Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №331/4588/26
Суддя: Ширіна С. А.
13.11.2026
ЄУН № 331/4588/26
Провадження № 2/337/3262/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Ширіній С.А.,
за участю секретаря - Бикової С.Б.,
прокурора - Гризоглазової Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізький міський центр соціальних служб, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізький міський центр соціальних служб, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебуває малолітній, позбавлений батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина була покинута в КНП «Запорізьки обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України на підставі розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 10.07.2025 № 353.
З 23.06.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на обстеженні та лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії новонароджених у комунальному некомерційному підприємстві «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради, з діагнозом: Основний: Синдром дихального розладу (дистес) у новонародженого, І типу: ателектази легень. Ускладнення: Дихальна недостатність у новонародженого, II ст. Супутній: Інфекція, специфічна для перинатального періоду, неуточнена. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ) у новонародженого 1 стадії, синдром церебрального пригнічення. Жовтяниця у новонародженого, пов`язана з передчасним розродженням. Синдром Дауна. Гестаційний вік 33 тижні, Післяконцептуальний вік: 33 тижні 2/7 діб.
26.06.2025 мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , написала заяву про відмову забрати дитину з пологового будинку.
Згідно з Актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (або матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 26.06.2025 року ОСОБА_2 відмовилася від новонародженої дитини ОСОБА_3 (хлопчика) за його станом здоров`я.
08.09.2025 року малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (рішення виконавчого комітету ЗМР № 678/1).
08.09.2025 року малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштований до відділення соціальної підтримки та тимчасового перебування дітей КНП «Запорізька клінічна дитяча лікарня» ЗОР (рішення виконавчого комітету ЗМР № 678/23).
Виконавчим комітетом ЗМР прийнято рішення № 162/29 від 12.03.2026 про продовження строку перебування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні соціальної підтримки та тимчасового перебування дітей КНП «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» ЗОР (далі КНП «ТМО`ЗР» ЗОР).
Згідно Акту про невідвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками та родичами, від 23.03.2026 № 448/01-09, за час перебування дитини у відділенні соціальної підтримки та тимчасового перебування дітей КНП «ТМО «ЗР» ЗОР з 20.09.2025 року по теперішній час дитину ніхто з батьків, родичів не відвідував, станом здоров`я, умовами виховання, утримання не цікавився. Письмових, усних запитів про дитину від батьків чи родичів на адресу КНП «ТМО «ЗР» ЗОР не надходило.
ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичну адресу проживання вказала: АДРЕСА_2 . Відділом по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради не вдалося встановити факт проживання матері дитини за вищевказаною адресою.
За даних обставин місцем походження малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є Олександрівський район м. Запоріжжя, за місцем залишення дитини без батьківського піклування, перебування КНП «ТМО «ЗР» ЗОР.
Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, виконуючи функції органу опіки та піклування, повідомляє, що мати, ОСОБА_2 , на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини (далі - Комісія), двічі запрошувалася (05.06.2026 та 13.05.2026), однак не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Комісія розглянувши матеріали справи, враховуючи що мати, свідомо залишила дитину в пологовому будинку та надалі ухиляється від виконання батькіських обов`язків, вважає наявним факт ухиляння ОСОБА_2 , від виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставами, передбаченими ст. 164 Сімейного кодексу України, а саме батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Комісією прийнято рішення про необхідність звернення районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, як органу опіки та піклування, до суду з позовом про позбавлення матері батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання дитини.
Станом на 22.05.2026 ОСОБА_2 до Відділу з приводу повернення дитини на виховання в свою родину не зверталася.
Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 22.07.2026 року відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Прокурор Гризоглазова Д.С., надала заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами, проти задоволення позову не заперечує.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином. Повідомлень щодо поважності причин їх відсутності, заяви про слухання справи за її відсутності та відзиву на позов, або зустрічного позову до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважаних причин.
Третя особа Запорізький міський центр соціальних служб, в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.141,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про їх народження, копія якого знаходяться в матеріалах справи.
На даний час малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у відділенні соціальної підтримки та тимчасового перебування дітей КНП «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» ЗОР.
Рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради від № 678/23 малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ці чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України), тому вона підлягає застосуванню лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, лише при наявності вини в діях батьків, з урахуванням ставлення дитини до них, а також тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
Також суд враховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав. Суд вважає вказаний висновок обґрунтованим, оскільки він складений за результатами ретельної перевірки умов життя неповнолітніх дітей і повністю узгоджується із обставинами, безпосередньо встановленими судом під час судового розгляду.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Також суд враховує рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 678/23, про надання статусу дитині позбавленої батьківського піклування. Суд вважає вказане рішення обґрунтованим, оскільки за результатами ретельної перевірки умов життя неповнолітніх дітей і повністю узгоджується із обставинами викладеними в ньому.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідачки та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Таким чином, беручи до уваги вказані вище обставини в сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, з максимально можливим урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_1 , позов Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, підлягає задоволенню.
Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачка, будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , заходів для забезпечення належних умов її виховання, фізичного, духовного та морального розвитку не приймає, про його стан здоров`я не піклується, матеріально не забезпечує, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у відділенні соціальної підтримки та тимчасового перебування дітей КНП «Територіальне медичне об`єднання «Здорова родина» ЗОР, що свідчить про ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку та утриманню дитини, у зв`язку з цим суд дійшов висновку про позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст.60,63 ЦК України, ст.7,141,150,155,164,166,180-182,243,244 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 206, 211, 247, 259,263-265, 280-282, 354, ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізький міський центр соціальних служб, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної чи юридичної особи, на утриманні якої буде перебувати дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.05.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : С.А. Ширіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua