Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №560/13650/26
Суддя: Блонський В.К.
Справа № 560/13650/26
РІШЕННЯ
іменем України
16 листопада 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у повторному взятті на військовий облік позивача;
- визнати протиправним та скасувати рішення (постанову) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.06.2026 № 2026-0612-1435-3734-7 стосовно придатності ОСОБА_1 та зобов`язати видалити відповідну інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення до військової частини НОМЕР_1 у частині, що стосується ОСОБА_1 , та зобов`язати видалити відповідну інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03.01.2023 за результатами медичного огляду його визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 40а Розкладу хвороб, про що до військового квитка серії НОМЕР_2 внесено відповідний запис. 12.06.2026 у м. Хмельницькому працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 зупинили позивача та, не зважаючи на запис у військовому квитку, без його згоди направили на медичний огляд. Військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби у військових частинах забезпечення, а 13.06.2026 його призвали на військову службу під час мобілізації та направили до військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважає, що після виключення з військового обліку він втратив статус військовозобов`язаного. Відповідач не мав підстав знову брати його на облік, направляти на медичний огляд і призивати на військову службу, а наказ військової частини про зарахування до списків особового складу похідний від протиправного призову.
Ухвалою від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 29.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою у ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано документи медичного огляду позивача, наказ про його призов і витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а у військової частини НОМЕР_1 - копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу.
ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 02.08.2026 № 14972 надав картку обстеження та медичного огляду позивача, довідку військово-лікарської комісії, витяг з наказу про призов і копію облікової картки. Відзиву ІНФОРМАЦІЯ_4 не подав.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, які заявлені до неї. Відповідач послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.05.2026 у справі № 620/183/23, про те, що право на звільнення з військової служби виникає після набуття особою статусу військовослужбовця, а сама по собі протиправність призову не породжує обов`язку звільнити особу з військової служби. Також відповідач послався на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23, згідно з якою процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною. За позицією відповідача наказ про зарахування позивача до списків особового складу є актом індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію виконанням, а тому не може бути скасований через порушення гарантій стабільності суспільних відносин і принципу правової визначеності. Тому навіть визнання протиправним призову позивача не є підставою для скасування наказу про зарахування до списків особового складу. Підстав для звільнення позивача з військової служби, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», немає. Витребуваної ухвалою від 29.07.2026 копії наказу про зарахування позивача до списків особового складу військова частина НОМЕР_1 не надала.
У поясненнях від 03.08.2026, 19.08.2026 та 03.09.2026 представники позивача надали додаткові докази, зокрема повну копію військового квитка. Представники зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку. Медичний огляд 12.06.2026 позаштатна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 провела без попереднього взяття позивача на військовий облік. Постанови Верховного Суду, на які посилається військова частина, на думку позивача, стосуються осіб, які мали статус військовозобов`язаних, а тому до цієї справи не застосовуються.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 21.09.2013 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . У 2022 році позивача визнано обмежено придатним до військової служби (довідка військово-лікарської комісії від 04.09.2022 № 14/923).
Висновком лікаря-терапевта від 02.01.2023 позивача визнано непридатним до військової служби на підставі статті 40а графи I Розкладу хвороб. У пункті 29 розділу IX «Відмітки про звільнення від військового обов`язку» військового квитка серії НОМЕР_2 внесено запис про те, що 03.01.2023 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 40а Розкладу хвороб. Запис засвідчено підписом начальника 4 відділу та гербовою печаткою.
12.06.2026 позивач пройшов медичний огляд у позаштатній військово-лікарській комісії КП «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» Славутської міської ради при 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 12.06.2026 № 2026-0612-1435-3734-7 позивачу встановлено діагноз I25, I20 «ІХС. Стенокардія напруги ф.кл.2 СН II А, стентування». На підставі статті 40б графи II Розкладу хвороб його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Як вбачається з облікової картки позивача, 12.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 зняв його з військового обліку як такого, що вибув в іншу місцевість. Того ж дня ІНФОРМАЦІЯ_4 взяв позивача на військовий облік як військовозобов`язаного, який прибув з іншої місцевості на нове місце проживання. 13.06.2026 позивача знято з військового обліку у зв`язку з призовом на військову службу. Водночас за даними облікової картки та застосунку «Резерв+» від 15.06.2026 зареєстрованим і фактичним місцем проживання позивача є с. Новосілки Рівненської області.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2026 № 7559 позивача відповідно до поіменного списку від 13.06.2026 № 12295 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 . Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Листом від 10.07.2026 на адвокатський запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що позивача 12.06.2026 взято на військовий облік і 13.06.2026 призвано на військову службу під час загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правомірність кожного з оскаржуваних рішень і дій суд оцінює за законодавством, чинним на день їх прийняття (вчинення). Статус позивача суд оцінює за законодавством, чинним на 03.01.2023, а взяття на облік, медичний огляд і призов - за законодавством, чинним на 12-13.06.2026.
Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) у редакції, чинній станом на 03.01.2023, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у тій самій редакції виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402), у редакції, доповненій згідно з наказом Міністерства оборони України від 29.03.2017 № 193, передбачено, що після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 у справі № 320/29761/25 зазначив, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець у статті 37 Закону чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
У цій же постанові Верховний Суд виснував, що конкретна фактична обставина, з якою закон пов`язує зміну облікового статусу особи, відповідає конкретній правовій підставі для вчинення певної облікової дії. Так, якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього. Іншими словами, формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису. Суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього, оскільки такі облікові дії мають різні правові наслідки.
Оцінюючи статус позивача станом на 12.06.2026, суд враховує, що запис у пункті 29 розділу IX його військового квитка однозначний. У ньому зазначено і облікову дію (виключення з військового обліку), і її підставу (визнання військово-лікарською комісією непридатним до військової служби за статтею 40а Розкладу хвороб), і ці дві частини запису узгоджуються між собою. Запис зроблено органом, у якому позивач перебував на військовому обліку, і засвідчено підписом його керівника та печаткою. Його підтверджує висновок лікаря-терапевта від 02.01.2023.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачі не надали доказів того, що постанову військово-лікарської комісії від 03.01.2023 скасовано або визнано недійсною. Немає в матеріалах справи й доказів, що до 12.06.2026 позивача в установленому порядку знову взяли на облік як військовозобов`язаного. Те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не відобразив виключення позивача з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не змінює правового статусу позивача. Цей статус визначається законом і постановою військово-лікарської комісії, а не повнотою відомостей реєстру. Наслідки невиконання органом ведення реєстру своїх обов`язків не можуть покладатися на особу.
З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що з 03.01.2023 позивач був виключений з військового обліку і втратив статус військовозобов`язаного.
Суд також враховує, що пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (у редакції Закону України від 12.02.2025 № 4235-IX) встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Однак на день набрання цим Законом чинності (04.05.2024) чинною щодо позивача була постанова військово-лікарської комісії від 03.01.2023 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а не постанова 2022 року про обмежену придатність. Тому дія цієї норми на позивача не поширювалась і відповідачі на неї не посилалися.
Вирішуючи питання про правомірність взяття позивача на військовий облік 12.06.2026, суд виходить з такого.
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII у редакції, чинній станом на 12.06.2026, військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Частина перша статті 37 Закону № 2232-XII у цій редакції визначає вичерпний перелік громадян, які підлягають взяттю на військовий облік. Пунктом 2 цієї частини, зокрема, передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Серед підстав для взяття на військовий облік немає такої підстави, як повторне взяття особи, раніше виключеної з військового обліку за станом здоров`я.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у тій самій редакції виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби. Абзацом восьмим частини шостої статті 37 цього Закону передбачено, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Згідно з абзацом першим пункту 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до абзацу третього пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
ІНФОРМАЦІЯ_4 взяв позивача на облік як військовозобов`язаного, що прибув з іншої місцевості на нове місце проживання. Проте позивач на той час не був військовозобов`язаним, а його місце проживання не змінювалося: і зареєстрованим, і фактичним місцем його проживання залишалося с. Новосілки Рівненської області. Зазначена підстава ні юридично, ні фактично не існувала, а інших підстав відповідач не навів.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2025 у справі № 520/2626/24, у якій особу, виключену з військового обліку, повторно взяли на облік і мобілізували, зазначив, що виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування необхідних доказів.
З`ясувавши ці обставини, суд доходить висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття позивача на військовий облік 12.06.2026 вчинено не на підставі та не у спосіб, що визначені законом, а відтак вони є протиправними.
З приводу постанови військово-лікарської комісії від 12.06.2026 суд зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402 у редакції, чинній станом на 12.06.2026, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.
Згідно з абзацом першим пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, направляти на медичний огляд для визначення придатності до військової служби під час мобілізації дозволено лише військовозобов`язаних і резервістів. Позивач до жодної з цих категорій не належав. Повторний огляд допускає і пункт 3.3 глави 3 розділу II Положення № 402, за яким особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Проте ця норма до позивача не застосовна. Він не є особою, звільненою з військової служби. Крім того, його оглядала не комісія за місцем перебування на військовому обліку, і огляд проведено в цей же день без обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я.
Враховуючи викладене, постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою від 12.06.2026 № 2026-0612-1435-3734-7, прийнята щодо особи, яка не підлягала медичному огляду з метою призову під час мобілізації, за відсутності передбаченої законом підстави. Постанову ухвалено за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 , який і надав суду документи медичного огляду. Отже, вона є протиправною і підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача. У позовній вимозі цю постанову названо постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак її дата і номер збігаються з довідкою, що є в матеріалах справи, тому сумнівів щодо того, яку саме постанову оскаржує позивач, немає.
Оцінюючи правомірність наказу про призов, суд враховує, що відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Станом на 13.06.2026 позивач не був ні резервістом, ні військовозобов`язаним, тому призову на військову службу під час мобілізації не підлягав. Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2026 № 7559 в частині призову позивача ґрунтується на протиправному взятті на облік і на протиправній постанові військово-лікарської комісії. За таких обставин в цій частині наказ є протиправним і підлягає скасуванню.
Стосовно наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу суд зазначає таке. Цей наказ прийнято на підставі наказу про призов і поіменного списку територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тож він похідний від них. Скасування наказу про призов у частині, що стосується позивача, позбавляє правової підстави і наказ про зарахування позивача до списків особового складу.
Відповідно до частини дев`ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. Військова частина НОМЕР_1 не надала витребуваної копії наказу і не повідомила причин ненадання, тому суд розглядає вимогу за наявними доказами. Те, що позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і він у ній проходить службу, ніхто з учасників справи не заперечує. Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу є протиправним і підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.
Щодо посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 і від 14.05.2026 у справі № 620/183/23 суд зазначає таке. У постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 Верховний Суд зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. У постанові від 14.05.2026 у справі № 620/183/23 Верховний Суд виснував, що право на звільнення з військової служби виникає після набуття особою статусу військовослужбовця та регулюється статтею 26 Закону № 2232-XII. Під час дії воєнного стану звільнення військовослужбовця можливе виключно з підстав, прямо передбачених частиною четвертою статті 26 вказаного Закону.
Ці висновки стосуються осіб, які на момент призову були військовозобов`язаними і підлягали призову, але процедуру їх призову було порушено, а саме: непроходження медичного огляду або нереалізоване право на відстрочку. У цій справі позивач на момент призову взагалі не належав до кола осіб, які можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації. Тому висновки Верховного Суду про незворотність призову військовозобов`язаного не є підставою для визнання чинними наказів, прийнятих щодо особи, на яку повноваження відповідачів не поширювались.
Водночас висновки Верховного Суду про те, що звільнення з військової служби під час дії воєнного стану можливе виключно з підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону № 2232-XII, є релевантними до цієї справи. Підстав для звільнення з військової служби, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 цього Закону, позивач не навів. Разом з тим, відновлення його попереднього становища повинино бути забезпечене скасуванням наказу про призов і наказу про зарахування до списків особового складу, а не звільненням з військової служби. Тому вимога зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби задоволенню не підлягає.
Вимога про виключення позивача зі списків особового складу є похідною від вимоги про скасування наказу про зарахування до цих списків. Наказ про зарахування був єдиною правовою підставою для перебування позивача у списках особового складу. Без виключення позивача зі списків скасування цього наказу не відновить його права. З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити цю вимогу.
Окремо суд зазначає щодо вимог про видалення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Закон не передбачає видалення з Реєстру відомостей про рішення, які було прийнято, але передбачає приведення їх в актуальний стан. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити ці вимоги у спосіб зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Реєстру відомості про скасування постанови військово-лікарської комісії та наказу про призов у частині, що стосується позивача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 4259,84 грн за чотири вимоги немайнового характеру, по 1064,96 грн за кожну. Вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу окремо судовим збором не оплачувалася як похідна. Відмовлено лише в частині цієї вимоги, а всі інші вимоги задоволено, тому сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь у повному обсязі. Три з цих вимог заявлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а одну - до військової частини НОМЕР_1 . Отже, на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3194,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , і 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік 12.06.2026.
Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою від 12.06.2026 № 2026-0612-1435-3734-7, про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2026 № 7559 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення його до військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про скасування постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 12.06.2026 № 2026-0612-1435-3734-7, та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2026 № 7559 у частині, що стосується ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3194,88 грн грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя В.К. Блонський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua