Суд: Золочівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №445/3524/25
Суддя: Сивак В. М.
Справа № 445/3524/25
провадження № 2/445/767/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,1580 га, яка складається із двох земельних ділянок: площею 1,2428 га, кадастровий номер 4621886400:10:000:0107, та площею 0,9152 га, кадастровий номер 4621886400:10:000:0276, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Сасівської сільської ради Золочівського району Львівської області. Позивачка спадщину фактично прийняла, як племінниця спадкодавця в силу спільного проживання однією сім`єю. Інших спадкоємців у померлого ОСОБА_2 немає, спадкова справа не заводилась, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру. Однак, оформити свої спадкові права на земельну ділянку в нотаріальному порядку не може через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на майно, у зв`язку з чим звернулася до суду.
В підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника, вимоги позову визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сасів Золочівського району Львівської області.
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 054607 від 24.05.2004, вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 16 квітня 2004 року № 169, є власником земельної ділянки площею 2,1580 га, яка складається із двох земельних ділянок: площею 1,2428 га, кадастровий номер 4621886400:10:000:0107, та площею 0,9152 га, кадастровий номер 4621886400:10:000:0276, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Сасівської сільської ради Золочівського району Львівської області.
Відповідно до довідки № 249 від 22.05.2025, виданої Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області про те, що останнє постійне місце проживання і реєстрації померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було село Сасів вул. Борівська, Золочівського району Львівської області. По наявних відомостях Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, заповіт від імені ОСОБА_2 в Сасівській сільській раді Золочівського району Львівської області посвідчувався. На день смерті громадянин ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 , яка проживала без реєстрації і здійснила його поховання власним коштом.
Крім того, факт постійного проживання заявника зі спадкодавцями не менше п`яти років до часу відкриття спадщини підтвердили свідки ОСОБА_3 , жителька с. Ушня, Золочівського району Львівської області, та ОСОБА_4 , староста сіл: Сасів, Бір, Ушня, жителя с. Сасів, Золочівського району Львівської області, які пояснили, що ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований до дня смерті с. Сасів Золочівського району Львівської області. Свідки зазначають, що із ОСОБА_2 тривалий період часу, не менше п`яти років до дня його смерті, проживала його племінниця ОСОБА_1 , яка постійно обходила його, а також похоронила за власні кошти.
Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру № 81309169, інформація після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців не звертався із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
З врахуванням того, що спадщина до майна померлого ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).
Відповідно до статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем заявниці необхідно для оформлення прав на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Враховуючи надані докази, приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про задоволення позовної вимоги про визнання права власності на земельні ділянки за позивачем після смерті її дядька, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином з врахуванням того, що спадщина до майна померлого ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що представником відповідача позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивачка має право на спадкування майна після смерті дядька, як спадкоємець за законом, спадщину фактично прийняла, відсутність інформації про осіб, які фактично прийняли спадщину та/або звернулися з відповідною заявою про прийняття спадщини, відсутність у позивачки належного правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, що є перешкодою для реалізації нею свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.2,4,5,11,13,200,206,258,259,263-265,272,273 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1264 ЦК України, ст. 524, 527, 529, 534, 548, 549 ЦК УРСР, суд
у х в а л и в :
позов ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом останніх п`яти років до дня смерті останнього.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 2,1580 га, яка складається із двох земельних ділянок: площею 1,2428 га, кадастровий номер 4621886400:10:000:0107, та площею 0,9152 га, кадастровий номер 4621886400:10:000:0276, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Сасівської сільської ради Золочівського району Львівської області, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 054607 від 24.05.2004, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 30.10.2026.
Суддя В. М. Сивак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua