Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №560/20833/26
Суддя: Салюк П.І.
Справа № 560/20833/26
РІШЕННЯ
іменем України
16 листопада 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить скасувати постанову від 06.10.2026 ВП №80813067 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №560/2583/25 виконано відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 26.10.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 16.11.2026 без проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята державним виконавцем правомірно, оскільки позивач не забезпечив повного виконання судового рішення. Зокрема, попри здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання стягувача, фактична виплата належних сум у повному обсязі не проводиться, внаслідок чого утворилася заборгованість. При цьому доказів наявності поважних причин невиконання судового рішення позивач не надав. Вважає, що державний виконавець діяв у межах повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №560/2583/25, яке набрало законної сили 31.03.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., встановленого на 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік".
На виконання зазначеного рішення суду 15.04.2026 видано виконавчий лист, на підставі якого постановою державного виконавця від 21.04.2026 відкрито виконавче провадження №80813067 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
01.06.2026 державний виконавець направив боржнику вимогу №9737 щодо виконання судового рішення та повідомлення про причини його невиконання.
Листом від 22.06.2026 №2200-0903-8/47953 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило державного виконавця про здійснення 13.04.2026 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на виконання рішення суду та надало відповідні підтвердні документи.
За результатами проведеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2025 становить 134897,40 грн. Водночас фактичний розмір щомісячної виплати становить 119572,20 грн.
Рішення від 07.04.2025 у справі №560/2583/25 включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, за реєстраційним номером 821-111806. Позивач здійснював часткові виплати нарахованої заборгованості, однак повної виплати належних стягувачу сум не забезпечив.
06.10.2026 державним виконавцем у межах виконавчого провадження №80813067 винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення без поважних причин.
Вказану постанову позивач отримав 12.10.2026.
Вважаючи постанову державного виконавця від 06.10.2026 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що невиконання боржником рішення суду без поважних причин тягне за собою наслідки, в числі яких накладення штрафу.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню у встановлений законом строк, а виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №560/2583/25 станом на 06.10.2026 у повному обсязі не виконано, оскільки, незважаючи на здійснений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , фактичну виплату належних сум позивачем не забезпечено.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання стягувача становить 134897,40 грн, тоді як фактично виплачується 119572,20 грн.
При цьому здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та часткової виплати нарахованої заборгованості не свідчить про повне виконання судового рішення, яким на відповідача покладено обов`язок не лише здійснити перерахунок, а й виплатити належні стягувачу суми.
Разом з тим, під час судового розгляду позивач не надав доказів повного фактичного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №560/2583/25 або наявності об`єктивних обставин, які унеможливлювали його виконання у встановлений строк.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, а тому правомірно прийняв постанову від 06.10.2026 у виконавчому провадженні №80813067 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, а також відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua