Суд: Благовіщенський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №402/801/26
Суддя: Терновенко А. В.
Справа № 402/801/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Терновенко А.В.
секретаря судового засідання - Рудь Т.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 (інтереси якого представляє адвокат Капустін В.В.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Представник Позивача звернувся до суду із адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову № R582752 від 16.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що у червні 2026 року ОСОБА_2 вирішив працевлаштуватися у ТОВ «Група компаній «Автострада» та, на вимогу інспектора з кадрів, для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з бронюванням за вказаним підприємством, встановив у своєму смартфоні мобільний застосунок «Резерв+», за допомогою якого уточнив свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти).
Згодом, після оформлення бронювання, ОСОБА_1 виявив повідомлення про порушення ним правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, за неприбуття до ТЦК та СП за повісткою.
16.07.2026 року ОСОБА_1 , через мобільний застосунок «Резерв+» подав заяву про те, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності, а 17.07.2026 року оплатив 50 відсотків розміру штрафу, у відповідності до вимог ст.300-3 КУпАП.
Проте, вже 21.07.2026 року у мобільному застосунку «Резерв+», встановленому у смартфоні ОСОБА_1 , з`явилось нове повідомлення про те, що в нього є ще 5 днів на сплату штрафу в розмірі 17 000,00 грн. У той же час, в розділі «Штрафи» у мобільному застосунку «Резерв+» з`явилась інформація про винесення щодо ОСОБА_1 постанови про притягнення до відповідальності № R582752 від 16.06.2026 року за те, що він не пройшов (відмовився від проходження) військово-лікарської комісії (далі – ВЛК).
При цьому слід зазначити, що постанову № R582752 від 16.06.2026 року не вдалося завантажити з мобільного застосунку «Резерв+», оскільки відповідний файл відсутній, а також копія постанови № R582752 від 16.06.2026 року не надходила на адресу ОСОБА_1 . Зміст постанови № R582752 від 16.06.2026 року та підстави притягнення Позивача до адміністративної відповідальності залишаються невідомими, але, в будь-якому випадку, позивач та його представник вважають постанову № R582752 від 16.06.2026 року протиправною з огляду на наступне:
По-перше на адресу Позивача не надходила повістка про його виклик для проходження медичного огляду, а також ОСОБА_1 не отримував такої повістки особисто, а тому не міг від неї відмовитись.
Разом з тим, оскільки у військово-обліковому документі ОСОБА_1 , сформованому у мобільному застосунку «Резерв+», міститься запис про те, що постановою ВЛК від 02.03.2022 року його визнано непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, то ймовірно йдеться про невиконання Позивачем обов`язку до 05.06.2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Такий обов`язок встановлено пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року №3621-IX.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 дійсно проходив медичний огляд ВЛК 02.03.2022 року, за результатами якого його визнано непридатним до військової служби на підставі статей39«б», 64«б» та 38«б» графи II Розкладу хвороб Наказу № 402 від 14.08.2008 року, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 02.03.2022 року.
Отже, з невідомих причин, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відображено неправильну інформацію щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 .
Відтак обов`язок, встановлений пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX, не стосується Позивача, оскільки його визнано не обмежено придатним, а взагалі непридатним до військової служби.
По-друге, у відповідності до ч.9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Тобто за змістом статті 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення на позивача є день виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» встановлений обов`язок осіб, раніше визнаних обмежено придатними служби, до 05.06.2025 року, самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Тобто, днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є день, коли Позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити до цього дня. Останнім днем, коли Позивач мав би пройти ВЛК є 05.06.2025 року, відтак днем вчинення правопорушення є наступний день, після закінчення граничного строку - 06.06.2025 року.
Разом з тим, постанову № R582752 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було винесено 16.06.2026 року, більш ніж через рік з дня його вчинення, тобто після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
За таких умов, постанова № R582752 від 16.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
18.09.2026 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, виходячи зі слідуючого.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 16.06.2026 року №R582752 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.
У постанові від 16.06.2026 року №R582752 зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Також в постанові вказано, що постанова сформована на підставі заяви особи, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене правопорушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Дата надходження заяви – 15.06.2026. Спосіб надходження – через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Щодо обставин притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності:
За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тип картотеки: картотека спеціального військового обліку; тип підкартотеки: спеціальний облік; бронювання до 28.08.2027 року, адреса місця реєстрації (проживання) – АДРЕСА_1 , відомості про медичний огляд – 02.03.2022 року визнаний: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр..ІІ ст.39-б Наказу МОУ від 14.08.2008 №402 (розділ 34), взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 16.11.1990 року (прибув із ЗСУ) (розділ 37), відомості про актуальні порушення Правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – відсутні (Облікова картка додається).
До матеріалів провадження долучено витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність порушень законодавства відносно ОСОБА_1 , з якого видно, що відносно нього зафіксовано 2 порушення і обидва порушення не активні, тобто інформацію про порушення відносно позивача у реєстрі «Оберіг» скасовано.
Перше порушення від 08.05.2025 року у зв`язку з неявкою до ТЦК за повісткою, скасовано 08.05.2026 року. Причиною скасування зазначено «відсутність таких підстав, особа самостійно з`явилась». Ця причина може бути вказана помилково, оскільки порушення знято рівно через рік з дня його внесення. Тобто фактично порушення скасовано за строком давності. Оскільки перше порушення не оскаржується позивачем, а позовні вимоги стосуються останнього порушення, крім того інформацію про нього скасовано ТЦК та СП ще у травні 2026 року, підстави внесення цього порушення в ЄДРПВР та докази ІНФОРМАЦІЯ_5 не наводяться.
Друге порушення від 21.05.2026 року, пов`язане з непроходженням (відмовою від проходження) військово-лікарської комісії. Порушення скасовано 16.06.2026 року. Причиною скасування зазначено «особу доставлено, складено адміністративний протокол за ст.210-1 КУпАП». Таким чином, останнє зафіксоване порушення стосовно ОСОБА_1 дійсно пов`язане з порушенням вимог закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025 року №4235-ІХ, внесено зміни прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-ІХ від 21.03.2024 року, згідно якого особи, раніше визнані за висновком ВЛК обмежено придатними, повинні були самостійно звернутись до ТЦК та СП, отримати направлення і повторно пройти медичне обстеження ВЛК до 05.06.2025 року.
Отже, порушення виявлено 21.05.2026 року, тобто в межах строку давності притягнення до адміністративної відповідальності.
Інформація про порушення в ЄДРПВР «Оберіг» формується і автоматично подається для розшуку до органів Національної поліції шляхом електронної взаємодії між реєстрами та базами даних.
В реєстрі «Оберіг» міститься заява ОСОБА_1 від 15.06.2026 (ним у позовній заяві чомусь вказується дата 16.07.2026 року), подана через електронний кабінет військовозобов`язаного у додатку Резерв+, у якій він факт вчинення правопорушення визнає, надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Представник Відповідача зазначив, що зі слів позивача, він самостійно оплатив 50 відсотків розміру штрафу у відповідності до вимог статті 300-3 КУпАП, хоча квитанцію до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав.
З моменту сплати штрафу постанова вважається виконаною і після цього її оскарження є неможливим. Хоча сплата позивачем штрафу не зовсім узгоджується з його позицією щодо неможливості сформувати постанову про накладення адміністративного стягнення, оскільки для того, щоб сплатити штраф, треба дізнатись номер рахунку, на який ця сплата відбудеться, а рахунок якраз зазначається саме у постанові.
Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, то згідно ч.7 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення відносно позивача є 21.05.2026 року. Відповідно, строк давності притягнення до адміністративної відповідальності за дане правопорушення спливає через три місяці після його виявлення, тобто 21.08.2026 року.
Таким чином, представник ТЦК зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП доведена і його притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до чинного законодавства, а його твердження про безпідставне притягнення спростовується фактичними даними, наведеними у відзиві.
23.09.2026 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Щодо посилання відповідача, що 02.03.2022 року, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час згідно графи ІІ статті 39«б» Наказу МОУ від 14.08.2008 року № 402. Проте, така інформація є неточною та неповною. Вказує на те, що за змістом статті 39 «б» графи ІІ Розкладу хвороб Наказу № 402 від 14.08.2008 року (тут і далі - в редакції, станом на 02.03.2022 року), громадяни, військовослужбовці, хворі на гіпертонічну хворобу ІІ стадії непридатними до військової служби або обмежено придатними визначаються індивідуально. Разом з тим, ОСОБА_1 страждає не лише на гіпертонію, а ще й має серцеву недостатність ІІ-А ступеню (38 «б») та захворювання хребта (з помірними порушеннями функцій (64 «б»), що підтверджується результатами медичного огляду ВЛК, вказаними у картці обстеження та медичного огляду від 02.03.2022 року, копію якої було додано до позовної заяви. Навіть кожне окреме із вищезазначених захворювань вже потребує індивідуального визначення громадянина або обмежено придатним (лише у воєнний час), або взагалі непридатним до військової служби. Але у ОСОБА_1 , під час проходження ВЛК 02.03.2022 року, було виявлено одразу три таких захворювання, що в сукупності призвело визнання його повністю непридатним до військової служби.
Щодо обгрунтування Відповідача про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності - посилається на порушення ним пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX. Так, у відповідності до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані ОБМЕЖЕНО придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Проте, ОСОБА_1 був визнаний повністю непридатним до військової служби, відтак обов`язок, встановлений пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX, його не стосується. Втім, з невідомих причин Відповідач вніс у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів містить інформацію лише про одне захворювання ОСОБА_1 , внаслідок чого помилково вважав його обмежено придатним. При цьому, внаслідок внесення неповної інформації, в графі 34 Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, ійськовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 вказано дату наступного переогляду – 02.03.2027 року, хоча мав би бути запис про виключення його з військового обліку за станом здоров`я. Це не єдина неточність, що міститься у Витягу з ЄДРПВР. Так, у графі 35 «Службові відмітки» Витягу з ЄДРПВР вказано: «Потребує уточнення ІПН та мобільного телефону». Разом з тим трохи нижче, у тій самій графі міститься ІПН ОСОБА_1 – НОМЕР_1 , а в графі 21 Витягу міститься номер мобільного телефону ОСОБА_1 – НОМЕР_2 . То для чого робити службову відмітку про необхідність таких даних, якщо вони вже є ЄДРПВР? Складається враження, що Відповідачу просто лінь вносити повну інформацію (щодо результатів ВЛК) та аналізувати вже наявні дані (ІПН та номер телефону), наслідок чого виникає підґрунтя для безпідставного, помилкового притягнення громадян до адміністративної відповідальності. Також факт існування помилок у своїй роботі визнає і сам Відповідач. Зокрема, у відзиві на позовну заяву (абз. 4 а. 15) Відповідач вказує, що причина скасування першого правопорушення ОСОБА_1 (неявка до ТЦК), могла бути помилка, а щодо другого правопорушення (абз.6 а. 15) Відповідач вказує, що таке порушення скасовано 16.06.2026 року, а причиною скасування стало те, що «особу доставлено, складено адміністративний протокол за ст. 210-1 КУпАП».
Представник позивача зазначає, що в наданих Відповідачем матеріалах відсутній протокол щодо ОСОБА_1 . Відтак Відповідач або не надав всіх витребуваних судом доказів, або у ЄДРВПР знов міститься помилка.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, представник позивача вважає, що необхідним ще раз зазначити, що оскільки Позивач визнаний непридатним до військової служби, то не мав обов`язку самостійно проходити ВЛК до 05.06.2025 року, як того вимагає пункт 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX.
Також зазначає, що у відповідності до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Тобто останнім днем, коли обмежено приданий до військової служби громадянин мав би пройти повторне ВЛК є 05.06.2025 року, а днем вчинення правопорушення таким громадянином є наступний день, після закінчення граничного строку, - 06.06.2025 року.
У відповідності до ч.9 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто строк накладення адміністративного стягнення обмежений трьома місяцями з дня його виявлення, та одним роком з дня його вчинення. При чому річний строк з дня вчинення правопорушення є присічним навіть для тримісячного строку з дня виявлення, оскільки встановлює головну умову для застосування тримісячного строку – «але не пізніше одного року з дня його вчинення».
Відповідач стверджує, що виявив правопорушення 21.05.2026 року, тобто в межах строку давності притягнення до адміністративної відповідальності. Проте ОСОБА_1 було притягнено до відповідальності 16.06.2026 року, тобто поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності. За таких умов, Відповідач взагалі не повинен був розпочинати адміністративне провадження щодо Позивача, оскільки, станом на 16.06.2026 року вже існували підстави для закриття провадження.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи та заперечення учасників справи суд встановив.
Відповідно до облікової картки вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тип картотеки: картотека спеціального військового обліку; тип підкартотеки: спеціальний облік; бронювання до 28.08.2027 року, адреса місця реєстрації (проживання) – АДРЕСА_1 , відомості про медичний огляд – 02.03.2022 року визнаний: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр.ІІ ст.39-б Наказу МОУ від 14.08.2008 №402 (розділ 34), взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 16.11.1990 року (прибув із ЗСУ) (розділ 37), відомості про актуальні порушення Правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – відсутні.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність порушень законодавства, встановлено, що відносно ОСОБА_1 зафіксовано порушення від 21.05.2026 року, пов`язане з не проходженням (відмовою від проходження) військово-лікарської комісії. Порушення скасовано 16.06.2026 року. Причиною скасування зазначено «особу доставлено, складено адміністративний протокол за ст.210-1 КУпАП» ( а.с.72- 74).
Відповідно до витягу із реєстру «Оберіг» встановлено, що міститься заява ОСОБА_1 від 15.06.2026 року, яка подана останнім через електронний кабінет військовозобов`язаного у додатку Резерв+, у якій він факт вчинення правопорушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не пройшов (відмовився проходити) ВЛК, чим порушено вимоги зазначеного законодавства, відповідальність за такі дії передбачена ст.210-1 КУпАП – визнав та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності (а.с.75).
Згідно постанови № R582752 від 16.06.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП ( а.с.76).
На виконання ухвали Благовіщенського районного суду від 07.09.2026 року Відповідачем не надано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено постанову №R582752 від 16.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду від 02.03.2022 року, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час на підставі статей 39«б», 64«б», 38«б» Розкладу хвороб (Наказ МОУ № 402).
16 червня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 виніс постанову № R582752 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 17 000,00 грн., мотивуючи це тим, що позивач нібито порушив правила мобілізаційної підготовки та відмовився від проходження ВЛК.
Втім, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у встановленому законом порядку виписував, надсилав рекомендованим поштовим відправленням чи вручав ОСОБА_1 повторну повістку про виклик до ТЦК для проходження медичного огляду (ВЛК).
Відповідачем не надано суду ані розписки позивача про отримання повістки, ані поштового повідомлення про вручення чи відмову від отримання, ані акта відмови від отримання повістки, складеного відповідно до вимог Постанови КМУ № 560.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормами законодавства України:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача .
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строки та місце, зазначені в отриманих ними документах (повістках).Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, встановлює чітку процедуру виклику та оповіщення військовозобов`язаних.Згідно з п. 28, 30, 34 Порядку № 560, виклик громадян здійснюється шляхом вручення повістки особисто під підпис або надсилання рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Пунктом 41 Порядку № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення особи є: особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення або відмови від отримання, акт відмови від отримання повістки, або поштове повідомлення з відміткою про вручення чи відсутність особи за адресою.Суд підкреслює, що кваліфікація дій особи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за ухилення чи відмову від проходження медичного огляду (ВЛК) є можливою виключно за умови належного юридичного оформлення виклику громадян та наявності доказів умисного невиконання законної вимоги ТЦК та СП .
Коли позивач скористався функцією в «Резерв+», визнавши правопорушення та сплативши 50% штрафу (8 500 грн), він фактично врегулював правопорушення за статтею 210-1 КУпАП (порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Накладення додаткового штрафу одразу після цього є зловживанням з боку ТЦК.
Щоб притягнути особу до відповідальності за «непроходження ВЛК» за ст. 210-1 КУпАП, ТЦК зобов`язаний довести, що особі було належним чином вручено направлення на ВЛК (повістку на медогляд), і вона за ним не з`явилася. Якщо особа паперової повістки не отримувала і в електронному вигляді направлення не підписувала, то факту проступку (ігнорування вимоги) просто не існує. Не можна оштрафувати за неявку на ВЛК, якщо туди офіційно не викликали.
Конституція України (стаття 61) забороняє притягати особу до юридичної відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення. Якщо ТЦК вважав неявку за старою повісткою і непроходження ВЛК одним суцільним триваючим порушенням, то, виписавши перший штраф , вони вичерпали своє право на покарання за цей епізод.
У справі відповідач не надав жодного доказу того, що ОСОБА_1 надсилалася або вручалася повторна повістка для проходження ВЛК. Сам по собі запит або запис у внутрішній базі даних ТЦК чи ЄДРПР без доказу вручення чи надсилання повторної повістки військовозобов`язаному не створює для громадянина обов`язку явки та не утворює складу адміністративного правопорушення у разі неявки. Оскільки суб`єкт владних повноважень не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування та не надав суду матеріалів адмінпровадження, що підтверджували б факт оповіщення позивача повторною повісткою, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.Окрім відсутності складу правопорушення, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за статтями 210, 210-1 КУпАП в особливий період може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.За п. 7 ст. 247 КУпАП, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є обставиною, що виключає провадження в справі.Ураховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова відповідає ознакам протиправності та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн. (згідно з квитанцією), який підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 38, 210-1, 245, 247, 280, 288 КУпАП, суд -
вирішив
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R582752 від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення (складення) відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України
Суддя Альона Терновенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua