Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №405/4443/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №405/4443/26

Суддя: Драний В. В.

Справа № 405/4443/26

2/405/1976/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого-судді Драного В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ляшенко К.А., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову вказала, що 09.11.2002 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який було зареєстровано у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції у місті Кропивницькому, про що складено відповідний актовий запис № 919 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказала, що на теперішній час подружні відносини між позивачем та відповідачем припинені. Сторони тривалий час не проживають однією сім`єю, спільного господарства не ведуть, спільний побут та сімейний бюджет відсутні. Виконання подружніх обов`язків припинено, між ними відсутні взаємна підтримка, довіра та спільне бачення сімейного життя. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки формальне існування сім`ї за відсутності фактичних сімейних відносин між батьками не забезпечує стабільного психологічного та емоційного середовища для належного виховання та розвитку їх неповнолітньої дитини. Враховуючи викладені обставини позивач просила розірвати шлюб з відповідачем, відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , а також вирішити питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат, а саме стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.06.2026 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Терещенко Т.В., 23.07.2026 року подав до суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що не заперечує, щодо розірвання шлюбу з позивачем, оскільки на даний час подальше збереження шлюбу є неможливим. При цьому, зазначив, що категорично не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами, якими позивач обґрунтовує причини розірвання шлюбу, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, містять недостовірні відомості, суб`єктивні оцінки та припущення. Крім того, зазначив, що не визнає вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям реальності, необхідності, співмірності та розумності, а тому просив відмовити у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., а в разі встановлення підстав для часткового відшкодування таких витрат - зменшити їх розмір до розумної та співмірної суми. Також відповідач не погоджується з вимогою про стягнення з нього судового збору у повному обсязі, враховуючи визнання ним позовної вимоги про розірвання шлюбу, а тому просив визначити розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 50 % від сплаченої позивачем суми.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ляшенко К.А. 28.07.2026 року подала до суду відповідь на відзив, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Сторони про дату і місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 листопада 2002 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда, актовий запис № 919, про що видано свідоцтво про одруження від 09.11.2002 року серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13, 14).

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст. 104, 114 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільне життя не склалося, відсутні ті почуття, які є основою подружніх відносин, волевиявлення сторін припинити шлюбні відносини, суд приходить до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох із подружжя, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу, а саме: копію договору про надання правничої допомоги № АБ20-04/26-1 від 20.04.2026, платіжну інструкцію № @2PL380914 від 24.06.2026 року, згідно яких сума послуг становить 8000,00 грн.

При цьому, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 8000,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності учасників справи), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та реальної вартості послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

При цьому, із змісту поданого відповідачем відзиву на позов вбачається, що останній визнає його частково. Зокрема, зазначаючи про визнання позовних вимог про розірвання шлюбу, відповідач водночас заперечує обставини, зазначені позивачем у позовній заяві на обґрунтування позовних вимог, а також заперечує щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі, що в свою чергу, не свідчить про безумовне визнання відповідачем позову в розумінні ст. 206 ЦПК України.

За таких обставин, передбачені ч. 1 ст. 142 ЦПК України підстави для стягнення з відповідача 50 відсотків від сплаченої позивачем суми судового збору при поданні позовної заяви - відсутні.

На підставі ст.ст. 24, 56, 104, 110, 112-114 СК України, керуючись ст.ст. 19, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 09 листопада 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда, актовий запис № 919 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 4000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького Владислав Вікторович Драний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua