Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №607/18422/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №607/18422/26

Суддя: Польська М. В.

Справа № 607/18422/26

Провадження № 2/344/8294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна звернулась до Тернопільського міськрайоннго суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Ухвалою Тернопільського міськрайоннго суду Тернопільської області від 26 серпня 2026 року передано справу за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 28 травня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований у виконкомі Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про шлюб 28.05.2012 року зроблено відповідний актовий запис №33. Від даного шлюбу народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають із позивачем. Позивач вказує, що протягом останнього часу сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Шлюб існує формально. Сторони не ведуть спільного побуту та спільного бюджету. Кожен має протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Позивач та відповідач не проживають разом як подружжя з 01.09.2025 року. За наведених обставин просить шлюб розірвати після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_5 ».

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 28 травня 2012 року сторони зареєстрували шлюб 28 травня 2012 року у виконкомі Буршинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №33.

В шлюбі народились діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Позивач підтвердила поданою заявою, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім`ї, сторони миритись не бажають, шлюб їх існує формально, а тому зберігати його не доцільно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивач просить залишити прізвище « ОСОБА_5 », однак суд вирішує дане питання тільки при зміні прізвища.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 206, 263-265, 268, 280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 травня 2012 року у виконкомі Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області, актовий запис №33.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адесою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 листопада 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua