 ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2025 за участі свідка ОСОБА_10 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності впізнала в таблиці №1 під фотозображенням № 2 ОСОБА_5 ;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , наданими безпосередньо в судовому засіданні, під час яких остання пояснила, що зі слів односельців їй відомо про факт переходу ОСОБА_5 на співпрацю з окупаційною владою в період тимчасової окупації території Херсонської області;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими безпосередньо в судовому засіданні, згідно з якими їй зі слів колег відомо, що ОСОБА_5 однією з перших пішла на співпрацю з окупаційною владою. Крім того, свідок зазначила, що особисто бачила ОСОБА_5 серед групи осіб, які зібралися біля будівлі Голопристанської міської ради, коли зазначена адміністративна будівля вже перебувала під контролем окупаційних сил.

ІV.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom)). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, свідки були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Показання допитаних судом свідків підтверджують добровільність дій ОСОБА_5 та не доведеність існування будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до останньої застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу, внаслідок застосування якого ОСОБА_5 вимушено зайняла посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території правоохоронному органі.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_5 ознаки добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому їй обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення – тимчасово окупована територія України.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки обґрунтована стороною обвинувачення належним і достатнім обсягом доказів.

Призначення покарання.

При призначенні певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкціях ч.5 ст. 111-1 КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжких, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченої та спричинені наслідки.

Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона є раніше не судимою особою; відомості про наявність утриманців відсутні; дані про її перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у розшуку за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачен ій ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України, суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.

Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_5 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, їх невідворотних наслідків, відсутності обставин, що пом`якшують, та наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої: вчинення злочину з використанням воєнного стану, з урахуванням особи обвинуваченої, яка є раніше не судимою особою, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченого покарання в межах санкцій ч.5 ст. 111-1 КК України лише в умовах ізоляції його від суспільства, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченій.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави у повному обсязі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт майна у даному кримінальному провадженні застосовано не було.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченій;

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.08.2025 року щодо засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатись діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 5348,40 гривень.

Речові докази: документи «Рассход бензина по ВГА териториальных громад», «Бюджет ВГА Голопристанского муниципального округа Херсонской области на сентябрь 2022 года», - залишити в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua