Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №560/21617/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №560/21617/26

Суддя: Фелонюк Д.Л.

Справа № 560/21617/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову від 16.10.2026 ВП №80818191 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 560/15698/25 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 04.11.2026 суд відкрив провадження у справі. Призначив судове засідання на 16.11.2026. Залучено ОСОБА_1 до участі в справі № 560/21617/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що рішення суду не виконане.

Третя особа правом подати письмові пояснення не скористалася.

У судове засідання, призначене на 16.11.2026, учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд вважає, що справу № 560/21617/26 необхідно розглянути без участі учасників справи за наявними матеріалами справи у письмовому проваджені.

Згідно з приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 560/15698/25, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року та 01.02.2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС55301 від 11.06.2025 року та від 18.06.2025 року, виданих станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 із врахуванням раніше виплачених сум.

Хмельницький окружний адміністративний суд 10.04.2026 видав виконавчий лист у справі № 560/15698/25.

На примусовому виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80818191 з виконання зазначеного виконавчого листа.

В акті державного виконавця від 16.10.2026 зазначено, що рішення суду у справі № 560/15698/25 не виконано у повному обсязі, а саме, не виконано в частині фактичної виплати стягувачу пенсії у розмірі, визначеному після проведення перерахунку, та виплати нарахованої доплати до пенсії за минулий період.

Постановою від 21.07.2026 ВП № 80818191 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за не виконання виконавчого листа у справі № 560/15698/25 наклав на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф в розмірі 5100,00 грн.

Зазначена постанова не оскаржена.

Постановою від 16.10.2026 ВП № 80818191 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за повторне не виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/15698/25 наклав на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф в розмірі 10200,00 грн.

Позивач, вважаючи постанову від 16.10.2026 ВП № 80818191 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн протиправною, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує таке.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин 2, 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту наведеного слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Суд встановив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/15698/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.02.2020 склав 21901,46 грн (до виплати - 16380,00 грн), з 01.02.2021 - 23658,08 грн (до виплати - 17690,00 грн), з 01.02.2022 - 28530,68 грн (до виплати - 19340,00 грн), з 01.02.2023 - 35646,37 грн (до виплати - 20930,00 грн).

Сума доплати за період 01.07.2021 по 28.02.2022, з 01.01.2026 по 28.02.2026 становить 4848,98 грн.

У зв`язку з тим, що в період з 01.02.2020 по 30.06.2021, з 01.03.2022 по 31.12.2025 та з 01.03.2026 по 31.05.2026 ОСОБА_1 отримував пенсію в зазначених розмірах, розрахованому на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 560/7367/21, то доплата нарахована лише з 01.07.2021 по 28.02.2022 та з 01.01.2026 по 28.02.2026.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 560/15698/25 включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Станом на 21.05.2026 зазначеному рішенню присвоєно реєстраційний номер 821-104915.

З наведеного слідує, що виплата пенсії у призначеному розмірі ОСОБА_1 не проведена.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що рішення суду у справі № 560/15698/25 виконано в повному обсязі шляхом здійснення перерахунку пенсії, визначення суми заборгованості, частковою її виплатою, обліком заборгованості в підсистемі "Реєстр судових рішень".

Позивач не надав ні суду, ні державному виконавцю, жодних доказів на вчинення дій щодо фактичного повного виконання рішення суду у справі № 560/15698/25.

У постанові від 20.10.2026 у справі № 520/29667/25 Верховний Суд вказав, що облік заборгованості є організаційною дією та не може підміняти виплату належних особі коштів. Визнання відповідачем відповідних сум заборгованістю не надає йому права визначати інші, не встановлені законом умови їх отримання.

Вказані висновки Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує під час розгляду цієї справи.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на положення Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, а також, змін до цього порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046.

Судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

Наведені нормативні акти регулюють бюджетні правовідносини та порядок фінансування відповідних видатків, однак, не змінюють змісту судового рішення, що набрало законної сили, та не звільняють боржника від обов`язку його виконання.

Не містять матеріали справи й доказів надання позивачу відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни способу чи порядку його виконання або інших судових рішень, які б змінювали обсяг покладеного на нього виконавчим документом обов`язку.

Щодо посилань позивача на відсутність належного бюджетного фінансування суд зазначає, що ним не надано ні державному виконавцю, ні суду документів, які підтверджували б відсутність бюджетних асигнувань або об`єктивну неможливість здійснення відповідних виплат, зокрема, кошторисів, довідок органів Казначейства, відомостей про залишки коштів на рахунках чи доказів вжиття заходів для отримання необхідного фінансування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не належать.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови від 16.10.2026 ВП №80818191 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Третя особа:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua