Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №607/15814/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №607/15814/26

Суддя: Кунець Н. Р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2026 Справа №607/15814/26 Провадження №2/607/6661/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

представника позивача Комарніцької А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – ГУ ПФУ в Тернопільській області, позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ ПФУ в Тернопільській області переплату пенсії у розмірі 16 555 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримував пенсію по інвалідності. Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.02.2025 №ЦО 4021, ОСОБА_1 не було встановлено групу інвалідності з 13.12.2024. Оскільки рішенням скасовано групу інвалідності з моменту її встановлення, у відповідача не було права на отримання пенсії по інвалідності з 13.12.2024. Таким чином, ГУ ПФУ в Тернопільській області нараховано ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії за період з 13.12.2024 по 31.03.2025 у розмірі 16 555 грн. Листами ГУ ПФУ в Тернопільській області від 11.04.2025, 15.04.2025 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність повернення коштів на рахунок Головного управління, однак станом на день подання позовної заяви сума надміру виплаченої пенсії не повернута. З огляду на викладене позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім цього, задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.02.2025 №4021.

07.08.2026 судом зареєстровано відповідь Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на ухвалу від 22.07.2026.

Представник позивача ГУ ПФУ в Тернопільській області Комарніцька А.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 21.02.2025 №ЦО 4021 та Протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 21.02.2025 №ЦО 4021, експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи встановлено, що ступінь функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату та периферійної нервової системи ОСОБА_1 є не різким, що не дає підстав для визнання його особою з інвалідністю будь – якої групи, підстава: постанова КМУ № 1317 від 2009.

Згідно до витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, щодо ОСОБА_1 21.05.2025 прийнято рішення №ЦО 4021, згідно з яким групу інвалідності не встановлено, немає підстав для визнання його особою з інвалідністю будь-якої групи з 13.12.2024. Дата, з якої встановлена інвалідність - 13.12.2024.

Як вбачається з Довідки про переплату пенсії від 11.04.2025 № 2611/03-16 виданої Відділом перерахунку пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Тернопільській області, ОСОБА_1 встановлена переплата пенсії в розмірі 16 555 грн, яка виникла в період з 13.12.2024 по 31.03.2025 із причини: надходження Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 4021 від 21.02.2025, що надійшов від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центру оцінювання функціонального стану особи про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, припинення виплати пенсії по інвалідності з 13.12.2024.

Згідно з Протоколом індивідуального перерахунку від 11.04.2025, відповідачу ОСОБА_1 виплачено пенсію за період з 01.12.2024 по 31.05.2025 на загальну суму 16 555 грн, переплата – 16 555 грн.

Відповідно до Листів ГУ ПФУ в Тернопільській області № 1900-0403-8/18287 від 11.04.2025 та № 1900-0403-8/18738 від 15.04.2025, ОСОБА_1 було повідомлено про невизнання його особою з інвалідністю відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 4021 від 21.02.2025, що надійшов від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центру оцінювання функціонального стану особи, а також повідомлено про припинення виплати пенсії по інвалідності з 13.12.2024 та про необхідність повернення нарахованої переплати у розмiрі 16 555 грн на рахунок Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

В силу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Статтею 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб. Застрахована особа має право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі – Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до пункту 4 вказаного порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо).

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6–91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17 (провадження № 61–33727сво18).

Так, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про обставини, які мали значення для отримання пенсії по інвалідності, з метою незаконного отримання такої.

Як встановлено судом, пенсія по інвалідності виплачувалася відповідачу ОСОБА_1 на підставі на підставі рішення №724/1 від 13.12.2024, що слідує із п. 1 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.02.2025 №ЦО 4021. Відтак, виплати здійснювалися добровільно та мали правову підставу на момент їх призначення і виплати.

З п. 6.1 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.02.2025 №ЦО 4021, наявного в матеріалах справи, вбачається, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення є «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора або ухвала слідчого судді», а у підпункті 6.2 вказано реквізити документа на підставі якого ініційовано перевірку обґрунтованості рішення: «№287/07-01 від 13.01.2025, лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024».

З 10.02.2025 до 21.02.2025 здійснювалася перевірка обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці (п. 7 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 21.02.2025 №ЦО 4021).

За змістом п. 9, 10 Витягу, згідно наданої медико-експертної документації, ступінь вираженості функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату, центральної та периферійної нервових систем є нерізким, що не дає підстав для визнання особою з інвалідністю будь-якої групи. Підстава: Постанова КМУ №1317 від 2009, відтак експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги прийнято рішення про скасування рішення, що оскаржується.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи рішення від 21.02.2025 №ЦО 4021 правова підстава здійснення виплат відпала.

Отже, обставини, на які посилається сторона позивача не залежали від волі відповідача ОСОБА_1 та не можуть свідчити про недобросовісність його поведінки.

ГУ ПФУ в Тернопільській області не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про зловживання з боку відповідача ОСОБА_1 , які б доводили недобросовісність його поведінки під час нарахування розміру пенсії та підтверджували безпідставність отримання пенсії по інвалідності за період з 13.12.2024 по 31.03.2025.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_1 подав ГУ ПФУ в Тернопільській області недостовірні дані, необхідні для нарахування та виплати йому пенсії по інвалідності, підроблені документи, приховав обставини, які мали значення для призначення пенсії, або іншим чином діяв недобросовісно.

Не встановлено також, що відповідач був обізнаний про відсутність у нього права на отримання пенсії по інвалідності у період з 13.12.2024 по 31.03.2025 та, незважаючи на це, умисно продовжував її отримувати.

Посилання позивача на те, що рішенням експертної команди групу інвалідності відповідачу не встановлено, саме по собі не підтверджує обізнаність відповідача про відсутність у нього права на отримання пенсії та не свідчить про його недобросовісність.

Щодо грошових сум, які відповідно до статті 1215 ЦК України надані фізичній особі, закон встановлює спеціальне правило, за яким такі виплати не підлягають поверненню за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності набувача.

Судом не встановлено рахункової помилки при здійсненні пенсійних виплат відповідачу. Наведена позивачем сума 16 555 грн фактично є сумою пенсійних виплат, які були здійснені відповідачу за рішенням органу Пенсійного фонду України, а виникнення переплати обумовлено не помилкою в обчисленні розміру пенсії, а подальшим встановленням експертною командою обставин, які стали підставою для припинення права на отримання пенсії по інвалідності.

Таким чином, сама по собі наявність переплати пенсії не є достатньою правовою підставою для її стягнення з відповідача.

Посилання позивача на положення статей 1212 ЦК України, 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не спростовують наведеного висновку, оскільки зазначені норми не звільняють позивача від обов`язку довести передбачені законом підстави для стягнення пенсійних виплат, які відповідно до статті 1215 ЦК України мають особливий правовий режим.

За таких обставин, враховуючи те, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем ОСОБА_1 коштів у розмірі 16 555 грн та не доведено наявності рахункової помилки з боку позивача, зазначена сума, яка є пенсійною виплатою, призначеною позивачем, відповідно до статті 1215 ЦК України, поверненню ГУ ПФУ в Тернопільській області не підлягає.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ГУ ПФУ в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у позові відмовлено, сплачений судовий збір слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 258–268, 273, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок покласти на позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 14035769, адреса місцезнаходження: Майдан Волі, 3 м. Тернопіль, 46001.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 16.11.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua