Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №636/6724/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №636/6724/25

Суддя: Грошова Н. М.

Справа № 636/6724/25

Провадження 2/636/1188/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Марченко К.В.,

представника позивача – прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Рябухи Б. Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

в с т а н о в и в:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов позов керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Прилуцького Сергія Миколайовича, в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 про припинення громадянину російської федерації ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6325456700:02:000:1412, площею 0,24 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.06.2021 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 58809215 від 17.06.2021) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 1-781, виданим 17.06.2021 Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), із кадастровим номером 6325456700:02:000:1412, площею 0,24 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

ОСОБА_1 17.06.2021 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2388173263254, індексний номер рішення 58809215 від 17.06.2021).

Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при користуванні ОСОБА_1 вищезазначеними земельними ділянками.

Так, ст. 81 Земельного кодексу України встановлена виключна заборона, щодо набуття іноземцями або особами без громадянства права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Статтею 145 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття такого права воно підлягає відчуженню протягом одного року з моменту набуття.

Таким чином, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412, площею 0,24 га ОСОБА_1 набув 17.06.2021 і, враховуючи положення ст. 145 Земельного кодексу України, у строк до 17.06.2022 відповідно він повинен був здійснити відчуження набутої ним спірної земельної ділянки.

У свою чергу, ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих ними часток спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, у зв`язку з чим право власності на таку земельну ділянку з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412, площею 0,24 га підлягає припиненню, шляхом конфіскації земельної ділянки за рішенням суду

У зв`язку з чим, позивач просить припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 6325456700:02:000:1412, площею 0,24 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2388173263254, індексний номер рішення 58809215 від 17.06.2021), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 листопада 2026 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

27.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Чернявського Антона Володимировича до суду надійшли додаткові пояснення, у яких він просив позов Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області – задовольнити у повному обсязі, у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянину України, посилаючись на чинне законодаство України.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 20 січня 2026 року призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Прокурор Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Рябуха Б.Ю. у судовому засіданні підтримав позов, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надав до суду клопотання, в якому просив провести судове засідання без участі представника ГУ Держгеокадастру у Харківській області, з урахуванням правової позиції у раніше поданих поясненнях.

Повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за останнім відомим місцем проживання, а також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України з урахуванням положень ч.10 ст.187 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення справи та відзив на позов до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів та з урахуванням того, що позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, 27.10.2026 судом постановлена ухвала без оформлення окремого документа та зазначена у протоколі судового засідання про проведення заочного розгляду даної справи.

Суд, вислухавши представника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності і взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єлиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17.06.2025 № 431691293.

Крім того, громадянство Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується листом Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області №6301.7-9953/63.3-25 від 17.06.2025, в якому зазначено, що за обліками відділу з питань постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУДМС у Харківській області значиться громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 10.01.2019 було надано дозвіл на імміграцію, на підставі пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію» та 24.11.2021 в зв`язку з обміном, був документований посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_3 терміном дії до 23.11.2031. Станом на 13.06.2025 рішення про скасування вищезазначених дозволу та посвідки не приймалось. За обліками ГУДМС у Харківській області на громадян, які звертались з питання встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття/припинення громадянства України ОСОБА_1 не значиться. За даними ЄІАС УМП ДМС України та за обліками ГУДМС у Харківській області паспортом громадянина України не документувався.

Останнім відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

З відповіді, яка надана виконавчим комітетом Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області вих. № 01-01-43/2392 від 13.11.2025, вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території територіальної громади не значиться.

Разом з тим, згідно відповіді № 2007948 від 13.11.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, вбачається, що за параметрами запиту: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , результат запиту: 4 довідки ВПО відсутні.

17.06.2021 державний нотаріус Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Оксендлєр О.Б. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищевказаного Свідоцтва, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,2400 гектарів, кадастровий номер 6325456700:02:000:1412, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, яка належить померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №209671, виданого 14.06.2012 року Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження Чугуївської держаної адміністрації Харківської області від 04.10.2010 року № 884 та зареєстрованого Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Чугуїв і Чугуївському районі Харківської області 25.06.2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 632545671002552.

ОСОБА_1 17.06.2021 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2388173263254, індексний номер рішення 58809215 від 17.06.2021), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно інформаційної довідки №431691293 від 17.06.2025.

Таким чином, громадянин РФ ОСОБА_1 17.06.2021 набув право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412, розташовану на території Пролісненської (до 19.09.2024 «Чкаловська») селищної ради Чугуївського району Харківської області та протягом року не виконав покладений на нього у зв`язку із цим обов`язок, а саме: не відчужив вказану земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу, ст. 81 Земельного кодексу України встановлена виключна заборона, щодо набуття іноземцями або особами без громадянства права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. А ст. 145 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття такого права воно підлягає відчуженню протягом одного року з моменту набуття.

Враховуючи те, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 6325456700:02:000:1412 – площею 0,2400 гектарів, вартістю, згідно Витягу № НВ-9967546592025 від 18.06.2025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, - 10609,03 грн., ним добровільно не відчужено упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 17.06.2022).

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області листом № 10-20-14.2-3856/19-25 від 02.07.2025 повідомлено, що заходи представницького характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави, з метою конфіскації земельної ділянки з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412 не вживались. Вказаним листом Головне управління Держгеокадастру у Харківській області також повідомило, що не заперечує проти вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру на захист інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно звернення до суду з позовною заявою про конфіскацію земельної ділянки з кадастровими номером 6325456700:02:000:1412, яка перебуває у приватній власності громадянина російської федерації, в порядку, передбаченому статтею 145 Земельного кодексу України.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Положеннями статей 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт.

Як зазначено у ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

В силу ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

В силу ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 148 ЗК України визначено, що земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 ЦК України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Крім того, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна «справедлива рівновага» між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.

Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» законодавець визначив, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України) відповідно до вимог, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412 ОСОБА_1 набув 17.06.2021 тa,враховуючи положення ст. 145 Земельного кодексу України, у строк до 17.06.2022 він повинен був здійснити відчуження набутої ним земельної ділянки.

У свою чергу, ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої ним земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства протягом року, у зв`язку з чим така земельна ділянка з кадастровим номером 6325456700:02:000:1412 підлягає конфіскації за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурором при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 2422,40 гривень судового збору за подачу позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 2127 від 05.08.2025, тому сума цих витрат підлягає стягненню з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 76-81, 258-259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити.

Припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,2400 гектарів, кадастровий номер 6325456700:02:000:1412, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Пролісненської (колишня Чкаловська) селищної ради Чугуївського району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.06.2021 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 58809215 від 17.06.2021) шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету – 2800) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач: Чугуївська окружна прокуратура Харківської області, юридична адреса: Харківська область, Чугуївський район, м. Чугуїв, вул. Харківська, 98;

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ: 39792822, юридична адреса: 61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, поверх 8-9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин Російської Федерації, адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя Н.М. Грошова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua