Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №520/17773/26
Суддя: Лук'яненко М.О.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 р. справа № 520/17773/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області по застосуванню при призначені та виплаті з 25.03.2024 року пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, протиправними;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 14099344, місцезнаходження юридичної особи: Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, вчинити дії по призначенню та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, з 25 березня 2024 року із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при обчисленні його пенсії за віком з 25.03.2024 відповідачем неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі за 2014-2016 роки замість показника середньої заробітної плати за 2021– 2023 роки. На думку позивача, застосування неналежного показника середньої заробітної плати призвело до неправильного визначення розміру її пенсії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відсутні підстави застосовувати середню заробітну плату (дохід), визначену частиною другою статті 40 цього Закону. Зазначає, що пенсію призначено та перераховано згідно з чинним законодавством.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, з 20.09.2016 отримував пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівник освіти.
При обчисленні пенсії за вислугу років застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який становив 3764,40 грн та був визначений виходячи із середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки.
05.08.2024 на підставі заяви позивача та поданих документів його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 31.07.2024 року, що підтверджується перерахунком пенсії, доданим до відзиву на позов.
При цьому при обчисленні пенсії за віком залишився застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який становив 3764,40 грн та був визначений виходячи із середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003" (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
У ст. 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 20.09.2016 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При обчисленні пенсії за вислугу років застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який становив 3764,40 грн та був визначений виходячи із середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки.
Судом встановлено, що 05.08.2024 на підставі заяви позивача та поданих документів його переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 31.07.2024 року. При цьому для обчислення пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати 3764,40 грн, який використовувався при обчисленні попереднього виду пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-І регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Судом встановлено, що первісно з 20.09.2016 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». При обчисленні пенсії за вислугу років застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який становив 3764,40 грн та був визначений виходячи із середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки.
У подальшому, на підставі заяви позивача та поданих документів, його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, у даному випадку первісно позивачу була призначена пенсія за вислугу років, яка регулювалася, зокрема, положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», тоді як з 31.07.2024 йому призначено інший вид пенсії – пенсію за віком.
За таких обставин, суд висновує про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 року по справі № 577/2576/17, за якою ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший; при зверненні особи, якій було призначено пенсію у порядку іншого закону, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV; висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 року по справі № 720/208/17, від 16.06.2020 року по справі № 127/7522/17, від 18.08.2020 року по справі № 263/6611/17.
За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто у спірних правовідносинах відповідач при обчисленні пенсії позивача за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначений відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.
Натомість відповідач, здійснюючи призначення позивачу пенсії за віком після отримання ним пенсії за вислугу років, застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 3764,40 грн, який використовувався при обчисленні його пенсії за вислугу років та був визначений за 2014-2016 роки. Отже, при визначенні розміру пенсії за віком відповідач фактично зберіг показник середньої заробітної плати, застосований при обчисленні попереднього виду пенсії, замість визначення нового показника відповідно до законодавства, що регулює призначення пенсії за віком. Такі дії відповідача призвели до зменшення розміру пенсії за віком позивача.
Зазначена позиція суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.05.2026 у справі № 560/9942/25, відповідно до якого перехід особи з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV є первинним призначенням пенсії за віком у розумінні Закону № 1058-IV, а не переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 цього Закону. Відтак при обчисленні пенсії за віком підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 12.05.2026 у справі № 460/25663/23, у якій Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV врегульовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший лише у випадку, якщо попередню пенсію було призначено саме за Законом № 1058-IV. Натомість у разі отримання особою пенсії, призначеної за іншим законом, звернення за пенсією за віком відповідно до Закону № 1058-IV є первинним призначенням такого виду пенсії, у зв`язку з чим застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.
Верховний Суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший у випадку, коли попередню пенсію було призначено саме за цим Законом. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії залишається незмінним, тобто застосовується показник, який був використаний при первинному призначенні пенсії за Законом № 1058-IV.
Водночас у разі, якщо особа отримувала пенсію, призначену відповідно до іншого закону, а надалі звертається за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, таке звернення є первинним призначенням пенсії за віком за цим Законом. У такому випадку при обчисленні пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Зазначений правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 520/12961/16-а, від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.10.2019 у справі № 185/2603/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22
Із урахуванням наведеного суд висновує, що оскільки у спірних правовідносинах мало місце саме призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а не переведення з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 цього Закону, відповідач при обчисленні пенсії позивача за віком повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021– 2023 роки, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Відтак застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 3764,40 грн, який використовувався при обчисленні пенсії за вислугу років, є протиправним.
Стосовно дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії за віком позивача, суд зазначає наступне.
З перерахунку пенсії, доданого до відзиву на позов, судом встановлено, що рішенням 963160146594 перерахунок пенсії за віком позивачу проведено з 31.07.2024 року.
Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, підлягає застосуванню саме з дати призначення пенсії за віком з 31.07.2024 року, а не з 25.03.2024 року, на чому помилково наполягає позивач.
З огляду на викладене, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування при призначені та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, з дати призначення пенсії за віком з 31.07.2024 року із врахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування при призначені та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з 31.07.2024 року показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, з 31.07.2024 року із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 13.11.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук`яненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua