Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №520/20344/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №520/20344/26

Суддя: Лук'яненко М.О.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16 листопада 2026 р. справа № 520/20344/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕЙЛ-2012” до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправним та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРАНСМЕЙЛ-2012”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 №005827;

2) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2662,40 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 798,72 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що не погоджується із приписом про усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 № 005827, вважає, що він прийнятий із порушенням вимог законодавства, без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі за текстом - владний суб`єкт, контролюючий орган) з позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову відповідач зазначив, що на момент проведення перевірки встановлено, що при перевезенні пасажирів автобусом на маршруті водій порушив визначений маршрут та розклад руху автобуса. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення складено акт № ЕАР 014768 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.05.2026. За результатами розгляду акту винесено припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт № 005827 від 09.06.2026, копію якого позивачем отримано 28.06.2026. Процедура повідомлення та розгляд справи відповідачем дотримана. Отже відповідач вважає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. А тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на недотриманні процедурних вимог під час розгляду справи та недоведеності відповідачем факту порушення розкладу руху та маршруту на приміському автобусному рейсі.

У заперечення на відповідь на відзив відповідач заперечував проти доводів позивача та наполягав на тому, що позивачем здійснюються перевезення на приміському автобусному маршруті загального користування № 1626 «Тернова (Чугуївського району) – Харків» з порушенням розкладу руху, затвердженого організатором перевезень.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи, у якості резидента України значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 38160052.

Юридичною адресою ТОВ "Трансмейл-2012" є: 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд 216, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності підприємства - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (код згідно з КВЕД 49.31); іншими видами господарської діяльності підприємства є: підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12), інші роботи із завершення будівництва (код КВЕД 43.39), інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у (код КВЕД 49.39), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.12.2015 року позивачу видано ліцензію Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) № 491 на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт внутрішні перевезення пасажирів автобусами, строк дії ліцензії: необмежений.

Згідно паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень №11.02-14/23 автобуси (у режимі "маршрутні таксі"), що належать позивачеві, здійснюють перевезення пасажирів по приміському маршруту №1626 Тернова (Чугуївського району) - Харків.

05.12.2024 року між позивачем (за Договором - "Перевізник") та Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (за Договором - "Замовник") укладено Договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №11.02-08/10 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. цього Договору передбачено організацію перевезення пасажирів, зокрема, маршрутним таксі на приміському маршруті №1626 Тернова (Чугуївського району) - Харків.

Характеристикою маршруту передбачено довжину маршруту - 30 км (як у прямому так і у зворотному напрямку), тривалість рейсу - 60 хв., зупинки тарифні - 8, автостанція - 1.

Відповідно до розкладу руху автобусів на приміському маршруті № 1626 «Тернова (Чугуївського району) – Харків», затвердженого організатором перевезень, відправлення за маршрутом:

- відправлення з Харкова о 06:35, 09:01, 11:40, 14:15, 16:46, 19:05;

- відправлення з Тернової о 05:25, 07:45, 10:10, 12:50, 15:30, 17:55.

20.05.2026 на підставі направлення на перевірку № ОНР 000678 від 18.05.2026, співробітниками відповідача проводилась рейдова перевірка на АС-3, м. Харків, майдан Захисників, 6.

Перевірено транспортний засіб марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Означений транспортний засіб належить на праві приватної власності та використовується позивачем у господарській діяльності, що не заперечується позивачем та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

На момент проведення перевірки було встановлено: при перевезенні пасажирів автобусом на маршруті водій порушив визначений маршрут та розклад руху автобуса.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами складено акт № ЕАР 014768 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.05.2026 (далі – Акт від 20.05.2026), зі змістом якого водій ознайомлений та отримав копію.

Повідомленням № 42915/40.1/24-26 від 22.05.2026, направленим поштою 22.05.2026 рекомендованим повідомленням № R0 6717 9094 042, позивача викликано для розгляду справи на 09.06.2026 з 9.00 до 10.00.

Відповідно до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи направлено позивачу 22.05.2026, проте, вручено не було з підстав невдалої спроби вручення з інших причин - 23.05.2026.

Розгляд справ про порушення за Актом від 20.05.2026 відбувся 09.06.2026 без участі представника позивача.

За результатами розгляду Акту від 20.05.2026 винесено припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт № 005827 від 09.06.2026 (далі - Припис).

Копію припису направлено позивачу разом із супровідним листом № 49959/40.1/24-26 від 10.06.2026, які позивачем отримано 28.06.2026.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для вчинення цього управлінського волевиявлення суб`єктом владних повноважень були обрані приписи ст.40 Закону України "Про автомобільний транспорт", а фактичною підставою послугували судження, відображені в Акті перевірки про те, що під час здійснення перевезень пасажирів за приміським маршрутом №1626 "Тернова-Харків" транспортним засобом ЗАЗ р/н НОМЕР_1 водій ОСОБА_1 порушив визначений маршрут та розклад руху автобуса.

Окрім того, у вказаному приписі запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 09.07.2026.

Не погодившись з вказаним приписом щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд висновує наступне.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відзначає, що суспільні відносини з приводу здійснення перевезень автомобільним транспортом регламентовані приписами Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі за текстом - Закон України від 05.04.2001р. №2344-III), Закону України від 08.09.2005р. №2862-IV "Про автомобільні дороги", Закону України від 30.06.1993р. "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху (затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306).

Повноваження Управління на здійснення контролю у сфері організації автомобільних перевезень шляхом проведення саме рейдових перевірок прямо та безумовно передбачені приписами ч.16 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затверджений постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567; далі за текстом - Порядок №1567), а також абз.3 п.1 постанови КМУ від 10.09.2014р. №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затверджено постановою КМУ від 11.02.2015р.), постанови КМУ від 26.06.2015р. №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті", розпорядження КМУ від 02.12.2021 №1579 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з статтею 6 указаного Закону державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок № 1567 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій автобуса зобов`язаний, зокрема: дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта (пункт 14 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 16-17 Порядку № 1567 матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.

Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”.

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1567 за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник:

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5;

за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт (відповідальність за які не передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”) виносить припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис) за формою згідно з додатком 6;

за відсутності належного підтвердження порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт виносить постанову про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 7.

Відповідно до пункту 24 Порядку № 1567 припис складається у двох примірниках, один з яких видається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі під підпис або надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) чи на адресу електронної пошти (за наявності) не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після його складення.

Припис підлягає обов`язковому виконанню. Про виконання припису автомобільний перевізник або уповноважена ним особа повинен (повинна) письмово повідомити територіальному органу Укртрансбезпеки протягом 10 календарних днів з дня виконання припису.

У спірних правовідносинах, за результатами проведеної рейдової перевірки встановлено, що під час здійснення перевезень пасажирів за приміським маршрутом №1626 "Тернова-Харків" транспортним засобом ЗАЗ р/н НОМЕР_1 водій ОСОБА_1 порушив визначений маршрут та розклад руху автобуса.

Так, зі змісту Акта проведення рейдової перевірки встановлено, що єдиною підставою для висновку про порушення статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» стало встановлення факту невідповідності фактичного часу проходження маршруту затвердженому графіку руху автобуса.

Водночас, Акт перевірки не містить відомостей про те, на скільки саме хвилин водій відхилився від затвердженого розкладу руху, у яких саме контрольних точках маршруту було зафіксовано відповідні відхилення, яким був фактичний час проходження маршруту, чи мало таке відхилення істотний характер та чи свідчило воно про неналежне виконання водієм своїх обов`язків.

Крім того, в Акті перевірки взагалі відсутній опис будь-якого порушення визначеного маршруту. Відповідач не зазначив, від якої саме ділянки маршруту нібито відхилився автобус, які зупинки або контрольні пункти не були пройдені чи були змінені, а також не навів жодного доказу того, що транспортний засіб фактично здійснював рух іншим маршрутом, ніж визначено Паспортом автобусного маршруту.

Отже, висновок Відповідача фактично ґрунтується виключно на констатації різниці між передбаченим розкладом руху та фактичним часом проходження окремих контрольних точок маршруту без встановлення будь-яких інших обставин, які б свідчили про порушення вимог статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд враховує, що законодавством про автомобільний транспорт та пасажирські перевезення не встановлено жодного критерію, який визначає допустимі межі відхилення від установленого графіка руху, зокрема часових показників такого відхилення.

Відсутність критеріїв, які б дозволяли відмежувати незначне (технічне) відхилення, зумовлене об`єктивними умовами здійснення перевезення, від такого відхилення, яке очевидно є порушенням перевізником вимог законодавства, залишає широкий обсяг дискреційних повноважень у сфері встановлення складу правопорушення.

За викладених умов, факт встановлення розбіжності між запланованим та фактичним часом проходження маршруту не може безумовно означати наявність порушення ст. 40 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки контролюючий орган у кожному окремому випадку зобов`язаний дослідити характер такого відхилення, його тривалість, причини виникнення, можливість його уникнення, а також оцінити, чи свідчить воно про недобросовісну поведінку перевізника або водія, що не було проведено відповідачем.

Так, Актом обстеження дорожніх умов від 10 грудня 2024 року, який був складений ТОВ «ТРАНСМЕЙЛ-2012» комісією у складі заступника директора з безпеки руху, виконуючого обов`язки начальника відділу експлуатації та інженера з охорони праці з метою підготовки звернення до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації обстежено стан автомобільної дороги, якою проходить маршрут регулярних перевезень № 1626 «Тернова – Харків».

За результатами проведеного обстеження комісією встановлено, що на ділянці автомобільної дороги від с. Тернова до межі з с. Лизогубівка загальною протяжністю 2,6 км значна частина дорожнього покриття має суцільну ямковість асфальтобетонного покриття, а на ділянці протяжністю близько 1 км ширина проїзної частини місцями становить менше 5 метрів та відсутнє узбіччя.

У висновку вказаного Акта зазначено, що технічний та експлуатаційний стан зазначеної ділянки автомобільної дороги не відповідає вимогам безпеки дорожнього руху та істотно ускладнює здійснення регулярних пасажирських перевезень.

З цього приводу, ТОВ «ТРАНСМЕЙЛ-2012» неодноразово зверталося до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації з проханням сприяти усуненню виявлених недоліків дорожньої інфраструктури, що підтверджується листом № 139 від 20 грудня 2024 року.

У відповідь на зазначене звернення Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації листом № 11.02-12/378 від 20.01.2025 повідомлено про звернення до ДП «Дороги Харківщини» щодо проведення ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С212602 Кам`яна Яруга – Введенка – Тернова Чугуївського району Харківської області.

При цьому Департаментом зазначено, що проведення відповідних ремонтних робіт на той час було неможливим у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в умовах дії воєнного стану не передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Одночасно повідомлено, що питання проведення ремонту зазначеної автомобільної дороги буде розглянуто після відновлення фінансування або надходження додаткових бюджетних коштів.

Натомість, відповідачем вказаних обставин під час винесення оскаржуваного припису не враховано.

Також, відповідачем не враховано, що фактичний час проходження маршруту залежить також від низки інших об`єктивних факторів, які не перебувають під контролем автомобільного перевізника чи водія, зокрема інтенсивності дорожнього руху, транспортних заторів, проведення ремонтних робіт, дорожньо-транспортних пригод, погодних умов, необхідності здійснення посадки та висадки пасажирів, а також виконання інших обов`язкових вимог Правил дорожнього руху.

В умовах правового режиму воєнного стану на території України є поширеною практикою проведення перевірок транспортних засобів працівниками Національної поліції України, а також перевірок військово-облікових документів уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на підставі Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Проведення відповідних заходів об`єктивно передбачає зупинку транспортного засобу, перевірку документів водія, а в окремих випадках - перевірку документів пасажирів, що неминуче потребує певного часу та безпосередньо впливає на фактичну тривалість виконання рейсу.

При цьому під час проведення рейдової перевірки відповідач не встановив причин виникнення такого відхилення, не дослідив, чи було воно зумовлене об`єктивними умовами здійснення перевезення, не перевірив можливість його уникнення та не витребував будь-яких пояснень або документів, які могли б підтвердити чи спростувати наявність порушення.

До того ж, суд враховує, що розгляд справи про порушення за Актом від 20.05.2026 відбувся 09.06.2026 і здійснювався без участі представника позивача.

Повідомлення № 42915/40.1/24-26 від 22.05.2026 про розгляд справи на 09.06.2026 з 9.00 до 10.00 позивачу направлено поштою 22.05.2026 рекомендованим повідомленням № R0 6717 9094 042.

Проте, вручено не було з підстав невдалої спроби вручення з інших причин - 23.05.2026, що підтверджується трекінгом Укрпошти.

Тобто, позивач був фактично позбавлений можливості повідомити контролюючому органу про об`єктивні причини відхилення від розкладу руху, надати документи, що підтверджують незадовільний стан автомобільної дороги, та інші докази, які мають істотне значення для правильного вирішення питання щодо наявності чи відсутності порушення.

За таких обставин суд висновує, що висновок про порушення позивачем вимог статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» є необґрунтованим, недоведеним, ґрунтується виключно на формальному порівнянні планового та фактичного часу проходження маршруту без належного дослідження всіх істотних обставин справи, а відтак не може бути покладений в основу застосування заходів державного нагляду.

Окрім того, судом враховано, що оскаржуваним приписом запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 09.07.2026.

Водночас, суд зазначає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Проте, у цій справі, оскаржуваним приписом не конкретизовано спосіб усунення виявлених порушень, а саме які заходи необхідно вжити позивачу у строк до 09.07.2026.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути чіткими, зрозумілими, обґрунтованими та позбавленими свавілля.

У даному випадку, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не забезпечено чіткості та зрозумілості спірного припису.

Ураховуючи викладене суд вважає, що оскаржуваний припис є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Відповідно до ч.2.ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2.ст.2 КАС України, що зумовлює задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому поза розумним сумнівом обсязі виклав власні міркування та мотиви з приводу тлумачення змісту норм права, оцінки обставин спору та доводів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат у справі зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до частини 3 статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що додатково підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить суд надати йому строк у 5 днів з моменту прийняття рішення для подання доказів понесених судових витрат.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, наразі суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл вказаних витрат під час розгляду справи не здійснюється.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт від 09.06.2026 №005827.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження - 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51; код - 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмейл-2012" (місцезнаходження - 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216, ідентифікаційний код: 38160052) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 16.11.2026 року, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua