Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №397/880/20 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: щодо усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №397/880/20

Суддя: Чельник О. І.

ПОСТАНОВА

іменем України

16 листопада 2026 року м. Кропивницький

справа № 397/880/20

провадження № 22-ц/4809/980/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Сорочан А.А.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом – ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом - Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору за первісним позовом - приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Ковтун Володимир Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Примак Володимир Андрійович, на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2026 року у складі судді Максимовича І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Ковтун Володимир Олександрович про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання рішення недійсним та скасування реєстрації права власності.

В обґрунтування позовної заяви посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.2016 серії ВСК №231253 після смерті свого чоловіка вона є власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Цей житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 1231,8 кв.м, яка відноситься до Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та необхідна для обслуговування будинковолодіння, а вона є землекористувачем відповідної земельної ділянки. Поряд із її будинковолодінням знаходиться суміжне будинковолодіння АДРЕСА_2 , яке раніше належало ОСОБА_3 , яка в послідуючому продала його ОСОБА_2 . Між їх із ОСОБА_2 земельними ділянками були чітко визначені межі та встановлені тверді межові знаки, а саме дерев`яний паркан. Спорів щодо розміщення твердих межових знаків у них не виникало як із колишніми власниками сусіднього будинковолодіння, так і з теперішніми.

Відповідно до технічного паспорту її житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 1231,8 кв.м, а згідно з планом земельної ділянки та її експлікації форма земельної ділянки є у вигляді прямокутника.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку їй стало відомо, що власником суміжної земельної ділянки кадастровий номер 3520587500:53:000:0074, розташованої по АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 на підставі державної реєстрації права власності, що здійснив приватний нотаріус Ковтун В.О. від 29.07.2016, номер запису про право: 15650829. Також в зазначеному витязі наявний кадастровий план та експлікація земель за вказаною адресою, із яких вбачається, що межа між їх земельними ділянками з точки Б до точки В не є прямою лінією, а утворює зазубрину за рахунок її території, чим захоплює частину земельної ділянки, що перебуває в її законному постійному користуванні та зменшує її розміри, що в свою чергу порушує її права власника будинковолодіння та землекористувача відповідної земельної ділянки. Вважає, що, оскільки вона набула у власність будинковолодіння, котре розміщене на земельній ділянці, що перебувала у користуванні попереднього власника, то до неї відповідно перейшло право користування цією ж земельною ділянкою, на котрій воно розміщене, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, тобто її чоловіка.

Відповіддю на адвокатський запит Староостською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської області від 12.11.2019 №01-20/263 їй було надано рішення сорок першої сесії шостого скликання Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 17.07.2015 №448 «Про затвердження технічної документації із землеустрою», яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого сусідня межа займає частину її земельної ділянки, а тому таке рішення сільської ради безпосередньо порушує її право власності.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням заяви про здільшення позовних вимог (т.1 а.с.206-209) просила суд:

- усунути перешкоди в землекористуванні для неї, ОСОБА_1 , шляхом визнання недійсним рішення сорок першої сесії шостого скликання Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області №448 від 17 липня 2015 «Про затвердження технічної документації із землеустрою»;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3520587500:53:000:0074, номер запису про право: 15650829, котру здійснив приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Ковтун Володимир Олександрович від 29 липня 2016 року.

У червні 2022 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання перенести паркан та звільнити частину земельної ділянки.

В обґрунтування зустрічного позову вказувала, що вона є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 загальною площею 0,1350 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набула на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016, укладеного з ОСОБА_3 , посвідченого 29.07.2016 приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Ковтуном В.О. за реєстровим №474, та яке зареєстроване в державному реєстрі речових прав 29.07.2016, номер запису про право власності – 15650829. ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей житловий будинок, та яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 . При цьому земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок ОСОБА_1 не є сформованою, тобто не є визначеною як об`єкт цивільних прав у розумінні ст.79-1 ЗК України, оскільки площа та межі цієї земельної ділянки не визначені, інформацію щодо неї не внесено до Державного земельного кадастру, цій земельній ділянці не присвоєно кадастрового номеру. У висновку експерта за результатами проведення у цій справі судової земельно-технічної експертизи №3518/21-27/1360-1362/22-27 від 19.04.2022 встановлено порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по АДРЕСА_1 зі сторони суміжного землекористування по АДРЕСА_1 . Площа порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по АДРЕСА_1 зі сторони суміжного землекористування по АДРЕСА_1 складає 0,0011 га. Встановлене судовим експертом порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 графічно заштриховано червоним кольором та відображено в Додатку 2 до Висновку експерта. Суміжним землекористувачем є ОСОБА_1 . Паркан, який порушує межі земельної ділянки ОСОБА_2 відображений у висновку експерта на фото 6 (стор.10), фото 34 (стор.14), фото 41, 42 (стор.16). Зведення цього паркану здійснено ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_1 , здійснивши зведення паркану на частині земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2 , відгородила цим парканом частину належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0011 га, чим позбавила позивача за зустрічним позовом можливості користуватись цією відгородженою частиною земельної ділянки. Щодо строку подачі зустрічного позову посилається на запровадження воєнного стану та те, що обставини, які є підставою зустрічного позову стали відомі позивачу після ознайомлення з висновком експерта від 19.04.2022.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 загальною площею – 0,1350 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов?язання ОСОБА_1 перенести паркан на суміжну межу земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по схемі від точки 1(2)-8(3) та звільнити належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0011 га по схемі від точки 1(2)-8(3)-9-10-1(2), схема зазначена у додатку №2 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №3518/21-27/1360-1362/22-27 від 19.04.2022;

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2026 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Ковтун Володимир Олександрович, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання рішення недійсним та скасування реєстрації права власності відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання перенести паркан та звільнити частину земельної ділянки задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 загальною площею 0,1350 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 перенести паркан на суміжну межу земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по схемі від точки 1(2)-8(3) та звільнити належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0011 га по схемі від точки 1(2)-8(3)-9-10-1(2), що зазначена у додатку №2 до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №3518/21-27/1360-1362/22-27 від 19.04.2022. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Примак Володимир Андрійович, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного.

Адвокат Бойко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2026 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Примак В.А., - без задоволення. Вважав, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її адвокат Примак В.А. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити. Адвокати Бойко О.І. та Бойко Н.В., які діють в інтересах ОСОБА_2 , просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності представника відповідача та третьої особи за первісним позовом на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом та залишенням без задоволення зустрічного позову, виходячи з такого.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.2006, посвідченого державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Костенко Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за №24, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Олександрівською державною нотаріальною конторою 13.06.1997 року за реєстром №1337 та зареєстрованого в Олександрівській дільниці Кіровоградського обласного бюро технічної інвентаризації 14.11.1997 по реєстру №98/1. Спадковий житловий будинок глинобитний, обкладений цеглою та цементною плиткою, жилою площею 64,3 кв.м, загальною площею 91,4 кв.м, має господарсько-побутові будівлі: «Б» - сарай – л/кухню, «Г» - погріб, «Д» - колодязь, «І» - замощення, «б» - сарай, «В» - гараж, «б1» - вбиральню, «№-№3» - огорожу, розташований на земельній ділянці площею 1231,8 кв.м Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. На підставі ст.1299 Цивільного кодексу України право власності на зазначене в свідоцтві майно підлягає державній реєстрації (т.1 а.с.6).

Олександрівською дільницею Кіровоградського обласного бюро технічної інвентаризації 08.02.2006 вчинено реєстраційний напис на документі про право особистої власності та записано в реєстрову книгу №98/1 домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1 а.с.6 зворот).

03.09.1988 був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого наразі є ОСОБА_1 , згідно з яким площа земельної ділянки складає 1231,8 кв.м. Також зазначено про наявність огорожі №-№3 (штахет по з/бетонних стовпчиках), рік забудови – 1987, та здійснено експлікацію її розміщення на плані земельної ділянки (т.2 а.с.33-35).

Як убачається зі Звіту з топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , у ньому відображені відомості вирахування площі земельної ділянки (т.2 а.с.99-108).

Відповідно до рішення сорок першої сесії шостого скликання Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 17.07.2015 №448 «Про затвердження технічної документації із землеустрою», наданого на адвокатський запит від 01.11.2019, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 загальною площею 0,1350 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3520587500:53:000:0074, за рахунок земель житлової та громадської забудови (код згідно КВЦПЗ-02.01) за адресою: АДРЕСА_1 ; передано гр. ОСОБА_3 земельну ділянку у власність, шляхом безоплатної передачі загальною площею 0,1350 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3520587500:53:000:0074, за рахунок земель житлової та громадської забудови (код згідно КВЦПЗ – 02.01) за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.8, 9).

Відповідно до відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 площею 0,135 га, цільове призначення та вид використання - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель – землі житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1 , 30.04.2015 ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та 29.07.2016 приватним нотаріусом Ковтуном В.О. проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) – 15650829. Відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки – охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи, дата державної реєстрації обмеження – інформація відсутня (а.с.7).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520587500:53:000:0074, площею 0,1350 га, для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2016, що посвідчений приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтуном В.О. зареєстрованим в реєстрі за №474. Відповідно до п.1.4 вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, земельна ділянка, що продається, належить продавцю ( ОСОБА_3 ) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 , виданого Реєстраційною службою Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області 07.09.2015 року, індексний номер 43382969. Відповідно до п.1.6 вказаного договору згідно з Описом меж, наведених відповідно до відомостей, викладених у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3502973662016 від 27.07.2016, виданого Відділом Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області, відчужувана за цим договором земельна ділянка межує з: від А до Б - землі комунальної власності; від Б до В - земельна ділянка по АДРЕСА_1 ; від В до Г - землі комунальної власності; від Г до А - земельна ділянка по АДРЕСА_3 ; від Д до Д - землекористування ПАТ «Кіровоградобленерго». На відчужуваній земельній ділянці знаходиться житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який належить покупцю ( ОСОБА_2 ) на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтуном В.О. 29.07.2016 за реєстром №473. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка є предметом цього договору, укладається одночасно із договором купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що на ній розташований. Відповідно до відомостей, викладених у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3502973662016 від 27.07.2016, виданого Відділом Держгеокадастру у Олександрівському районі Кіровоградської області, відомості про земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій відсутні. Обмеження у використанні земельної ділянки: Охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0390 га згідно з наказом «Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» від 09.01.1998 року, безстроково (т.1 а.с.43-44).

10.02.2015 складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до п.п.1-3 якого межі земельної ділянки за кадастровим №3520587500:53:000:0074, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1350 га, наданої власнику земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 11 шт. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Також надано викопіювання з карти щодо вказаної земельної ділянки (т.1 а.с.45,46, 163 зворот),

Відділом в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надано копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3520587500:53:000:0074, з якої встановлено, що рішенням тридцять восьмої сесії шостого скликання Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 30.01.2015 №419 «Про заяви громадян про надання згоди на виготовлення технічних документацій», надано згоду на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), зокрема, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 , орієнтовною площею 0,25 га землі, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; зобов`язано громадян виготовити технічні документації щодо відведення земельних ділянок та подати на затвердження у встановленому законодавством порядку; площа земельних ділянок буде уточнена при виготовленні технічних документацій та остаточно затверджене рішення сільської ради при наданні земельних ділянок у власність. Також, долучено технічний паспорт на житловий будинок за вказаною адресою та свідоцтво про право на спадщину за законом від 30.01.2015 щодо права власності на нього за ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32907159 від 30.01.2015 (т.1 а.с.159, 160-175)

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №397/880/20 номер провадження 2/397/3/21 від 19.04.2022 №3518/21-27/1360-1362/22-27, конфігурація та площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 частково відповідає конфігурації та площі цієї ж земельної ділянки, визначеним у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3520587500:53:000:0074): за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ – 02.01) за адресою: АДРЕСА_2 (арк.160, т.1): - конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 представляє собою багатокутник з лінійними промірами по периметру 20,98 м + 26,38 м + 27,31 м + 28,42 м + 7,60 м + 13,36 м + 36,54 м; площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 складає 0,1350 га. За фактичним користуванням ОСОБА_2 згідно з Технічним звітом про геодезичні роботи щодо топографічного знімання фактичного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 : конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 представляє собою багатокутник з лінійними промірами по периметру 20,85 м + 26,55 м + 0,98 м + 26,77 м + 28,36 м + 20,96 м + 36,11 м; площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 складає 0,1326 га. Площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , не відповідає площі цієї ж земельної ділянки, визначеної у правовстановлюючих документах ОСОБА_2 на цю земельну ділянку. Різниця між площами складає 0,0024 га: Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки №474 від 29.07.2016 року площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по АДРЕСА_1 складає 0,1350 га. За фактичним користуванням ОСОБА_2 згідно з Технічним звітом про геодезичні роботи щодо топографічного знімання фактичного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 : площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 складає 0,1326 га. Визначити відповідність конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , конфігурації цієї ж земельної ділянки, визначеної у правовстановлюючих документах ОСОБА_2 на цю земельну ділянку не надається можливим у зв`язку з відсутністю інформації щодо конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 у наданих на дослідження правовстановлюючих документах. Встановити, чи була збільшена в технічній документації площа земельної ділянки за АДРЕСА_1 за рахунок суміжної земельної ділянки АДРЕСА_1 , не надається можливим, оскільки в досліджуваній технічній документації відсутні дані про площу земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074, меншу чи відмінну від 0,1350 га, що внесена до Державного земельного кадастру. Крім того, згідно висновку експерта, у результаті співставлення координат з Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ – 02.01) за адресою: АДРЕСА_2 (арк.160, т.1) та координат із Звіту з топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по АДРЕСА_1 зі сторони суміжного землекористування по АДРЕСА_1 . Площа порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 по АДРЕСА_1 зі сторони суміжного землекористування по АДРЕСА_1 складає 0,0011 га. Графічно порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 згідно Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ – 02.01) за адресою: АДРЕСА_2 (межі якої у графічному Додатку №2 позначені чорним кольором) зі сторони суміжного землекористування по АДРЕСА_1 (межі якої у графічному Додатку №2 позначені зеленим кольором) заштриховано червоним кольором та відображено у Додатку №2 (т.2 а.с.114-130).

Додатком №1 до вказаного вище висновку експерта відображено, з умовними позначеннями, відповідність конфігурації та площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 та конфігурації та площі цієї ж земельної ділянки, визначеними у Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.131).

Додатком №2 до вказаного вище висновку експерта відображено, з умовними позначеннями, порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 згідно Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ – 02.01) за адресою: АДРЕСА_2 зі сторони суміжного землекористування по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.132).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право ОСОБА_1 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову місцевий суд виходив з того, що факт порушення права ОСОБА_2 на належну земельну ділянку підтверджений висновком експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у даній справі від 19.04.2022 №3518/21-27/1360-1362/22-27, який узгоджується з технічною документацією ділянки з кадастровим номером 3520587500:53:000:0074 та технічними звітами про топографо-геодезичні знімання земельних ділянок сторін, та з якого убачається, що частина належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0011 га відгороджена зведеним ОСОБА_1 парканом, які є належними доказами у справі та ніким не оспорюються, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту прав ОСОБА_2 шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 3 ЗК України 1990 року було передбачено, що землею розпоряджаються Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається земле користування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п ’яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності , у тому числі громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства (ст.7 ЗК України 1990 року).

Відповідно до ст.19 ЗК України 1990 року сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського ви користання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Як свідчать письмові докази по справі, а саме копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_4 (у подальшому 44), складеного 03.09.1988, загальна площа земельної ділянки складала 1231,8 кв.м, у тому числі під будівлями 237,8 кв. м, під двором – 470,9 кв. м, під городом – 523,1 кв. м (т.2 а.с.33-35).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13.01.2006, зареєстрованому у реєстрі за №24, позивачці належить спадкове майно, яке складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 1231,8 кв.м Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (т.1 а.с.6).

Як свідчить звіт з топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 14.02.2021 площа земельної ділянки за цим домоволодінням складає 0,1138 га (т.2 а.с.99-108), що свідчить про зменшення земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, на 93,8 кв. м.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України 2001 року встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами частини першої статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (в редакціях, чинних на момент виникнення правовідносин та реєстрації права спадщини), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, до набувача переходить право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною другою статті 198 ЗК України визначено, що кадастрова зйомка включає, поміж іншого, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 18.05.2010 №376, встановлення меж здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою, а обов`язковою складовою цієї процедури є складання акта прийомки-передачі межових знаків, який підписується суміжними землекористувачами.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

На підставі статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що права ОСОБА_1 як землекористувача не доведені через відсутність у неї сформованої земельної ділянки з кадастровим номером.

Матеріалами справи належним чином підтверджено, що вона є законним власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.01.2006 (т.1 а.с.6).

Конфігурація ділянки 1231,8 кв.м та наявність капітальної огорожі №-№3 (штахет на з/б стовпчиках) зафіксовані в технічному паспорті БТІ від 03.09.1988 року, а сама огорожа зведена в 1987 році. Межі фактичного користування були сформовані історично і тривалий час ніким не оспорювалися.

Також встановлено, що акт прийомки-передачі межових знаків від 10.02.2015 ОСОБА_1 не підписувала, погодження меж із фактичним суміжним землекористувачем проведено не було (т.1 а.с.45)

Колегія суддів зазначає, що вказані обставини є повністю релевантними правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2025 року у справі №405/2682/20 (провадження № 61-16710св24). За вказаною правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах власник будинковолодіння є фактичним землекористувачем присадибної ділянки, і відсутність у нього правовстановлюючих документів чи сформованих меж у Державному земельному кадастрі на момент виникнення спору не є перешкодою для захисту його права від порушень з боку третіх осіб; стадія погодження меж земельної ділянки при розробці технічної документації із землеустрою є важливою умовою забезпечення прав суміжних користувачів, а сама по собі державна реєстрація права власності на ділянку в ДЗК з присвоєнням кадастрового номера не може нівелювати право іншої особи на фактичне, тривале та законне землекористування, що виникло раніше; якщо непогодження меж призвело до реальної зміни лінійного контуру на місцевості та звуження контуру історичного землекористування сусіда, рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам ст.198 ЗК України, є протиправним та підлягає скасуванню на підставі ст.21 ЦК України та ст.152 ЗК України.

Отже, ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» у 2015 році розробило документацію на ділянку № НОМЕР_2 із внесеною межею у вигляді «зазубини» без погодження із суміжником, штучно відрізавши частину подвір`я будинку АДРЕСА_1 , чим безпосередньо порушило законні права ОСОБА_1 , а Староосотська сільська рада затвердила таку документацію рішенням №448 без належної перевірки.

Суд першої інстанції помилково надав безумовний пріоритет висновку експертизи 2022 року. Експерт діяв механічно, лише зіставляючи наявні координати ДЗК ділянки №42 із фактичним парканом, не маючи в розпорядженні документів на будинок АДРЕСА_1 , які містилися у 2му томі судової справи (зокрема, техпаспорту 1988 року). Дослідження накладення меж на контур ДЗК, законність якого є предметом оскарження в цьому ж процесі, є процесуальною помилкою.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, оскільки апеляційним судом встановлено порушення меж земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, та були зменшені після виготовлення суміжним землекористувачем по АДРЕСА_2 технічної документації, яка була затверджена рішенням Староосотської сільської ради 17 липня 2015 року за №448.

Крім того, слід зазначити, що за доктриною заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) ОСОБА_2 , купуючи у 2016 році нерухомість за договором, повинна була бачити реальний паркан на місцевості (зведений у 1987 році), разом з тим, погодилася з цими фізичними межами між двома будинковолодіннями та не намагалася з`ясувати реальні межі своєї земельної ділянки. Тому вимоги її зустрічного позову є безпідставними та задоволенню не підлягають.

28.09.2020 ОСОБА_2 подала відзив на первісну позовну заяву до суду першої інстанції, в якому просила застосувати до позовних вимог позовну давність. Посилалася на те, що в процесі розроблення технічної документації попереднім власником для приватизації земельної ділянки площею 0,1350 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалася, зокрема, передача межових знаків на зберігання, а тому вважала, що позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про проведення відповідних робіт ще 10 лютого 2015 року і у разі, якщо ОСОБА_1 вважала, що такими діями попереднього власника земельної ділянки по АДРЕСА_2 було порушено її права, вчинити відповідні дії для їх захисту у встановлений законом строк, між тим звернулася до суду лише 05.08.2020 (т.1 а.с.35-42).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі №385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Водночас при вирішенні питання про застосування позовної давності у земельних спорах щодо накладення меж та недійсності рішень органів місцевого самоврядування необхідно враховувати правову природу заявлених позовних вимог, яка спрямована на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що перебуває у фактичному володінні та користуванні позивача (негаторний позов).

За усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постанові від 08 липня 2020 року №686/16196/15-ц) негаторний позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення, доки існує порушення прав власника чи законного користувача, тобто позовна давність до таких вимог не застосовується.

Крім того, навіть оцінюючи момент обізнаності ОСОБА_1 про порушення її прав у межах загального строку позовної давності, колегія суддів виходить із того, що 10 лютого 2015 року Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання позивачкою не підписувався, доказів її повідомлення про проведення кадастрової зйомки чи реального встановлення нових межових знаків на місцевості зі зміною історичної межі (дерев`яного паркану 1987 року побудови) письмові докази по справі не містять. Фактичне користування ділянкою АДРЕСА_1 залишалося незмінним, паркан не переносився, а отже, у лютому 2015 року у ОСОБА_1 не було і не могло бути жодних об`єктивних підстав припускати, що суміжна земельна ділянка сформована в Державному земельному кадастрі із захопленням частини її подвір`я. Про наявність рішення Староосотської сільської ради від 17 липня 2015 року №448 та конфігурацію суміжної ділянки з утворенням «зазубрини» позивачці стало відомо лише після отримання відповіді на адвокатський запит від 12 листопада 2019 року №01-20/263 та витягу з Державного земельного кадастру.

Оскільки до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулася 05 серпня 2020 року, тобто менш ніж через рік після того, як дізналася про порушення свого права, трирічний строк позовної давності нею не пропущений, а заява ОСОБА_2 про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене вище апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в землекористуванні ОСОБА_1 шляхом визнання недійсним рішення сорок першої сесії шостого скликання Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області №448 від 17 липня 2015 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3520587500:53:000:0074, номер запису про право: 15650829, здійснену приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Ковтуном Володимиром Олександровичем 29 липня 2016 року. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання перенести паркан та звільнити частину земельної ділянки слід відмовити повністю.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З відповідачів за первісним позовом - ОСОБА_2 та Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати у загальному розмірі 3590,60 грн, які було сплачено за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн та подання апеляційної скарги по справі у розмірі 2749,80 грн, які підлягають розподілу на підставі ст.141 ЦПК України та стягненню у рівних частинах, а саме по 1795,30 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Примак Володимир Андрійович, задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути перешкоди в землекористуванні ОСОБА_1 шляхом визнання недійсним рішення сорок першої сесії шостого скликання Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 17 липня 2015 №448 «Про затвердження технічної документації із землеустрою».

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 3520587500:53:000:0074, номер запису про право: 15650829, здійснену приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Ковтуном Володимиром Олександровичем 29 липня 2016 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання перенести паркан та звільнити частину земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) та Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364035, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Олександрівка, вул. Незалежності України,78) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі по 1795 (одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) грн 30 коп з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua