Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №336/4226/26
Суддя: Зарютін П. В.
ЄУН: 336/4226/26
Провадження №: 2/336/3461/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Запоріжжя 10 листопада 2026 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В., при секретарі Горлейченко Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, через свого представника звернувся до суд із вищевказаною позовною заявою, за якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 0526-9190 від 01.11.2020 у розмірі 21067,22 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Як на підставу позовних вимог відповідач посилався на наступне.
01.11.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0526-9190.
Щодо умов та порядку укладання Договору № 0526-9190 від 01.11.2020 позивач зазначає наступне.
Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит в сумі 7000.00 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі - 2.0 % Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення Кредиту та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим Договором та Правилами. Сторони досягли згоди у тому, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватиметься у відповідності до умов цього Договору, Правил та Графіку платежів. У разі, якщо Позичальник не повернув Суму Кредиту у строк, встановлений Договором, за весь час прострочення, включаючи день погашення Кредиту, Кредитодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити відсотки у розмірі передбачені умовами Кредитного договору, від неповерненої Суми Кредиту за кожен день прострочення. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0526-9190.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0526-9190.
Як зазначає позивач, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0526-9190 від 01.11.2020 р., що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21067,22 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 7000.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13700.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.
- Інфляційні збитки - 305.66 грн.
- Нараховані 3% річних -61.56 грн.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 0526-9190 від 01.11.2020 у розмірі 21067,22 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Ухвалою суду від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони у судеове засідання не з`явились. У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.
За позицією відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню,оскільки позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по Кредитному договору № 0526-9190 від 01.11.2020.
Окрім того, відповідач зазначає, що зазначений картковий рахунок НОМЕР_1 , не дає можливості ідентифікувати його як такий, що дійно належить відповідачу .
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача крім заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками за користування кредитом, однак з наданих позивачем розрахунків вбачається, що відсотки нараховані за користування кредитом не лише за період дії договору, а і поза межами строку дії договору, та поза межами укладання договору факторингу.
Так, відповідач зазначає, що після спливу строку надання кредиту, припинилось право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за договором та інших платежів за цим договором. Доказів, що відбулась пролонгація договору, відповідно до його умов, позивач не надав.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС".
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що враховуючи, що первісний кредитор не є банком, відповідна операція, про переказ коштів відповідачу була здійснена оператором платіжних послуг на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого 01.11.2020 року було перераховано грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Окрім того, позивач зазначає, що у разі відступлення прав вимоги за договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки Банку за договором, що стосується умов кредитування в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок. Відповіднодо п. 2.4 Договору факторингу - Разом з Правом вимоги до Нового кредитора переходять всі інші права та обов`язки Первісного кредитора за Кредитним договором. Таким чином, договором факторингу не обмежено права наступного кредитора, в тому числі і право нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом.
Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковму задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 01.11.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0526-9190, який підписаного відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем) (номер пароля А198) (а.с. 8 т. 1).
Сторонами погоджено наступні умови Кредитного договору: п. 1 - Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в Кредит на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем комісію та проценти за користування Кредитом. Тип кредиту – кредит; п. 2 - Строк кредиту - 21 днів; п. 3.1. Термін платежу 21.11.2020 р. ; п. 3.2. - Сума Кредиту7 000 грн.; п. 3.3. нараховані проценти 2 940 грн.; 3.4. - комісія за видачу кредиту 0 грн.; п. 4. Протягом строку Кредиту фіксована процентна ставка складає 2% (два відсотка) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит. Річна процентна ставка складає 730%; п. 5. Позичальнику встановлюється пільговий період користування Кредитом тривалістю нуль дні (-ів) з дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту, протягом якого діє пільгова процентна ставка у розмірі 0.01% (нуль цілих одна сота відсотки(-ів)) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Річна пільгова процентна ставка складає 3.65%.; п. 7. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Кредитом складає 730%. Орієнтовна загальна вартість Кредиту (вартість користування Кредитом) для Позичальника на дату Кредитного Договору складає 142.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 9 940 грн. та включає в себе проценти за користування Кредитом 42.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 2 940 грн. (у грошовому вираженні) та комісію за видачу кредиту у розмірі 0.0% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 0 грн. (у грошовому вираженні). Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, зазначених в Договорі, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за Договором залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору; п. 10. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та сплатити комісію (у разі нарахування), проценти за користування Кредитом та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше Терміну платежу шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах.
В подальшому, 28.10.2021 було укладено договір № 02/10/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0526-9190.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0526-9190.
Відповідно до реєстру боржників № 1 від 09.11.2021, відповідач має заборгованість за Договором №0526-9190 від 01.11.2020 р., у сумі 21067.22 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 7000.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13700.00 грн.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження законності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» надало суду копію кредитного договору № 0526-9190 від 01.11.2020року, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 і підписаного відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А198; копію договору Факторингу № 02/10/2021 від 28.10.2021; копію довідки про ідентифікацію; копію Правил надання споживчих кредитів; копію доказу отримання (перерахування) грошових коштів за кредитним договором № 0526-9190 від 01.11.2020.
Відповідно до кредитного договору № № 0526-9190 від 01.11.2020р. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надає Позичальникові грошові кошти в Кредит у сумі 7 000 грн. до 21.11.2020 р.. Позичальнику встановлюється пільговий період користування Кредитом тривалістю нуль дні (-ів) з дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту, протягом якого діє пільгова процентна ставка у розмірі 0.01% (нуль цілих одна сота відсотки(-ів)) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Річна пільгова процентна ставка складає 3.65%.
Відповідач не оспорив у встановленому законом порядку укладення ним вказаного кредитного договору, а також не надав суду належних і допустимих доказів виконання ним зобов`язань за даним кредитним договором у повному обсязі.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
На підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало суду лист про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р.
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «КБ ПРИВАТБАНК» надало відповідь, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку юуло емітовано картку № НОМЕР_2 . Також надано інформацію стосовно фінансового номеру телефону відповідача (т. 1, а.с. 106, 107 ).
До цієї відповіді банк додав виписку по рахунку за період 01.11.2020 – 14.11.2020 року, якою підтверджено зарахування 7 000 грн. на банківський рахунок, для обслуговування якого було емітовано зазначену платіжну картку.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, як з приводу укладення договору, так і належності відповідачу зазначеного номеру телефону чи не надходження на нього смс-кодів, а також не отримання зазначених коштів, тобто відповідачем не спростовано факту отримання кредиту, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини щодо укладення 01.11.2020 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 в електронній формі кредитного договору № 0526-9190, за умовами якого відповідач отримав 7000 грн. кредитних коштів.
Разом з тим, суд не може погодитися із розміром заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Так, відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Відповідно до укладеного між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 кредитного договору № 0526-9190 від 01.11.2020 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах - Строк кредиту - 21 днів; п. 3.1. Термін платежу 21.11.2020 р. ; п. 3.2. - Сума Кредиту7 000 грн.; п. 3.3. нараховані проценти 2 940 грн.; 3.4. - комісія за видачу кредиту 0 грн.; п. 4. Протягом строку Кредиту фіксована процентна ставка складає 2% (два відсотка) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит. Річна процентна ставка складає 730%; п. 5. Позичальнику встановлюється пільговий період користування Кредитом тривалістю нуль дні (-ів) з дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту, протягом якого діє пільгова процентна ставка у розмірі 0.01% (нуль цілих одна сота відсотки(-ів)) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Річна пільгова процентна ставка складає 3.65%.; п. 7. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Кредитом складає 730%. Орієнтовна загальна вартість Кредиту (вартість користування Кредитом) для Позичальника на дату Кредитного Договору складає 142.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 9 940 грн. та включає в себе проценти за користування Кредитом 42.00 % від Суми Кредиту (у відсотковому вираженні) або 2 940 грн. (у грошовому вираженні) та комісію за видачу кредиту у розмірі 0.0% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 0 грн. (у грошовому вираженні). Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, зазначених в Договорі, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за Договором залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 13700 грн.
Відтак, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» мало право на нарахування процентів за 21 день користування кредитом по 21.11.2020 р. що становить 2940 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» нараховувало проценти за користування кредитом по 09.11.2021 р., що не відповідає вимогам ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.
Обґрунтовуючи правомірність нарахування процентів за користування кредитом по 09.11.2021, ТОВ «Факторинг Партнерс» посилалося на положення п. 7 Правил надання споживчих кредитів, яким визначено пролонгацію договору у разі сплати позичальником заборгованості за процентами. Проте в матеріалах справи відсутні докази підписання або ознайомлення відповідача з вказаними Правилами.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Надані до матеріалів справи відомості про щоденні нарахування, щодо сплати процентів за пролонгацію не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, а відтак фактично є твердженням первісного кредитора ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Виходячи із сукупної вартості кредиту, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» мало право на одержання від ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 7000 грн. та процентів в розмірі 2940 грн., а всього 9 940 грн.
Окрім того, суд бере до уваги, що відповідно до довідки про детальні щоденні нарахування та погашення за договором № 0526-9190 від 01.11.2020, Відповідач, 05.12.2020 року здійснив добровільне часткове погашення заборгованості в розмірі 300,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позовна заява містить вимоги про стягнення з відповідача відсотків та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, які становлять: інфляційні збитки - 305.66 грн.; нараховані 3% річних -61.56 грн.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Позивач зазначив, що станом на день подання цієї позовної заяви позивач вже поніс витрати на правову допомогу у розмірі 13000.00 грн.
На підтвердження понесення цих витрат надає до суду копії наступних документів: договір про надання правової допомоги з додатками №02-07/2024 від 02 липня 2024 року; акт про надання юридичної допомоги; заявку про надання юридичної допомоги № 1070 від 02.02.2026 року; витяг з акту про надання юридичної допомоги № 29 від 27.02.2026 року.
Відповідач заперечував щодо заявленої суми витрат та вважає її неспівмірною зі складністю справи.
Суд не погоджується із зазначеними доводами з таких підстав.
Сам по собі той факт, що спір стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, не свідчить автоматично про його незначну складність та не є безумовною підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу. При вирішенні питання про розподіл таких витрат суд враховує не лише категорію спору, а й обсяг виконаної адвокатом роботи, характер наданих послуг, час, необхідний для їх виконання, а також критерії реальності, необхідності та розумності понесених витрат.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, у разі заперечення розміру витрат на професійну правничу допомогу, сторона, яка заперечує проти їх стягнення, зобов`язана навести відповідні доводи та докази, що свідчать про їх неспівмірність, необґрунтованість чи надмірність.
Саме по собі посилання відповідача на неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження таких тверджень, не може свідчити про неспівмірність чи необґрунтованість таких витрат.
Наявні у справі докази підтверджують, що адвокатом позивачу були надані правничі послуги, а їх вартість документально підтверджена, що є підставою для вирішення питання про розподіл відповідних судових витрат.
При подачі позовної заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило судовий збір у розмірі 2662.40 грн.. Оскільки суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1264,64 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 175,18 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити частково позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) заборгованість за Договором № 0526-9190 від 01.11.2020 у розмірі 10 007,22 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 2640 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; інфляційні збитки - 305,66 грн.; нараховані 3% річних -61,56 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1264,64 грн.., понесені витрати на правову допомогу у розмірі
6 175,18 грн.
Роз`яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін
10.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua